Ухвала суду № 67282060, 14.06.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3075/16

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у справі за позовом виробничо-комерційної фірми «Тігос» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016 року виробничо-комерційна фірма «Тігос» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнення в листопаді 2016 року позовних вимог, просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.06.2016р. №0003671401, №0003681401 та №0003691408.

Позов обґрунтовувала тим, що при формуванні податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами ТОВ «Укр-Еко-Транзит», ПП Торгова фірма «Укрмашпостач», ТОВ «ТРАНС КОМ», ТОВ «Пром-Консалт», підприємством дотримано вимоги чинного податкового законодавства України та, в підтвердження реальності господарських операцій, надано до перевірки всі належним чином оформлені первинні документи. Позивач зазначав, що він не може нести відповідальності за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, оскільки не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2016р. позов ВКФ «Тігос» у формі ТОВ задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 13.06.2015р. №0003671401. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 13.06.2015р. №0003681401 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 163 424 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Головне управління ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ВКФ «Тігос» у формі ТОВ залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що у наданих позивачем транспортних накладних на підтвердження виконання договору поставки вугільної продукції, укладеного з ТОВ «ТРАНС КОМ», зазначено найменування вантажу «Концентрат угольний во влажном состоянии», тоді як у податкових та видаткових накладних зазначено «Вугілля марки Г (13-100)», що свідчить про невідповідність номенклатури товару в наданих первинних документах.

Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки наявній у податкового органу податковій інформації по контрагентах, за господарськими операціями з якими ВКФ «Тігос» у формі ТОВ формувало валові витрати та податковий кредит.

На підставі ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області, в тобто в частині вимог ВКФ «Тігос» у формі ТОВ, які задоволено оскаржуваною постановою.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 13.06.2015р. №0003671401, а також податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.06.2015р. №0003681401 в частині визначення ВКФ «Тігос» у формі ТОВ суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 163 424 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийнято Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі акту №151/15-32-14-01/31134052 від 30.05.2016р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки ВКФ «Тігос» у формі ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р.», яким, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем: п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 115 642 грн.; п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 131 168 грн.

Зокрема, в акті перевірки Головне управління ДФС в Одеській області дійшло висновку про відсутність у ВКФ «Тігос» у формі ТОВ об'єктів декларування за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ «Укр-Еко-Транзит», ПП Торгова фірма «Укрмашпостач», ТОВ «ТРАНС КОМ» з посиланням, передусім, на податкову інформацію Жовтневої ОДПІ м.Маріуполя ГУ ДФС в Одеській області від 15.09.2015р. №73/05-81-22-05/35794116 «Результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ «ТРАНС КОМ» за звітні періоди декларування ПДВ серпень, вересень 2014р. з питань проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Донбас-Агромаш» за серпень, вересень 2014р., а також при визначенні сум податкового кредиту за серпень, вересень 2014р.», відомості акту ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 03.06.2015р. №60/22-214/31716040/3275 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП ТФ «Укрмашпостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «ФІШТРЕЙД ГРУП» за вересень 2014р., ТОВ «СМАРТ-СЕЙЛ», ТОВ «СЕРТУС», ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», ТОВ «ОКОЛАН» за листопад 2014р., ТОВ «МІБОК» за грудень 2014р., ТОВ «БРОН ПЛЮС» за грудень 2014р.», акту ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 11.06.2014р. №457/26-57-22-01-10/37921373 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укр-Еко-Транзит» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Євразія Трейдінг» за грудень 2012р. та ТОВ «Опт Альянс Трейд» за травень-червень 2013р.».

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов ВКФ «Тігос» у формі ТОВ, дійшов висновку, що включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту та віднесення сум витрат за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ «Укр-Еко-Транзит», ПП Торгова фірма «Укрмашпостач», ТОВ «ТРАНС КОМ» до складу валових витрат перевіряємого періоду повністю підтверджено наданими до суду первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що свідчить про безпідставність та неправомірність донарахування Головним управлінням ДФС в Одеській області ВКФ «Тігос» у формі ТОВ податку на прибуток у загальному розмірі 163 424 грн. та податку на додану вартість у загальному розмірі 196 752 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 138, 139, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум витрат до складу валових, а сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 02.09.2013р. між ВКФ «Тігос» у формі ТОВ, як Покупцем, та ТОВ «ТРАНС КОМ», як Постачальником, укладено договір постачання вугільної продукції №02/09-01, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві вугільну продукцію в асортименті та об'ємі, котрі погоджуються сторонами у відповідних Специфікаціях, а Покупець зобов'язується належним чином прийняти продукцію та своєчасно здійснити сплату на умовах, передбачених Договором. Якість продукції, яка постачається повинна відповідати діючим вимогам підприємства-виробника і не перевищувати граничних якісних показників, установлених в Специфікаціях, а також підтверджуватися посвідченням про якість вугілля, виданого виробником продукції на підставі результатів аналізів, виконаних за діючими стандартами хімічними лабораторіями при відвантаженні продукції, відповідно до діючих технічними умовами на вугілля, встановленими виробнику. Ціна на продукцію, котра постачається за даним договором, встановлюється в національній валюті України і проводиться відповідно до Специфікацій. Ціна встановлена без врахування транспортних витрат. Вартість залізно дорожнього тарифу, послуги пов'язані з відправленням продукції й експедиторські послуги відшкодовуються Покупцем Постачальнику додатково в порядку, встановленому даним Договором. Загальна вартість даного Договору визначається вартість фактично відвантаженої Постачальником продукції, з урахуванням транспортних витрат. Покупець сплачує 50% вартості Продукції, попередньо, до початку відвантаження. Кінцевий розрахунок за поставлену продукцію, а також вартість залізно дорожнього тарифу за даним Договором Покупець здійснює протягом 3 днів з моменту надходження продукції на станцію призначення. Форма оплати: безготівкова, шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника.

Зазначений договір підписано директорами підприємств, їх підписи завірено відповідними печатками юридичних осіб.

В підтвердження виконання умов вказаного договору ВКФ «Тігос» у формі ТОВ надало до суду специфікацію до договору №02/09-01 від 02.09.2013р., накладні, податкові накладні, видаткові накладні, акти відшкодування витрат по перевезенню вугілля, посвідчення якості вугілля, транспортні накладні на переміщення вугілля, платіжні доручення на оплату придбаного товару.

Придбаний за договором №02/09-01 від 02.09.2013р. товар отримував безпосередньо директор ВКФ «Тігос» у формі ТОВ ОСОБА_3 за довіреністю від 02.01.2014р. №1.

Згідно банківських виписок та журналів-ордерів по рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за отриманий товар ВКФ «Тігос» у формі ТОВ перерахувало на користь ТОВ «ТРАНС КОМ» 704021,40 грн.

Згідно даних аналітичного обліку по рахунку 281 «Товари на складі» придбане у ТОВ «ТРАНС КОМ» вугілля було реалізовано ВКФ «Тігос» у формі ТОВ протягом жовтня-грудня 2014 року, про що безпосередньо зазначено в акті перевірки №151/15-32-14-01/31134052 від 30.05.2016р.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій ВКФ «Тігос» у формі ТОВ та ТОВ «ТРАНС КОМ».

В акті перевірки №151/15-32-14-01/31134052 від 30.05.2016р. та в обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління ДФС в Одеській області посилається на те, що при перевірці транспортних накладних встановлено, що в них зазначено найменування вантажу - «Концентрат угольний во влажном состоянии», тоді як у податкових та видаткових накладних зазначено «Вугілля марки Г (13-100)», що свідчить про невідповідність номенклатури товару в наданих первинних документах.

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки дослідивши надані позивачем транспортні накладні колегія суддів встановила, що в них містяться відомості про перевезення вугілля кам'яного марки Г (13-100), що відповідає відомостям, зазначеним в податкових і видаткових накладних.

Також, апелянт посилається на ненадання ВКФ «Тігос» у формі ТОВ до перевірки сертифікатів якості товару, у зв'язку з чим неможливо встановити його походження.

Колегія суддів не бере до уваги такі доводи апелянта, оскільки посвідчення якості товару надано товариством під час розгляду справи в суді першої інстанції та їх наявність враховано судом при прийнятті оскаржуваної постанови.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник податкового органу вказував на те, що зазначені докази не надано до перевірки, у зв'язку з чим, відповідно до ст.44 ПК України, ці первинні документи вважаються такими, що були відсутні у платника податків на момент складення податкової звітності, а тому не мають братися до уваги судом при вирішенні спору.

Апеляційний суд не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки норми податкового законодавства, що регулюють порядок формування податкового кредиту у податковому обліку платника, не обмежують період подання платником необхідних первинних документів на підтвердження сформованого кредиту лише часом проведення податкової перевірки.

Не дає підстави для такого висновку і пункт 44.6 статті 44 ПК, відповідно до якого у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Наведена норма Кодексу лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, та порядок використання цих документів податковим органом у разі їх подання платником до прийняття рішення, однак жодним чином не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Завдяки цьому забезпечується збір та дослідження доказів судом під час вирішення податкового спору.

Посилання на відсутність інших документів або на недоліки в оформленні наданих товариством документів акт перевірки №151/15-32-14-01/31134052 від 30.05.2016р. не містить і апелянт не зазначає.

Апеляційний суд, також, встановив, що 11.10.2013р. між ВКФ «Тігос» у формі ТОВ, як Замовником, та ПП Торгова фірма «Укрмашпостач», як Виконавцем, укладено договір №ОД-04, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати організаційну допомогу по здійсненню незалежного обстеження сільськогосподарської продукції (зерна та продуктів його переробки в акредитованих лабораторіях). Підставою для виконання робіт (надання послуг) є заявка, подана Замовником в письмовій формі. Заявка подається не пізніше, ніж за одну добу до передбаченого часу початку робіт з вказівкою: найменування продукції та перелік необхідних показників, що визначаються; строк надання документів щодо результатів випробувань. Після завершення роботи складається акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), який підписується двома сторонами.

Сторонами Договору №ОД-04 від 11.10.2013р. підписано Додаток №1, котрим засвідчено, що сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни організаційної допомоги та виконання робіт по здійсненню: незалежного радіаційного обстеження сільськогосподарської продукції та отримання протоколу досліджень проб сільськогосподарської продукції на вміст радіонуклідів в акредитованій лабораторії - у розмірі 300 грн. (в т.ч. ПДВ 50 грн.); супровід і визначення в наданих зразках сільськогосподарської продукції вмісту або відсутності генетично модифікованих організмів (ГМО) якісно - у розмірі 485 грн. (в т.ч. ПДВ 80,83 грн.); супровід та визначення в наданих зразках сільськогосподарської продукції вмісту або відсутності генетично модифікованих організмів (ГМО) методом ПЛР (полімерна ланцюгова реакція) - у розмірі 615 грн. (в т.ч. ПДВ 102,50 грн.); супровід та визначення в наданих зразках показників безпеки (що визначаються в зерні та продуктах його переробки): а) токсичні елементи: свинець, кадмій, мідь, цинк, ртуть, миш"як (арсен), б) мікотоксини: зеараленон, дезоксиніваленол, афлатоксин В1, Т2-токсин, в) пестициди: хлорорганічні пестициди*, фосфорорганічні пестициди* - у розмірі 985 грн. (в т.ч. ПДВ 164,17 грн.); виявлення масової долі сирого протеїну у перерахунок на суху речовину - у розмірі 450 грн. (в т.ч. ПДВ 75 грн.); визначення: масової частки олії у перерахунок на суху речовину - у розмірі 180 грн. (в т.ч. ПДВ 30 грн.), кислотного числа олії - у розмірі 180 грн. (в т.ч. ПДВ 30 грн.); визначення в зразках ерукової кислоти - у розмірі 600 грн. (в т.ч. ПДВ 100 грн.); визначення в зразках глюкозинолатів - у розмірі 480 грн. (в т.ч. ПДВ 80 грн.).

18.03.2013р. між ВКФ «Тігос» у формі ТОВ, як Замовником, та ТОВ «Укр-Еко-Транзит», як Виконавцем, укладено договір №ОД-13, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати організаційну допомогу по здійсненню незалежного обстеження сільськогосподарської продукції в акредитованій лабораторії. Підставою для виконання робіт (надання послуг) є заявка, подана Замовником в письмовій формі. Заявка подається не пізніше, ніж за одну добу до передбаченого часу початку робіт з вказівкою: найменування продукції та перелік необхідних показників, що визначаються; строк надання документів щодо результатів випробувань. Після завершення роботи складається акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), який підписується двома сторонами.

Сторонами договору №ОД-13 від 18.03.2013р. підписано Додаток №1, яким засвідчено, що сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни організаційної допомоги та виконання робіт по здійсненню: незалежного радіаційного обстеження сільськогосподарської продукції та отримання протоколу досліджень проб сільськогосподарської продукції на вміст радіонуклідів в акредитованій лабораторії - у розмірі 300 грн. (в т.ч. ПДВ 50 грн.); супровід і визначення в наданих зразках сільськогосподарської продукції вмісту або відсутності генетично модифікованих організмів (ГМО) якісно - у розмірі 705 грн. (в т.ч. ПДВ 117,50 грн.); супровід та визначення в наданих зразках сільськогосподарської продукції вмісту або відсутності генетично модифікованих організмів (ГМО) методом ПЛР (полімерна ланцюгова реакція) - у розмірі 980 грн. (в т.ч. ПДВ 163,33 грн.); супровід та визначення в наданих зразках показників безпеки (що визначаються в зерні та продуктах його переробки): а) токсичні елементи: свинець, кадмій, мідь, цинк, ртуть, миш"як (арсен), б) мікотоксини: зеараленон, дезоксиніваленол, афлатоксин В1, Т2-токсин, в) пестициди: хлорорганічні пестициди*, фосфорорганічні пестициди* - у розмірі 1400 грн. (в т.ч. ПДВ 233,33 грн.).

Зазначені договори підписано директорами підприємств, їх підписи завірено відповідними печатками юридичних осіб.

В підтвердження виконання умов договорів №ОД-04 від 11.10.2013р. та №ОД-13 від 18.03.2013р. ВКФ «Тігос» у формі ТОВ надало акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення, протоколи сертифікаційних випробувань, протоколи лабораторних випробувань, акти відбору проб зерна на вміст ГМО.

Зауважень щодо достатності та правильності оформлення первинних документів, наданих ВКФ «Тігос» у формі ТОВ в підтвердження виконання умов договорів №ОД-04 від 11.10.2013р. та №ОД-13 від 18.03.2013р. акт перевірки №151/15-32-14-01/31134052 від 30.05.2016р. не містить.

В обґрунтування висновку про безтоварність господарських операцій ВКФ «Тігос» у формі ТОВ з контрагентами ТОВ «Укр-Еко-Транзит», ПП Торгова фірма «Укрмашпостач», ТОВ «ТРАНС КОМ» в акті перевірки та в апеляційній скарзі ГУ ДФС в Одеській області посилається на податкову інформацію Жовтневої ОДПІ м.Маріуполя ГУ ДФС в Одеській області від 15.09.2015р. №73/05-81-22-05/35794116 «Результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ «ТРАНС КОМ» за звітні періоди декларування ПДВ серпень, вересень 2014р. з питань проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Донбас-Агромаш» за серпень, вересень 2014р., а також при визначенні сум податкового кредиту за серпень, вересень 2014р.», відомості акту ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 03.06.2015р. №60/22-214/31716040/3275 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП ТФ «Укрмашпостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «ФІШТРЕЙД ГРУП» за вересень 2014р., ТОВ «СМАРТ-СЕЙЛ», ТОВ «СЕРТУС», ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», ТОВ «ОКОЛАН» за листопад 2014р., ТОВ «МІБОК» за грудень 2014р., ТОВ «БРОН ПЛЮС» за грудень 2014р.», акту ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 11.06.2014р. №457/26-57-22-01-10/37921373 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укр-Еко-Транзит» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «ЄВРАЗІЯ ТРЕЙДІНГ» за грудень 2012р. та ТОВ «ОПТ АЛЬЯНС ТРЕЙД» за травень-червень 2013р.».

З цього приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або висновки про відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, так як ані акт податкової перевірки, ані довідка зустрічної звірки не мають преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно засвідчують обставини фактичної дійсності.

Податковим органом не надано суду копій податкових повідомлень-рішень, винесених відносно контрагентів позивача на підставі вказаних актів із доказами узгодження вміщених у них податкових зобов'язань.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Апеляційний суд, також, зазначає, що порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

У справі, що розглядається, ГУ ДФС в Одеській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта про необхідність вивчення платником податків всіх обставин можливостей здійснення господарських операцій його контрагентами постачальниками товарів (робіт, послуг). На думку апеляційного суду, при укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагентів - постачальників товарів (робіт, послуг).

Варто зазначити, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування валових витрат та податкового кредиту, яке б позбавляло його права на їх формування по взаємовідносинах з ТОВ «Укр-Еко-Транзит», ПП Торгова фірма «Укрмашпостач», ТОВ «ТРАНС КОМ».

Дослідивши наявні в матеріалах справи укладені ВКФ «Тігос» у формі ТОВ договори з ТОВ «Укр-Еко-Транзит», ПП Торгова фірма «Укрмашпостач», ТОВ «ТРАНС КОМ» апеляційний суд встановив, що вказані договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

На підставі викладеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 13.06.2015р. №0003671401 та 13.06.2015р. №0003681401 в частині визначення ВКФ «Тігос» у формі ТОВ суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 163 424 грн.

Доводи апеляційної скарги податкового органу висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 16.06.2017р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Семенюк Г.В.

Шляхтицький О.І.