Ухвала суду № 67258570, 26.04.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15912/15-К

Провадження № 1-кп/522/197/17

У Х В А Л А

В порядку ст. 331 КПК України

26 квітня 2017 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Попревича В.М.,

секретар судового засідання - Торчинська О.О.,

за участю прокурора - Чорного О.О.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу та питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст.368 КК України та клопотання ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу,

в с т а н о в и в:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст.368 КК України.

Під час судового засідання захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 заявила клопотання про зміну її підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, з тих підстав, що ОСОБА_3 страждає на цукровий діабет, має ряд інших захворювань, які унеможливлюють його подальше тримання під вартою, крім того, санкція ст. 368 КК України, не передбачає покарання у виді штрафу, тому суд безпідставно посилається на неможливість застосування іншого запобіжного заходу.

Крім цього, суд з власної ініціативи ставить на розгляд питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала клопотання про зміну запобіжного заходу, вважала продовження строку тримання під вартою не доцільним.

Захисники заперечили проти продовження строку тримання під вартою, вважали за необхідне змінити запобіжний захід на більш м'який.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисників, та заперечив проти продовження строку тримання під вартою.

Прокурор вважав за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити, з тих підстав, що ризики зазначені під час зміни запобіжного заходу не зменшились і не відпали.

Суд, заслухавши думку сторін, прийшов до висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов'язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, у відповідності до ст. 12 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Згідно із ст. 177 КПК України, підставою для знаходження особи під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею суспільно-небезпечного діяння, а також наявність відповідних ризиків, що у разі не застосування запобіжного заходу особа може вчинити дії, які будуть перешкоджати ефективному кримінальному провадженню протягом розумного строку.

Так, ОСОБА_3 був звільнений з-під варти із заставою, з метою пришвидшення розгляду кримінального провадження, однак, в порушення покладених на нього судом обов'язків, він покинув територію міста ОСОБА_8 без повідомлення осіб вказаних в ухвалі суду. На даний час, дії ОСОБА_3 та його захисників направлені на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що проявляться у заявленні необґрунтованих відводів, та в інших діях.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, до обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачається основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою. Застава не може бути застосована до обвинуваченого, який в рамках даного кримінального провадження раніше порушив її умови.

В даному випадку, штраф є не покаранням, яке може бути призначене обвинуваченому у випадку його засудження, а виступає підставою для класифікації злочину, у відповідності до вимог Закону України про кримінальну відповідальність, тому посилання сторони захисту, щодо безпідставності судом застосування вищенаведеної норми, є безпідставними та не відповідають вимогам закону. Тяжкість злочину класифікується не тільки роками позбавлення волі, а і розміром штрафу.

На даний час, ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати та не зменшились. Також, суд враховує обставини передбачені ст.178 КПК України: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим, розмір доходу, в отриманні якого ОСОБА_3 обвинувачується, відсутність стійких соціальних зв'язків: обвинувачений не одружений, в порушення вимог закону проживає без відповідної реєстрації місця проживання, поведінку обвинуваченого під час судового провадження, його репутацію, а також стан його здоров'я.

Крім цього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинен бути застосований якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

В нинішній час, одним із основних напрямів державної політики є захист суспільства від корупційних ризиків, виявлення та викорінення корупції в умовах євроінтеграції.

Кримінальне правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_3 має корупційний характер, та суспільний інтерес в даному випадку нівелює принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, та жоден більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим його процесуальних обовязків, тому клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.

Крім того, суд з власної ініціативи ставить на розгляд питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2

Прокурор, просив продовжити строк тримання під вартою з тих підстав, що ризики не зменшилися, та обвинувачений може порушувати свої процесуальні обовязки.

Захисник просив змінити запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив зменшити суму застави, або змінити запобіжний захід на більш мякий.

Суд, заслухавши думку сторін дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов'язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Обвинувачений ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.

При розгляді питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 суд враховує достатність підстав вважати, що ризики, які зазначені в п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися, та дають достатньо підстав вважати, що обвинувачений буде переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, яка передбачена виключно у виді позбавлення волі. Зважаючи на обставини, які викладені в ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя, розмір майнової шкоди у завданні якого обвинувачується ОСОБА_11 та на відсутність обмежень передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на підставі зазначеного, враховуючи вимоги ст. 197 КПК України та ч. 7 ст. 194 КПК України, суд приходить до висновку, що буде доцільно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_12, а тому його клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 331, 372, 132, 176-178, 182-183, 193-194, 196-197 КПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 продовжити на 60 (шістдесят днів).

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 продовжити на 60 (шістдесят днів).

Ухвала про продовження строку тримання під вартою обчислюється з 26.04.2017 року по 24.06.2017 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси ОСОБА_13

26.04.2017