Ухвала суду № 67281639, 15.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/1665/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача Яворського І.О.

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: представника Білана Н.М.

відповідача по справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Головного управління ДФС України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кеміагротрейд» до Івано-Франківської митниці Головного управління ДФС України про визнання нечинними рішень про коригування митної вартості товарів,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Кеміагротрейд» звернулося з позовом в суд до Івано-Франківської митниці Головного управління ДФС України про визнання нечинними рішень про коригування митної вартості товарів №206000003/2015/000023/1, 20600003/2015/000024/1, 206000003/2015/000025/1 від 22.04.2015 року, №206000003/2015/000026/1 від 23.04.2015 року, №206000006/2015/000002/1 від 05.05.2015 року та зобов'язання здійснити митне оформлення товару заявленого у вантажних митних деклараціях за першим методом визначення митної вартості товарів.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що митницею протиправно, на підставі хибного висновку щодо не підтвердження наданими позивачем документами митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтовані рішення.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у справі №809/1838/15 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №206000003/2015/000023/1, 20600003/2015/000024/1, 206000003/2015/000025/1 від 22.04.2015 року, №206000003/2015/000026/1 від 23.04.2015 року, №206000006/2015/000002/1 від 05.05.2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Івано-Франківською митницею Головного управління ДФС України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у справі №809/1838/15 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в квітні-травні 2015 року декларантом було подано до митного оформлення електронні митні декларації товарів, які є гербіцидами та використовуються в якості засобів для захисту рослин. Країна походження Китай. Виробник Jiangsu Qiaoji Biochem Co., Ltd".

На підтвердження заявленої митної вартості пестициду та основного методу визначення - за ціною договору (контракту) щодо даного товару, який імпортується, одночасно з митною декларацією позивачем було подано: платіжне доручення, контракт, рахунок-фактуру, сертифікат про проходження товару, сертифікат аналізу.

З посиланням на статтю 53 Митного кодексу України посадовими особами Івано-Франківської митниці витребувано рахунки, згідно яких посередник придбав даний товар у виробника, калькуляцію ціни від виробника товару, митну декларацію країни експортера.

На письмову вимогу, декларантом відповідачеві додатково було надано: інвойс, калькуляції цін на товари від фірми Zhejiang Changxing Import & Export co. LTD та лист Zhejiang Changxing Import & Export co. LTD, митну декларацію країни експорту на товар та платіжні доручення в іноземній валюті.

Івано-Франківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Обставинами прийняття цього рішення митним органом були: митна вартість товару визначена за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (стаття 60 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв'язку з відсутністю у документах, зазначених у частині 2 статті 53 Митного кодексу України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари та ненаданням додаткових документів згідно пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме рахунків, згідно яких посередник придбав даний товар у виробника товару, калькуляцію ціни від виробника товару, метод визначення вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (стаття 59 Митного кодексу України) не застосовано, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні товари. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію по право декларанта вчиняти дії, передбачені пунктом 5 частини другої статті 55 та главою 4 Митного кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами (підпункт «б» пункту 1); вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням (підпункт «в» пункту 1), витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 6) витрати на страхування цих товарів (пункт 7).

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, для підтвердження заявленої митної вартості пестицидів і обраний метод їх визначення за ціною контракту, було подано: контракт №RIEZ1 від 26.01.2015, платіжні доручення, рахунки-фактури №ZSIET15002-1, №ZSIET15004-1 від 14.02.2015, №ZSIET15005-1, №ZSIET15008-1 від 17.02.2015, №ZSIET150017-1 від 09.03.2015; сертифікати про проходження товару; сертифікати аналізу.

Разом з цим, враховуючи постанову Національного банку України №124 від 23.02.2015, Zhejiang Changxing Import & Export co. LTD листом від 25.02.2015 дозволили позивачу здійснити решту виплат згідно додатків №1 та №2 до контракту №RIEZ1 від 26.01.2015 року після митного оформлення. Водночас, номер і дата контракту та номер і дата інвойсу вказані в доповненні №1 до експортних операцій. Також, суми вартості страхування були включені у складові визначення митної вартості ціни товару, зокрема у вартість перевезення.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, на письмову вимогу, декларантом відповідачеві додатково було надано: інвойси, калькуляції цін на товари від фірми Zhejiang Changxing Import & Export co. LTD та лист Zhejiang Changxing Import & Export co. LTD від 03.04.2015 року, митні декларації країни експорту на товари та платіжні доручення в іноземній валюті.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 4 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Водночас, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Із наявних в матеріалах справи письмових доказів встановлено, що подані до митного органу документи містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості пестицидів та відомості щодо фактичної їх ціни.

Частиною 4 статті 268 Митного кодексу України передбачено, що у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Однак, доказів недостовірності заявленої вартості пестицидів відповідачем не надано. Водночас, не спростовано відповідності документів наданих позивачем для митного оформлення для визначення вартості товару за основним методом.

Суд зазначає, що необхідність подачі додаткових документів має бути обумовлена тим, які факти в аспекті митної вартості товару мав на меті встановити (спростувати) митний орган.

Відповідачем не подано жодного належного доказу того, що свідчило б про недостовірність поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару. Також, не враховано ряду факторів, які вплинули на розмір контрактних цін, наведених контрагентом у листі від 13.04.2016 року, зокрема: надлишок товару з відповідними активними компонентами на китайському ринку; дещо нижча концентрація основних активних компонентів у товарах виробника, які постачаються, тому що ці товари будуть використані у власному господарстві «Укрлендфрамінгу» для вирощування сільськогосподарської продукції і не з метою продажу; проведення перевірки продуктивності куплених товарів на певних ділянках вирощування різних сільськогосподарських культур; досить великий об'єм куплених товарів і довгострокова угода про співпрацю; проведення стаціонарного аналізу щодо придбання схожої продукції у інших постачальників за конкурентоспроможними цінами і кількістю; завчасна оплата і угода між компаніями щодо довгострокової співпраці протягом наступних років, зокрема, про постачання зернових культур та іншої продукції власного виробництва «Укрлендфрамінгу» з України до Китаю.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Головного управління ДФС України залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у справі №809/1838/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І. О. Яворський судді Р. В. Кухтей С. П. Нос

Повний текст виготовлено 19.06.2017 року