Ухвала суду № 67274873, 06.06.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/1448/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Коваль Р.Г.

Провадження № 22-ц/783/3675/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Я. А.

Категорія: 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Ванівського О.М., Шандри М.М.,

секретар: Бадівська О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-

в с т а н о в и л а :

ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 березня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, з участю третьої особи орган опіки і піклування про припинення права на частку у спільному майні визнано неподаною та повернуто останньому.

Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_2

В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову. Вважає ухвалу незаконною у звязку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в зустрічній позовній заяві ним повністю наведено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, таким чином вказує на те, що ним дотримано приписів п.п. 5,6, ч. 2 ст. 119 ЦПК України. Також, зазначає, що при зверненні до суду із зустрічним позовом ним виконано вимоги ст. 120 ЦПК України щодо обовязку додавання до позовної заяви її копій та копій всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб. Крім цього, вказує на те, що безпідставним є висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалах від 21.12.2017 року та від 16.03.2017 року про те, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам закону, оскільки позивачем не долучено до неї документів про оцінку вартості спірного майна, а не внесення ним на депозитний рахунок суду грошових коштів, які за позовом необхідно повернути ОСОБА_3 є підставою для повернення позову. Зазначає, що звертаючись до суду з зустрічною позовною заявою у такій зазначив, що згідно звіту про оцінку майна від 28.10.2015 року вартість спірного майна ? частини квартири складає 251027 грн. та зазначив, що даний звіт знаходиться в матеріалах справи, оскільки був долучений ОСОБА_3 до матеріалів первісної позовної заяви. Також, зазначає, що не внесення позивачем на депозитний рахунок суду вартості частки у спільному майні є підставою для постановлення рішення про відмову в припиненні права особи на цю частку, а не є підставою для відмови в прийнятті позовної заяви.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі (їх представники) не зявилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників) зважаючи на те, що такі особи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з підстав його зайнятості, колегія суддів вважала безпідставним, таким, що не свідчить про поважність причин його неявки у судове засідання та таке було відхилено. Так, факт зайнятості представника позивача, зважаючи на належне повідомлення як позивача, так і його представника про час та місце судового розгляду, тобто не пізніше ніж за три дні до судового засідання (ч.4 ст. 74 ЦПК України), не слід вважати поважною причиною неявки у судове засідання, як і отримання апеляційної скарги за сім днів до судового засідання, про що теж вказує представник позивача, як причину неявки в судове засідання. Крім цього, жодних доказів на підтвердження будь-яких поважних причин його неявки у судове засідання подано не було, як не було наведено і жодних доводів з приводу причин неявки (їх поважності) самого позивача.

Враховуючи неявку всіх осіб, що беруть участь у справі (їх представників) та вимоги ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, суддя суду першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 121 ЦПК України, ст. 365 ЦК України, визнаючи неподаною та повертаючи зустрічну позовну заяву, виходив з того, що ухвалою суду від 21.12.2016 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано термін протягом пяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали усунути зазначені у мотивувальній частині ухвали недоліки. Дана ухвала була проголошена в судовому засіданні 21.12.2016 року за присутності представників ОСОБА_2 На виконання вимог вищевказаної ухвали, представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_5 подав клопотання, в якому фактично зазначає, що не погоджується з вимогами постановленої судом ухвали та не додає квитанції про внесення на депозитний рахунок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області вартості грошових коштів, які за позовом необхідно повернути ОСОБА_3 Враховуючи викладене, суд вважав, що ОСОБА_2 вимоги ухвали про залишення позовної заявипроприпинення права на частку у спільному майніне виконав у наданий йому термін та до початку судового засідання, а тому необхідно визнати дану позовну заяву неподаною та повернути її позивачу.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції суперечать обставинам, що мають значення та вимогам закону.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Згідно ст. 124 ЦПК України, Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогамстатей 119і120цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положеннястатті 121цього Кодексу.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України:

1. Позовна заява подається в письмовій формі.

2.Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

3. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

4. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

5. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

6. До позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.

7. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

8. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

9. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів або позову.

Згідно ст. 120 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення. Якщо порушення правил статей 119, 120 ЦПК виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. У разі пред'явлення позовної заяви особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи (частина перша статті 45 ЦПК), у заяві повинні бути зазначені підстави для такого звернення, а їх не зазначення тягне наслідки, передбачені частинами першою і другою статті 121 ЦПК.

За п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК ( 1618-15 ). Відповідач має право пред'явити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання (частина перша статті 123 ЦПК ( 1618-15 )), а треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін до закінчення судового розгляду (частина перша статті 34 ЦПК ( 1618-15 )). Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі) . Роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи (зокрема, у зв'язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз'єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія пред'явленого позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.12.2016 року зустрічна позовна заява ОСОБА_2 була залишена без руху, оскільки дана позовна заява, на думку судді, була подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: в позовній заяві, не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не подано документів, які необхідно вручити відповідачеві, не зазначено Закону яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.Крім цього до позовної заяви не долучено документів про оцінку вартості спірного спадкового майна, а також не внесено на депозитний рахунок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області вартість грошових коштів, які за позовом необхідно повернути ОСОБА_3

2.02.2017 року до суду, на виконання вимог ухвали від 21.12.2016 року, надійшло клопотання представника ОСОБА_6 ОСОБА_5, у якому такий зазначає, що в зустрічній позовній заяві позивачем повністю наведено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, таким чином ним дотримано приписів п.п. 5,6, ч. 2 ст. 119 ЦПК України. Також, зазначає, що при зверненні до суду із зустрічним позовом ним виконано вимоги ст. 120 ЦПК України щодо обовязку додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб. Крім цього, звертаючись до суду з зустрічною позовною заявою позивач у такій зазначив, що згідно звіту про оцінку майна від 28.10.2015 року вартість спірного майна ? частини квартири складає 251027 грн. та зазначив, що даний звіт знаходиться в матеріалах справи, оскільки був долучений ОСОБА_3 до матеріалів первісної позовної заяви. Окрім наведеного, зазначає, що не внесення позивачем на депозитний рахунок суду вартості частки у спільному майні є підставою для постановлення рішення про відмову в припиненні права особи на цю частку, а не є підставою для відмови в прийнятті позовної заяви.

Дослідивши ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 21.12.2016 року (а.с. 93), клопотання представника позивача на виконання вимог ухвали (а.с. 95-97), колегія суддів вважає, що підстав для постановлення оскаржуваної ухвали у судді суду першої інстанції не було.

Що стосується підстав повернення позовної заяви судом, тобто не усунення недоліків, про які йшлося в ухвалі про залишення позовної заяви без розгляду, а саме: не викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги; неподання документів, які необхідно вручити відповідачу та не зазначення Закону, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, то такі, у відповідності до змісту вказаного розяснення у Постанові Пленуму Верховного Суду України не слід вважати обґрунтованими та такими, що свідчать про необхідність повернення позовної заяви.

Так, у відповідності до згаданого розяснення «… якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху…».

Однак, як вбачається із ухвали судді про залишення позовної заяви без руху, а, також, із ухвали про повернення позовної заяви суддею не конкретизовано у чому саме полягає не викладення обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги; які конкретно документи ним не подано та в чому полягає не зазначення закону, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Тобто не вказано, яка (які) саме із позовних вимог неналежним чином обґрунтована, та в чому це полягає, зважаючи на подання, на час постановлення ухвали двох зустрічних позовних заяв (а.с. 51-52 та 69-71), які за обсягами складаються із двох та трьох сторінок відповідно та містять певний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої (різні у обох заявах) вимоги, зміст позовних вимог та посилання на норми як матеріального, так і процесуального закону, а, також, і судову практику Верховного Суду України. Крім цього, слід зважити і те, що представником позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 подано і додаткове розяснення до позовної заяви у формі клопотання (а.с. 95-97), у якому додатково надано пояснення по кожній із вимог суду, про які йдеться в ухвалі суду про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

Крім цього, що стосується вимог суду про надання оцінки вартості спірного спадкового майна, то така у викладеній, не конкретизованій формі, з врахуванням поданого звіту про оцінку майна, що є предметом спору та долучений до первісної заяви (а.с. 14-23), слід вважати теж необґрунтованою.

Аналогічно не слід вважати такою, що відповідає вимогам закону і вимога суду про необхідність внесення на депозитний рахунок суду вартості коштів, які за позовом необхідно повернути, оскільки такої вимоги чинний ЦПК України і згадані норми не містять, як вимоги до форми та змісту позовної заяви (зокрема у для такого виду спорів), а вказане є частиною матеріальної норми, яку суд повинен застосовувати при вирішенні спору по суті та не вправі вирішувати питання про повернення позовної заяви з підстав не внесення вказаних коштів на депозитний рахунок суду до прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду.

Тому оскаржувану ухвалу, як таку, що постановлена всупереч вимогам закону та обставинам, що мають значення слід скасувати, а справу слід направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову.

Вказаним слід задовольнити апеляційну скаргу визнавши її доводи обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.4, 312 ч.1 п.3, 313, 314 ч.1 п.2, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 березня 2017 року скасувати, з направленням справи до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області для вирішення питання про прийняття зустрічного позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: О.М. Ванівський

ОСОБА_7