Вирок № 67278498, 21.06.2017, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2017 425/1092/17

1-кп/425/233/17

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Синянської Я.М.,

при секретарі Брудницькій О.В.,

за участю прокурора Жоріна С.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Рубіжне Луганської області, кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, який має середньо-спеціальну технічну освіту, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, не працевлаштований, згідно зі ст. 89 КК України є таким, що не має судимості, який зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувчений ОСОБА_2 17.04.2017 року, близько о 17 год. 00 хв., перебуваючи на спортивному майданчику, розташованому у дворі ЗОШ № 6, за адресю: м. Рубіжне, вул. Володимирська, буд. 19 зустрівся з раніше знайомими йому ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 При цьому у ОСОБА_1 при собі був належний їй велосипед «Україна», який вона під час спілкування залишила неподалік від себе. Побачивши вищезазначений велосипед, ОСОБА_2 вирішив незаконно заволодіти ним.

17.04.2017 року, близько 17 год. 20 хв., реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, ОСОБА_2, використовуючи особисте знайомство з потерпілою ОСОБА_1 та особисті довірливі відносини, що склалися між ними, попросив у ОСОБА_1 у тимчасове користування належний їй велосипед, пояснивши, що на велосипеді йому необхідно проїхати до магазину, пообіцявши невдовзі повернутися.

Будучи введеною в оману, довіряючи ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_1 добровільно передала ОСОБА_2 належний їй вищевказаний велосипед «Україна», а останній шляхом зловживання довірою заволодів вказаним майном, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/391-91е від 25.04.2017 - 608 грн., та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та погодився з обставинами, зазначеними у обвинувальному акті. Давати суду показання обвинувачений ОСОБА_2 відмовився. Щиро розкаявся у вчиненому.

Потерпіла ОСОБА_1 суду дала наступні показання: з обвинуваченим потерпіла навчалась у школі, стосунки між ними дружні. 17 квітня 2017 року вона разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сиділа у дворі ЗОШ № 6. Коли вони підійшли, то вже сиділи обвинувачений ОСОБА_2 та його друг Олександр зі своєю дружиною. Далі обвинувачений ОСОБА_2 попрохав у потерпілої велосипед, щоб з'їздити у магазин. Потерпіла стверджує, що вони прочекали обвинуваченого близько трьох годин, однак обвинувачений ОСОБА_2, узявши велосипед, більше не повернувся, хоча і пообіцяв його повернути. Наступного дня потерпіла звернулась до органів поліції.

Потерпіла ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 претензій не має, матеріальна шкода відшкодована, просила суд призначити обвинуваченому не суворе покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, та у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

У зв'язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом потерпілої та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та дійшов до висновку про те, що дії ОСОБА_2

за ч. 1 ст. 190 КК України кваліфіковані органом досудового розслідування правильно, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

При обранні покарання ОСОБА_2 суд враховує:

- ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яке віднесене кримінальним законом до категорії злочинів невеликої тяжкості;

- особу обвинуваченого, який згідно зі ст. 89 КК України є таким, що не має судимості, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не знаходиться, офіційно не працевлаштований, проте має заробіток - працює на дерево-заготовчому підприємстві, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 згідно зі ст. 66 КК України, є його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, його суспільно-небезпечні наслідки, а також особу обвинуваченого, висновок досудової доповіді органу пробації від 31.05.2017, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький, суд приходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливе без ізоляції від суспільства. А тому необхідно призначити йому покарання у виді штрафу, вважаючи, що таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Витрати на залучення експертів у розмірі 742 грн. 20 коп., пов'язані із проведенням товарознавчої експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, оскільки його провина знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Питання про долю речових доказів підлягають вирішенню відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 395, 532 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання - штраф у розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати на залучення експертів у розмірі 742 (сімсот сорок дві) грн. 20 (двадцять) коп. на користь держави на р/р 31117106700071, МФО 804013, код ЕДРПОУ 37904431, отримувач УДКСУ.

Речові докази: велосипед «Україна», повернутий під розписку потерпілій ОСОБА_1 - залишити у ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Я.М. Синянська