Ухвала суду № 67282885, 14.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 червня 2017 року м. Київ К/800/32256/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,

за участю: представника позивача: Павленка С.С.,

представника відповідача: Півторак М.О.,

розглядаючи у судовому засіданні касаційну скаргу Голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ЕНЕРГОВИБІР» Сахоненка Дмитра Ігоровича

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року

у справі № 826/18781/15

за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ЕНЕРГОВИБІР»

про припинення юридичної особи,

в с т а н о в и в :

У серпні 2015 року Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - позивач, Інспекція) звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ЕНЕРГОВИБІР» (далі - відповідач, ТОВ «ТОП ЕНЕРГОВИБІР») про припинення юридичної особи, у зв'язку з неподанням відповідачем до контролюючих органів податкових декларацій та фінансової звітності, передбаченої законодавством.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року, позов задоволено повністю, припинено юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ЕНЕРГОВИБІР» (код ЄДРПОУ 38796907).

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційне провадження підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Предметом розгляду даної справи є припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичної особи у випадках, передбачених законом.

Такі справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються в скороченому провадженні.

Як слідує із матеріалів справи, суд першої інстанції розглянув дану справу в порядку скороченого провадження відповідно до положень статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Згідно з частиною 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Слід зазначити, що забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах (пункт 6 частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи уподовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Brumarescu v. Romania» від 28 листопада 1999 року наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів». «Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі» (справа «Ryabykh v. Russia» від 24 липня 2003 року).

Розгляд вказаної справи в скороченому провадженні, з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України та закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції «право на справедливий суд», виключає можливість перегляду рішень даної справи по суті в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції підлягає закриттю, як помилково відкрите.

Керуючись статтями 157, 160, 211, 220, 221, 183-2, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ЕНЕРГОВИБІР» Сахоненка Дмитра Ігоровича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 826/18781/15 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін І.О. Бухтіярова І.В. Приходько