Постанова № 67284733, 12.06.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2017 р. Справа № 920/55/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.

за участю представників:

прокурора - Алекаєв Ю.В., посвідчення № 042342 від 29.03.2016 р.

1-го позивача - не з'явився;

2-го позивача - не з'явився;

1-го відповідача- Никоненка В.О., довіреність від 24.01.2017 р. № 1, ОСОБА_1 довіреність б/н від 01.03.2017 р.;

2-го відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.06.2017 р.;

третьої особи - не з'явився;

секретаря Казакової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого заступника прокурора Сумської області (вх. № 1205 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 22.03.2017 р. у справі № 920/55/17

за позовом заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі позивачів:

1. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ

2. Сумської міської ради, м. Суми

до 1. Комунального підприємства Сумижилкомсервіс Сумської міської ради, м. Суми

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Альянсремтрактор (м. Нікополь, Дніпропетровська область

третя особа Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, м. Суми

про визнання недійсним рішення з конкурсних торгів та договору про державну закупівлю.

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Сумської області звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою в інтересах держави в особі позивачів - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Сумської міської ради, в якій просить:

- визнати недійсними результати державних закупівель, оформлені протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій від 14.06.2016 р. комітету з конкурсних торгів КП Сумижилкомсервіс Сумської міської ради щодо визначення переможця державної зукупівлі бульдозера Т-170 або еквівалента;

- визнати недійсним укладений за результатами процедури державних закупівель договір купівлі-продажу бульдозера Т-170 від 01.07.2016 р. № 16/07/01-02, укладений між КП Сумижилкомсервіс Сумської міської ради та ТОВ ВКК Альянсремтрактор;

- застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу від 01.07.2016 р. № 16/07/01-02 та стягнути з ТОВ ВКК Альянсремтрактор на користь КП Сумижилкомсервіс Сумської міської ради 1699002 грн., сплачених за поставку бульдозера Т-170;

Рішенням господарського суду сумської області від 22.03.2017 р. у справі № 920/55/17 (суддя Резніченко О.Ю.) позов задоволено частково.

Визнано недійсними результати державної закупівлі, оформлені протоколом оцінки пропозиції конкурсних торгів, цінових пропозицій від 14.06.2016 р. комітету з конкурсних торгів Комунального підприємства Сумижилкомсервіс Сумської міської ради щодо визначення переможця державної закупівлі бульдозера Т-170 або еквівалента.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу бульдозера Т-170 від 01.07.2016 р. № 16/07/01-02, укладений між Комунальним підприємством Сумижилкомсервіс Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною компанією Альянсремтрактор за результатами процедури державної закупівлі.

В іншій частині позову про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 01.07.2016 р. № 16/07/01-02 відмовлено

Стягнуто з Комунального підприємства Сумижилкомсервіс Сумської міської ради на користь прокуратури Сумської області 1600 грн. судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія Альянсремтрактор на користь прокуратури Сумської області 1600 грн. судового збору.

Рішення мотивоване, зокрема з тих підстав, що зважаючи на факти порушення замовником - Комунальним підприємством Сумижилкомсервіс (першим відповідачем) вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо розміщення документації конкурсних торгів та оцінки конкурсних пропозицій учасників, позовні вимоги прокурора в частині визнання недійсним рішення комітету конкурсних торгів щодо оцінки конкурсних пропозицій учасників, оформленого протоколом від 14.06.2016 р. та визнання недійсним укладеного за результатами державної закупівлі у формі відкритих торгів, яка проведена з порушенням вимог законодавства договору від 01.07.2016 р. № 16/07/01-02, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 01.07.2016 р. № 16/07/01-02, господарський суд першої інстанції в якості підстав для відмови в їх задоволенні зазначив про те, що ці вимоги всупереч положень Господарського процесуального законодавства передбачають стягнення коштів на користь 1-го відповідача та прокурор не обгрунтував необхідності повернення отриманих 2-м відповідачем за спірним Договором коштів саме замовнику торгів 1-му відповідачеві, з огляду на те, що зазначені кошти є бюджетними,оскільки передбачені в п. 5 додатку до рішення Сумської міської ради № 433МР від 24.02.2016 р. Про внесення змін до Комплексної цільової програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства міста Суми на 2015-2017 роки, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 26.12.2014 року № 3914-МР (зі змінами), а у самому спірному Договорі в п. 5.4 передбачено, що кошти перераховуються другому відповідачеві на його реєстраційний рахунок від головного розпорядника коштів, а не від першого відповідача.

Перший заступник прокурора Сумської області подав на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність викладених в рішенні деяких висновків суду, обставинам справи, просить рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про застосування недійності договору купівлі-продажу від 01.07.2016 р. № 16/07/01-02, укладеного між Комунальним підприємством Сумижилкомсервіс Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною компанією Альянсремтрактор скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким зазначені вимоги задовольнити, а в іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги перший заступник прокурора Сумської області посилається зокрема на те, що, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про застосування наслідків недійсності спірного Договору, господарський суд першої інстанції неправомірно зазначив в якості підстав для цього те, що зазначені вимоги суперечать положенням ГПК України, оскільки передбачають їх задоволення на користь першого відповідача та прокурором не обґрунтовано підстав повернення 1-му відповідачу отриманих 2-м відповідачем за Договором коштів, які є бюджетними та відповідно до п. 5.4. Договору перераховані 2-му відповідачеві на його реєстраційний рахунок від головного розпорядника цих коштів, а не від 1-го відповідача.

Крім того, перший заступник прокурора Сумської області стверджує, що зазначені висновки господарського суду першої інстанції суперечать положенням статті 216 Цивільного кодексу України та статті 208 Господарського кодексу України, за змістом яких вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, а одержане на підставі такого правочину має бути повернуто саме стороні правочину. Питання про повернення грошових коштів замовником КП Сумижилкомсервіс(1-м відповідачем) до місцевого бюджету повинно вирішуватися у встановленому бюджетним законодавством порядку після їх надходження на рахунки замовника у процедурі закіпувлі(покупця за Договором купівлі-продажу) - КП Сумижилкомсервіс.

Прокурор стверджує, що місцевим господарським судом не наведено жодної правової норми, якою заборонено застосування наслідків недійсності правочину на користь відповідача, а можливість звернення прокурора з позовом про застосування наслідків недійсності правочину не в інтересах сторони правочину підтверджена постановами Верховного суду України від 18.05.2016 р. у справі № 6 -248 цс16 та від 07.12.2016 р. у справи № 585/1948/15-ц. Заінтересованими особами, які не є сторонами спірного Договору є позивачі, в особі яких прокурор звернувся до суду з позовом у даній справі на захист державних інтересів, які порушено спірним Договором, а саме:Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, як орган, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель та Сумська міська рада, як засновник замовника у процедурі закупівлі -КП «Сумижилкомсервіс» (1-го відповідача), який здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Підприємства. Недотримання інтересів держави при укладенні спірного Договору, на думку прокурора полягає зокрема в тому, що 1-м відповідачем-КП «Сумижилкомсервіс» як замовником у процедурі державної закупівлі під час її проведення порушено вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, недискримінації учасників, що призвело до протиправного та надмірного витрачання коштів місцевого бюджету, унеможливило їх раціональне та ефективне використання, що порушує фінансово-економічні основи держави та місцевого самоврядування, й відповідно державні та суспільні інтереси.

Прокурор в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Другий позивач-Сумська міська рада надіслала відзив на апеляційну скаргу (вх. № 4794 від 10.05.2017 р.), в якому просить її задовольнити.

Перший відповідач -Комунальне підприємство "Сумижилкомсервіс" у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 6163 від 12.06.2017 р.) та в судовому засіданні просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Другий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Альянсремтрактор у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 4739 від 05.05.2017 р.) та всудовому засіданні просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін і третьої особи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, законність, обгрунтованість рішення, та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, повторно розглянувши справу, встановлено наступне.

Прокуратурою Сумської області за результатом вивчення стану законності у сфері державних закупівель виявлено порушення першим відповідачем вимог Закону України Про здійснення державних закупівель № 1197-VII від 10.04.2014 р. (далі по тексту Закон), що стало підставою звернення до господарського суду із даним позовом.

Статтею 121 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.

Пунктом 3 статті 131 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частини третьої статті 2, частини другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статус позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі № 3-рн/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Правовідносини, повязані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення комітету з конкурсних торгів, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес.

Порушенням інтересів держави в даному випадку полягає в тому, що дії відповідача -1 під час проведення вищезазначеної закупівлі могли призвести до порушення вимог чинного законодавства, принципів максимальної ефективності та економії, недискримінації учасників, та як наслідок неправомірне витрачення коштів державного та місцевого бюджетів.

Таким чином, як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, пославшись на вищенаведені норми та обставини, у даному спорі наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Відповідно до абзацу 7 пункту 1, пункту 3 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до одного із основних завдань Мінекономрозвитку віднесено забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель.

Згідно з пунктом 4 Положення Мінекономрозвитку України, відповідно до покладених на нього завдань формує та реалізує державну політику у сфері державних закупівель, зокрема, розробляє та затверджує відповідні нормативно-правові акти; здійснює проведення моніторингу та аналізу системи державних закупівель; надає розясненя щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель; здійснює в установленому порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника; погоджує навчальні програми з підготовки спеціалістів у сфері закупівель та підвищення їх кваліфікації; забезпечує видання безоплатного державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, безоплатного міжнародного інформаційного видання з питань державних закупівель та функціонування безоплатного веб-порталу уповноваженого органу з питань закупівель; формує державне замовлення на постачання продукції для державних потреб і координує роботу державних замовників щодо його розміщення та виконання.

Крім того, відповідно до п. 1.2, 3.1, 3.2 Статуту КП Сумижилкомсервіс Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 30.11.2016 № 1459-МР, засновником зазначеного підприємства є Сумська міська рада, яка здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства, якій воно підпорядковане, підзвітне та підконтрольне.

Таким чином, Сумська міська рада також є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах.

Разом з тим, ні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, ні Сумська міська рада до цього часу не вжили заходів до оскарження результатів вищенаведеної державної закупівлі у судовому порядку.

З наведеного вбачається наявність підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором в інтересах позивачів.

В позовній заяві прокурор зазначає про виявлення прокуратурою Сумської області порушення 1-м відповідачем вимог Закону України Про здійснення державних закупівель (в редакції, яка була чинна на дату проведення закупівлі), при здійсненні державних закупівель бульдозера марки Т-170 або еквівалента очікуваною вартістю 1830000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що проведення державної закупівлі передбачено річним планом закупівель першого відповідача на 2016 рік, затверджений рішенням комітету з конкурсних торгів від 17.12.2015 № 37 (зі змінами).

Оголошення про проведлення державних закупівель оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу 28.04.2016 за № 110436 та у Віснику державних закупівель № 82 від 28.04.2016 р.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про здійснення державних закупівель (в редакції чинній на час проведення спірної державної закупівлі), принципами здійснення закупівель є добросовісна конкуренція серед учасників, недискримінація учасників тощо.

Відповідно до частини четвертої статті 22 цього Закону, документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Прокурор в обґрунтування позову зазначає зокрема про те, що замовником 1-м відповідачем (КП "Сумижилкомсервіс") допущені порушення принципів добросовісної конкуренції та недискримінації учасників під час розміщення документації оцінки пропозиції конкурсних торгів учасників.

Відповідно до статті 22 Закону України Про здійснення державних закупівель, документація конкурсних торгів повинна містити, крім іншого, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію ( у разі потреби плани, кресленн, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому, технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі, якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обгрунтованим, а специфікація повинна містити вираз або еквівалент.

Відповідно до п. 3 р. І додатку 3 документації конкурсних торгів (затвердженого протоколом засідання комітету конкурсних торгів від 22.04.2016 р.), перший відповідач визначив предметом закупівлі бульдозер Т-170 або еквівалент, новий, не раніше 2015 року випуску, у заводському виконанні.

На думку прокурора, першим відповідачем при визначенні предмета державної закупівлі під час розміщення документації конкурсних торгів порушено вимоги п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону, оскільки замовником зазначено певну марку бульдозера Т-170 без жодних обгрунтувань щодо необхідності закупівлі саме зазначеної марки бульдозера.

Крім цього, прокурор у позовній заяві зазначає, що на даний час випуск бульдозерів Т-170 здійснює тільки один виробник ТОВ Челябинський тракторний завод УРАЛТРАК (Російська Федерація). Проте, відповідно до листів офіційних дилерів ТзОВ ЧТВ УРАЛТРАК, ПМВКП Асоль та ПрАТ Уралтрак-Дніпро відповідно № 13/12 від 13.12.16 р. та № 19 12-1 від 19.12.2016 р., виробництво бульдозерів марки Т-170 припинено заводом виробником ще протягом 2000-2002 років. Протягом 2002-2016 років виготовляється аналогічна модель бульдозер марки Б10. Тому, бульдозер марки Т-170 2015 року виготовлення у заводському виконанні не існує.

Також, на думку прокурора, зі сторони замовника (першого відповідача) допущені порушення під час оцінки пропозицій конкурсних торгів учасників, які полягають у протиправному та дискримінаційному відхиленні пропозиції учасників конкурсних торгів ТОВ Траксервіс, ТОВ ВТК Юждизельмаш, ТОВ СОДЦБДР. Як зазначає прокурор, документи зазначених учасників нічим не відрізняються від документів, поданих переможцем ТОВ ВКК Альянсремтрактор то ТОВ СТО Зелений гай. При цьому, пропозиції відхилених учасників були більш ніж вдвічі дешевше ( ТОВ Траксервіс - 846000,00 грн.). Таким чином, прокурор вважає, що замовником порушений також принцип максимальної економії та ефективності, передбачений ст. 3 Закону.

Як зазначено вище, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог прокурора в частині визнання недійсними результатів державної закупівлі, оформлені протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій від 14.06.2016 комітету з конкурсних торгів КП Сумижилкомсервіс Сумської міської ради щодо визначення переможця державної закупівлі бульдозера Т-170 або еквівалента, та як наслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу бульдозера з підстав наявності фактів порушення замовником -1-м відповідачем вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо розміщення документації конкурсних торгів та оцінки конкурсних пропозицій учасників.

Викладені вище висновки господарського суду першої інстанції, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі по тексту Закон) принципами здійснення закупівель є добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; обєктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням; вільного переміщення товарів; свободи надання послуг.

Поняття недискримінація учасників розкрито у ст. 5 Закону, відповідно до ч.ч. 1-3 якої, а саме вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Вимоги до документації конкурсних торгів передбачені у ч. 2 ст. 22 Закону. Як зазначалось вище, технічна специфікація не повинна мсітити посилання на певну торгову марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі. У разі, якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обгрунтованим, а специфікація повинна містити вираз або еквівалента.

Як правомірно встановлено господарським судом першої інстанції, у документації конкурсних торгів, яка затверджена протоколом засідання комісії конкурсних торгів від 27.04.2016 р., предметом закупівлі визначено бульдозер марки Т-170 або еквівалент, новий, не раніше 2015 року випуску, у заводському виконанні.

Проте, зазначене визначення предмету торгів не відповідає вимогам чинного на час проведення державних закупівель Закону, оскільки, по-перше, документація конкурсних торгів не містить жодних обгрунтовань щодо необхідності закупівлі саме зазначеної марки бульдозера, хоч і передбачає можливість поставики їх еквівалента, по-друге, вимога щодо того, що бульдозер марки Т-170 повинен бути новим, не раніше 2015 року випуску, у заводському виконанні, не може бути виконана потенційними учасниками державної закупівлі так як виробництво зазначених бульдозерів припинено у 2002 році. Зазначений факт підтверджується листами офіційних дилерів виробника бульдозера ТзОВ ЧТЗ-УРАЛТРАК, ПМВКП Асоль та ПрАТ Уралтрак-Дніпро (т. 1, арк. спр. 107-108).

Заперечення першого відповідача щодо неможливості прийняття судом в якості належних доказів зазначених листів правомірно відхилено судом першої інстанції з посиланням на те, що перший відповідач не спростував їх іншими доказами, як це передбачено положеннями розділу V ГПК України.

Також господарським судом першої інстанції правомірно відхилено посилання відповідача на той факт, що ТзОВ ЧТЗ-УРАЛТРАК є не єдиним виробником бульдозера марки Т-170, так як за результатами державної закупівлі укладений договір на придбання бульдозера саме цього виробника (згідно з сертифікатом відповідності).

Також господарським судом першої інстанції правомірно на підставі матеріалів справи встановлено наявність наступних порушень під час відхилення та оцінки пропозицій замовника (першим відповідачем).

Відповідно до протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів від 02.06.2016 р. для участі в державній закупівлі надійшли наступні пропозиції:

1) ТОВ ВКК Альянсремтрактор щодо поставки бульдозера марки Т-170, 2015 року випуску за ціною 1699000 грн.;

2) ТОВ СТО Зелений Гай щодо поставки бульдозера марки Б-10, 2015 року випуску, у заводському виконанні за ціною 2460000 грн.;

3) ТОВ Траксервіс щодо поставки бульдозера марки Т-170, 2016 року випуску, зібраного з вузлів за ціною 846000 грн.;

4) ТОВ ВТК Юздизельмаш щодо поставки бульдозера марки Т-170, 2016 року випуску, зібраного з вузлів за ціною 1824999,60 грн.;

5) ТОВ Сумський обласний діагностичний центр безпеки дорожнього руху щодо поставки бульдозера марки Т-170, 2016 року випуску, у заводському виконанні за ціною 1295000 грн.

Підстави відхилення пропозицій конкурсних торгів визначені ч. 1 ст. 29 Закону, а саме: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 цього Закону; не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки; не надав забезпечення пропозиції конкурсних торгів, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) наявні підстави, зазначені у статті 17 та частині сьомій статті 28 цього Закону; 3) пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів.

Згідно із п. 1 протоколу засідання комітету з конкурсних торгів першого відповідача від 14.06.2016 р. відхилено пропозиції ТОВ Траксервіс, ТОВ ВТК Юждизельмаш та ТОВ СОДЦБДР.

Пропозиція ТОВ Траксервіс відхилена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 29 Закону як така, що не відповідає умовам ДКТ: у довідці (технічнічна специфікація) не зазначено, що бульдозер Т-170 є новим 2015 року випуску у заводському виконанні, а у свідоцтві про реєстрацію машини у рядку Рік випуску зазначено 2016- рік складання.

З аналогічних підстав (відсутність у довідці вказівки на те, що бульдозер є новим 2015 року випуску, у заводському виконанні, та висновок про те, що бульдозер Т-170 М зібраний з вузлів) була відхилена пропозиція ТОВ ДТК Юждизельмаш.

Пропозиція ТОВ СОДЦБДР відхилена з двох підстав:

- учасник не надав замовнику можливість здійснити комісійне обстеження бульдозера;

- у довідці учасника не зазначено, що бульдозер є новим.

В той же час, до оцінки було долучено дві пропозиції другого відповідача та ТОВ СТО Зелений Гай.

З пропозиції конкурсних торгів, поданої другим відповідачем, вбачається, що описи та основні характеристики до предмета закупівлі є тотожніми описам та основним характеристикам, які були надані учасником, пропозиція якого відхилена, - ТОВ СОДЦБДР.

Так, в описах та основних характеристиках першого відповідача (т. 1, арк. спр. 52) зазначено: бульдозер Т-170 новий 2016 року випуску, але не вказано, що він у заводському виконанні. В описах та основних характеристиках ТОВ СОД ЦБДР (т. 1, арк. спр. 75-76) зазначено: бульдозер Т-170, 2016 року, у заводському виконанні, але не зазначено, що він новий.

В документації конкурсних торгів як 1-го відповідача, так і ТОВ СОДЦБДР містяться сертифікати відповідності (т.1, арк.спр. 54, 78), які є абсолютно тотожніми, та в яких є позначка про те, що бульдозер є новим, але відсутні дані про заводське виконання. Виробником бульдозерів, в першому і другому випадках є ТОВ Челябінський тракторний завод.

Таким чином, відхилення пропозиції учасника ТОВ СОДЦБДР на підставі п.3 ч. 1 ст. 29 Закону є протиправним та дискримінаційним з огляду на те, що інший учасник другий відповідач із аналогічною пропозицією конкурсних торгів був допущений до оцінки пропозиції. При цьому пропозиція другого відповідача складала 1699000,00 грн., а відхилена пропозиція ТОВ СОДЦБДР - 1295000,00 грн.

Судом першої інстанції також правомірно зроблено висновок про необгрунтоване відхилення пропозиції ТОВ СОДЦБДР з тих підстав, що замовника позбавлено можливості реалізувати своє право на комісійне обстеження предмету закупівлі.

Так, 1-й відповідач пояснює, що на адресу ТОВ СОДЦБДР направлявся лист № 335/01-07, яким пропонувалося учаснику визначити до 09.06.2016 місце, дату та час мижливого обстеження запропонованого бульдозера. Разом з тим будь-якої відповіді він від учасника не отримав.

Пунктом 1 Додатку 3 документації конкурсних торгів замовником визначено, що замовник має право на комісійне обстеження запропонованої техніки до акцепту.

В поясненнях причин відхиленна пропозиції ТОВ Сумський обласний діагностичний центр дорожнього руху, наданих листом від 09.12.2016 № 01-06/1328, КП Сумижилкомсервіс зазначено, що лист КП Сумижилкомсервіс СМР до ТОВ СОДЦБДР від 07.06.2016 № 335/01-07 направлено 07.06.2016 на електронну пошту учасника, зазначену ним в складі своєї пропозиції конкурсних торгів (sumycontrol@ukr.net) та поштою простим відправленням на юридичну адресу ТОВ СОДЦБДР - 42304, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, пров. Промисловий, 4.

На підтвердження викладеного в даному листі КП Сумижилкомсервіс надано роздруківки відправленої скан-копії зазначеного листа з електронної пошти підприємства.

Нормативно-правові акти України не забороняють використання електронного листування в господарській діяльності з застосуванням електронного цифрового підпису.

Натомість, документацією конкурсних торгів замовника не обгрунтовано необхідність проведення обстеження техніки, не визначено порядок проведення обстеження, критерії оцінки, що може свідчити про субєктивний характер такого обстеження та встановлення додаткових вимог, не передбачених Законом № 1197-VІІ.

Крім того, статтею 29 Закону № 1197-VІІ визначений виключний перелік підстав для відхилення пропозицій конкурсних торгів у звязку з ненаданням учасником можливості обстеження техніки.

Враховуючи викладене, з наведної причини пропозиція ТОВ СОДЦБДР відхилена неправомірно.

Відровідно до абз. 3 ч. 1 ст. 30 Закону замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, які виникли через виявлені порушення законодавства з питань державних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, акцепту, оголошення про результати процедури закупівлі, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох пропозицій конкурсних торгів, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх пропозицій конкурсних торгів згідно з цим Законом; якщо до оцінки допущено пропозиції менше ніж двох учасників.

Таким чином, у даному випадку перший відповідач повинен був відмінити торги у звязку із неможливістю усунення порушень, які виникли через виявлені порушення законодавства з питань державних закупівель.

На підставі викладеного, враховуючи вищезазначені факти порушення замовником (1-м відповідачем) вимог Закону щодо розміщення документації конкурсних торгів та оцінки конкурсних пропозицій учасників, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги прокурора в частині визнання недійсним рішення комітету конкурсних торгів щодо оцінки конкурсних пропозицій учасників, оформленого протоколом від 14.06.2016 р. обґрунтовано підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами державної закупівлі між КП Сумижилкомсервіс (покупцем) та ТОВ ВКК Альянс ремтрактор (постачальником) укладено договір купівлі-продажу від 01.07.2016 № 16/07/01-02, відповідно до умов якого постачальник протягом 10 днів з дня укладення договору зобовязується передати товар бульдозер Т-170 покупцю, а покупець сплатити постачальнику за товар 1699000 грн.

Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу Українии передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільсьтва, його моральним засадам.

Статтею 1 Закону визначено, що договір про закупівлю це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, за змістом наведеної норми, договір про закупівлю є наслідком процедури закупівлі та укладається за її результатами.

З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції правомірно зазначив, що договір від 01.07.2016 № 16/07/01-02, укладений за результатами державної закупівлі у формі відкритих торгів, яка проведена з порушенням вимог законодавства, підлягає визнанню недійсним як такий, що укладений з порушенням порядку укладення відповідних договорів, у звязку з чим правомірно задовольнив відповідні позовні вимоги.

Щодо позовних вимог про застосування наслідків недійсності договору від 01.07.2016 № 16/07/01-0, господарський суд першої інстанції відмовив в їх задоволенні пославшись на те, що зазначені вимоги всупереч господарського процесуального законодавства передбачають стягнення коштів на користь 1-го відповідача та прокурором не обгрунтовано необхідності повернення отриманих 2-м відповідачем за спірним Договором коштів саме замовнику торгів 1-му відповідачу, з огляду на те, що зазначені кошти є бюджетними, передбачені в п. 5 додатку до рішення Сумської міської ради № 433МР від 24.02.2016 Про внесення змін до Комплексної цільової програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства міста Суми на 2015-2017 роки, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 26.12.2014 року № 3914-МР (зі змінами), а у самому спірному Договорі, п. 5.4 передбачено, що кошти перераховуються другому відповідачу на його реєстраційний рахунок від головного розпорядника коштів, а не від першого відповідача.

Висновок господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні зазначених вимог відповідає чинному законодавству, зважаючи на наступні підстави.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Частиною 2 статті 208 Господарського кодексу України передбачено, що у разі визнання недійсним зобов'язання, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

В 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» розяснено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).

В пункті 2.10 цієї Постанови зазначено, що якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.

В пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» розяснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК ( 435-15 ) вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В Узагальненнях Верховного суду України від 24.11.2008 р. «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст. 16 ЦК як один із способів захисту, проте норма ч. 1 ст. 216 ЦК є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки. Реституцію цілком можна вважати окремим способом захисту цивільних прав, які порушуються у зв'язку з недійсністю правочину, оскільки у ст. 16 ЦК ( 435-15 ) немає вичерпного переліку способів захисту цивільних прав.

Таким чином чинне законодавство передбачає право не тільки сторін оспорюваного правочину, а й будь-якої заінтересованої особи, а в передбачених випадках прокурора, звернутись з позовом до господарського суду про визнання такого правочину недійсним та про застосування наслідків недійсності такого правочину у вигляді двосторонньої реституції.

У випадку подання позову про застосування реституції заінтересованою особою, яка не є стороною правочину(або прокурором в її інтересах), зазначений спосіб захисту передбачає зобовязання відповідачів-сторін правочину здійснити відповідні дії з повернення одна одній отриманого за таким правочином, з метою захисту інтересів заінтересованої особи.

В такому випадку реституція як спосіб захисту не є задоволенням позовних вимог на користь позивача, як на це помилково послався суд першої інстанції, а передбачає здійснення сторонами відповідних дій з приведення сторін у попереднє становище, з метою задоволення охоронюваних інтересів заінтересованої особи-позивача.

Проте, неправильне посилання господарського суду першої інстанції на неможливість застосування реституції щодо відповідача у справі не призвело до неправильного висновку про відмову в цій частині позову, оскільки наявні інші підстави для такої відмови, на одну з яких правомірно послався суд першої інстанції.

Імперативна норма частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачає наслідком недійсності правочину саме двосторонню реституцію, яка полягає у поверненні у натурі кожною стороною одна одній всього, що вона одержала на виконання цього правочину, в той час як позовні вимоги всупереч цій нормі сформульовані у вигляді застосування односторонньої реституції шляхом повернення 2-м відповідачем (постачальником) 1-му позивачу (покупцю) отриманих за спірним Договором грошових коштів без повернення покупцем постачальнику отриманого за Договором бульдозера.

Таким чином позовні вимоги в частині застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 01.07.2016 р. № 16/07/01-02 у вигляді стягнення з ТОВ ВКК Альянсремтрактор на користь КП Сумижилкомсервіс Сумської міської ради 1699002 грн., сплачених за поставку бульдозера Т-170 суперечать чинному законодавству, що є підставою для відмови в їх задоволенні.

Крім цього незастосування господарським судом першої інстанції за власною ініціативою двосторонньої реституції не суперечить чинному законодавству, оскільки ч. 5 статті 216 Цивільного кодексу України застосування судом з власної ініціативи наслідків недійсності правочину передбачено як право. а не обов'язок суду.зазначене право суд реалізовує в залежності від певних обставин справи, з урахуванням встановлених ст. 3 Цивільного кодексу України таких засад цивільного

законодавства як справедливість, добросовісність та розумність.

Як вже зазначалося вище, спірний Договір, укладений за результатами державної закупівлі у формі відкритих торгів, яка проведена з порушенням вимог законодавства, підлягає визнанню недійсним як такий, що укладений з порушенням порядку укладення відповідних договорів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання спірного Договору 2-й відповідач поставив 1-му відповідачу бульдозер Т-170, реєстраційний номер 34660АЕ, заводський номер 19-01180. .(копія свідоцтва про реєстрацію в т. 1 на а.с. 53), а 1-й відповідач в свою чергу перерахував 2-му відповідачу грошові кошти в сумі 1699000 грн.

Як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, одержані 2-м відповідачем за Договором грошові кошти є бюджетними, оскільки передбачені в п. 5 додатку до рішення Сумської міської ради № 433МР від 24.02.2016 р. Про внесення змін до Комплексної цільової програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства міста Суми на 2015-2017 роки, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 26.12.2014 року № 3914-МР (зі змінами), а у самому спірному Договорі в п. 5.4 передбачено, що кошти перераховуються другому відповідачу на його реєстраційний рахунок від головного розпорядника коштів, а не від першого відповідача.

Головним розпорядником зазначених коштів є Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради, який не є ні стороною спірного Договору, ні учасником даного спору, а тому повернення зазначених грошових коштів 1-му відповідачеві призведе до порушення прав та інтересів особи,яка не є учасником процесу.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду першої інстанції відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Сумської області від 22.03.2017 р. у справі № 920/55/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційній інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.