Ухвала суду № 67266994, 17.06.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/4822/17

Провадження № 1-кс/359/1127/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу

17 червня 2017 року

слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Гончаров О.М.

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,

за участю прокурора Баклана В.М.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориспіль клопотання старшого слідчого 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю, мешканцю та зареєстрованому в ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженому, утриманців не маючому, не працюючому, раніше не судимому, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України,

В С Т А Н О В И В :

17 червня 2017 року слідчий Хамбір Я.О.звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням та обґрунтовує його тим, що ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177КПК України, бо є всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, будучи обізнаним про вид та розмір можливого покарання та враховуючи тяжкість злочину, з метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків та знищити або спотворити будь-яку із речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

З метою запобігання цих ризиків та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обовязків, слідчий просить обрати підозрюваномуОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання його під вартою, оскільки застосування менш м»якіших запобіжних заходів, передбачених діючим законодавством , є недоцільним.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання і зазначив, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є єдиним і достатнім по відношенню до підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти застосування щодо нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою та просив обрати йому більщ м»який запобіжний захід

Захисник підозрюваного вважає, що підстави підозри є непереконливими, разом з тим просить обрати домашній арешт за місцем проживання сім;ї підозрюваного ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_4, вул. вул. Алма- Атинська, 39А/67.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження , свідка ОСОБА_5, яка пояснила що проживає з мамою та братом ОСОБА_1 на вул.. Алма-Атинська, 39а/67, всі члени родини мають статус потерпілих від Чорнобильської АЕС, батько помер, та дослідивши документи, приєднані до клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

З поданих документів вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вербуванні кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчинений з метою експлуатації, з використанням уразливого стану осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України..

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.1 ст.177, ч.1 ст.178 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню та вчиняти інші злочини. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності цих ризиків слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим; міцність соціальних звязків підозрюваного в місці його постійного проживання; майновий стан підозрюваного та наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти заявленим ним ризикам.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України цей запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад 5 років.

17.06.2017 рокуОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України .

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину обґрунтовується наступними доказами: даними протоколу допиту свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6; протоколу за результатами проведення контролю за вчинення злочину (спеціальний слідчий експеримент); протоколу огляду місця події від 16.06.2017р., постановою про оголошення підозри.

Ці докази в сукупності свідчать про те, що підозра предявлена ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, з конфіскацією майна, або без такого, а тому з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України виникає обґрунтоване припущення про можливе ухилення (переховування) ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, в зв»язку з тяжкістю покарання.

При цьому, з урахуванням репутації підозрюваного, відсутності у нього будь-якого місця роботи та міцних соціальних звязків підозрюваний самостійно не здатен виконати обовязки, передбачені ст. 194 КПК України у випадку їх покладення на нього ухвалою слідчого судді, та потребує контролю з боку сторонніх осіб. З огляду на викладене, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання є неможливим.

Крім того, до теперішнього часу до органу досудового розслідування не надійшло жодних клопотань від жодної юридичної чи фізичної особи про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, що унеможливлює застосування до нього вказаного запобіжного заходу.

Домашній арешт, на переконання суду , також не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, підставою застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як розяснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.17 листа №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідуваннята вчинення ним нових кримінальних правопорушень становить суспільний інтерес. Цей інтерес має превіалююче значення та виправдовує обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден із більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти існуючим ризикам.

З огляду на ці обставини слідчий суддя вважає допустимим обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а не інший м»якіший запобіжний захід передбачений діючим законодавством, оскільки вказаний запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюздатен забезпечити виконання підозрюваному покладених на нього обовязків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обовязки будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 цього Кодексу застава щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти волі, честі та гідності особи, тому враховуючи наведене, йому належить визначити заставу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

При визначенні розміру застави, суд враховує , що підозрюваний має статус дитини, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи,члени його родини є також постраждалими внаслідок ЧАЕС, батько підозрюваного помер в 2007 році від наслідків ЧАЕС.

В разі внесення застави до підозрюваного слід покласти частину обовязків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України.

Керуючись ч.2 ст.369, ч.3 ст.371, ст.372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю, мешканцю та зареєстрованому в ІНФОРМАЦІЯ_4, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженому, утриманців не маючому, не працюючому, раніше не судимому, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю, мешканцю та зареєстрованому в ІНФОРМАЦІЯ_4, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженому, утриманців не маючому, не працюючому, раніше не судимому, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Перебіг строку тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту затримання з 17 години 30 години 16 червня 2017 року.

Ухвала слідчого судді в частині тримання підозрюваного під вартою діє до 15 серпня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168400 ( сто шістдесят вісім тисяч) гривень..

Розяснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що не пізніше пяти днів з дня обрання запобіжного заходу він або інша особа має право внести заставу на розрахунковий рахунок Бориспільського міськрайонного суду: 37317026539653, код ЄДРПОУ: 26539653, МФО: 820172, банк: ГУ ДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 обовязки:

- прибувати до слідчого , прокурора або суду із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Бориспільського міськрайонного суду

Київської області ОСОБА_7