Ухвала суду № 67271175, 13.06.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/529/17

Провадження №2-к/219/2/2017

УХВАЛА

13 червня 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області

в складі: судді Харченко О.П.,

при секретарі Бібік Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті Донецької області клопотання ОСОБА_1, суду Московського району міста Мінська про визнання та надання дозволу на примусове виконання заочного рішення суду від 30.03.2016 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

Заявники звернулися через органи юстиції України до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України заочного рішення суду Московського району міста Мінська Республіки Білорусь від 30 березня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Боржник в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений, усіма можливими способами, які є в розпорядженні суду, про час та місце розгляду клопотання; заперечення на клопотання не подав.

З урахуванням ч. 5 ст. 395 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе проводити розгляд клопотання за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді клопотання. На підставі ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом установлено, що заочним рішенням суду Московського району міста Мінська Республіки Білорусь від 30 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів позов задоволено. Вирішено, зокрема, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 25 % всіх видів заробітку і (або) іншого доходу щомісячно, але не менше 50 % бюджету прожиткового мінімуму на душу населення, починаючи з 03 березня 2016 року і до повноліття дитини; стягнути з ОСОБА_2 держмито у дохід держави в сумі 1421240 рублів.

За законодавством держави, на території якої воно постановлено, - Республіки Білорусь заочне рішення набрало законної сили 01 серпня 2016 року.

Відповідач у справі ОСОБА_2 в судове засідання у справі про стягнення аліментів не зявився, був повідомлений, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи у його відсутність не просив, позивачка не заперечувала щодо розгляду справи в порядку заочного провадження.

Згідно з п. п. 1, 2 ст. 32 Конвенції про правову допомогу та правовівідносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах від 22 січня 1993 року,яка ратифікована Україною та Республікою Білорусь, правовідносини батьків і дітей визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої постійно проживають діти. По справах про стягнення аліментів з повнолітніх дітей застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої має місцепроживання особа, що претендує на одержання аліментів.

Відповідно до ст. 390 Цивільного процесуального кодексу України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки (ст. 391 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішенняі ноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземнихсудів у кримінальних справах у частині, щостосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Пленум Верховного Суду України у п.1 своєї Постанови від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» визначив, що розгляд судами клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів є особливою формою взаємної правової допомоги, яка надається Україною та іншими державами учасницями відповідних міжнародних договорів.

Подані суду разом з клопотанням документи підтверджують наявність підстав для визнання та виконання заочного рішення суду Московського району міста Мінська Республіки Білорусь від 30 березня 2016 року. Не прибувши у судове засідання, боржник ОСОБА_2 не побажав реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів клопотання, а отже не оспорює встановлених судом обставин.

Крім того, у відповідності до п. 8 ст. 395 Цивільного процесуального кодексу України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Заочним рішенням суду суду Московського району міста Мінська Республіки Білорусь від 30 березня 2016 року вирішено стягнути з ОСОБА_2 державне мито в дохід держави у розмірі 1 421240 рублів.

На день постановлення цієї ухвали, 13 червня 2017 року, курс білоруського рубля по відношенню до гривні України встановлений Національним банком України у розмірі 13,8977 гривень за 1 білоруський рубль. Таким чином, 1421240 білоруських рублів складає 1975 (одну тисячу девятсот сімдесят пять) гривень 20 копійок.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 390, 391, 395 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Клопотання ОСОБА_1, суду Московського району міста Мінська про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення суду від 30.03.2016 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 - задовольнити.

Надати дозвіл на примусове виконання заочного рішення суду Московського району міста Мінська Республіки Білорусь від 30 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_2, 28.07.19990 року народження, (Донецька область, м. Бахмут (м. Артемівськ), вул. Ювілейна, будинок, 101 квартира 13) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 25 % всіх видів заробітку і (або) іншого доходу щомісячно, але не менше 50 % бюджету прожиткового мінімуму на душу населення, починаючи з 03 березня 2016 року і до повноліття дитини; стягнути з ОСОБА_2 державне мито у дохід держави Республіка Білорусь в сумі 1421240 рублів, що складає 1975 (одну тисячу девятсот сімдесят пять) гривень 20 копійок за курсом Національного банку України на день постановлення цієї ухвали, які слід перерахувати на розрахунковий рахунок № 3602101000013, отримувач Головне управління Міністерства фінансів Республіки Білорусь по м. Мінську, Відкритого акціонерного товариства «АСБ Беларусбанк», код 795, УНН 101530339, вид платежу 03002, державне мито до суду.

На підставі цієї ухвали видати виконавчий лист.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.П. Харченко