Ухвала суду № 67270349, 21.06.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5767/17

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретаря Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про прийняття зустрічного позову,-

встановив:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про розподіл спадкового майна.

В судовому засіданні при розгляді вказаної цивільної справи представник відповідача ОСОБА_1 заявила клопотання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування спадковим майном, зобов'язання не чинити перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення.

Відповідач ОСОБА_6 підтримала клопотання свого представника.

Представники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені доводи, судом встановлено наступне.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 123 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Змістом заявлених вимог за первісним позовом являється поділ спадщини між спадкоємцями та визнання права власності на спадкове майно.

В той же час за вимогами зустрічного позову ОСОБА_1 просить визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, квартирою АДРЕСА_2 гаражем АДРЕСА_3, автомобілем марки Тойота та вселити її у квартиру АДРЕСА_1.

Як роз'яснено у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» від 12.06.2009 року №2, судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про прийняття зустрічного позову та його об'єднання в одне провадження з первісним позовом, оскільки вимоги за обома позовами не являються однорідними та взаємопов'язаними, виникають із різних правовідносин, що зумовлюють самостійний предмет їх доказування, тому їх спільний розгляд є недоцільним. При цьому відповідач ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду з окремим позовом в загальному порядку щодо визначення порядку користування спадковим майном та вирішення вказаних житлових питань.

Керуючись ст. ст. 123, 209, 210, 293 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про встановлення порядку користування спадковим майном, зобов'язання не чинити перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 293 ЦПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя