Рішення № 67283386, 19.06.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2017 р. Справа № 909/459/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ, 76014,

до відповідача: Державного підприємства "Верховинське лісове господарство", вул. Жаб'євська, 57, смт. Верховина, Івано-Франківська область, 78700,

про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 70 109,71 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - завідувач юридичного сектору, (доручення № 02-17/16 від 03.01.2017 року)

від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, (довіреність б/н від 11.04.2017 року)

встановив: Державна екологічна інспекції в Івано-Франківській області звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Державного підприємства "Верховинське лісове господарство" про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 70 109 грн.71 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно акту Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 19.10.2016 виявлено незаконну рубку дерев на підпорядкованій відповідачем території чим спричинено істотну шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 70 274 грн. 71 коп., з яких відповідачем частково відшкодовано, зокрема в сумі 165 грн. 00 коп., однак частина шкоди в сумі 70 109 грн. 71 коп. залишилась не відшкодованою.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав зазначених у письмовому відзиві на позовну заяву (вх. №9771/17 від 19.06.2017 року). Свої заперечення мотивує тим, що позивачем не доведено, тобто у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що лісгосп, як відповідач по справі, є суб"єктом цивільно-правової відповідальності і може бути притягнутим до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

19 жовтня 2016 року Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області здійснено планову перевірку ДП "Верховинське лісове господарство", за результатами якої виявлено правопорушення останнього заподіяних внаслідок незаконної рубки, пошкодження 8 сироростучих дерев плоди ялина в кварталі 3 ділянці 10 Зеленського лісництва та не очистки лісосіки у кварталі 21 діл.9 пл.1.8 га Санітарно-вибіркова у Красницькому лісництві про що складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

19 жовтня 2016 року відповідачу винесено припис №242, яким було зобов"язано в місячний термін провести очистку лісосіки від поруб очних решток, зазначених в акті перевірки.

24 жовтня 2016 року Державною екологічною інспекція в Івано-Франківській області надіслано відповідачу по справі претензію №48/16 про відшкодування шкоди в сумі 70 274 грн.71 коп.

Після звернення позивача до відповідача із вказаною претензією останній здійснив часткове відшкодування шкоди в сумі 165 грн. 00 коп.

Однак частина шкоди в сумі 70 109 грн.71 коп. залишилась не погашеною, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період, зокрема, ліс та інша рослинність.

Як встановлено перевіркою, у кварталі 3 діл.10 Зеленського лісництва не встановленними особами вчинено самовільну рубку лісу, а саме 8 сироростучих дерев породи «ялина європейська» діаметром пня - 48, 55, 54, 42, 50, 44, 53 см. За результатами проведеної перевірки складено акт, в якому встановлено, що у зв"язку із самовільною рубкою лісу завдано шкоду в сумі 70 109 грн. 71 коп.

У кварталі 21 діл.9 пл.1.8 га у Красницького лісництва, що підпорядковане ДП "Верховинське лісове господарство" виявлено не очистка лісосіки площею 0,5 га після санітарно-вибіркової рубки, внаслідок чого нараховано шкоду в сумі 165 грн.00коп.

Розрахунок завданої шкоди здійснено згідно з таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Листом Державної екологічної інспекції №04-10/2264 від 24.10.2016 року матеріали перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів на території лісового фонду ДП ""Верховинське лісове господарство направлено до Надвірнянської місцевої прокуратури, яко. 08.09.2016 зареєстровано кримінальне провадження за ст. 246 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно статті 105 Лісового кодексу України, особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом. Відповідно до ст. 69 цього Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Слід зазначити, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причиновий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

У вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів (пункт 6.1.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно ст. ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Факт незаконної порубки дерев, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеним за наслідками перевірки актом від 11.12.15, які є чинними на час вирішення спору та підписані представником відповідача без жодних зауважень, а також відсутність у матеріалах справи виписаних лісорубних квитків на спеціальне використання лісових ресурсів.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами. Відповідачем як лісокористувачем не забезпечено охорону і збереження закріплених за ним лісів та допущено їх незаконну рубку в кількості 8 дерев породи «ялина європейська» та крім того відповідачем не надано суду жодних доказів вчинення ним дій щодо збереження та охорони лісів та недопущення самовільної рубки лісу, а відтак позовні вимоги є обгрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" , ст. ст. 19, 63, 64, 86, 89, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 43, 49, 82 ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

задовольнити позов Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області до Державного підприємства "Верховинське лісове господарство" про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 70 109 грн.71 коп.

Стягнути з Державного підприємства "Верховинське лісове господарство" (вул. Жаб'євська, 57, смт. Верховина, Івано-Франківська область, код 22186413) на користь Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області (вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ, код 37952307) 70 109 грн. 71 коп. (сімдесят тисяч сто дев"ять гривень сімдесят одну копійку) шкоди заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового законодавства, яку перерахувати у Фонд охорони навколишнього природного середовища с. Зелена Верховинського району:р/р 33111331700067, отримувач: УК у Верховинському районі/с.Зелена/24062100, Код ЄДРПОУ 37638341, Банк отримувача: ГУК в Івано-Франківській області, МФО 836014.

Стягнути з Державного підприємства "Верховинське лісове господарство" (вул. Жаб'євська, 57, смт. Верховина, Івано-Франківська область, код 22186413) на користь Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області (вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ, 76014, код 37952307, р/р 35213078081073 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 1600 грн.00 коп. (одну тисячу шістсот гривень) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом..

Повне рішення складено 21.06.17

Суддя Фанда О.М.