Ухвала суду № 67273167, 21.06.2017, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 21.06.2017

Справа № 334/11028/15-к

Провадження № 1-кп/334/42/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Ісакова Д.О.

секретаря судового засідання Гопка Л.І.

за участю прокурора Сердюк С.О.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

захисників Дригайло Т.В., Ніконенко О.О., Геєць М.В., Мазур О.С., Астіон О.І., Кравцова В.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду міста Запоріжжя матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єнакієво, Донецької області, громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_6

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.260, ст.293, ч.1 ст.294, ч.2 ст.28 - ч.1 ст. 345 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 260, ст. 293, ч.1 ст.294 КК України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.260, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_8

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.260, ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.345 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.260, ст.293, ч.1 ст. 294 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2015 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12014080160000522 від 15 грудня 2014 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 260, ст. 293, ч.1 ст. 294, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.345 КК України, ОСОБА_3 за ч.1 ст. 260, ст. 293, ч.1 ст. 294 КК України, ОСОБА_5 за ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.345 КК України, ОСОБА_1 за ч.1 ст. 260, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_13 за ч.1 ст.260, ч.1 ст. 263 та ч.4 ст. 296 КК України.

Згідно з ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2016 року задоволено заяву захисника Мазур О.С. про відвід головуючого судді Колесник С.Г., а кримінальне провадження передане на повторний авторозподіл.

17 травня 2016 року суддею Ленінського районного суду м. Запоріжжя Ісаковим Д.О., отримано обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12014080160000522 від 15 грудня 2014 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 260, ст. 293, ч.1 ст. 294, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.345 КК України, ОСОБА_3 за ч.1 ст. 260, ст. 293, ч.1 ст. 294 КК України, ОСОБА_5 за ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.345 КК України, ОСОБА_1 за ч.1 ст. 260, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_13 за ч.1 ст.260, ч.1 ст. 263 та ч.4 ст. 296 КК України.

27 квітня 2017 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12015080000000303 від 10 серпня 2015 року відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст.260, ст.293, ч.1 ст.294 КК України, цього ж дня ухвалою суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст. 260, ст. 293, ч.1 ст. 294, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.345 КК України, ОСОБА_3 за ч.1 ст. 260, ст. 293, ч.1 ст. 294 КК України, ОСОБА_5 за ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.345 КК України, ОСОБА_1 за ч.1 ст. 260, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_13 за ч.1 ст.260, ч.1 ст. 263 та ч.4 ст. 296 КК України та кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.1 ст.260, ст.293, ч.1 ст.294 КК України об'єднані в одне провадження та присвоєно єдиний номер провадження 334/11028/15-к 1-кп/334/42/17 та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м. Запоріжжя на 11 годин 00 хвилин 20 червня 2017 року.

Прокурор в судовому засіданні висловив думку про можливість призначення справи до судового розгляду. Зазначене кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м. Запоріжжя. Заявив, що підстав для зупинення чи закриття кримінального провадження немає. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України. Крім цього заявив клопотання про подовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, з огляду на те, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, тому що обвинувачений зможе переховуватись від суду, оскільки тривалий час перебував у розшуку. Просить подовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 днів.

Захисники в судовому засіданні заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Щодо подовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 заперечували оскільки, перестали існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, просили не подовжувати у відношенні нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачені в судовому засіданні, підтримали думку захисників.

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 260, ст. 293, ч.1 ст. 294, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.345 КК України, ОСОБА_3 за ч.1 ст. 260, ст. 293, ч.1 ст. 294 КК України, ОСОБА_5 за ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.345 КК України, ОСОБА_1 за ч.1 ст. 260, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_13 за ч.1 ст.260, ч.1 ст. 263 та ч.4 ст. 296 КК України, ОСОБА_6 за ч.1 ст.260, ст.293, ч.1 ст.294 КК України не відповідає вимогам КПК України.

Так, в обвинувальному акті при викладені фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 260 КК України, у відношенні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_6 не зазначено місце вчинення вказаного злочину.

При викладені фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 260 КК України, які встановлені під час досудового слідства, прокурор не розмежував дії кожного з обвинувачених щодо утворення або участі в непередбаченому законами України воєнізованому формуванні.

Диспозиція ч.1 ст. 260 КК України передбачає дві форми вчинення кримінального правопорушення: утворення або участь в непередбаченому законами України воєнізованому формуванні. Ці дві форми за своїм змістом частково співпадають, але утворення непередбаченого законом воєнізованого формування за змістом є більшим ніж участь в непередбаченому законами України воєнізованому формуванні.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» N 13 від 23 грудня 2005 року під утворенням (створенням) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для заняття злочинною діяльністю. Зазначені дії за своїм змістом близькі до дій з організації злочину і включають підшукання співучасників, об'єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, складення плану, визначення способів його виконання. Проте основною метою організатора такої групи (організації) є утворення стійкого об'єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв'язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних частин.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» N 13 від 23 грудня 2005 року вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об'єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.

Між тим, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_6 обвинувачуються одночасно в утворенні непередбаченого законом воєнізованого формування та участі в непередбаченому законами України воєнізованому формуванні.

Відповідно до обвинувачення «ОСОБА_2, діючи разом з ОСОБА_3, ОСОБА_6, з відома ОСОБА_13 та ОСОБА_1, маючи умисел на створення не передбаченого законом воєнізованого формування та участь в його діяльності приблизно у вересні 2014 року організували непередбачене законом воєнізоване формування».

Тобто обвинувачення викладене неконкретно, оскільки не зазначено, які саме дії з організації непередбаченого законом воєнізованого формування були вчинені кожним з обвинувачених або за яких обставин відбувся вступ кожного з обвинувачених до вказаного формування.

Окрім того, в обвинуваченні зазначено, що «у створеному формуванні його члени: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_1, ОСОБА_6, разом з іншими невстановленими особами, що приймали активну участь у незаконній діяльності формування, виконували певні функції, до яких входили організація злочинної діяльності, визначення загальних правил поведінки, конспірації, єдиноначальності, підпорядкованості та дисципліни, планування злочинів, ретельна підготовка до їх вчинення, організація та проведення військової та

фізичної підготовки, створення матеріальної бази з метою підтримання життєдіяльності створеного формування».

Таке викладення обвинувачення також є неконкретним, оскільки прокурор, надавши таким чином характеристику незаконного воєнізованого формування, у загальних фразах перелічив ознаки, які притаманні незаконним воєнізованим формуванням, не розкривши їх та зазначивши ступінь участі кожного з обвинувачених в цьому формуванні, відомості про характер стосунків, які склалися між організаторами і членами останнього, тривалість існування, матеріальну базу, кількісний склад, вербування нових членів, структуру та ієрархію об'єднання, наявність в нього корупційних зв'язків, існування певних правил поведінки його членів, розподілу між ними функцій.

Окрім того, при викладені фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 293 КК України, у відношенні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 не зазначено місце вчинення вказаного злочину.

До того ж, при викладенні фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 293 КК України, не зазначено які саме дії з організації групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку та суттєвого порушення роботи підприємства, було вчинені кожним з обвинувачених.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_2 за ч.1 ст. 260, ст. 293, ч.1 ст. 294, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.345 КК України, ОСОБА_3 за ч.1 ст. 260, ст. 293, ч.1 ст. 294 КК України, ОСОБА_5 за ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.345 КК України, ОСОБА_1 за ч.1 ст. 260, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_13 за ч.1 ст.260, ч.1 ст. 263 та ч.4 ст. 296 КК України, ОСОБА_6 за ч.1 ст.260, ст.293, ч.1 ст.294 КК України не відповідає вимогам КПК України, а саме, викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень та сформульоване обвинувачення не відповідають правовій кваліфікації кримінальних правопорушень, тобто містить суперечності та є неконкретним.

У відповідності до ч.3 ст.314 КПК України, рішення про повернення обвинувального акту прокурору у випадку його невідповідності вимогам закону суд приймає у підготовчому судовому засіданні. За таких обставин обвинувальний акт має бути повернутий прокуророві.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо подовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого та середнього ступеню тяжкості злочинів, за скоєння одного з них, а саме передбаченого ч.1 ст.294 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, тому існують ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на свободі зможе впливати на свідків, потерпілих. Крім цього обвинувачений ОСОБА_6 тривалий час перебував у розшуку. Тому суд не находить підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розглядаючи питання щодо подовження терміну тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність продовження терміну тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 днів, виходячи з наступних підстав.

Суд вважає, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, знаходячись на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свою злочинну діяльність, оскільки злочини, у вчинені яких він обвинувачується, є злочинами середнього ступеню тяжкості та тяжким, також суд вважає, що обвинувачений, знаходячись на свободі, може впливати на свідків, потерпілих.

Крім того, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6, обвинувачується у вчинені тяжкого та середнього ступеню тяжкості злочинів. Обвинувачений ОСОБА_6 не одружений, утриманців не має, тому є всі підстави вважати, що він може продовжити злочинну діяльність.

На думку суду, більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання тому, щоб обвинувачений не став переховуватися від органів досудового слідства та суду та не вчинив інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд

зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу шести десяти діб з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Тому суд вважає, що прокурором доведена необхідність у подовженні строку тримання під вартою строком на шістдесят діб у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.260, ст.293, ч.1 ст. 294 КК України.

Керуючись ст.ст. 314, 376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисників, щодо повернення обвинувального акту - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 260, ст. 293, ч.1 ст. 294, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.345 КК України, ОСОБА_3 за ч.1 ст. 260, ст. 293, ч.1 ст. 294 КК України, ОСОБА_5 за ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.345 КК України, ОСОБА_1 за ч.1 ст. 260, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_13 за ч.1 ст.260, ч.1 ст. 263 та ч.4 ст. 296 КК України, ОСОБА_6 за ч.1 ст.260, ст.293, ч.1 ст. 294 КК України - повернути прокурору прокуратури Запорізької області як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Залишити запобіжний захід у відношенні ОСОБА_14 - заставу.

Клопотання прокурора щодо подовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

Подовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_10 раніше не судимого, строком на шістдесят діб, тобто з 20 червня 2017 року по 18 серпня 2017 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом семи днів після її проголошення.

Суддя: Ісаков Д. О.