Рішення № 6727089, 16.11.2009, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

№ 2-2221/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 листопада 2009 року. Торезький міський суд Донецької області в складі:

Головуючої - судді     Чапланової О.М.

При секретарі           Кононенко Л.І.

За участю: представника позивача ОСОБА_1

відповідачів: ОСОБА_2

ОСОБА_3  

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  міста Торез цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Донецької філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Донецької філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 11.08.2008 р. о 13-30 год. на 210 км. автошляху Старобільськ-Донецьк з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем ЗИЛ, державний номерний знак А2431 ЯН, що належить ОСОБА_2, була скоєна дорожньо-транспортна пригода. В результаті  ДТП було пошкоджено автомобіль ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4

16.01.2008 р. між позивачем та власником автомобіля ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту.

Вказана подія ДТП була визнана позивачем, як страхова на підставі страхового акту №0125800 від 16.01.2008 р. Сума матеріального збитку була визначена спеціалістом у висновку автотоварознавчого дослідження від 26.08.2008 р. та складає 24513,66 грн. Франшиза, тобто частина збитків, яка не відшкодовується Страховиком відповідно до умов Договору страхування, складає 0,5% - 207,25 грн. Сума, яка підлягає виплаті в якості страхового відшкодування за договором страхування від 16.01.2008 р. склала 19091,96 грн. Також позивачем було сплачено послуги експерта в розмірі 480 грн.

Оскільки вигодонабувачем за договором страхування є ТОВ «ПростоФінанс», то страхове відшкодування було відшкодовано на рахунок Страхувальника.

Відповідно до діючого законодавства до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних виплат переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за завдання збитків.

Позивач просить стягнути на його користь з відповідачів солідарно матеріальну шкоду в розмірі 19571,96 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, дала пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що він дійсно являється власником автомобіля ЗИЛ, державний номерний знак А2431 ЯН, але довіреністю від 29.01.2008 р. він уповноважив ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 користуватися та розпоряджатися належним йому автомобілем з правом передачі повноважень в повному обсязі іншій особі. Довіреністю від 23.04.2008 р. ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_3 користуватися належним йому (ОСОБА_2А.)   автомобілем. Вважає, що відповідати за матеріальну шкоду, спричинену в результаті ДТП, що сталася 11.08.2008 р., повинен ОСОБА_3, який керував автомобілем ЗИЛ на підставі довіреності, і з вини якого сталася ДТП.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував, що 11.08.2008 р. він на підставі довіреності керував автомобілем ЗИЛ, державний номерний знак А2431 ЯН, і що з його вини за участю автомобіля під його керуванням та автомобіля ВАЗ сталася ДТП. Не заперечував проти стягнення з нього спричиненої в результаті вказаної ДТП матеріальної шкоди.      

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що частиною 3 ст.61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов’язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із постановою від 14.10.2008 р., яка не підлягає оскарженню, у справі про адміністративне правопорушення № 3-7525/08 щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с.21) ОСОБА_3 11.08.2007 р. о 13-30 год. на 210 км. автошляху Старобільськ-Донецьк, керуючи автомобілем ЗИЛ, державний номерний знак А2431 ЯН, який належить ОСОБА_2, перед будь-якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в умовах аварійної ситуації, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_1. Автомобілі отримали технічні пошкодження, чим порушив п.10.1 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. В письмових поясненнях ОСОБА_3 свою провину визнав повністю. Вказаною постановою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.      

Згідно із актом автотоварознавчого дослідження спеціаліста центру незалежних експертиз №1655/08-08, складеним 26.08.2008 р. (а.с.9-20) вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_1 складає 24513 грн. 66 коп.

Згідно із платіжним дорученням № 4262 від 19.08.2008 р. (а.с.26) позивачем були оплачені послуги по експертизі КАСКО згідно угоди 19-125800 від 10.01.2008 р. в розмірі 480 грн.  

Згідно із ст. 1166  ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили  або умислу потерпілого.

Пленум Верховного Суду України у своєї постанові «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 г. № 6 вказав, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).    

Відповідно до п. 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 27.03.1992 г. № 6 (з послідуючими змінами и доповненнями), шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним; за наявності лише вини володільця, якому заподіяно шкоду, вона йому не відшкодовується; за наявності вини обох володільців розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня  вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному  заподіянні шкоди жоден з них не має права на відшкодування.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті винних дій ОСОБА_3, який  на підставі довіреності від 23.04.2008 р. (а.с.33) керував автомобілем марки ЗИЛ, державний номерний знак А2431 ЯН, який належить ОСОБА_2 (а.с.42), сталося зіткнення вказаного автомобіля з автомобілем  ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 (а.с.7).

В результаті зіткнення пошкоджено автомобіль, який належить ОСОБА_4, чим останній   завдано матеріальну шкоду.

10.01.2008 р. між позивачем та власником автомобіля ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу 05/ОСОБА_8 дії договору з 16.01.2008 р. по 15.01.2009 р. (а.с.45). Відповідно до умов вказаного договору підставою для виплати страхового відшкодування є настання страхового випадку, яким відповідно до умов договору страхування є факт збитків, а саме пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, визначеної у відповідності з Правилами дорожнього руху, а також заява страхувальника і страховий акт, склдаений страховиком.

Відповідно до страхового акту № 40128, складеного страховиком 20.10.2008 р. з використанням заяви страхувальника, довідки ДАЇ, акту технічного огляду та інших документів, подія – ДТП, яка сталася 11.08.2008 р., була визнана страховиком, як страхова.

Відповідно до умов договору страхування від 10.01.2008 р. при розрахунку страхового відшкодування з розміру матеріального збитку, який згідно із актом автотоварознавчого дослідження спеціаліста центру незалежних експертиз №1655/08-08, складеним 26.08.2008 р. складає 24513 грн. 66 коп., вираховані безумовна франшиза (частина збитків, яка не відшкодовується страховиком відповідно до договору страхування і складає за вказаним договором 0,5% - 207,25 грн.) та ПДВ, а також застосовано коефіціент зносу деталей, що замінюються. Сума страхового відшкодування склала 19091,96 грн.

Згідно з платіжним дорученням №5166 від 21.11.2008 р.  страхове відшкодування в розмірі 19091,96 грн. було перераховано на рахунок страхувальника.

Згідно із ст. 27  ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове вішкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або іша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідьльної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.            

Враховуючи, що позивач відшкодував шкоду в розмірі 19091,96 грн., спричинену ОСОБА_4  винними діями ОСОБА_3, який  на підставі довіреності від 23.04.2008 р. керував автомобілем марки ЗИЛ, державний номерний знак А2431 ЯН, а також поніс витрати на встановлення розміру збитків в сумі 480 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 196 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., що підтверджені документально (а.с.1-2,26), суд  прходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача – ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 19571,96 грн. та судових витрат підлягають задоволенню. З відповідача  ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати в розмірі 19571 грн. 96 коп., витрати по оплаті судового збору в розмірі 196 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а  всього підлягає стягненню – 19887 грн. 96 коп.

Враховуючи, що вини відповідача – ОСОБА_2 у заподіянні шкоди ОСОБА_4 немає, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо вказаного відповідача необхідно відмовити.

Керуючись: ЗУ «Про страхування», ст.ст. 1166, 1188, 1191  ЦК України, 10, 11, 15, 60, 79, 88,  209, 212,  214, 215, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Донецької філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» (83086, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 55 В, ЄДРПОУ 24812547 МФО 334817, р/р 2650601518338 у філії Укрексімбанку у м. Донецьк) витрати, пов’язані з виплатою страхового відшкодування та послуг експерта в розмірі 19571грн.96 коп., по оплаті судового збору в розмірі 196 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., всього стягнути  19887 грн. 96 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.  

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Рішення набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  встановлений строк,  рішення  набирає законної сили після закінчення цього строку. У  разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

ОСОБА_9 Чапланова