Ухвала суду № 67272571, 13.06.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5612/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2017 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., при секретарі судового засідання Струтинська Н.Ю., за участю прокурора Машкаринець Т.М., слідчого Будюх Д.Є., підозрюваної ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №22017070000000017 - старшого слідчого в ОВС 1 вiддiлення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Бокшая, 1/19, працюючої на посаді старшого державного інспектора ВМО №2 МП «Мукачево» Закарпатської митниці ДФС, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий у кримінальному провадженні №22017070000000017 - старший слідчий в ОВС 1 вiддiлення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області підполковник юстиції ОСОБА_3, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Управління СБ України в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за №22017070000000017 стосовно ст. державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1

Встановлено, що ОСОБА_1, працюючи на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці ДФС у відповідності до наказу вказаної митниці по особовому складу №402-о від 31.03.2016, будучи службовою особою органу митної служби, уповноваженою на виконання функцій держави та виконуючи функції представника влади і свої службові обов'язки щодо здійснення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів і товарів, що переміщуються через митний кордон України, 19 грудня 2016 року вчинила умисний злочин у сфері службової діяльності, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 19 грудня 2016 року близько 09 год. 06 хв., перебуваючи на зміні в складі відділу митного оформлення №1 митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці за адресою: м. Мукачево, вул. Берегівська обїзна, 12, прийняла до митного оформлення вантажну митну декларацію ІМ 40 ДЕ №305090004/2016/011662 від 19.12.2016 року та товаросупровідні документи, а саме: книжку корнет TIR №GX77368785 від 17.12.2016 року, CMR №087945 від 17.12.2016 року, інвойс №2016/1712/61 від 17.12.2016 року на збірний товар «меблі та частини меблів, освітлювальні прилади, вироби санітарно-технічного призначення, вироби будівельні з пластмаси, плитка керамічна, посуд, іграшки мякі, фурнітура, каталоги, дзеркала, прилади кухонні, щітки, садові парасольки та інше», всього 576 місць, вагою брутто 17422, 47 кг, загальною вартістю 23 728, 18 доларів США, що станом на 19.12.2016 року згідно курсу НБУ становить 624 806, 49 грн. Відповідно до поданих документів відправником товару виступило іноземне підприємство «Caveron L.P.» (GB 4 Fullarton Street -Suite 5035, Ayr, KA 7 1UB, United Kingdom GB), а одержувачем ПП «Анвіма» (ЄДРПОУ 35968870, м. Львів, вул. Садова, 2а). Зазначений вантаж прибув о 01 год. 30 хв. 19 грудня 2016 року в зону митного контролю митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці ДФС України на вантажному автомобілі марки «Мерседес» р.н. CE5725BH, з напівпричепом марки «KOGEL» р.н. CE6516XT під керуванням водія ОСОБА_4

Надалі, ОСОБА_1 в період з 09 год. 28 хв. по 10 год. 17 хв. 19 грудня 2016 року, виконуючи функції представника влади та свої службові обов'язки щодо здійснення митного контролю та митного оформлення зазначеного вантажу, будучи зобовязаною відповідно до вимог п.п. 1, 2, 5, 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Державну службу», сумлінно і професійно виконувати свої посадові обовязки, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, діючи всупереч інтересам служби, в порушення вимог ст.ст. 318, 320, 336 та 338 Митного кодексу України, п. 4.8 «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, розділу ІІІ «Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 №1316, п.п. 1.4, 1.5, 1.6.3, 2.1.1, 2.1.4, 2.1.5, 2.1.6, 2.1.10, 2.2.2.1, 2.2.3.1, 2.2.3.4, 2.2.3.8, 2.2.3.9, 2.2.3.10, 2.2.5.19, 2.2.5.25, 2.3.1, 2.3.2 посадової інструкції старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці ДФС, затвердженої 02.12.2016, неналежним чином провела огляд даного вантажу, який перебував в зоні митного контролю митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці ДФС за адресою: м. Мукачево, вул. Берегівська, обїзна, 12.

Зокрема, ОСОБА_1, усвідомлюючи, що огляд товарів, які містяться у вантажному автомобілі марки «Мерседес», р.н.CE5725BH, з напівпричепом марки «KOGEL», р.н.CE6516XT, не може бути проведений безпосередньо у вантажних відділеннях даного транспортного засобу, не організувала проведення необхідних вантажних операцій. Крім цього, ОСОБА_1, усвідомлюючи, що предявлені для огляду товари не розділені на пакувальні місця за окремими видами та найменуваннями товарів, та відсутні дані про їх упаковку та маркування в товаросупровідних документах, що відповідно унеможливлює швидку і повну ідентифікацію цих товарів, не ініціювала продовження строку даного огляду. Надалі, ОСОБА_1 обмежилась частковим вивантаженням візуально доступних по периметру вантажних відділень даного автомобіля та напівпричепу товарів, оглянувши та сфотографувавши частину із них (всього 47 кадрів). Водночас, ОСОБА_1 не перевірила реальний вміст та найменування усіх інших товарів, що знаходились у вказаному вантажному автомобілі марки «Мерседес», р.н. CE5725BH, з напівпричепом марки «KOGEL», р.н. CE6516XT.

Того ж дня, ОСОБА_1, діючи всупереч інтересам служби та усвідомлюючи неможливість перевірки протягом незначного періоду часу відповідності опису товарів, що входили до переліку даного вантажу, відомостей щодо виробника, торгівельних марок, технічних характеристик та сфери застосування, склала акт про проведення огляду зазначених товарів, вказавши про відкриття 114 місць із 576 та зазначила, що вантаж відповідає відомостям, заявленим у митній декларації та товаросупровідних документах. Надалі, ОСОБА_1 завірила зазначений документ власним підписом та відбитком закріпленої особистої номерної печатки №203.

В ході подальшої роботи із вказаною митною декларацією № 305090004/2016/011662 від 19.12.2016, ОСОБА_1, усвідомлюючи факт неналежної перевірки фактично предявленого митному органу вантажу та діючи всупереч інтересам служби, погодилась із заявленими у вказаній декларації відомостями щодо переліку товарів та їх вартості, стягнула із ПП «Анвіма» митні платежі в сумі 152 165,99 грн. (мито 26 670,58 грн. та ПДВ 129 495,41 грн.) та прийняла рішення про завершення митного оформлення вказаного вантажу, дозволивши його випуск у вільний обіг.

Разом із цим, під час виїзду із зони митного контролю митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці вищевказаний автотранспортний засіб із зазначеним вантажем був зупинений співробітниками ГУ БКОЗ СБ України та повернутий в зону митного контролю для проведення переогляду. Під час переогляду вантажу, у вказаному напівпричепі, серед інших товарів, було виявлено не зазначені в товаросупровідних документах та незаявлені у митній декларації № 305090004/2016/011662 від 19.12.2016 товари, а саме: 13 телевізорів торгівельної марки «LOEWE», 3D окуляри торгівельної марки «LOEWE», декоративна панель торгівельної марки «LOEWE», 2 металеві підставки-ніжки торгівельної марки «LOEWE» та задній чохол до телевізора торгівельної марки «LOEWE» загальною вартістю 385222 грн. Окрім наведеного, представниками митного органу було виявлено невідповідність по кількості та вазі фактично наявного вантажу заявленому в товаросупровідних документах.

В ході подальшого митного оформлення незадекларованих товарів та не виявлених внаслідок недбалого відношення до службових обовязків ОСОБА_1, із ПП «Анвіма» було додатково стягнуто митних платежів на суму 126377,64 грн. (мито 39332,95 грн. та ПДВ 87044,69 грн.), а також додатково донараховано митні платежі на суму 69525, 60 грн. (мито 8111,61 грн. та ПДВ 61413, 99 грн.).

Всього, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 як службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, було спричинено тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді не стягнення із ПП «Анвіма» митних платежів та зборів на суму 195903,24 грн., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

08.06.2017р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України. В ході допиту підозрювана ОСОБА_1 вину свою не визнала.

В клопотанні слідчим зазначено, що на даний час, враховуючи особу підозрюваної та приймаючи до уваги тяжкість покарання, що загрожує даній особі у разі визнання винуватою у зазначеному кримінальному правопорушенні, у провадженні вбачається наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню.

Беручи до уваги наявні матеріали провадження, з огляду на відсутність негативних характеристик ОСОБА_1, враховуючи наявність у неї постійного місця роботи, проживання та відсутність судимості, з метою забезпечення виконання підозрюваною своїх процесуальних обовязків, орган досудового розслідування вважає за доцільне застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло у нічний час (із 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.) поклавши на неї зобовязання виконувати наступні обовязки: не відлучатись з населеного пункту, в якому вона проживає (м. Чоп) та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання

У судовому засіданні прокурор Машкаринець Т.М. та слідчий Будюх Д.Є. клопотання підтримали та просили його задовольнити. Прокурор вказує на наявність таких ризиків, як можливість незаконного впливу на свідків кримінального провадження та перешкоджати кримінальному провадженню.

Захисник підозрюваної ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Захисник просить врахувати, що органом досудового розслідування не надано належних доказів, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні його підзахисною кримінального правопорушення, відсутні ризики, передбачені ст.177 цього Кодексу, відсутні збитки. Вважає, що взагалі відсутній склад кримінального правопорушення, у звязку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрювана ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала думку свого захисника, просила відмовити в задоволенні клопотання. Підозрювана вважає, що підозра є необґрунтованою, оскільки вона не вчиняла жодних неправомірних дій та не приймала жодних неправомірних рішень. Вважає, що огляд вантажу, який переміщався у вантажному автомобілі марки «Мерседес» р.н. CE5725BH, з напівпричепом марки «KOGEL» р.н. CE6516XT, в зоні митного контролю митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці ДФС нею було проведено без порушень. Окрім того вказала, що до 22 год. 00 хв. може не встигнути доїхати з місця роботи до місця проживання.

Заслухавши думку прокурора та слідчого з приводу внесеного клопотання, підозрюваної та її захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

Відповідно до ст.177 КК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини передбачені ст.178 КПК України, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно зі ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.194 КК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Витягом з кримінального провадження №22017070000000017 від 25.01.2017 року, сформованим 08.06.2017 року, підтверджено, що органом досудового розслідування слідчим відділом Управління СБ України в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

08.06.2017 року органом досудового розслідування ОСОБА_1 - старшому державному інспектору відділу митного оформлення №1 митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці ДФС повідомлено про підозру у вчиненні службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.367 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин. Дане кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Посилання захисника на відсутність обґрунтованої підозри слідчий суддя не може взяти до уваги, оскільки відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_1 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, враховує також тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, що в поєднанні з наявними у суді даними про її особу, свідчить про обґрунтованість наявності таких ризиків як можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та про неможливість їх уникнення при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів, окрім як домашнього арешту.

До того ж, крім наявності вказаних ризиків, слідчий суддя також враховує особу підозрюваної, яка має постійне місце роботи та проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, за місцем роботи та проживання характеризуються позитивно.

Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, тяжкістю покарання, яке їй загрожує - згідно санкції статті Кримінального кодексу України, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож слідчий суддя приходить до висновку про доцільність обрання відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до двох місяців без застосування засобу електронного контролю із забороною покидати місце проживання в певний період доби з 23.00 год. по 06.00 год.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на підозрювану слід покласти обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176, -178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №22017070000000017 - старшого слідчого в ОВС 1 вiддiлення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Бокшая, 1/19, працюючої на посаді старшого державного інспектора ВМО №2 МП «Мукачево» Закарпатської митниці ДФС, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування засобу електронного контролю, заборонивши їй покидати місце проживання (м.Чоп, вул.Й. Бокшая, 1/19), в період з 23.00 год. по 06.00 год., на строк до двох місяців.

Покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обовязки:

- зявлятися на першу вимогу до слідчого, процесуального прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити СВ УСБ України в Закарпатській області.

Розяснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право зявлятися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, повязаних із виконанням покладених на неї зобовязань, використовувати електронні засоби контролю. В разі невиконання вищевказаних зобов'язань відносно неї може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.

В решті вимог клопотання відмовити.

Строк дії ухвали складає 2 місяці з дня її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено і проголошено 16 червня 2017 року о 11-45 годині.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5