Рішення № 67284013, 19.06.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2017р. Справа № 914/913/17

За позовом:Самбірського міськрайонного центру зайнятості, Львівська обл., м. Самбірдо відповідача:Самбірської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Львівська обл., м. Самбірпро:стягнення 7178,45 грн. в якості повернення допомоги по безробіттю Суддя Крупник Р.В. Секретар Гелеш Г.М.Представники сторін:від позивача:ОСОБА_1 представник (довіреність №906/01 від 14.04.2017р.)від відповідача:ОСОБА_2 представник (№813/13-10-10-00-08-/45 від 11.05.2017р.).

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

12.05.2017р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Самбірського міськрайонного центру зайнятості (надалі Позивач) до Самбірської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (надалі Відповідач) про стягнення 7178,45 грн. в якості повернення допомоги по безробіттю.

Ухвалою суду від 13.05.2017р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 01.06.2017р. В судовому засіданні 01.06.2017р. було оголошено перерву до 19.06.2017р.

01.06.2017р. позивачем через канцелярію суду було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог з додатком, відповідно до якої Самбірський міськрайонний центр зайнятості просить суд стягнути з відповідача 2208,75 грн., оскільки відповідачем було відшкодовано частину виплат 3892,30 грн. та частину 1077,40 грн. перераховано гр. ОСОБА_3

Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд приходить до висновку, що така не суперечить законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, а відтак приймає заяву до розгляду.

Представник позивача в судове засідання зявився, просив суд зменшені позовні вимоги задоволити повністю. Заявлений позов представник обґрунтовує тим, що 16.01.2017р. гр. ОСОБА_3 звернулася до позивача з заявою про надання статусу безробітної. Згідно наказу №НТ170120 від 20.01.2017р. вказаній особі було надано статус безробітної, а на підставі наказів №НТ170123 від 23.01.2013р. №НТ17024 від 24.01.2017р. призначено, розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2017р. у справі №813/308/17 зокрема, ОСОБА_3 поновлено на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. Наказом Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 23.03.2017р. №14-0 ОСОБА_3 поновлено на роботі з 24.12.2016р. За період з 24.01.2017р. 16.03.2017р. позивачем виплачено ОСОБА_3 7178,45 грн. допомоги на випадок безробіття. У звязку з наведеним та на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення Самбірському МРЦЗ 7178,45 грн., які були виплачені ОСОБА_3, але так як претензія в добровільному порядку виконана не була, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник відповідача в судове засідання зявився, просив суд у задоволенні позові відмовити повністю. Заперечуючи проти позову представник зазначив, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час. Уразі неврахування в оплаті за час вимушеного прогулу допомоги по безробіттю, ця сума коштів для поновленого на роботі працівника є переплатою. Отримання ОСОБА_3 допомоги по безробіттю та заробітної плати за час вимушеного прогулу без урахування суми допомоги по безробіттю є переплатою коштів для Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській обл., а не Самбірського МРЦЗ. Відтак, у задоволенні позову представник просить суд відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №84-0 від 23.12.2016р. звільнено ОСОБА_3 з посади головного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ ГУ ДФВС у Львівській області у звязку поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

16.01.2017р. ОСОБА_3 звернулася до Мостиського МРЦЗ з заявою про надання їй статусу безробітної.

На підставі наказів Самбірського МРЦЗ від 20.01.2017р. №НТ170120, від 23.01.2017р. №НТ170123, від 24.01.2017р. №НТ170124 ОСОБА_3 надано статус безробітної, призначено (поновлено) та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2017р. у справі №813/308/17 за позовом ОСОБА_3 до Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 23.12.2016 року за №84-0; поновлено ОСОБА_3 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області з 24 грудня 2016 року, стягнуто зі Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4943,98 грн., за виключенням податків і зборів, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено; постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць в розмірі 4248 грн. 63 коп. за виключенням податків і зборів допустити до негайного виконання.

Зазначена постанова була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2017р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.05.2017р.

У відповідності до наказу Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 23.03.2017р. №14-0, скасовано наказ Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 23.12.2017р. №84-0 «Про звільнення з роботи» ОСОБА_3, поновлено ОСОБА_3 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області з 24 грудня 2016 року, виплачено ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 4248,63 грн., встановлено ОСОБА_3 посадовий оклад згідно штатного розпису та підтверджено спеціальне звання «Інспектора податкової та митної справи І рангу».

23.03.2017р. ОСОБА_3 звернулася до Самбірського МЦЗ з відповідною заявою з додатками (вх. №1023 від 23.03.2017р.), якою повідомила про поновлення її на роботі.

На підставі наказу Самбірського МРЦЗ №НТ170323 від 23.03.2017р. ОСОБА_3 припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію її як безробітної.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 24.01.2017р. по 16.03.2017р. позивачем було виплачено ОСОБА_3 7178,45 грн.

У звязку з поновленням ОСОБА_3 на роботі за рішенням суду, позивач звернувся до відповідача з претензією №782/07 від 31.03.2017р., відповідно до якої просив протягом 15 календарних днів з дня одержання претензії перерахувати на рахунок Самбірського МРЦЗ 7178,45 грн., які були сплачені ОСОБА_3 в якості допомоги по безробіттю. Оскільки претензія була залишена відповідачем без задоволення, позивач звернувся до суду. При цьому, як встановлено судом, після порушення провадження у справі частина допомоги по безробіттю була відшкодована позивачу ОСОБА_3 в розмірі 1077,40 грн. та Самбірською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області в розмірі 3892,30 грн., відповідно неповернутими залишаються кошти в розмірі 2208,75 грн.

Встановивши наведені обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (надалі Закон), загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи (ч. 1 ст. 6 Закону).

Матеріалами справи підтверджено, що у звязку із звільнення з Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (припиненням державної служби), ОСОБА_3 звернулася до позивача з заявою про надання їй статусу безробітної, який був наданий з 20.01.2017р. та розпочато нарахування та виплату допомоги по безробіттю .

Згідно пп. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затв. постановою КМУ від 20.03.2013р. №198, центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Судом встановлено, що 06.03.2017р. Львівським окружним адміністративним судом у справі №813/308/17 було прийнято постанову, якою ОСОБА_3 поновлено на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п. 34 постанови №9 від 06.11.1992р., рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Наказ Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №14-0 про поновлення ОСОБА_3 на роботі було видано 23.03.2017р.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону, фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Так, ч. 4 ст. 35 Закону визначено, що із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Враховуючи те, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2017р. у справі №813/308/17 наказ Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 23.12.2016р. №84-0 про звільнення (припинення державної служби) ОСОБА_3 визнано протиправним та скасовано, при цьому цей наказ став підставою для втрати вказаною особою заробітної плати, а в подальшому ця подія стала і підставою для призначення та виплати їй допомоги по безробіттю, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення повністю.

Судом відхиляються покликання відповідача на те, що за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи, в т.ч. допомога по безробіттю, оскільки як вбачається з постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2017р. №813/308/17 з відповідача було стягнуто лише середній заробіток за час вимушеного прогулу. Що ж до подвійного притягнення до відповідальності заявленого відповідачем, то слід зазначити, що стягнення грошових коштів за вимушений прогул та стягнення виплаченого забезпечення в силу Закону не є одним і тим же видом юридичної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1600,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Зменшені позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Самбірської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. Чорновола, 2; код ЄДРПОУ 39509429) на користь Самбірського міськрайонного центру зайнятості (81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. Шевченка, 55/3; код ЄДРПОУ 22394560) 2208,75 грн. виплаченої допомоги по безробіттю та 1600,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2017 р.

Суддя Крупник Р.В.