Ухвала суду № 67282151, 20.06.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/236/17

Категорія: 10.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Федусика А.Г.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Казанківського районного центру зайнятості до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про стягнення коштів в сумі 32 491,24 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року Казанківський районний центр зайнятості (далі Казанківський РЦЗ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції (далі ГУНП) в Миколаївській області про стягнення з заборгованості в сумі 32 492,24 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ГУ НП в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 40108735) на користь Казанківського РЦЗ кошти в сумі 32 491,24 гривень (тридцять дві тисячі чотириста дев'яносто одна гривня двадцять чотири копійки).

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ГУ НП в Миколаївській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ГУ НП в Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Казанківський РЦЗ надіслав на адресу ГУ НП в Миколаївській області претензію №1 від 12 січня 2017 року про зобов'язання сплатити заборгованість в загальній сумі 32 491,24 гривень, що виникла в зв'язку з поновленням ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які отримували допомогу по безробіттю.

19 вересня 2016 року згідно з наказом № 264 о/с ОСОБА_4 звільнено з посади інспектора з режиму секретності Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції, ОСОБА_2 звільнено з посади старшого інспектора Новобузького відділу поліції, ОСОБА_5 звільнено з посади начальника патрульної поліції Новобузького відділу поліції та 29 березня 2016 року згідно з наказом №61 о/с ОСОБА_6 звільнено з посади начальника слідчого відділення Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції.

З 19 жовтня 2016 року ОСОБА_4, з 30 листопада 2016 року ОСОБА_2 та з 18 квітня 2016 року ОСОБА_5 було призначено та розпочато виплату по безробіттю.

Разом з тим, не погоджуючись з наказом про звільнення вищезазначені особи звернулись до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року по справі №814/2089/16 ОСОБА_4 поновлено на посаді та стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року по справі №814/638/16 ОСОБА_5 поновлено на посаді та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року по справі № 814/1440/16 ОСОБА_2 поновлено на посаді та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Наказом ГУ НП в Миколаївській області №359о/с від 27 грудня 2016 року скасовано наказ №264о/с та поновлено ОСОБА_4 на службі, Наказом ГУ НП в Миколаївській області №359 о/с від 27 грудня 2016 року скасовано наказ №150 о/с та поновлено ОСОБА_2 на службі в поліції, Наказом ГУ НП в Миколаївській області №340 о/с від 08 грудня 2016 року скасовано наказ №45о/с та поновлено ОСОБА_5 на службі в поліції.

Разом з тим, згідно розрахункової довідки ОСОБА_2 було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3 432,73 грн., згідно розрахункової довідки ОСОБА_7 було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 23 268,82 грн., згідно розрахункової довідки ОСОБА_4 було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 5 789,69 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен відшкодувати Казанківському РЦЗ суму виплаченої вищезазначеним особам допомоги по безробіттю в загальному розмірі 32 491,24 гривень, оскільки вона була отримана внаслідок незаконного звільнення, що було встановлено судовими рішеннями.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його таким, що не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

В апеляційної скарзі вказується на те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими доводами апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема обов'язком доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до ч.4 ст. 50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Правовий аналіз пунктів 1 - 4 частини четвертої статті 50 КАС України свідчить, що громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Однак і в цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб'єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб'єктів владних повноважень.

Крім того, пункт 5 частини четвертої статті 50 КАС України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків превентивного судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права суб'єкта владних повноважень на адміністративний позов.

Частиною четвертою статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, утримується із роботодавця.

Отже, спір про стягнення зазначених сум не є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції, а тому судова колегія приходить до висновку, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20 вересня 2016 року у справі №21-770а16.

Відповідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне закрити провадження по справі.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 203, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом Казанківського районного центру зайнятості до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про стягнення коштів в сумі 32 491,24 грн.

Роз'яснити Казанківському районному центру зайнятості, що дана справа не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянута за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, дані вимоги підлягають розгляду в порядку передбаченому Господарсько-процесуальний кодексом України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.В. Яковлєв