Ухвала суду № 67275194, 15.06.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

15.06.2016 Справа №607/17241/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.,

за участю секретаря Репетівської В.Р.,

під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013210010000794 від 26 лютого 2013 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст.307 КК України

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Демківа Д.М., захисника Головецького М.О., обвинуваченого ОСОБА_1, -

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні у кримінальному провадженні №12013210010000794 від 26 лютого 2013 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою до двох місяців посилаючись на те, що ризики, які стали підставою для застосування даного запобіжного заходу надалі продовжують існувати.

Захисник Головецький М.О. заперечив щодо продовження його підзахисному ОСОБА_1 строку тримання під вартою, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та незадовільний стан здоров'я обвинуваченого. З цих підстав просить змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив щодо продовження йому строку тримання під вартою, посилаючись на те, що прокурором не наведено жодних об'єктивних даних та ризиків, визначених ст.177 КПК України, які б дали підстави вважати, що він буде перешкоджати у розгляді кримінального провадження, ухилятись від суду, незаконно впливати на свідків у провадженні. З цих підстав просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, при цьому зобов'язавшись у разі зміни запобіжного заходу на домашній арешт, виконувати обов'язки, покладені на нього судом.

Вислухавши думки учасників процесу, судом встановлене наступне.

При вирішенні питання про доцільність продовження утримання обвинуваченого під вартою, суд має встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

Оскільки станом на день судового засідання стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає можливим змінити обраний запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою щодо обвинуваченого.

Незважаючи на тяжкість санкції статті кримінального закону згідно обвинувачення, суд безпосередньо керується нормою прямої дії - ст. 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості підсудного.

Такий висновок суду сприятиме гуманізації та підвищенню гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.

У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Вирішуючи питання стосовно виду запобіжного заходу, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_1, його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Окрім цього, змінюючи обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт, суд вважає за необхідне покласти на нього на строк не більше двох місяців обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Разом з тим, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю унеможливить неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_1 і сприятиме меті кримінального судочинства в частині заборони застосування необґрунтованого процесуального примусу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 62 Конституції України, ст.ст.177, 178, 181, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, строком на два місяці, а саме до 15 серпня 2016 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 15 серпня 2016 року включно.

Ухвала щодо зміни запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а обвинувачений ОСОБА_1 - негайно доставляється до місця проживання за адресою АДРЕСА_1 і звільняється з-під варти.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на них може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за їх поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вони перебувають, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням обвинуваченими обов'язків покласти на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Є. Ломакін