Ухвала суду № 67268281, 20.06.2017, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/15/17

Номер провадження 6/530/9/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого-судді Должко С.Р., секретаря Бедюх Н.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Зіньків заяву Управління державної казначейської служби України в Зіньківському районі про зміну способу виконання судового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Управління державної казначейської служби України в Зіньківському районі звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання судового рішення.

В судове засідання представник Управління державної казначейської служби України в Зіньківському районі та сторона виконавчого провадження, представник відділу ДВС з"явились.

Заслухавши представника Управління державної казначейської служби України в Зіньківському районі та представник відділу ДВС, який просив по заяві відмовити, так як заява не відповідає вимогам чинного законодавства та незрозумілий статус Управління державної казначейської служби України в Зіньківському районі в даній заяві суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. ч. 1, 2, 5 ст. 8 Закону, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема й виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Посилаючись на частину 2 статті 373 ЦПК України, Управління Державної казначейської служби України в Зіньківському районі, звернулося до суду із заявою про зміну способу виконання судового рішення.

У своїй заяві Управління Державної казначейської служби України в Зіньківському районі зазначає, що відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Частиною 2 статті 6 Закону визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, чвизначений в постанові Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджентів або боржників» (далі Порядок).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки, яких відкриті в органах Казначейства.

Стягувачем, на виконання вище вказаних норм, виконавчний лист № 530/15/17, боржником в якому є Зіньківський РВДВС ГТУЮ у Полтавській області, подано до Управління Державної казначейської служби України в Зіньківському районі.

Крім того пп. 2 п. 5 Порядку передбачено, що органи Казначейства під час виконання виконавчих документів мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо розяснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Управління Казначейства звернулося до суду з заявою про зміну способу виконання ухвали Зіньківського районного суду Полтавської області від 24.01.2017 по справі № 530/15/17 так як вона не може бути виконана в частині стягнення коштів з рахунків Зіньківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, у встановлений судом спосіб, з огляду на наступне.

Типовим положенням про відділ державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016р. №1183/5 (далі - Положення) передбачено, що відділ державної виконавчої служби є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції, є структурним підрозділом та підпорядковується головним територіальним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі через відповідні управління державної виконавчої служби Г оловних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 12 Положення передбачено, що відділ державної виконавчої служби є юридичною особою, має рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам та окремий небюджетний рахунок для зарахування авансових внесків стягувачів, а також рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам в іноземній валюті в банках, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Відповідно, до ч. 1 ст. 44 Закону органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.

Статтею 47 Закону визначено, що грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами. Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертатина них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні) (ч. 5 ст. 47 Закону).

Отже, в управлінні Казначейства відкритий рахунок Зіньківського районного відділу Державної виконавчої служби Головноготериторіального управління юстиції у Полтавській області лише для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, а законодавством не передбачено стягнення грошових коштів з депозитних рахунків органів Державної виконавчої служби, що надійшли від боржників для виплати стягувачам, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто.

А тому судове рішення є таким, що не може бути виконаним у встановлений судом спосіб в частині стягнення судового збору з Зіньківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській, так як в управлінні Казначейства відкритий лише депозитний рахунок органу ДВС, з якого неможливо здійснити беспірне списання коштів. Крім того, згідно Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч. 1 ст. 3). Але згідно ч. 2 ст. 2 дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності. А, отже, враховуючи те, що стягувачем за виконавчим листом Зіньківського районного суду Полтавської області від 13.02.2017 року №530/15/17 орган державної влади, а саме Державна судова адміністрація України, також відсутня можливість виконання даного виконавчого листа за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, необхідність зміни способу виконання судового рішення зумовлено відсутністю будь-якої можливості виконати його органом Казначейства, який наділений повноваженнями виконувати судові рішення про стягнення коштів, боржником за якими є орган державної влади. Оскільки рахунки Зіньківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області є депозитними, списання з яких не передбачено ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та є недопустимим, а відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не передбачено виконання даного судового рішення за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, адже стягувачем є орган державної влади.

Судом встановлено, що ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 24.01.2017 року по справі 530/15/17 за скаргою ПАТ «Банк Форум» на дії державного виконавця Зіньківського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області скаргу задоволено та присуджено стягнути з Зіньківського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області на користь держави 1600 грн. судового збору (а.с.44-45).

Відповідно до ст.. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім?ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Зміст поняття спосіб виконання рішення можна встановити з аналізу ст. 16 ЦК України. А саме, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

а) припинення дії, яка порушує право;

б) відновлення становища, яке існувало до порушення;

в) примусове виконання обовязку в натурі;

г) зміна правовідношення;

д) припинення правовідношення;

е) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

є) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен зясовувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення.

У виконавчому листі № 530/15/17, виданому 13.02.2017 року Зіньківським районним судом Полтавської області Зіньківський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області вказаний боржником, а отримувачем коштів (стягувачем) Головне управління державної казначейської служби України (а.с.59).

Судом встановлено, що заявник, Управління державної казначейської служби України в Зіньківському районі не є стороною виконавчого провадження.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи та з урахуванням положень чинного законодавства України, яке регулює спірні питання, вважає, що по заві слід відмовити.

Керуючисьст.373 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

По заяві Управління державної казначейської служби України в Зіньківському районі про зміну способу виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п»яти діб.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1