Ухвала суду № 67284446, 20.06.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.06.2017 Справа № 920/341/17

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім

«Украгропром», м. Київ,

до відповідача:Державного підприємства Дослідне господарство Правдинське

Миронівського інституту пшениці імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України, с. Іванівка, Великописарівський район, Сумська область

про стягнення 697 774 грн. 80 коп.,

СУДДЯ ЗАЄЦЬ С.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2;

Від відповідача ОСОБА_3;

При секретарі судового засідання Малюк Р.Б.

Суть спору: позивач подав позовну заяву № 01-12/04/17 від 12.04.2017 року, в якій просить суд стягнути з відповідача 543 349 грн. 20 коп., в тому числі 462 220 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 83 129 грн. 04 коп. 3% річних, а також 8 180 грн. 24 коп. судового збору.

06.06.2017 позивач подав заяву про вихід за межі позовних вимог (вх. № 5012 від 06.06.2017), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 137 231,10 грн. та інфляційні втрати в сумі 555 784,72 грн., розраховані станом на 06.06.2017.

Згідно до приписів пункту 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26 грудня 2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи вищевикладене суд розглядає подану позивачем заяву про вихід за межі позовних вимог (вх. № 5012 від 06.06.2017) як заяву про збільшення розміру позовних вимог.

20 червня 2017 року позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог № 01-09/06/17 від 09.06.2016, в якій просить суд стягнути з відповідача 697 774 грн. 80 коп., в тому числі 555 784 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 141 990 грн. 08 коп. 3% річних, а також 10 446 грн. 62 коп. судового збору.

Відповідно до приписів пункту 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26 грудня 2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Враховуючи передбачене статтею 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог суд приймає подану заяву до розгляду.

Таким чином, суд розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача 697 774 грн. 80 коп., в тому числі 555 784 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 141 990 грн. 08 коп. 3% річних, а також 10 446 грн. 62 коп. судового збору.

20 червня 2017 року відповідач подав додаткові пояснення (вх. № 5466 від 20.06.2017), в яких вказує, що мировою угодою сторони фактично погодили нові терміни проведення розрахунків по залишку суми заборгованості, стягнутої за рішенням суду. Зокрема, у п. 2 Мирової угоди зазначено, що боржник зобовязується сплатити на користь стягувача 3 125 786.06 грн. на умовах розстрочення за наступним графіком: 1041928.00 грн. - до 25 листопада 2016 року; 2083858.06 грн. - до 15 грудня 2016 року. Відповідач зазначає, що з урахуванням нових термінів проведення розрахунків, прострочка виконання грошового зобовязання по сумі 1 041 928.00 грн. розпочалася з 26 листопада 2016 року, а по сумі 2 083 858.06грн. - з 16 грудня 2016 року. На думку відповідача, позивач помилково нараховує до стягнення збитки від інфляції на всю суму заборгованості за період , починаючи з квітня 2016 року, замість того, щоб по сумі 041 928.00 грн. рахувати інфляційні збитки з 26 листопада 2016 року, а по сумі 083 858.06 грн. - з 16 грудня 2016 року. Безпідставним також є нарахування 3% річних від простроченої суми за період з березня 2016 року, оскільки, як уже зазначалося, прострочка виконання грошового зобовязання по сумі 1 041 928.00 грн. розпочалася лише з 26 листопада 2016 року, а по сумі 2 083 858.06 грн. - з 16 грудня 2016 року.

Сторони подали клопотання (вх. № 1826к від 20.06.2017), в якому просять суд продовжити строк розгляду спору на 15 днів.

Подані документи оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 20 червня 2017 року представник позивача надав усні пояснення по справі та просив суд задовольнити збільшені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 20.06.2017 заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Згідно зі статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, в тому числі, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає за доцільне задовольнити клопотання сторін та відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжити строк розгляду спору по справі № 920/341/17 на пятнадцять днів по 06.07.2017.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, з метою дотримання процесуальних прав сторін, для зясування всіх обставин справи, а також враховуючи необхідність витребування додаткових документів, розгляд справи відкладається.

Керуючись ст.ст. 22, 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити клопотання сторін щодо продовження строку вирішення спору на 15 днів.

2.Продовжити строк вирішення спору по справі № 920/341/17 на пятнадцять днів до 6 липня 2017 року.

3.Відкласти розгляд справи на 27 червня 2017 року на 11 год. 20 хв. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Суми, проспект Т.Г.Шевченка, 18/1, поверх 1, зал судових засідань № 5.

4.Запропонувати позивачеві подати обґрунтований письмовий розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат здійснений із урахуванням набрання рішенням № 920/155/16 від 22.03.2016 законної сили, інші матеріали в обґрунтування позовних вимог.

5.Запропонувати відповідачеві подати контррозрахунок суми 3% річних та інфляції, інші матеріали в обґрунтування своєї позиції у справі.

6.Представникам сторін мати належні повноваження та документ, що посвідчує особу.

7.Витребувані судом документи подати до суду не пізніше, ніж за три дні до розгляду справи.

8.Звернути увагу сторін на те, що суд має право стягнути в доход державного бюджету з винної сторони штраф у розмірі до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ненадання у встановлений строк відзиву на позовну заяву або витребуваних господарським судом документів, а також за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону (п.5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя С.В. Заєць