
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2017 року м.Київ К/800/35390/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Донець О.Є.,
Мороз В.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2015 року Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» звернулося з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02 червня 2015 року №100250001/2015/000018/2.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за другорядним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 02 червня 2015 року №100250001/2015/000018/2.
Рішення суддів першої та апеляційної інстанцій мотивовані безпідставністю коригування митницею митної вартості, оскільки позивачем надано митному органу всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованістю вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Київська міська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити.
У касаційній скарзі митниця зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням другорядного методу, оскільки подані документи не містили всіх даних щодо складових митної вартості ввезеного товару, витребувані митним органом додаткові документи не були подані в повному обсязі, а тому відповідачем використана наявна в органу Міндоходів і зборів інформація щодо ідентичних товарів.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 26 травня 2015 року позивачем - Приватним підприємством «Акрілат-Хімконтракт» з метою митного оформлення товару (кристалічна фруктоза), ввезеного на підставі укладеного з Компанією «SHANDONG XIWANG SUGAR INDUSTRY CO. LTD» контакту від 11 березня 2015 року №АС150311-1, надано митниці митну декларацію №100250001/2015/005910, у якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 07 серпня 2014 року №100/2012/0003083; міжнародну транспортну накладну (CMR) від 28 травня 2015 року №0000539; коносамент (Bill of Lading) від 12 квітня 2015 року №WMS15030528; платіжне доручення від 16 березня 2015 року №137; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних від 25 травня 2015 року №1505074; довідку про транспортні витрати б/н від 25 травня 2015 року; прейскурант (прайс-лист) б/н від 11 березня 2015 року; висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією, а саме цінову оцінку товару Київської Торгово-промислової палати від 29 травня 2015 року №Ц-425; виписки з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, зокрема, податкові накладні від 08 серпня 2014 року №100 та від 31 жовтня 2014 року №482; рахунок-фактуру (інвойс) від 27 березня 2015 року ACR150327; пакувальний лист б/н від 27 березня 2015 року; рахунок-проформу від 11 березня 2015 року АС150311-1; Контракт від 11 березня 2015 року №АС150311-1; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 28 травня 2015 року №2730; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 12 квітня 2015 року №2761; сертифікат про походження товару загальної форми від 10 квітня 2015 року №15С3723В0020/00051; договір з перевізником від 25 березня 2015 року №04; заявку від 25 березня 2015 року №04/2515; інформацію стосовно ціни товару від 27 травня 2015 року; лист від перевізника б/н від 03 березня 2015 року; сертифікат якості від виробника від 18 березня 2015 року; копію митної декларації країни відправлення від 09 квітня 2015 року №438020150800005624.
В результаті проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару митним органом встановлено, що подані для митного оформлення документи містять розбіжності, вартість транспортних витрат не підлягала обчисленню та не підтверджена документально, зокрема, в декларації зазначена сума у розмірі 14673 грн., а за всіма документами, що підтверджують транспорті витрати зазначено суму 29346 грн., у зв'язку з чим митницею електронним повідомленням запропоновано декларанту надати додаткові документи, а саме: каталоги, специфікації; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (щодо вартості сировини з якої отримано фруктозу); якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
На вимогу митниці декларантом надано лист перевізника від 02 червня 2015 року б/н, лист від 02 червня 2015 року №02-06/15 та повідомлено, що страхування вантажу не здійснювалось і ввезений товар не являється об'єктом торгівлі на біржах.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, 02 червня 2015 року Київською міською митницею ДФС прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000018/2.
У гр.33 рішення зазначено, що за митною декларацією спрацювала система аналізу ризиків щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість. Крім того, декларантом не надано всіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме документів, що документально підтверджують вартість транспортних витрат, які є складовою митної вартості. Тому, на підставі п.2 ч.2 ст.52 та ч.ч.1, 3 ст.53, ч.21 ст.58 МК України, декларанту запропоновано надати документи на усунення обставин та недоліків. За результатами перевірки в рамках проведеної консультації в порядку ст.57 МК України встановлено, що декларантом не усунуто наявні обставини визначені ч.2 ст.58 МК України. Декларантом не надано запитувані документи, про що повідомлено листом від 02 червня 2015 року. Зважаючи на викладене, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення, відомості що містяться в наданих документах є необ'єктивними, не піддаються обчисленню, не підтверджені належним чином документально, чим порушено вимоги ч.2 ст.52, ч.21 ст.58 та ч.1 ст.53 МК України. Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам визначеним ст.58 МК України, застосування методу за ціною договору неможливо. Відповідно проведеної консультації в порядку ч.5 ст.55 т ч.4 ст.57 МК України декларанту запропоновано здійснити декларування митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів на підставі ст.59 МК України та інформації наявної у митниці щодо вартості операції з товарами, які мають ідентичні характеристики та вироблені у тому ж географічному регіоні та продаються у максимально наближений період до ввезення оцінюваного товару. Джерело інформації - цінова інформація ЄАІС ДМСУ МД від 13 травня 2015 року №11008000/2014/106631.
За зверненням позивача товари випущено у вільний обіг із наданням останнім гарантій відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою митним органом.
Крім того, на підставі ч.8 ст.55 Митного кодексу України ПП «Акрілат-Хімконтракт» листом від 14 серпня 2015 року №76 надіслав на адресу відповідача додаткові документи, а саме: прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 11 березня 2015 року та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
За результатами розгляду додатково наданих документів, листом від 25 серпня 2015 року №5178/10/26-70-61-03, митним органом повідомлено позивача про відмову в перегляді рішення №100250001/2015/000018/2 у зв'язку з невиконанням у повному обсязі вимоги митного органу щодо надання додаткових документів, а саме: не надано інформації біржових організацій про вартість товару або сировини (щодо вартості сировини з якої отримано фруктозу) та каталогів, специфікацій.
Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до ч. ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.
Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливала на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів від декларанта стали ті обставини, що документи, подані декларантом для підтвердження митної вартості містили розбіжності, вартість транспортних витрат не підлягала обчисленню та не підтверджена документально, зокрема, в декларації зазначена сума у розмірі 14673 грн., а за всіма документами, що підтверджують транспорті витрати, зазначено суму 29346 грн.
Судами обґрунтовано відзначено, що приватним підприємством «Акрілат-Хімконтрант» надано відповідачу інформаційний лист від 02 червня 2015 року №02-06/15 разом з листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донфрахт Інвест» від 02 червня 2015 року, якими повідомлено про те, що поставка двох контейнерів №MSKU3711570 та №MSKU2883640 здійснювалося по одній заявці та згідно одного коносаменту №WMS15030528, експедитором був виставлений ПП «Акрілат-Хімконтрант» загальний рахунок від 25 травня 2015 року №1505074, а також надано довідку про транспорті витрати від 25 травня 2015 року на загальну суму 29346 грн., де зазначено: фрахт Кінгдао, Китай - ОМТП, Україна 1х20 DV (№MSKU3711570) - 14673 грн.; фрахт Кінгдао, Китай - ОМТП, Україна 1х20 DV (№MSKU2883640) - 14673 грн.
Щодо доводів митниці про відсутність під час митного оформлення документів, що підтверджують 100% передоплату за транспортні послуги, судами встановлено, що за умовами додаткової угоди від 25 березня 2015 до договору транспортного експедирування №04 клієнт сплачує експедитору кошти протягом 30-ти календарних днів від дати виставлення рахунку за надані послуги; згідно копії банківських виписок позивач на її виконання сплатив експедитору кошти за транспорті послуги в період з 17 червня 2015 року по 19 червня 2015 року на підставі виставленого рахунку від 25 травня 2015 року №1505074.
За вказаними обставинами суди дійшли вірного висновку про те, що позивачем подано відповідачу всі необхідні документи на підтвердження митної вартості ввезеного товару, заявленої позивачем за основним методом, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України; відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів є правильними та підлягають залишенню без змін.
Доводи касаційної скарги збігаються з доводами, викладеними у запереченнях на позов та апеляційній скарзі, розглядалися судами попередніх інстанцій з наданням ним належної правової оцінки, встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
Судове рішення № 67282729, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 08.06.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/23036/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: