Постанова № 67273735, 20.06.2017, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

20.06.2017 Провадження № 2-а/337/132/2017

337/3444/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.06.2017 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Салтан Л.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя, про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії відповідача щодо відмови у виплаті пенсії незаконними, зобов'язати УПФУ нарахувати та сплатити їй невиплачену своєчасно пенсію за період з 01.03.2009 року по 01.09.2016 року та продовжувати нараховувати і сплачувати їй належну пенсію безстроково та відшкодувати за рахунок відповідача матеріальну і моральну шкоду у розмірі 427758,80 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що у серпні 1995 р. будучи громадянкою України та пенсіонеркою з 1989 року оформила усі документи для репатріації до Ізраїлю та повідомила про це УПФУ у Хортицькоиму районі м.Запоріжжя, звідки отримувала пенсію. З грудня 1995 року виплата пенсії була припинена у зв'язку із виїздом на постійне проживання до Ізраїлю.

10.05.2016р. вона звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії за віком, однак відповіддю начальника Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя від 29.06.2016р. в поновленні виплати пенсії їй було відмовлено.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя відкрито скорочене провадження у справі.

14.06.2017 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача проти позову, в яких відповідач із посиланням на норми чинного законодавства вказав, що управління діяло виключно в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства і жодним чином не порушувало прав та законних інтересів позивача. Просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 08.07.1989 р. ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком, однак виплата пенсії була припинена у зв'язку із її виїздом на постійне проживання до Ізраїлю.

ОСОБА_1 була виплачена пенсія за шість місяців наперед перед від'їздом за кордон.

10.05.2016р. позивач звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії та відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Відповіддю начальника Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя ОСОБА_1 відмовлено у поновленні виплати пенсії згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1, та п. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки вона фактично постійно проживає в Ізраїлі, реєстрація місця проживання на території України відсутня та в зв'язку з відсутністю механізму виплати пенсій пенсіонерам, які проживають в країнах з якими не укладено договору про пенсійне забезпечення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 7 жовтня 2009 року пункт 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов'язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з 07.10.2009 року порядок виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, регулюється нормами Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з урахуванням рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності положень п.2 ч.1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Після прийняття даного рішення Конституційного Суду України і на теперішній час інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, не прийнято.

Крім того, ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

ОСОБА_1, проживаючи в Ізраїлі, як громадянка України, має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.

Порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача поновити виплату належної позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, позивач просить зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії, починаючи з 01.03.2009 року та стягнути з відповідача матеріальну і моральну шкоду у розмірі 427758,80 грн.

В даній частині позову вимоги не є обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню, оскільки з часу виїзду на постійне мешкання до держави Ізраїль, ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м.Запоріжжя з заявою, яка є підставою для розгляду питання про поновлення пенсійних виплат суб'єктом владних повноважень, не зверталась, і будь-які суми пенсії їй не нараховувались, а тому поновлення виплати пенсії позивачу підлягає не з 01.03.2009 року, а з дати звернення до відповідача з заявою про поновлення раніше призначеної пенсії, тобто з 10.05.2016року.

Відповідно до ч. 1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 ухвалено 7 жовтня 2009 року. ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя з заявою про відновлення нарахування та виплати пенсії 10.05.2016 року, до суду адміністративний позов подано лише 03.09.2016 року.

Отже, вимоги позивача в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Хортицьькому районі міста Запоріжжя нарахувати та сплатити невиплачену своєчасно пенсію з 01.03.2009 року мають бути залишені без розгляду.

Крім того, вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача твердої грошової суми на відшкодування матеріальної і моральну шкоди не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем не доведено що бездіяльність Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м.Запоріжжя є неправомірною, та не доведено що вказана шкода заподіяна саме з вини Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м.Запоріжжя..

Сума матеріальної шкоди не підтверджується жодним розрахунковим документом та немає нормативного обґрунтування розрахунку, тому вимоги позивача щодо стягнення матеріальної і моральної шкоди є необґрунтованими не доведеними та не підлягають задоволенню.

На підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 2, 18, 70 -71, 99, 122, 138, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м.Запоріжжя щодо відмови поновити ОСОБА_1 пенсію за віком з 10.05.2016 року.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного Фонду України м.Запоріжжя. поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за віком, починаючи з 10.05.2016 року.

Позовні вимоги про відновлення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2009 р. по 09.05.2016 року - залишити без розгляду.

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 551 гривню за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її отримання через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.

Суддя: Л.Г. Салтан