Вирок № 67257776, 20.06.2017, Ямпільський районний суд Вінницької області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2017 р. Справа231/1217/12

Провадження1/153/2/16-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.

за участю секретаря судового засідання Сирітко В.В.

прокурора Литвиненко О.С.

захисників адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Ямпіль Вінницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні двоє дітей, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК Українине судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст.191, ч. 5 ст.191, ч. 2 ст.190 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні двоє дітей, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 а квартира 131 місто Вінниця, працюючого СТОВ «Агро Кряж» с.Яришівка Могилів-Подільського району Вінницької області, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2ст. 425 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні двоє дітей, пенсіонера, депутат Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області жителя ІНФОРМАЦІЯ_10 Д квартира 103 місто Умань Черкаської області, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_12, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_13, пенсіонера, раніше не судимого, вскоєнні злочину, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4 працюючи начальником ОСОБА_8 відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал», будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, в період з серпня 2006 року по грудень 2007 року, заволодів чужим майном у великих розмірах шляхом заміни оригіналів картин на їх копії, які знаходились на обліку ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва і відносилися до державної частини музейного фонду при наступних обставинах.

Так, влітку 2006 року ОСОБА_4, маючи умисел на викрадення картин з метою подальшої їх реалізації, почав відвідувати ОСОБА_8 музей образотворчого мистецтва де, виявляючи цікавість до художніх творів українських художників, познайомився із керівництвом музею та домовився про можливість передачі окремих картин до ОСОБА_8 відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал»для начебто прикрашення ними приміщень ввіреного йому підприємства.

04 серпня 2006 року ОСОБА_4, умисно, з єдиною метою викрадення оригіналів картин, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби звернувся із офіційним листом від імені ОСОБА_8 відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал» до директора ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва з проханням отримати у тимчасове користування картини художників ОСОБА_9 «Травень», ОСОБА_10 «Прилив» та ОСОБА_11 «З сінокосу», які того ж дня отримав відповідно акту № 17.

Отримавши оригінали зазначених картини та маючи наміри їх викрасти шляхом заміни копіями, ОСОБА_4 в кінці серпня 2006 року організував виготовлення копій картин художників ОСОБА_9 «Травень» та ОСОБА_10 « Прилив» місцевим художником села Нова Ободівка Вінницької області.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_4 09 липня 2007 року з метою привласнення оригіналів картин із ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва знову звернувся із офіційним листом від ОСОБА_8 відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал» до директора ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва з проханням отримати у тимчасове користування картини художників ОСОБА_12 «ОСОБА_12 сад» та ОСОБА_13 «Село Комарище», які 10 липня 2007 року отримав відповідно до акту № 11. Крім того, ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище керівника підприємства того ж дня, 10.07.2007, без направлення офіційного листа, отримав по акту № 12 у тимчасове користування також картини художників ОСОБА_14 «Криниця Буша», ОСОБА_15 «В Сідневі», ОСОБА_16 «Літній день в Карпатах» та невідомого автора «Березовий гай».

Отримавши оригінали картин, ОСОБА_4 в серпні 2007 року організував виготовлення копії картини художника ОСОБА_13 «Село Комарище» місцевим художником села Нова Ободівка Вінницької області, а також копії картин ОСОБА_12 «ОСОБА_12 сад», ОСОБА_15 «В Сідневі», ОСОБА_16 «Літній день в Карпатах» художником у місті Татарбунари Одеської області.

12 грудня 2007 року ОСОБА_4 повернув до ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва ніби-то після розміщення у приміщеннях ОСОБА_8 відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал» оригінали картин художників ОСОБА_14 «Криниця Буша», ОСОБА_11 «З сінокосу» та невідомого автора «Березовий гай», а також під виглядом оригіналів копії картин художників ОСОБА_9 «Травень», ОСОБА_10 «Прилив», ОСОБА_13 «Село Комарище», ОСОБА_12 «ОСОБА_12 сад», ОСОБА_15 «В Сідневі» та ОСОБА_16 «Літній день в Карпатах», таким чином протиправно заволодівши оригіналами картин художників ОСОБА_9 «Травень», вартістю 7000 гривень,ОСОБА_10 «Прилив», вартістю 10000 гривень, ОСОБА_13 «Село Камарище», вартістю 15000 гривень, ОСОБА_12 «ОСОБА_12 сад», вартістю 10000 гривень,ОСОБА_15 «В Сідневі», вартістю 10000 гривень, та, ОСОБА_16 «Літній день в Карпатах» вартістю 2500 гривень, всього на загальну суму 54500 гривень.

ОСОБА_17 художників ОСОБА_9 «Травень», ОСОБА_10 «Прилив», ОСОБА_13 «Село Комарище», ОСОБА_12 «ОСОБА_12 сад» ОСОБА_4 реалізував невстановленим слідством особам, а картини художника ОСОБА_15 «В Сідневі» та ОСОБА_16 «Літній день в Карпатах» перевіз до міста Києва, де зберігав у гаражі свого брата.

Крім того, ОСОБА_4, повторно, за попередньою змовою із заступником начальника Уманському РВ УМВС України в Черкаській області- начальником міліції громадської безпеки ОСОБА_6 та з ОСОБА_7- директором Уманського краєзнавчого музею в період із листопада 2006 року по березень 2007 року, шляхом зловживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 своїм службовим становищем, заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах, замінивши оригінали картин, які знаходились на обліку Уманського краєзнавчого музею і відносилися до державної частини музейного фонду на їх копії при наступних обставинах.

Так, восени 2006 року ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 домовились про викрадення оригіналів картин українських художників ОСОБА_18 «Міст над Дніпром», ОСОБА_19 «Зимовий вечір», ОСОБА_20 «Квітневий день», ОСОБА_18 «Осіння пора», які знаходились на обліку Уманського краєзнавчого музею, шляхом заміни оригіналів картин їх копіями, які мав виготовити ОСОБА_4 під час організованої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виставки цих картин у приміщенні Уманського РВ УМВС України в Черкаській області.

У листопаді 2006 року, ОСОБА_6 працюючи заступником начальника Уманського РВ УМВС України в Черкаській області, реалізуючи свої наміри, спрямовані на привласнення картин Уманського краєзнавчого музею, маючи на меті отримати вільний доступ до картин длязаміни їх на копії, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, отримав дозвіл у начальника Уманського РВ УМВС України в Черкаській області на проведення художньої виставки картин уманських художників, присвячену до Дня міліції у приміщенні Уманського РВ УМВС України в Черкаській області.

Після отримання дозволу керівництва, ОСОБА_6 організував направлення листа до відділу культури Уманського міськвиконкому про необхідність проведення цієї виставки у приміщенні райвідділу міліції, який у подальшому було вирішено позитивно та надано відповідну вказівку директору Уманського краєзнавчого музею ОСОБА_7 щодо організації виставки.

Отримавши вказівку про необхідність організації виставки, підсудний ОСОБА_7, працюючи директором Уманського краєзнавчого музею, зловживаючи своїм службовим становищем, спільно із ОСОБА_6 у приміщенні Уманського краєзнавчого музею відібралиоригінали картин українських художників ОСОБА_18 «Міст над Дніпром», ОСОБА_19 «Зимовий вечір», ОСОБА_9 «Зимовий день», ОСОБА_21 «Святковий стіл», ОСОБА_22 «Натюрморт», ОСОБА_20 «Квітневий день», ОСОБА_18 «Осіння пора», які 23 листопада 2006 року на виконання попередньої домовленостіпро викраденняналежних Уманському краєзнавчому музею картин, ОСОБА_6 отримав та перевіз до свого службового кабінету в Уманському РВ УМВС України в Черкаській області.

Отримавши вільний доступ до оригіналів зазначених картин, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7, на виконання попередньої домовленостііз ОСОБА_4 про викраденняіз Уманського краєзнавчого музею картин, протягом листопада 2006 року - лютого 2007 року передали оригінали картин ОСОБА_18 «Міст над Дніпром», ОСОБА_19 «Зимовий вечір», ОСОБА_20 «Квітневий день» та ОСОБА_18 «Осіння пора» ОСОБА_4, який, у свою чергу, організував виготовлення із них копій у місцевого художника с. Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області.

Копії картин ОСОБА_18 «Міст над Дніпром», ОСОБА_19 «Зимовий вечір», ОСОБА_20 «Квітневий день» та ОСОБА_18 «Осіння пора» ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які замінили ними відповідні оригінали у приміщенні Уманського РВ УМВС України у Черкаській області.

Продовжуючи виконання попередньої домовленості щодо викрадення картин шляхом підміни оригіналів копіями, 23 березня 2007 року підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 після проведення виставки в Уманському РВ УМВС України в Черкаській області повернули оригінали картин ОСОБА_9 «Зимовий день», ОСОБА_23 «Святковий стіл», ОСОБА_22 «Натюрморт», а також під виглядом оригіналів копії картин ОСОБА_18 «Міст над Дніпром», М, ОСОБА_19 «Зимовий вечір», ОСОБА_20 «Квітневий день» та ОСОБА_18 «Осіння пора».

Протиправно заволодівши таким чином оригіналами картин із Уманського краєзнавчого музею художників ОСОБА_18 «Міст над Дніпром», вартістю 200000 гривень, ОСОБА_19 «Зимовий вечір», вартістю 60000 гривень, ОСОБА_20 «Квітневий день», вартістю 40000 гривень, та ОСОБА_18 «Осіння пора», вартістю 250000 гривень,на загальну суму 550000 гривень, підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 розпорядились ними на власний розсуд, реалізувавши їх невстановленим слідством особам.

Крім того, підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, який, будучи службовою особою, зловживав своїм службовим становищем, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, протягом січня - березня 2007 року, заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах - картиною Уманського краєзнавчого музею, загальною вартістю 180 000 гривень.

Так, в січні 2007 року підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 домовились про викрадення із службового приміщення директора Уманського краєзнавчого музею чужого майна - оригіналу картини українського художника ОСОБА_24 «Зимове сонце»,яка знаходились на обліку Уманського краєзнавчого музею і відносилась до державної частини музейного фонду та на той час була тимчасово ввірена ОСОБА_7 для прикрашення службового кабінету. При цьому, відповідно до попередньої домовленості, викрадення картини планувалось здійснити зазначеними особами шляхом заміни ОСОБА_7 та ОСОБА_6 оригіналу картини копією, виготовлення якої було дорученоОСОБА_4

В січні 2007 року, ОСОБА_6, діючи на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_7 та ОСОБА_4 щодо викраденнякартини ОСОБА_24 «Зимове сонце», прибув до службового кабінету директора Уманського краєзнавчого музею, де ОСОБА_7, передав йому для виготовлення копії оригінал зазначеної картини.

Отримавши від ОСОБА_7 оригінал картиниОСОБА_24 «Зимове сонце», ОСОБА_6 передав її ОСОБА_4, який у січні 2007 року організував виготовлення із неї копії місцевим художником с. Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області.

Після виготовлення копії, ОСОБА_4, через невстановлену слідством особу передав її разом із оригіналом картини художника ОСОБА_24 «Зимове сонце» ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які, у свою чергу, здійснили заміну у службовому приміщенні директора Уманського краєзнавчого музею вказаного оригіналу на копію.

Продовжуючи виконання попередньої домовленості щодо викрадення картини шляхом підміни оригіналу копією, 23 березня 2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7,повернули до фондосховища Уманського краєзнавчого музеюпід виглядом оригіналу копію картини ОСОБА_24 «Зимове сонце».

Протиправно заволодівши таким чином оригіналом картини із Уманського краєзнавчого музею художника ОСОБА_24 «Зимове сонце», вартістю 180000 гривень,ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 розпорядились нею на власний розсуд, реалізувавши їх невстановленим слідством особам.

Крім того, ОСОБА_4, діючи повторно з метою заволодіння оригіналами картин, протягом лютого - листопада 2007 року, у м.Ямпіль Вінницької області, шляхом обману та зловживання довірою начальника ОСОБА_8 МРВ УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_5, заволодів оригіналами картин із ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва художників ОСОБА_25 «ОСОБА_8 на Чернігівщині» вартістю 100000 гривень та «Весеннее половодие» вартістю 80000 гривень, ОСОБА_26 «ОСОБА_8 води» вартістю 10000 гривень, ОСОБА_27 «ОСОБА_27 в Криму» вартістю 10000 гривень та «Українські квіти» вартістю 8000 гривень, на загальну суму 208000 гривень чужим майном в особливо великих розмірах, якими розпорядився на власний розсуд, реалізувавши їх невстановленим особам.

06 лютого 2007 року ОСОБА_5 звернувся з відповідним листом до ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва з проханням надати в тимчасове користування картини художників ОСОБА_25 «ОСОБА_8 на Чернігівщині» та «Весеннее половодие», ОСОБА_26 «ОСОБА_8 води», ОСОБА_27 «ОСОБА_27 в Криму» та «Українські квіти». Того ж дня отримав картини, після чого перевіз їх до службового приміщення ОСОБА_8 МРВ УСБ України у Вінницькій області. ОСОБА_4, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном оригіналами вказаних картин, ввів в оману ОСОБА_5, пообіцявши останньому безоплатно виготовити рамки та повернути оригінали картин у неушкодженому вигляді.

Неналежно виконуючи свої службові обовязки ОСОБА_5 безпідставно, без документального оформлення передав зазначені оригінали картин для виготовлення із них копій ОСОБА_4, який протягом серпня-листопада 2007 року організував виготовлення із них копій у художника с.Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області. Після виготовлення копій із оригіналів вказаних картин ОСОБА_4 під виглядом оригіналів передав їх копії ОСОБА_5, який 23 листопада 2007 року повернув їх до ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва.

Підсудний ОСОБА_5 з 25 травня 2006 року по 15 березня 2008 року проходячи військову службу в м. Ямпіль Вінницької області в Управлінні Служби безпеки України у Вінницькій області на посаді начальника ОСОБА_8 міжрайонного відділення у військовому званні «капітан», відповідно до вимог ст.ст.1-5, 18, 19, 20, 28 Закону України «Про Службу безпеки України», ст.ст.11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року, ст.ст.2, 3, 4, 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а також функціональних обовязків був керівником правоохоронного органу, який постійно здійснював функції представника влади та організовував роботу підлеглих йому співробітників на виконання завдань, що стоять перед відділом, ніс повну відповідальність за внутрішній порядок, стан, облік і збереження матеріальних засобів у очолюваному підрозділі, тобто був службовою особою, яка постійно здійснювала функції представника влади, обіймаючи посаду, повязану із виконанням організаційно-розпорядчих обовязків, протягом лютого-листопада 2007 року, недбало виконував службові обовязки, що призвело до втрати оригіналів картин, які були передані йому з ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва.

В результаті недбалого ставлення ОСОБА_5 до служби було втрачено отримані ним із ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва оригінали картин художників ОСОБА_25 «ОСОБА_8 на Чернігівщині», вартістю 100000 гривень, та «Весеннее половодие», вартістю 80000 гривень, ОСОБА_26 «ОСОБА_8 води», вартістю 10000 гривень, ОСОБА_27 «ОСОБА_27 в Криму», вартістю 10000 гривень, та «Українські квіти», вартістю 8000 гривень,на загальну суму 280 000 гривень, що більше ніж у 500 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що потягло тяжкі наслідки, а також спричинило істотну шкоду у виді підриву авторитету та престижу державного правоохоронного органу Служби безпеки України.

Крім того, ОСОБА_4, діючи повторно, протягом серпня-листопада 2007 року, у м.Ямпіль Вінницької області шляхом обману та зловживання довірою військового комісара Ямпільсько-Томашпільського обєднаного районного комісаріату ОСОБА_28 заволодів чужим майном оригіналами картин ОСОБА_29 «Теплий день», вартістю 10000 гривень, ОСОБА_30 «Квітучий серпень» вартістю 10000 гривень та ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори» вартістю 20000 гривень, на загальну суму 40000 гривень, які відносились до державної частини музейного фонду ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва, та тимчасово перебували у віданні ОСОБА_28, вказаними картинами розпорядився на власний розсуд, чим спричинив значну шкоду.

Так, у серпні 2007 року до ОСОБА_4 звернувся військовий комісар Ямпільсько-Томашпільського обєднаного районного військового комісаріату майор ОСОБА_28 із проханням виготовити рамки для картин, які останній планував отримати із ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва для експонування у приміщеннях військомату. ОСОБА_4, діючи умисно, з метою заволодіти чужим майном- оригіналами картин ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва, ввів в оману ОСОБА_28, пообіцявши останньому виготовити рамки до картин та повернути їх. 09 серпня 2007 року ОСОБА_28 згідно актів № 13 та № 14 отримав у ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва оригінали картин художників ОСОБА_29 «Теплий день», ОСОБА_30 «Квітучий серпень», ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори», ОСОБА_32 (Медунов) «Ріка», ОСОБА_33 «Роща в Петровке» та «В порту», які того ж дня, передав ОСОБА_4 для виготовлення рамок для них.

Заволодівши шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_28 зазначеними оригіналами картин, ОСОБА_4, діючи умисно, з метою протиправно заволодіти оригіналами картин художників ОСОБА_29 «Теплий день, ОСОБА_30 «Квітучий серпень» та ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори» шляхом підміни їх копіями, перевіз зазначені картини до с. Пороги Ямпільського району Вінницької області. Протягом серпня 2007 року організував виготовлення із них копій знайомим художником у м. Татарбунари Одеської області. 27 листопада 2007 року ОСОБА_4 передав ОСОБА_28оригінали картин художників ОСОБА_32 (Медунов) «Ріка», ОСОБА_33 «Роща в Петровке» та «В порту», а також під виглядом оригіналів копії картин художників ОСОБА_29 «Теплий день» І. Зорі «Квітучий серпень», ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори», запевнивши останнього у тому, що картини є оригіналами.

Будучи введеним в оману, ОСОБА_28 27 листопада 2007 року передав отримані від ОСОБА_4 копії картин ОСОБА_29 «Теплий день», ОСОБА_30 «Квітучий серпень», ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори» до ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва, вважаючи їх оригіналами.

Протиправно заволодівши таким чином оригіналами картин із ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва художників ОСОБА_29 «Теплий день», вартістю 10000 гривень, ОСОБА_30 «Квітучий серпень», вартістю 10000 гривень, та ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори», вартістю 20000 гривень, на загальну суму 40 000 гривень, ОСОБА_4 розпорядився ними на власний розсуд, реалізувавши оригінали картин ОСОБА_29 «Теплий день» та ОСОБА_30 «Квітучий серпень» невстановленим слідством особам, оригінал картинОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори» перевіз до м. Києва, де зберігав у гаражі свого братаОСОБА_34

Крім того, підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_7, який, будучи службовою особою, зловживав своїм службовим становищем, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, протягом березня- серпня 2007 року, заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах картинами Уманського краєзнавчого музею, загальною вартістю 250 000 грн.

Так, у березні 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 домовились про викрадення із Уманського краєзнавчого музею оригіналів картин українських художників ОСОБА_24 «Осіннє очарування» та І. ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу», які знаходились на обліку Уманського краєзнавчого музею і відносились до державної частини музейного фонду. При цьому, відповідно до попередньої домовленості, викрадення зазначених картин планувалось здійснити зазначеними особами у приміщенні службового кабінету ОСОБА_7 шляхом заміни їх копіями, виготовлення яких повинен був організувати ОСОБА_4

23 березня 2007 року, ОСОБА_7, діючи на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_4 щодо викраденнякартини ОСОБА_24 «Осіннє очарування», зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, отримав начебто для прикрашення кабінету вказану картину із фондосховища музею та повісив її у своєму службовому кабінеті.

Через декілька днів ОСОБА_7, у приміщенні свого службового кабінету надав ОСОБА_4 та знайомому останнього художнику ОСОБА_36 оригінал картини художника ОСОБА_24 «Осіннє очарування» для її огляду та фотографування з метою використання вказаних фотокарток при виготовленні копії картини.

Через декілька тижнів після цього, художником ОСОБА_36 у м. Тульчин, Вінницької області по зазначеним фотокарткам була виготовлена копія картини художника ОСОБА_24 «Осіннє очарування».

В квітні 2007 року ОСОБА_4, на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_7 щодо викрадення картини,перевіз копію картини ОСОБА_24 «Осіннє очарування» до службового кабінету ОСОБА_7 Перебуваючи у своєму службовому кабінеті, ОСОБА_7, разом із ОСОБА_4 та художником ОСОБА_36, якому про наміри останніх щодо викрадення картини відомо не було, здійснили заміну оригіналу картинихудожника ОСОБА_24 «Осіннє очарування» на її копію.

23 червня 2007 року ОСОБА_7, діючи на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_4 щодо викрадення картини І.ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу», передав до фондосховища Уманського краєзнавчого музею під виглядом оригіналу копію картини художника ОСОБА_24 «Осіннє очарування» та взамін неї, зловживаючи своїм службовим становищем, отримав оригінал картиниІ. ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу», яку повісив у своєму службовому кабінеті.

Через декілька днів, ОСОБА_7, у приміщенні свого службового кабінету надав ОСОБА_4 та знайомому останньогохудожнику ОСОБА_36М, оригінал картини художника І. ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу» для її огляду та фотографування з метою використання вказаних фотокарток при виготовленні копії картини.

Через декілька тижнів після цього, художником ОСОБА_36М, у м. Тульчин Вінницької області по зазначеним фотокарткам була виготовлена копія картини художника І. ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу».

В серпні 2007 року ОСОБА_4, на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_7 щодо викрадення картини,перевіз копію картиниІ. ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу» до службового кабінету ОСОБА_7 Перебуваючи у своєму службовому кабінеті, ОСОБА_7, разом із ОСОБА_4 та художником ОСОБА_36, якому про наміри останніх щодо викрадення картини відомо не було, здійснили заміну оригіналу картинихудожника І. ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу» на її копію.

Протиправно заволодівши таким чином оригіналами картин із Уманського краєзнавчого музею художників ОСОБА_24 «Осіннє очарування», вартістю 130000 гривень, та І. ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу», вартістю 120000 гривень, на загальну суму 250000 гривень, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 розпорядились ними на власний розсуд, реалізувавши їх невстановленим слідством особам.

В ході судового розгляду підсудний ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненому визнав частково і пояснив, що працюючи начальником ОСОБА_8 відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал», в період серпень 2006 року по грудень 2007 року незаконно, шляхом заміни оригіналів картин на їх копії, заволодів оригіналами картин ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва художників ОСОБА_9 «Травень», ОСОБА_10 «Прилив», ОСОБА_13 «Село Комарище», ОСОБА_12 «ОСОБА_12 сад», ОСОБА_15 «В Сідневі» та ОСОБА_16 «Літній день в Карпатах», які були тимчасово йому ввірені. Визнав, що протягом серпня-листопада 2007 року шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_28 заволодів оригіналами картин ОСОБА_8 музею художників ОСОБА_29 «Теплий день», ОСОБА_30 «Квітучий серпень» та ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори». По факту незаконного заволодіння картинами ОСОБА_8 музею художників ОСОБА_25 «ОСОБА_8 на Чернігівщині» та «Весеннее полоподие», ОСОБА_26 «ОСОБА_8 води», ОСОБА_27 «ОСОБА_27 в Криму» та «Українські квіти», винним себе визнав і пояснив, що дійсно він взяв у ОСОБА_5 вказані оригінали картин, а повернув їх копії. Про виготовлення копій з картин він нічого ОСОБА_5 не розповідав. Взявши картини, які були у віданні ОСОБА_5, виготовив рамки та повернув копії цих картин в рамках. Свою винуватість у незаконному заволодінні картин з Уманського краєзнавчого музею визнав частково, пояснив, що заволодіння картинами художників ОСОБА_18 «Міст над Дніпром» і «Осіння пора», ОСОБА_19 «Зимовий вечір, ОСОБА_20 «Квітневий день», ОСОБА_24 «Зимове сонце» і «Осіннє очарування», І. ОСОБА_35 «Легенда Київського Футболу» у співучасті з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 він не здійснював. На прохання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 лише замовляв виготовлення копій із оригіналів картин художників ОСОБА_18 «Осіння пора», ОСОБА_20 «Квітневий день», ОСОБА_24 «Зимове сонце» і «Осіннє очарування», І.ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу», а також придбав у ОСОБА_7 оригінали картин ОСОБА_18 «Осіння пора», ОСОБА_20 «Квітневий день». До викрадення цих картин він відношення не має і те, що вони належали Уманському краєзнавчому музею йому не було відомо, вважав, що картини із особистої колекції ОСОБА_7 Про те, що ОСОБА_7 займав посаду директора Уманського краєзнавчого музею, він не знав. Із ОСОБА_7 його познайомив ОСОБА_37, який повідомив йому, що ОСОБА_7 є колекціонером картин і займається продажем картин.

Підсудний ОСОБА_5 свою винуватість у інкримінованому йому злочині визнавта пояснив, що в 2006 році він був призначений начальником ОСОБА_8 міжрайонного відділення УСБУ у Вінницькій області. На пропозицію начальника відділу культури в лютому 2007 року отримав з ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва пять картин, які вибирав особисто для прикрашення приміщень ОСОБА_8 відділення УСБ України у Вінницькій області. До ОСОБА_4 звернувся з проханням виготовити рамки в столярному цеху ОСОБА_8 водоканалу, на що той погодився, але повідомив, що для цього необхідно привезти картини на підприємство. ОСОБА_17 були передані у водоканал і в кінці березня 2007 року ОСОБА_4 повернув картини в нових рамках. ОСОБА_17 були розміщені в приміщеннях відділення СБУ. До музею картини повернув у листопаді 2007 року. ОСОБА_17 прийняла директор музею ОСОБА_38 Щодо картин, які привіз ОСОБА_4 сумнівів у нього не було і ОСОБА_4 нічого йому не розповідав. Пояснив, що дійсно займаючи посаду начальника ОСОБА_8 міжрайонного відділення УСБУ він особисто написав і підписав лист до музею про надання картин для розміщення в кабінетах ввіреної йому установи. Він дійсно передавав картини ОСОБА_4, однак жодного документу при цьому оформлено не було. ОСОБА_4 мав повернути йому картини через дві неділі, ніяких розмов з ОСОБА_4 він не мав і про те, що картини були підмінені він теж не знав, картини отримав як керівник, за фінансову діяльність не відповідав, картини на облік не поставив. За кожну із картин відповідав той, у кого в кабінеті вона знаходилась, визнав, що були допущенні порушення, оскільки не знав, що картини потрібно було поставити на облік.

Підсудний ОСОБА_6 свою винуватість у інкримінованому йому злочині визнав частково і суду пояснив, що перебуваючи на посаді заступника начальника Уманського РВ УМВС він був знайомий з ОСОБА_7 В 2006-2007 році начальник Уманського РВ УМВС ОСОБА_37 запитав, чи в нього немає знайомого, який знається в мистецтві. Він відповів, що є такий знайомий і тоді влаштував зустріч ОСОБА_7 та ОСОБА_37 у його службовому кабінеті. Про що вони говорили йому не відомо. Потім йому знову ОСОБА_37 сказав, що треба організувати зустріч з ОСОБА_7 так як має приїхати його товариш і хоче з ним зустрітись. Зустріч відбулась в кафе, про що вони говорили він не знає, тоді ж він і познайомився з ОСОБА_4 Потім під час чергової зустрічі ОСОБА_7 запропонував йому, як заступнику начальника міліції, провести виставку картин художників Уманщини в приміщенні райвідділу та лекцію, приурочивши ці заходи до Дня міліції. Погодивши це питання з начальником міліції, після оформлення належних документів, в листопаді 2007 року він перевіз разом з водієм ОСОБА_39 картини до райвідділу міліції. В райвідділі розмістив їх у своєму службовому кабінеті. Після проведення виставки, картини ще деякий час знаходилися в його службовому кабінеті, після чого вони були повернуті до музею. Вважає, що в його діях є халатне відношення, так як вчасно, зразу ж після проведення виставки, не повернув картини до музею. Які саме картини знаходилися на виставці не памятає. Після повернення картин до музею їх було прийнято і ніяких претензій ніхто не предявляв, лише через рік стало відомо, що картини підроблені. Підміни картин він не вчиняв і про дії ОСОБА_4 та ОСОБА_7 нічого не знав. Також не знав цінності цих картин, та чи то були оригінали, чи копії картин. Також пояснив, що з ОСОБА_4 він зустрічався лише один раз. В с.Бабанку з ОСОБА_7 не їхав.

Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні вину визнав частково і суду пояснив, що не визнає вини щодо незаконного заволодіння картинами Уманського музею, які знаходились на виставці в приміщенні Уманського РВ УМВС. ОСОБА_17 з музею було передано ОСОБА_6 згідно акту від 23.11.2006 і після проведення виставки ОСОБА_6 їх повернув. Про підміну картин дізнався від працівників музею. Визнав, що картини художників ОСОБА_24 «Осіннє очарування» та І.ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу» передав ОСОБА_4, але здійснив це в результаті погроз та шантажу зі сторони ОСОБА_4 до нього. Визнав повністю свою винуватість у викраденні картини ОСОБА_24 «Зимове сонце». Зробити заміну цієї картини йому запропонував ОСОБА_6, який сфотографував цю картину для виготовлення копії. Пояснив, що він працював на посаді директора Уманського краєзнавчого музею з 1995 року, в 2006 році він познайомився з ОСОБА_6, так як їх гаражі розміщені поряд. Через деякий час спілкувався із ОСОБА_6, якого цікавила історія Уманського райвідділу міліції. Потім в листопаді 2006 року ОСОБА_6 прийшов до нього з ОСОБА_37 і останній почав розмову про співпрацю та висловив прохання до Дня міліції надати картини для виставки. Було видано відношення, підписане начальником відділу культури ОСОБА_17. Він надав розпорядження завгалереєю про надання картин на виставку у райвідділ міліції. Через деякий час до нього знову прийшли ОСОБА_37, ОСОБА_6 і ОСОБА_4, якого представили як начальник Іллічівського порту. ОСОБА_37 сказав, що він має впливові звязки і займається меценацтвом, і знову була розмова про співпрацю. ОСОБА_6 в цій розмові не приймав участь. Зазначив, що він не хотів займатись копіюванням картин, але боявся, тому згодився на пропозицію ОСОБА_4 Перша пропозиція про співпрацю була від ОСОБА_37 Коли картини були повернуті із виставки, він побачив, що на картині яскраві фарби, однак, нікуди не звертався, так як боявся міліції. Другий раз була ініціатива від ОСОБА_4 про копіювання картин. В м.Бершадь поїхали він, ОСОБА_37 та ОСОБА_6, який знав, чому він їхав. Коли їздили в Бершадь і він відмовився поміняти картину «Зимове Сонце», то йому дзвонили на домашній телефон погрожували, потім зустрівся з ОСОБА_4 в центрі Умані, де в його автомобілі бачив пістолет, після цього дав згоду на підміну картин. За цю роботу йому ОСОБА_37 дав 6 тисяч гривень, а ОСОБА_4 дав 1500 гривень і 2000 доларів, але всі гроші він віддав працівникам СБУ. Також пояснив, що за заміну картини в райвідділі ОСОБА_37 дав йому гроші Йому були погрози від ОСОБА_4, дзвонили додому. Зазначив, що на дверях його службового кабінету є табличка і видно, що це службовий кабінет, є двір музею, і є котельня, і неможливо було сприйняти, що це не службовий кабінет. З ОСОБА_4 зустрічався в своєму кабінеті разів шість-сім, тому не погоджується із показаннями ОСОБА_4 про те, що останній не вважав його директором музею. Він ніколи нікому не пропонував продавати картини, про реальну вартість картин не задумувався, погодився на пропозицію і став на злочинний шлях, так як боявся погроз і ні до кого не міг звернутися.

Винуватість підсудного ОСОБА_4 у незаконному заволодінні оригіналами картин, які знаходилися в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва, повністю доведена сукупністю досліджених у справі доказів фактичними даними, отриманими судом із показань підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, свідків ОСОБА_38, ОСОБА_40, ОСОБА_28, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_36 та ОСОБА_45, а також проколів предявлення фото картин для впізнання та висновків комісійних судово-мистецтвознавчих експертиз та речовими доказами, які оглянуті судом відповідно до ст.313 КПК України (ред..1960 року).

Із показань свідка ОСОБА_38 встановлено, що з 2000 року по лютий місяць 2009 року вона працювала директором ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва і 04.08.2006 згідно акта № 17 начальнику ОСОБА_8 водоканалу ОСОБА_4 для естетичного оформлення приміщень підприємства вона видала у тимчасове користування картини художників ОСОБА_9 «Травень», ОСОБА_10 «Прилив» та ОСОБА_11 «З сінокосу».

При отриманні картин, ОСОБА_4 пообіцяв допомогти музею у придбанні рамок для картин, а саме: безкоштовно виготовити рамки та передати їх музею. 10.07.2007 згідно акту № 11 ОСОБА_4 знову отримав картини з музею художників ОСОБА_12 «ОСОБА_12 сад», ОСОБА_13 «Село Комарище» та по акту № 12 картини художників ОСОБА_14 «Криниця Буша», ОСОБА_15 «В Сідневі», ОСОБА_16 «Літній день в Карпатах» та невідомого художника «Березовий гай». В грудні 2007 року всі картини були повернуті в музей. Під час огляду, картини художників ОСОБА_9 «Травень», ОСОБА_10 «Прилив», ОСОБА_12 «ОСОБА_12 сад» , ОСОБА_15 «В Сідневі», ОСОБА_16 «Літній день в Карпатах» викликали сумніви у їх справжності: вона помітила, що фарби були яскраві. Також їй відомо, що у лютому місяці 2007 року ОСОБА_8 відділу УСБ України у Вінницькій області у тимчасове користування музеєм було видано картини художників ОСОБА_25 «ОСОБА_8 на Чернігівщині» та «Весеннее половодие», ОСОБА_26 «ОСОБА_8 води», В. ОСОБА_27 «ОСОБА_27 в Криму» та «Українські квіти», які повинні були прикрашати стіни приміщень відділу. 23.11.2007 картини були повернуті до музею. В неї виникли сумніви щодо справжності картини художника ОСОБА_25 «ОСОБА_27 на Чернігівщині», був відсутній характерний осип та кольори фарби були яскраві. В серпні 2007 року у тимчасове користування були передані ОСОБА_8 військовому комісаріату картини художників ОСОБА_29 «Теплий день», ОСОБА_30 «Квітучий серпень», ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори», ОСОБА_32 «Ріка», ОСОБА_33 «Роща в Петровке» та «В порту». У листопаді цього ж року, коли картини були повернуті в музей, теж виявила, що картини художників ОСОБА_29 «Теплий день», ОСОБА_30 «Квітучий серпень», ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори» є підробленими.

Із показань свідка ОСОБА_46 встановлено, що в лютому місяці 2007 року, працюючи зберігачем основного фонду ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва, за вказівкою начальника відділу культури і туризму ОСОБА_47 надавала для ознайомлення ОСОБА_5 книгу наукового інвентарю по групах збереження музею, так як останнього цікавила інформація про картини із зображенням живопису. Наступного дня він книгу повернув і надав список картин, які б хотів отримати. Із розмови з ОСОБА_5 дізналася, що картини необхідні для оформлення інтерєру приміщень ОСОБА_8 МРВ УСБ України у Вінницькій області. По акту видачі були передані картини художників ОСОБА_25 «ОСОБА_8 на Чернігівщині» та «Весеннее половодие», ОСОБА_26 «ОСОБА_8 води», В. ОСОБА_27 «ОСОБА_27 в Криму» та «Українські квіти». Після повернення картин вона їх оглядала і в неї виникли сумніви щодо оригінальності цих картин: картина ОСОБА_25 «ОСОБА_27 на Чернігівщині» не містила ніякого кракелюра, в рамках були вбиті нові цвяхи, привертав увагу яскравий колір фарб на полотнах. Тому вирішено було провести незалежне дослідження цих картин фахівцями Вінницького обласного музею, і вони підтвердили факт підробки картин, які були повернуті ОСОБА_5 до музею. В серпні 2007 року музеєм були передані військовому комісару ОСОБА_28 картини художників ОСОБА_29 «Теплий день., ОСОБА_30 «Квітучий серпень», ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори», ОСОБА_33 «Роща в Петровке» та «В порту», ОСОБА_32 «Ріка».

При огляді повернутих картин вона також засумнівалась в оригінальності деяких картин. Щодо картин художників ОСОБА_10 «Прилив», ОСОБА_11 «З сінокосу», ОСОБА_12 «ОСОБА_12 сад», ОСОБА_15 «В Сідневі», ОСОБА_14 «Криниця Буша», ОСОБА_16, «Літній день в Карпатах», невідомого автора «Березовий гай», ОСОБА_13 «Село Комарище», ОСОБА_9 «Травень», які були передані у тимчасове користування начальнику ОСОБА_8 ВКГ «Вінницяводоканал» ОСОБА_4, то при огляді повернутих картин деякі з них викликали у неї сумніви щодо їх справжності. У звязку з цим був направлений лист до Вінницького художнього музею з проханням надати висновок про оригінальність повернутих картин.

Із показань свідка ОСОБА_47 встановлено, що на початку лютого 2007 року в свій службовий кабінет його запросив ОСОБА_5 попросив посприяти в отриманні ним фондової книги ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва, в якій записані всі картини, що знаходяться на зберіганні в музеї для того, щоб вияснити, чи зберігаються в музеї картини, які мають велику художню цінність. Так як ОСОБА_5 працював начальником ОСОБА_8 МРВ УСБ України у Вінницькій області, то він розпорядився, щоб ОСОБА_46 надала вказану книгу. Через деякий час ОСОБА_5 надав йому перелік картин, які б хотів отримати в музеї для розміщення їх в приміщенні відділу. Після оформлення належних документів були видані пять картин. 23.11.2007 картини були повернуті. Повернуті картини були оглянуті працівниками музею ОСОБА_38 та ОСОБА_46, які висловили сумніви щодо оригінальності повернутих картин. За висновками фахівців обласного художнього музею повернуті картини виявилися копіями, а не оригіналами.

По факту передачі картин військовому комісару ОСОБА_28 пояснив, що ОСОБА_28 у серпні цього ж року звернувся до нього з проханням надати картини у тимчасове користування для прикраси стін військкомату. Він не заперечував, але запропонував йому узгодити ці питання з керівництвом музею. В цей же день до нього прийшов оперуповноважений ОСОБА_8 МРВ УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_48 і попросив посприяти ОСОБА_28 у видачі картин. Через деякий час, Мруг.А.І. і ОСОБА_46 повідомили йому, що згідно акту передачі передали шість картин на тимчасове зберігання військкомісару ОСОБА_28 Від ОСОБА_38 та ОСОБА_46 йому стало відомо, що в грудні 2007 року ОСОБА_28 повернув усі картини до музею, і вони висловили сумніви щодо оригінальності повернутих картин. Також у грудні 2007 року було повернуто картини ОСОБА_8 водоканалом і як повідомила йому ОСОБА_38, що деякі картини у неї викликають сумніви щодо оригінальності і тому вона направила відповідного листа до Вінницького музею з проханням провести відповідні дослідження зазначених картин.

Із показань свідка ОСОБА_28 встановлено, що він працює військовим комісаром Ямпільського-Томашпільського обєднаного районного військового комісаріату і з метою прикрашення приміщень військкомату художніми картинами звернувся до місцевого музею і по актам отримав у серпні 2007 року шість картин. Оскільки для картин необхідні були рамки, то за допомогою звернувся до начальника водоканалу ОСОБА_4, останній пообіцяв допомогти. ОСОБА_17 з музею забирав водій ОСОБА_4 і з серпня по листопад 2007 року картини знаходились у ОСОБА_4 в селі Пороги. У листопаді 2007 року на вимогу працівників музею він повернув картини.

Із показань свідка ОСОБА_41 встановлено, що він працював водієм Ямпільсього ВП ВКГ «Вінницяводоканал»і за вказівкою начальника підприємства ОСОБА_4 перевозив картини з ОСОБА_8 музею до приміщень водоканалу, а також до батьків ОСОБА_4 в село Пороги Ямпільського району Вінницької області. За розпорядженням свого ж начальника перевозив картини до музею з водоканалу та з села Пороги Ямпільського району Вінницької області, а також виготовлені в столярному цеху рамки до картин.

Із показань свідка ОСОБА_43 встановлено, що він раніше був знайомий з ОСОБА_4 і в серпні 2006 року за проханням останнього у художника ОСОБА_45, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_14 замовляв копії картин «Прилив» та «Травень», які передав ОСОБА_4 В серпні 2007 року ОСОБА_4 пропонував йому купити у нього дві картини «ОСОБА_8 на Чернігівщині» та «Весеннее половодие».

Із протоколу предявлення для впізнання (а.с. 189-203 т. 3) вбачається, що свідок ОСОБА_43 під час предявлення йому фотокарток із зображенням картин, серед інших, вказав на фотокартки із зображенням картин «Прилив» та «Травень», показавши, що саме дані картини в серпні 2006 року отримував у ОСОБА_4 та на його прохання відвозив для виготовлення із них копій художнику ОСОБА_45 Також ОСОБА_43 вказав на фотокартки із зображенням картин «ОСОБА_8 на Чернігівщині» та «Весеннее половодие» , показавши, що дані картини в серпні 2007 року ОСОБА_4 пропонував йому купити.

Із показань свідка ОСОБА_49 встановлено, що з ОСОБА_4 його познайомив ОСОБА_43 В розмові ОСОБА_4 цікавився, чи є у нього знайомий художник, який зміг би виготовити копії картин. Він згадав про художника ОСОБА_45, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_15. За проханням ОСОБА_4 він домовився з ОСОБА_45 про виготовлення копій. Кілька разів привозив йому картини та фотознімок з картини, які надавав ОСОБА_4, і з яких ОСОБА_45 виготовляв копії та передавав їх ОСОБА_4 Також, улистопаді 2007 року, через нього, ОСОБА_45 передав ОСОБА_4 копію картини «ОСОБА_49 на Чернігівщині».

Із протоколу предявлення для впізнання (а.с. 175-188 т. 3) вбачається, що свідок ОСОБА_49 під час предявлення йому фотокарток із зображенням картин серед інших, вказав на фотокартки із зображенням картин «Українські квіти» та «ОСОБА_49 в Криму», показавши, що саме копії даних картин він у серпні 2007 року на прохання ОСОБА_4 замовляв художнику ОСОБА_45 Також ОСОБА_49 вказав на фотокартку із зображенням картини «ОСОБА_49 на Чернігівщині», показавши, що саме копію цієї картини в листопаді 2007 року забирав у художника ОСОБА_45 та передав ОСОБА_4

Із показань свідка ОСОБА_45, який повністю підтримав свої показання, дані ним в ході досудового слідства (а.с.21-28 том 3), встановлено, що протягом 2006-2007 років на замовлення ОСОБА_43 та ОСОБА_49 виготовляв у приміщенні своєї майстерні в селі ОСОБА_50 копії картин ОСОБА_9 «Травень», ОСОБА_10 «ОСОБА_10 води». Копії з картин художників ОСОБА_13 «Село Комарище», ОСОБА_25 «ОСОБА_10 на Чернігівщині» та «Весеннее половодие» замовляв у нього ОСОБА_4 Для виготовлення копій цих картин вони привозили оригінали цих картин, а також фотокартки.

Ці показання свідка ОСОБА_45, а також свідків ОСОБА_38, ОСОБА_40, ОСОБА_47 не суперечать між собою щодо фактичних даних, які також підтверджуються висновками судових мистецтвознавчих експертиз.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 18.09.2008 року встановлено, що картина «ОСОБА_47 на Чернігівщині», що знаходилася в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_25. Час створення наданої на дослідження копії картини 2006-2007 рік.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 18.09.2008 року встановлено, що картина «Весеннее половодие», що знаходилася в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_25. Час створення наданої на дослідження копії картини 2006-2007 рік.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що картина «Село Комарище», що знаходилася в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_13. Час створення наданої на дослідження копії картини 2005-2007 рік.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що картина «Травень», що знаходилася в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_9. Час створення наданої на дослідження копії картини 2005-2007 рік.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що картина «Прилив», що знаходилася в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_10. Час створення наданої на дослідження копії картини 2005-2007 рік.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що картина «ОСОБА_10 в Криму», що знаходилася в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_27. Час створення наданої на дослідження копії картини 2005-2006 рік.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що картина «Українські квіти», що знаходилася в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_27. Час створення наданої на дослідження копії картини 2005-2006 рік.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що картина «ОСОБА_27 води», що знаходилася в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_51. Час створення наданої на дослідження копії картини 2005-2007 рік.

Із показань свідка ОСОБА_36, який підтримав свої показання, дані ним в ході досудового слідства (а.с.177-199 том 2), встановлено, що він знайомий з ОСОБА_4 з початку травня 2007 року. Влітку 2007 року він перебував в м.Татарбунари Одеської області, по телефону від ОСОБА_4 він отримав замовлення на виготовлення копій картин. Через декілька днів, після цієї телефонної розмови ОСОБА_4 через незнайомого йому водія передав шість картин, а саме: художників ОСОБА_29 «Теплий день», ОСОБА_30 «Квітучий серпень», ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори», ОСОБА_12 «ОСОБА_12 сад», ОСОБА_15 «В Сідневі», ОСОБА_16 «Літній день в Карпатах». Виготовивши копії картин та, враховуючи, що він повертався до себе додому в місто Тульчин Вінницької області, погодивши з ОСОБА_4, він на власному автомобілі привіз оригінали наданих йому картин та виконані ним їх копії у село Пороги, де за місцем проживання батьків ОСОБА_4, передав їх ОСОБА_4 На прохання ОСОБА_4 він допоміг натягнути копії картин на підрамники з оригіналів цих картин. Отримавши від ОСОБА_4 гроші за виконану роботу, відразу поїхав додому в м.Тульчин.

Із протоколів предявлення для впізнання (а.с. 240-244, а.с. 245-249, а.с. 250-254 т. 2) установлено, що свідок ОСОБА_36 під час предявлення йому фотокарток із зображенням картин серед інших, вказав на фотокартки із зображенням картин «Літній день в Карпатах», «ОСОБА_12 сад», «В Сідневі», повідомивши, що копії цих картин він виконував на замовлення ОСОБА_4 з оригіналів, які він йому надавав.

До матеріалів справи як речові докази долучені та досліджені судом чотири кальки, які були вилучені 27 листопада 2007 року у свідка ОСОБА_36 та використовувалися ним при виконанні копій на замовлення ОСОБА_4 із оригіналів картин художників ОСОБА_29 «Теплий день», ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори» та ОСОБА_30 «Квітучий серпень».

Ці показання свідка ОСОБА_36, а також свідків ОСОБА_38, ОСОБА_40, ОСОБА_47 повністю підтверджуються висновками судових мистецтвознавчих експертиз.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 23.07.2008 року встановлено, що картина «Київ з Батиєвої гори», що знаходилася в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художниці ОСОБА_52. Час створення наданої на дослідження картини 2006-2007 рік. Для виготовлення цієї копії використовувалися кальки, що були вилучені в ході слідства у художника ОСОБА_36

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 23.07.2008 року встановлено, що картина «Квітучий серпень», що знаходилася в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_30. Час створення наданої на дослідження картини 2006-2007 рік. Для виготовлення даної копії використовувалися кальки та фарби, що були вилучені в ході слідства у художника ОСОБА_36

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 23.07.2008 року встановлено, що картина «Теплий день», що знаходилася в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_53. Час створення наданої на дослідження картини 2006-2007 рік. Для виготовлення даної копії використовувалися кальки, що були вилучені в ході слідства у художника ОСОБА_36

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що картина «ОСОБА_53 сад»,що знаходилася в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_12. Час створення наданої на дослідження копії картини 2005-2007 рік.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що картина «В Сідневі»,що знаходилася в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_15. Час створення наданої на дослідження копії картини 2006-2007 рік.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що картина «Літній день в Карпатах»,що знаходилася в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва не є оригінальним твором художника ОСОБА_16. Час створення наданої на дослідження копії картини 2006-2007 рік.

Із показань свідка ОСОБА_42 встановлено, що в 2007 році до нього звернувся його знайомий ОСОБА_54 і попросив виготовити девять рамок для картин, надавши їх розміри. Він рамки виготовив і йому заплатили по 50 гривень за одну рамку. Були надані розміри і коли він їх виготовив, ОСОБА_54 їх забрав. ОСОБА_54 йому не пояснював для чого йому рамки, коли рамки було предявлено йому для огляду, він впізнав свої рамки.

Із протоколу предявлення для впізнання (а.с. 77-89 т. 16) встановлено, що свідок ОСОБА_42 під час предявлення йому рамок із картинами вилученими у ході досудового слідства, серед інших, вказав на рамки на картинах «Криниця Буша», «Березовий гай», «Прилив», повернуті до ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва ОСОБА_4, а також вказав на рамки на картинах «Весеннее половодие», «ОСОБА_8 в Криму» та «Українські квіти» повернуті до ОСОБА_8 музею ОСОБА_5

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 23.07.2008 року встановлено, що картина «Київ з Батиєвої гори», яка була вилучена 31.03.2008 року у рідного брата ОСОБА_4 ОСОБА_34 є оригінальним твором художниці ОСОБА_52.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що картина «ОСОБА_34 на Чергнігівщині», яку 19.03.2008 року невстановленими слідством особами було передано до ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва, є оригінальним твором художника ОСОБА_25.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що картина «Весеннее половодие», яку 19.03.2008 року було передано до ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва, є оригінальним твором художника ОСОБА_25.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що полотно картини «Літній день в Карпатах», яке 31.03.2008 року було вилучено в ОСОБА_34, є оригінальним твором художника ОСОБА_16.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що картина «ОСОБА_34 води», яку 24.04.2008 року ОСОБА_4 добровільно видав Військовій прокуратурі Центрального регіону України, є оригінальним твором художника ОСОБА_51.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що полотно картини «В Сідневі», яке 31.03.2008 року було вилучене у ОСОБА_34, є оригінальним твором художника ОСОБА_15.

Вказані докази у їх сукупності свідчать про те, що протягом серпня 2006 року грудня 2007 року ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливим мотивом і метою, заволодів вказаними оригіналами картин, які знаходилися на обліку ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва і відносилися до державної частини музейного фонду. Будучи службовою особою начальником ОСОБА_8 Відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал», зловживаючи своїм службовим становищем та заволодівши оригіналами картин ОСОБА_9 «Травень» вартістю 7000 гривень, ОСОБА_10 «Прилив» вартістю 10000 гривень, ОСОБА_13 «Село Комарище» вартістю 15000 гривень, ОСОБА_12 «ОСОБА_12 сад» вартістю 10000 гривень та ОСОБА_16 «Літній день в Карпатах» вартістю 2500 гривень, які були йому тимчасово ввірені, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст.191 ч.4 КК України, а саме привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах, а саме на загальну суму 54500 гривень, що в двісті пятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. Привласнення ОСОБА_4 оригіналів вказаних картин виразилося у незаконному безоплатному утриманні цього майна, яке було йому передано за актами приймання-передачі із музейного фонду для прикрашання приміщень ОСОБА_8 ВКГ «Вінниця водоканал» на підставі письмового клопотання. Зловживання ОСОБА_4 своїм службовим становищем як спосіб заволодіння чужим майном виразилося у використанні ним своїх адміністративно-господарчих функцій начальника відділення ВКГ всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна оригіналів вказаних картин. Так, із показань ОСОБА_4, наказу начальника ОВКГ «Вінниця водоканал» №519-К від 31 грудня 2003 року, контракту судом встановлено, що ОСОБА_4 здійснював поточне (оперативне) керівництво підприємством та мав право діяти від імені підприємства, обіймав посаду, повязану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, був службовою особою. Використовуючи надані йому повноваження ОСОБА_4 з єдиною метою заволодіти оригіналами картин, як службова особа ОВКГ «Вінницяводоканал» звернувся до керівництва ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва із клопотанням про надання йому картин для прикрашення кабінетів ввіреного йому підприємства, хоча насправді метою отримання ним картин було їх привласнення.

Крім цього, вказані докази у їх сукупності свідчать про те, що протягом серпня листопада 2007 року ОСОБА_4 діючи повторно, умисно з корисливою метою, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_28 заволодів чужим майном оригіналами картин ОСОБА_29 «Теплий день» вартістю 10000 гривень, ОСОБА_30 «Квітучий серпень» вартістю 10000 гривень та ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори» вартістю 20000 гривень, на загальну суму 40000 гривень, які відносилися до державної частини музейного фонду ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва та тимчасово перебували у віданні ОСОБА_28, вчинив злочин, передбачений ст.190 ч.2 КК України, а саме шахрайство, вчинене повторно.

Крім цього, вказані докази у їх сукупності свідчать про те, що протягом серпня листопада 2007 року ОСОБА_4 діючи повторно, умисно з корисливою метою, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_55 заволодів чужим майном - оригіналами картин ОСОБА_25 «ОСОБА_55 на Чернігівщині» вартістю 100000 гривень та «Весеннее половодие» вартістю 80000 гривень, ОСОБА_26 «ОСОБА_55 води» вартістю 10000 гривень, ОСОБА_27 «ОСОБА_27 в Криму» вартістю 10000 гривень та «Українські квіти» вартістю 8000 гривень на загальну суму 208000 гривень, які відносилися до державної частини музейного фонду ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва та тимчасово перебували у віданні ОСОБА_55, в особливо великих розмірах на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, вчинив злочин, передбачений ст.190 ч.4 КК України, а саме шахрайство, вчинене повторно в особливо великих розмірах. Обман з метою заволодіння оригіналами вказаних картин виразився у повідомленні ОСОБА_4 ОСОБА_28 та ОСОБА_5 неправдивих відомостей про вилучення картин з метою виготовлення до них рамок та умовчування факту виготовлення й повернення їх копій. Зловживання довірою виразилося у використанні ОСОБА_4 заснованих на знайомстві довірливих відносин із ОСОБА_28 та ОСОБА_5, внаслідок чого вказані особи добровільно передали ОСОБА_4 оригінали картин. Повторність є кваліфікуючою ознакою цих злочинів, передбачених ч.ч.2,4 ст.190 КК України, оскільки вони вчинені ОСОБА_4 після злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні усіх вказаних злочинів характеризується прямим умислом, корисливими мотивом та метою, оскільки він усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав настання негативних для державного музейного фонду України наслідків внаслідок привласнення картин та бажав їх настання. ОСОБА_4 є субєктом усіх вказаних злочинів, оскільки на момент їх вчинення досяг 16-ти років.

Усі вказані дії ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.275 КПК України (ред.1960 року, за правилами якого здійснюється судове провадження), судом кваліфіковано у межах предявленого йому обвинувачення.

Винність підсудного ОСОБА_56, як військової службової особи у недбалому ставленні до служби, що спричинило тяжкі наслідки, повністю доведена сукупністю досліджених у справі доказів фактичними даними, отриманими судом: із показань підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, показань свідків ОСОБА_47, ОСОБА_38 та ОСОБА_46 про отримання в лютому 2007 року ОСОБА_5 для прикрашання кабінетів в приміщенні ОСОБА_8 МРВ УСБУ картин ОСОБА_25 «ОСОБА_8 на Чернігівщині» та «Весеннее половодие», ОСОБА_26 «ОСОБА_8 води», ОСОБА_27 «ОСОБА_27 в Криму» та «Українські квіти» із ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва, із показань свідка ОСОБА_42 про виготовлення ним рамок до картин та протоколу предявлення для впізнання ОСОБА_42 рамок картин із картинами, вилученими у ході досудового слідства, серед інших, вказав на рамки картин «Весеннее половодие», «ОСОБА_8 в Криму» та «Українські квіти» (а.с. 77-89 т. 16), листа від 06.02.2007 року ОСОБА_5 до ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва з проханням надати в тимчасове користування картини та гарантійної розписки про взяття картин (а.с.111,112 том 1, а.с.207 том 11), уніфікованих паспортів на картини (а.с.146 том 1), а також матеріалами його особової справи під час проходження служби та дослідженими висновками комісійних судово-мистецтвознавчих експертиз вказаних картин.

Відповідно до ст.19, 20 ЗУ «Про Службу безпеки України» на ОСОБА_5, як на співробітника-військовослужбовця У СБУ, поширювався порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.

Досліджені докази у їх сукупності свідчать про те, що 06 лютого 2007 року ОСОБА_5 отримав із ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва у тимчасове користування вказані картини, достовірно знаючи вимоги керівних документів щодо порядку обліку, використання та зберігання державного майна, в їх порушення ОСОБА_55 відповідальну за зберігання отриманих з музею картин особу не визначив, на облік їх не поставив, належні умови зберігання не забезпечив, без оформлення будь-яких документів безпідставно передав їх ОСОБА_4, який в свою чергу шляхом обману та зловживання довірою заволодів вказаним майном та під виглядом оригіналів передав ОСОБА_55 копії картин. Неналежне виконання ОСОБА_55 своїх посадових обовязків начальника ОСОБА_8 МРВ УСБУ України у Вінницькій області під час отримання вказаних картин та передачі їх ОСОБА_4 виразилося у порушенні ним вимог ст.ст.1-3 Закону України «Про службу безпеки України» щодо захисту законних інтересів держави та прав громадян від посягань з боку інших осіб, а саме посягання боку ОСОБА_4 на культурну спадщину України, порушенні ним засад законності та відповідальності перед народом України, невиконанні завдань Служби безпеки України, до яких разом із іншими також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. До життєво важливих інтересів України разом із іншими належать закріплення верховенства права, збереження та примноження матеріальних, духовних цінностей, зміцнення соціально-культурної ідентичності українського народу. ОСОБА_55 без відповідної правової підстави передаючи ОСОБА_4 оригінали картин, які мають культурну та естетичну цінність і належать до державного музейного фонду України, не дотримався належного виконання покладених на нього завдань Служби безпеки України.

Недбале ставлення ОСОБА_5 до служби під час отримання вказаних картин та передачі їх ОСОБА_4 виразилося у порушенні ним вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого ЗУ від 24.03.1999 №548-ХІV, у редакції чинній на лютий 2007 року, а саме - ст.11 берегти державне майно, ст.16 - виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, ст.58 відповідальність начальника перед державою за стан і збереження матеріальних засобів, ст.59 обовязок начальника знати про стан справ, мати точні відомості про матеріальні засоби, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, а також у порушенні ним вимог ст.ст.2, 3, 4, 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», відповідно до яких питання організації бухгалтерського обліку у очолюваній ОСОБА_5 установі належало до його компетенції як уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства. Не дотримуючись цих вимог, ОСОБА_5 при отриманні картин із ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва, не вжив заходів для обліку вказаних оригіналів картин. Внаслідок отримання ОСОБА_5 вказаних картин винила подія, яка викликала зміни в структурі активів ОСОБА_8 МРВ УСБУ у Вінницькій області, що повинно було бути відображене в бухгалтерському обліку цієї установи.

Разом із тим суд вважає недоведеними обставини, наведені в постанові про зміну обвинувачення ОСОБА_5 про порушення ним вимог ст.ст.19, 145 Господарського кодексу України з наступних підстав. В ході судового розгляду не здобуто жодного доказу в підтвердження тієї обставини, що Ямпільське МРВ УСБУ у Вінницькій області, яке очолював ОСОБА_55, є учасником відносин у сфері господарювання, наділеним господарською компетенцією. Відповідно до ст.1,2 ГК України кодекс регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між субєктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Відсутні докази про порушення ОСОБА_55 зазначених у постанові про зміну обвинувачення інших норм Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України саме під час отримання та передачі ОСОБА_4 картин.

Однак, недоведеність цих обставин не впливає на обсяг обвинувачення та кваліфікацію дій ОСОБА_5, оскільки сукупність інших доказів повністю доводить винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.425 КК України недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки. Внаслідок дій ОСОБА_5 спричинено тяжкі наслідки у виді шкоди матеріального характеру на загальну суму 208000 гривень, розмір якої в пятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент злочину.

Винність ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину характеризується необережною формою вини злочинною недбалістю, оскільки не вживаючи дій до здійснення обліку отриманих картин та передаючи їх ОСОБА_4 без відповідної правової підстави, ОСОБА_5 не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків втрати картин, оскільки довіряв ОСОБА_4, хоча повинен був і міг їх передбачити, так як був військовою службовою особою і при виконанні своїх службових обовязків повинен був діяти у точній відповідності до вимог вказаних нормативних актів. ОСОБА_5 є субєктом вказаного злочину, оскільки на момент його вчинення був військовою службовою особою військовим начальником, який займав посаду повязану із виконанням організаційно-розпорядчих обовязків.

Вказані дії та бездіяльність ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.275 КПК України (ред.1960 року, за правилами якого здійснюється судове провадження), судом кваліфіковано у межах предявленого йому обвинувачення.

Винність підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у привласненні картин, які належать до музейного фонду Уманського краєзнавчого музею підтверджується доказами, зібраними в ході досудового та судового слідства фактичними даними, отриманими із показань свідків ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_36, ОСОБА_45, ОСОБА_39, ОСОБА_61 та ОСОБА_37, досліджених висновків судово-мистецтвознавчих експертиз, протоколів обшуків, предявлення осіб для впізнання та виїмки картин, речовими доказами, які оглянуті судом відповідно до вимог ст.313 КПК України (ред.1960 року) .

Із показань свідка ОСОБА_57 встановлено, що вона працює в Уманському музеї науковим співробітником і в січні місяці 2007 року була запрошена в Уманський РВ УМВС України в Черкаській області проводити лекцію про соцреалістичне мистецтво на підставі картин: ОСОБА_62 «Міст над Дніпром», ОСОБА_19 «Зимовий вечір», ОСОБА_9 «Зимовий день», ОСОБА_63 «Святковий стіл», ОСОБА_22 «Натюрморт», ОСОБА_20 «Квітневий день», ОСОБА_18 «Осіння пора», які були привезені в райвідділ із фонду краєзнавчого музею. В серпні 2007 року після відпустки вона оглядала експозиції картин в музеї і її увагу привернули картини ОСОБА_24 «Осіннє очарування» та ОСОБА_18 «Осіння пора». Ці картини мали не той колорит і відчувався запах свіжої фарби. Своїми підозрами вона поділилася з іншими співробітниками музею і вони дійшли теж висновку, що картини не є оригіналами, тому до музею приїхала реставратор, яка після огляду картин заявила, що картини є копіями.

Крім того, вона оглянула картини ОСОБА_19 «Зимовий вечір», ОСОБА_9 «Зимовий день», ОСОБА_63 «Святковий стіл», ОСОБА_22 «Натюрморт», ОСОБА_20 «Квітневий день», ОСОБА_18 «Осіння пора» та «Київський пейзаж» і впевнено повідомила, що картини ОСОБА_20 «Квітневий день», ОСОБА_18 «Осіння пора» та «Київський пейзаж» є не оригіналами, а копіями. Також в середині червня 2007 року, перебуваючи в кабінеті директора музею вона звернула увагу на картину «Осіннє очарування», яка знаходилася на стіні. Про своє занепокоєння щодо цієї картини вона висловила директору ОСОБА_7, але через кілька днів після її зауваження щодо можливої підробки картини ОСОБА_7 здав картину до фондів, а взамін взяв картину «Легенда Київського футболу». Перебуваючи в його кабінеті вона помітила, що на цій картині полотно не обвисле, колорит набагато світліший, фактура олійної фарби набагато тонша, тобто, повністю відсутня манера письма ОСОБА_35.

Із показань свідка ОСОБА_64 встановлено, що вона працює в Уманському краєзнавчому музеї головним зберігачем. Від співробітників їй стало відомо, що в Уманський райвідділ міліції були відправлені картини: ОСОБА_18 «Міст над Дніпром» (друга назва «Київський пейзаж»), ОСОБА_19 «Зимовий вечір», ОСОБА_9 «Зимовий день», ОСОБА_63 «Святковий стіл», ОСОБА_22 «Натюрморт», ОСОБА_20 «Квітневий день», ОСОБА_18 «Осіння пора». Про видачу цих картин був складений акт видачі від 23.11.2006 року. У 2007 році вона відбирала картини для проведення виставки до Дня Незалежності в місті ОСОБА_59. Також відбиралися на виставку і картини, які були видані в райвідділ. Ці картини знаходилися в експозиції. Оглядаючи картини, її здивувало те, що фарби на них були дуже яскраві і відчувався запах фарби. Наступного дня була створена комісія, яка прийшла до висновку, що є сумніви в оригінальності цих картин. ОСОБА_64 подала службову записку на імя директора музею ОСОБА_7 з проханням терміново провести художню експертизу картин. Оскільки ніякої реакції зі сторони директора музею по цій записці не було, то вона особисто сама викликала реставратора ОСОБА_65 до музею. В ході огляду ОСОБА_64 підтвердила, що картини ОСОБА_24 «Осіннє очарування» та «Зимове сонце», ОСОБА_20 «Квітневий день», ОСОБА_18 «Осіння пора» та «Київський пейзаж» є копіями. ОСОБА_64В знову написала службову записку на імя директора і просила прийняти міри для розслідування цієї ситуації. В серпні 2007 року від співробітниці музею ОСОБА_66 дізналася, що в кабінеті директора музею висить підробка картини ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу». Крім того, зі слів працівників музею їй відомо, що влітку 2006 року директор музеюОСОБА_7 дав розпорядження провести фотографування кращих картин фондової колекції музею. Фотографії були скинуті на ноутбук директора музею, а звичайна плівка була передана їй.

Із показань свідка ОСОБА_59 встановлено, що вона працює старшим науковим співробітником відділу фондів в Уманському краєзнавчому музеї. По даному факту пояснила, що в серпні 2006 року директор музею ОСОБА_7 дав розпорядження їй і фотографу ОСОБА_67 сфотографувати картини та надав їй їх список. Дане розпорядження разом із заступником директора Уманського краєзнавчого музею ОСОБА_68 вони виконали. ОСОБА_67 знімала на цифрову камеру, а ОСОБА_68 на звичайний фотоапарат. Мета фотозйомки картин нікому не була відома. Серед сфотографованих картин були картини:ОСОБА_24 «Осіннє очарування» та «Зимове сонце», ОСОБА_20 «Квітневий день», ОСОБА_18 «Осіння пора» та «Київський пейзаж», ОСОБА_19 «Зимовий вечір», І. ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу». На початку листопада 2006 року директор музею ОСОБА_7 викликав її до свого кабінету, крім нього там знаходився заступник начальника Уманського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_6, ОСОБА_7 повідомив їй, що ОСОБА_6 бажає зробити виставку в приміщенні Уманського РВ і необхідно відкрити фондосховище, щоб відібрати необхідні картини. В кабінетіОСОБА_7 знаходилась картина ОСОБА_18 «Київський пейзаж», яку директор взяв із собою і вони втрьох поїхали до приміщення фондосховища музею. У приміщенні фондосховища в присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були відібрані картини. Всього було відібрано пять картин: ОСОБА_19 «Зимовий вечір», ОСОБА_9 «Зимовий день», ОСОБА_63 «Святковий стіл», ОСОБА_22 «Натюрморт», ОСОБА_20 «Квітневий день». Після цього ОСОБА_7 залишив картину «Київський пейзаж», а їй сказав, що відібрані картини будуть передані ОСОБА_6 для виставки. Через декілька днів, під час обідньої перерви, до неї додому приїхали ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 і для видачі картин вони всі разом поїхали до картинної галереї. Вона видала з фондосховища ОСОБА_6 шість картин:ОСОБА_19 «Зимовий вечір», ОСОБА_9 «Зимовий день», ОСОБА_63 «Святковий стіл»,ОСОБА_22 «Натюрморт», ОСОБА_20 «Квітневий день», ОСОБА_18 «Київський пейзаж». На підставі листа начальника Уманського РВ УМВС України в Черкаській області до начальника відділу культури Уманського міськвиконкому був оформлений акт видачі зазначених картин. Після цього вони поїхали до службового кабінету директора музею, де була передана ОСОБА_6 картина ОСОБА_18 «Осіння пора» і вона підписала складений акт видачі картин. У березні 2007 року її викликав до робочого кабінету директор музею ОСОБА_7, там знаходився ОСОБА_6 і наказав їй прийняти у ОСОБА_6 видані картини, які повернулися з виставки, а також картину ОСОБА_24 «Зимове сонце», яка знаходилась в кабінеті ОСОБА_7 До фондосховища картини переносили ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вона картини до рук не брала і не оглядала їх, а лише звіряла їх назви з актом видачі. Після цього на вимогу директора музею ОСОБА_7 вона видала йому із фондосховища для службового кабінету картину ОСОБА_24 «Осіннє очарування» та склала відповідний акт. Цю картину директор музею розмістив у себе в службовому кабінеті. 23 червня 2007 року, без її відома, ОСОБА_7 зняв картину ОСОБА_24 «Осіннє очарування» і відвіз її в приміщення картинної галереї. Там в присутності ОСОБА_69 взяв з приміщення нижнього фондосховища картину І.ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу», яку розмістив у себе в робочому кабінеті. В цей же день, проходячи повз його кабінет, вона побачила зазначену картину і склала акт видачі картини. Також пояснила, що у вересні 2007 року від ОСОБА_64 їй стало відомо, що у співробітниць музею ОСОБА_57 та ОСОБА_66 є підозри щодо не оригінальності картин, які побували у службовому кабінеті директора музею ОСОБА_7 та на виставці у міліції, а саме: від картин йшов запах лаку та фарби, а фарба при натисканні залишалась на руках.

Із показань свідка ОСОБА_60 встановлено, що у 2006 році, коли вже була холодна пора року, він в той час займався перевезенням вантажів власним автомобілем. До нього підійшов підсудний ОСОБА_7 і запропонував поїхати в село Бабанка Уманського району. В селі Бабанка він допомагав завантажити йому з гаража картини, кількості не памятає, звідти поїхали до райвідділу міліції. З приміщення райвідділу вийшов незнайомий чоловік, сів до його автомобіля і всі разом поїхали в сторону міста Бершаді. Не доїжджаючи до міста Бершадь, зупинилися і там до них підїхав легковий автомобіль, в який було перевантажено кілька картин і вони повернулися назад в місто Умань. Він ще раз перевозив картини на прохання ОСОБА_7, все було так само,як перший раз, але картини в інший автомобіль перевантажували вже біля села ОСОБА_50. В ході судового розгляду свідок ОСОБА_60 повністю підтвердив свої показання, дані ним в ході досудового слідства - протокол допиту свідка ОСОБА_60 (а.с. 178-182 том 11)

Із показань свідка ОСОБА_45 встановлено, що впродовж 2006-2007 року він на замовлення ОСОБА_4 виготовив копії картин ОСОБА_18 «Осіння пора», дану копію виготовляв із оригіналу зазначеної картини, яку надав йому ОСОБА_4, ОСОБА_18 «Київський пейзаж» («Міст над Дніпром»), яку виготовляв із фотокартки, хоча для огляду ОСОБА_4 привозив йому і оригінал цієї картини, ОСОБА_24 «Зимове сонце», яку виготовляв із оригіналу зазначеної картини, яку надав йому ОСОБА_4; ОСОБА_20 «Квітневий день», яку виготовляв із фотокартки, надану ОСОБА_4, хоча для огляду ОСОБА_4 привозив йому і оригінал цієї картини. ОСОБА_17 ОСОБА_20 добре памятає, оскільки з цієї картини зробив у свій блокнот запис, що містився на підрамнику «етюд пейзаж УКМ-2318МЖ-477», так як за частину роботи з ним не розрахувалися.

Ці показання свідка ОСОБА_45, а також свідків ОСОБА_60, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59 не суперечать між собою щодо фактичних даних, а також підтверджуються висновками судових мистецтвознавчих експертиз.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина «Осіння пора», що знаходилася в Уманському краєзнавчому музеї не є авторською роботою художника ОСОБА_18. Час створення наданої на дослідження копії картини 2006-2007 рік.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина «Київський пейзаж» (Міст над Дніпром), що знаходилася в Уманському краєзнавчому музеї не є авторською роботою художника ОСОБА_18. Час створення наданої на дослідження копії картини 2006-2007 рік.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина «Квітневий день», що знаходилася в Уманському краєзнавчому музеї не є авторською роботою художника ОСОБА_20.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина «Зимове сонце», що знаходилася в Уманському краєзнавчому музеї не є авторською роботою художника ОСОБА_24.

Із показань свідка ОСОБА_36 який підтримав свої показання, дані ним в ході досудового розслідування (а.с.177-199 том 2), встановлено, що впродовж 2007 року на замовлення ОСОБА_4 виготовив копії картин ОСОБА_24 «Осіннє очарування» та І. ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу». Влітку 2007 року ОСОБА_4Є запропонував йому поїхати до Уманського художнього музею, де він повинен був зробити фото із декількох картин та виконати із них копії. Впродовж 2007 року він двічі разом із ОСОБА_4 їздив до міста Умані, де фотографував у службовому кабінеті ОСОБА_7 картини ОСОБА_24 «Осіннє очарування» та І.ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу», після чого за місцем свого проживання по фотокартках виготовив копії цих картин. У подальшому він разом із ОСОБА_4 привозив виготовлені копії до службового кабінету ОСОБА_7, де допомагав знімати із підрамника оригінал цих картин та натягувати на підрамник виготовлені ним копії. Про те, що картини ОСОБА_24 «Осіннє очарування» та І.ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу» є власністю Уманського краєзнавчого музею йому не було відомо. За виготовлення копій з ним розрахувався ОСОБА_4

Ці показання свідка ОСОБА_36 повністю підтверджуються фактичними даними, отриманими із висновків судово-мистецтвознавчих експертиз.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина ОСОБА_24 «Осіннє очарування», що знаходилася в Уманському краєзнавчому музеї не відноситься до творчої спадщини художника ОСОБА_24.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина І. ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу», що знаходилася в Уманському краєзнавчому музеї не є авторською роботою художника ОСОБА_35. Час створення наданої на дослідження копії картини 2006-2007 рік.

Із показань свідка ОСОБА_39 встановлено, що він раніше працював в Черкаському РВ УМВС, в райвідділі мала проводитись виставка картин з місцевого музею, і він разом з підсудним ОСОБА_6 їздив до музею, звідки привезли картини для виставки. ОСОБА_17 брали в музеї, які були складені з лівої сторони біля дверей, вони були лише удвох, перевозили автомобілем Жигулі, більше нікого не було. В музеї, коли вони забирали картини, було ще дві жінки. Також свідок пояснив, що картини привозив за вказівкою начальника райвідділу, розміри картин були різні, а кількість приблизно 7 картин, він привіз картини до райвідділу, а інші працівники носили картини в актовий зал. Він лише один раз привозив картини, а хто їх відвозив до музею, йому не відомо. Також пояснив, що йому не відомо, де знаходились картини у райвідділі, ОСОБА_37 чи ОСОБА_6 ніякої інформації не повідомляли за ці картини, авторів картин не памятає, просто не взяв до уваги.

Із показань свідка ОСОБА_61 встановлено, що з 2006 по 2008 рік він працював начальником відділу культури Уманської міської ради. По даному факту пояснив, що коли надійшов лист-прохання від начальника міліції про надання картин для проведення виставки до Дня міліції, то він поставив резолюцію «директору музею ОСОБА_7 для виконання». Про проведення самої виставки йому нічого невідомо. У 2007 році на його імя була подана доповідна про підміну картин.

Із показань свідка ОСОБА_37 встановлено, що він працював начальником Уманського РВ УМВС України в Черкаській області та по даному факту пояснив, що не памятає добре всіх подій, що стосуються проведення виставки картин в райвідділі, але зазначив, що з пропозицією провести картин в райвідділі до нього підійшов ОСОБА_6 ОСОБА_17 знаходилися в райвідділі два місяці. Про те, що сталася підробка картин він дізнався із засобів масової інформації.

Із протоколу предявлення свідку ОСОБА_60 для впізнання осіб по фотокартках, серед яких була фотокартка ОСОБА_4 встановлено, що свідок вказав на фото ОСОБА_4 та повідомив, що саме ця особа поблизу м.Бершадь зустрічала його та інших чоловіків й отримала дві картини (а.с.183-194 т.11).

Із протоколу виїмки від 21 лютого 2008 року за місцем проживання батьків ОСОБА_4 в с.Пороги Ямпільського району Вінницької області встановлено, що у ОСОБА_70 вилучено картини художника ОСОБА_18 «Осіння пора» та І.ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу» (а.с.176-179 т.5)

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.06.2008 року встановлено, що картина І.ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу», яка була вилучена в ході проведення виїмки 21.02.2008 року, є авторською роботою художника ОСОБА_35.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина ОСОБА_18 «Осіння пора», яка була вилучена в ході проведення виїмки 21.02.2008 року, є авторською роботою художника ОСОБА_18.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 01.08.2008 року встановлено, що картина ОСОБА_24 «Осіннє очарування», яка була добровільно видана 03.03.2008 року адвокатом ОСОБА_71, є авторською роботою художника ОСОБА_24.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 01.08.2008 року встановлено, що картина ОСОБА_18 «Київський пейзаж» («Міст над Дніпром»), яка була вилучена в ході проведення виїмки у громадянина ОСОБА_72, 05.03.2008, є авторською роботою художника ОСОБА_18.

Із висновку комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що картина ОСОБА_24 під назвою «Рання весна», яку 06 вересня 2008 року було вилучено під час виставки картин у ДП Центру ділового та культурного співробітництва «Український дім», є оригінальним твором художника М.П, ОСОБА_24 «Зимове сонце», 1970, полотно, олія, 80 х 100 см.

Усі вказані докази у їх сукупності свідчать про те, що ОСОБА_73 діючи повторно, за попередньою змовою із заступником начальника Уманському РВ УМВС України в Черкаській області- начальником міліції громадської безпеки ОСОБА_6 та з ОСОБА_7- директором Уманського краєзнавчого музею в період із листопада 2006 року по березень 2007 року, шляхом зловживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 своїм службовим становищем під час проведення виставки картин до Дня міліції заволоділи картинами ОСОБА_18 «Міст над Дніпром», ОСОБА_19 «Зимовий вечір», ОСОБА_20 «Квітневий день» та ОСОБА_18 «Осіння пора». Показання підсудного ОСОБА_6 щодо його непричетності до викрадення та підміни цих картин копіями суд вважає його захисною позицією, виходячи із наступного. Фактичними даними, отриманими із показань свідків ОСОБА_37, ОСОБА_39 та досліджених доказів, достовірно встановлено, що організацію виставки картин до Дня міліції, їх перевезення та зберігання в службовому кабінеті райвідділу міліції здійснював саме ОСОБА_6 Причетність ОСОБА_6 та ОСОБА_4 до викрадення цих картин підтверджує факт виявлення та вилучення в будинку батьків ОСОБА_4 оригіналу картини ОСОБА_18 «Осіння пора», яка експонувалася на виставці в Уманському РВ УМВС. Показання підсудного ОСОБА_4 щодо його непричетності до викрадення вказаних картин суд вважає його захисною позицією, виходячи із наступного. Вказані показання є нелогічними та непослідовними. Так, підсудний ОСОБА_4 спочатку вказує на те, що на прохання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 він лише замовляв виготовлення копій із оригіналів картин художників ОСОБА_18 «Осіння пора», ОСОБА_20 «Квітневий день», ОСОБА_24 «Зимове сонце» і «Осіннє очарування», І.ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу» , а потім придбав у ОСОБА_7 оригінали із числа цих же картин, а саме - ОСОБА_18 «Осіння пора» та ОСОБА_20 «Квітневий день», що є нелогічним та не підтвердженим жодним достовірним доказом.

Усі досліджені судом докази у їх сукупності свідчать також про те, що підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в січні 2007 року повторно за попередньою змовою між собою незаконно заволоділи картиною ОСОБА_24 «Зимове сонце». Показання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 щодо їх непричетності до викрадення вказаної картини суд вважає їх захисною позицією. Фактичними даними, отриманими із показань свідка ОСОБА_60, протоколу предявлення ОСОБА_60 осіб для впізнання (а.с.183- 194 том 11) встановлено, що він надавав транспортні послуги під час перевезення картин та підтвердив свої показання, дані в ході досудового слідства (а.с.178-182 том 11), із яких слідує, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в 2006 році в кінці осені на початку зими замовляли його мікроавтобус для перевезення картин з с.Бабанка Уманського району до м.Бершадь, де їх при вїзді в місто зустрічав ОСОБА_4 Фактичними даними, отриманими із протоколу предявлення ОСОБА_4 для впізнання осіб (а.с.196-197 том 7), із якого встановлено, що ОСОБА_4 впізнав та назвав ОСОБА_6 як особу, з якою його познайомив ОСОБА_37, та з яким він неодноразово зустрічався і коли він із ОСОБА_7 привозили йому для реалізації та виготовлення різні картини, суд вважає встановленим, що саме ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 їздили в м.Бершадь та зустрічалися із ОСОБА_4, якому передали оригінал картини ОСОБА_24 «Зимове сонце».

Крім цього, усі досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про те, що у березні 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за попередньою домовленістю між собою, шляхом підміни оригіналів картин їх копіями, здійснили викрадення із Уманського краєзнавчого музею оригіналів картин українських художників ОСОБА_24 «Осіннє очарування» та І.ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу». Показання підсудного ОСОБА_4 про його непричетність до викрадення цих картин є лише його захисною позицією, не підтвердженою жодним достовірним доказом. Показання підсудного ОСОБА_4 про те, що він лише замовляв копії цих картин є нелогічними та суперечливими, викликають обєктивний сумнів у їх правдивості. Ці показання повністю спростовуються показаннями підсудного ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_36, які не суперечать між собою щодо фактичних обставин і підтверджують той факт, що влітку 2007 року ОСОБА_36 двічі разом із ОСОБА_4 їздив до міста Умані, де у службовому кабінеті ОСОБА_7 фотографував картини ОСОБА_24 «Осіннє очарування» та І.ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу», після чого за місцем свого проживання по фотокартках виготовив копії цих картин. У подальшому він разом із ОСОБА_4 привозив виготовлені копії до службового кабінету ОСОБА_7, де допомагав знімати із підрамника оригінал цих картин та натягувати на підрамник виготовлені ним копії. При цьому ОСОБА_4 пояснював ОСОБА_36, що вони їдуть саме до музею в м.Умань. Тобто, доводи ОСОБА_4 про те, що він не знав, що картини викрадаються із саме музею є лише його захисною позицією. Його причетність до викрадення картини І.ОСОБА_35 підтверджує й факт вилучення оригіналу цієї картини із будинку його батьків, де він її переховував, а також протоколи відтворення обстановки та обставин подій за участю ОСОБА_7 (а.с.198-207 том 7) та за участю ОСОБА_4 (а.с.208 217 том 7) у Уманському краєзнавчому музеї. В ході цих процесуальних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_4 детально розповіли та показали про час, місце та обставини незаконного заволодіння картинами «Осіннє очарування» та «Легенда Київського футболу».

Пояснення підсудних, що вартість картин не відповідає їх художній цінності спростовуються висновками судово-мистецтвознавчих експертиз.

Із висновку № 1950 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року, встановлено, що картина І. ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу» має історичну, культурну та художню цінність і її вартість становить 120 000 гривень.

Із висновку № 2778 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.06.2008 року встановлено, що картина ОСОБА_18 «Осіння пора» має історичну, культурну та художню цінність і її вартість становить 250 000 гривень.

Із висновку № 2466/7237/7950 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 23.07.2008 року встановлено, що вартість оригінального твору художникаОСОБА_29 з подібними вихідними даними (час створення, техніка виконання, розміри) картини «Теплий день», згідно цінових пропозицій на аукціонах, може складати приблизно 10 000 гривень.

Із висновку № 2465/7954 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 23.07.2008 року встановлено, що вартість оригінального твору художниці ОСОБА_52 з подібними вихідними даними (час створення, техніка виконання, розміри) картини «Київ з Батиєвої гори», згідно цінових пропозицій на аукціонах, може складати приблизно 20 000 гривень.

Із висновку висновку № 9592/9832 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що картина ОСОБА_24 «Зимове сонце» має історичну, культурну та художню цінність і її ринкова вартість становить 180 000 гривень.

Із висновку № 3005/9648 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що картина ОСОБА_25 «ОСОБА_71 на Чернігівщині» має історичну, культурну та художню цінність і її ринкова вартість становить100 000 гривень.

Із висновку № 10050 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.10.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини ОСОБА_27 «ОСОБА_27 в Криму» з урахуванням задовільного стану збереженості може становити 10000 гривень.

Із висновку № 3006/9649 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 19.09.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини ОСОБА_25 «Весеннее половодие» становить 80000 гривень.

Із висновку № 3283/3971 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини ОСОБА_16 «Літній день в Карпатах» становить 2500 гривень.

Із висновку № 4410 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року ринкова встановлено, що вартість картини ОСОБА_51 «ОСОБА_27 води» становить 10 000 гривень.

Із висновку № 10051 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 27.10.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини ОСОБА_27 «Українські квіти» становить 8 000 гривень.

Із висновку № 5942/10110 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.09.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини ОСОБА_15 «В Сідневі» становить 10 000 гривень.

Із висновку № 5943 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини ОСОБА_10 «Прилив» становить10 000 гривень.

Із висновку № 5946 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини ОСОБА_12 «ОСОБА_12 сад» становить 10 000 гривень.

Із висновку № 5944 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини ОСОБА_13 «Село Комарище» становить 15 000 гривень.

Із висновку № 5949 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 20.10.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини ОСОБА_9 «Травень» становить 7 000 гривень.

Із висновку № 7494/7498 комісійної судово-мистецтвознавчої експертизи від 04.09.2008 року встановлено, що ринкова вартість картини ОСОБА_20 «Квітневий день», 1976. Полотно олія, 56,5 х 59,5 см, з урахуванням задовільного стану збереження, могла становити 40 000 гривень; ринкова вартість оригіналу картини ОСОБА_19 «Зимовий вечір», 1958, Полотно олія, 90 х 121 см, з урахуванням задовільного стану збереження могла становити 60 000 гривень; ринкова вартість оригіналу картини ОСОБА_24 «Осіннє очарування», 71, Полотно олія, 90,5 х 125,5 см, становить 130 000 гривень; ринкова вартість оригіналу картини ОСОБА_18 «Міст над Дніпром», 1966, Полотно олія, 70 х 120 см, становить 200 000 гривень.

Відповідно до висновку додаткової судово-мистецтвознавчої експертизи №5881/14-53 від 31.10.2014 вартість оригіналів картин, які належать до музейного фонду ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва (м. Ямпіль Вінницької області) станом на серпень 2006 року-грудень 2007 року становила:«В Сідневі» (ОСОБА_15, 1984, полотно, олія, 79х94) 10000 гривень; «Літній день в Карпатах» (ОСОБА_16, 1971, полотно, олія, 60х84) 2500 гривень; Станом на лютий-листопда 2007 року становила:«ОСОБА_8 на Чернігівщині» (ОСОБА_25, 1978, полотно, олія, 100х150) 100000 гривень; «Весеннее половодье» (ОСОБА_25, 1984, полотно, олія, 75х100) 80000 гривень;«ОСОБА_8 води» (ОСОБА_51, картон, олія, 34,5х49) 10000 гривень; Станом на серпень-листопад 2007 року становила: «Київ з Батиєвої гори» (ОСОБА_52, 1982, полотно, олія, 109х149) 20000 гривень;

вартість оригіналів картин, які належать до музейного фонду Уманського краєзнавчого музею (м. Умань Черкаської області) станом на січень-серпень 2007 року становила: «Міст над Дніпром» (ОСОБА_18, полотно, олія, 70х120) 200000 гривень;«Осіння пора» (ОСОБА_18, 1976, полотно, олія, 70х95) 250000 гривень;«Зимове сонце» (ОСОБА_24, полотно, олія, 80х100) 180000 гривень;«Осіннє очарування» (ОСОБА_24, 1971, полотно, олія, 90,5х125,5) 130000 гривень;«Легенда Київського футболу» (ОСОБА_35, 1967-1976, полотно, олія, 130х230) 120000 гривень.

Висновки додаткової судової мистецтвознавчої експертизи повністю підтверджують висновки досліджених комісійних судово-мистецтвознавчих експертиз щодо дійсної вартості картин станом на дати незаконного заволодіння ними.

Доводи підсудних про те, що в музеях Ямполя та Умані картини не були оригінальними, тобто, що картини були вкрадені раніше, суд вважає їх захисною позицією. В ході судового розгляду судом відповідно до вимог ст.313 КПК України (ред.1960 року) досліджено речові докази - інвентарні книги надходжень та обліку картин, книги вступних записів експонатів образотворчого мистецтва, книги з актами прийому експонатів, картки наукового опису та уніфіковані паспорти на картини, із яких встановлено, що в ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва та Уманському краєзнавчому музеї на облік та зберігання були прийняті та знаходилися саме оригінали вказаних картин, що підтверджено також показаннями допитаних свідків працівників музеїв.

Оцінюючи усі докази в їх сукупності, суд вважає винуватість підсудного ОСОБА_4 доведеною, а його дії кваліфікує зач.2 ст. 190 КК Українияк шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою вчинене повторно; за ч. 4 ст.190 КК України як шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, зач.4 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем вчинене у великих розмірах; зач.5 ст. 191 КК Українияк заволодіння чужим майном, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає винуватість підсудного ОСОБА_5 доведеною, а його дії кваліфікує за ч.2 ст. 425 КК Українияк недбале ставлення до військової служби.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає винуватість підсудного ОСОБА_6 доведеною, а його дії кваліфікує зач.5 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає винуватість підсудного ОСОБА_7 доведеною, а його дії кваліфікує за ч.5ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Показання підсудного ОСОБА_4, що він непричетний до викрадення картин ОСОБА_18 «Міст над Дніпром», ОСОБА_19 «Зимовий вечір», ОСОБА_20 «Квітневий день», ОСОБА_18 «Осіння пора», які знаходилися на обліку Уманського краєзнавчого музею є безпідставними і спростовується дослідженими письмовими доказами. Часткове невизнання вини підсудним ОСОБА_4 суд розцінює, як спосіб захисту, на який він має право на підставі ст.63 Конституції України та ст.263 КПК України (ред.1960 року).

Показання підсудного ОСОБА_6 про його непричетність до викрадення картин, які знаходилися на обліку Уманського краєзнавчого музею є безпідставними і спростовується дослідженими доказами. Часткове невизнання вини підсудним ОСОБА_6 суд розцінює, як спосіб захисту, на який він має право на підставі ст.63 Конституції України та ст.263 КПК України (ред.1960 року).

Показання підсудного ОСОБА_7 в тім, що він непричетний до викрадення картин ОСОБА_18 «Міст над Дніпром», ОСОБА_19 «Зимовий вечір», ОСОБА_20 «Квітневий день», ОСОБА_18 «Осіння пора», які знаходилися на обліку Уманського краєзнавчого музею, а також твердження про застосування до нього зі сторони ОСОБА_4 шантажу і погроз спростовуються дослідженими доказами. Часткове невизнання вини підсудним ОСОБА_7 суд розцінює, як спосіб захисту.

Крім цього, із заяви про зявлення із зізнанням (явка з повинною) ОСОБА_7 (а.с.12-14 том 5) судом встановлено, що діючи добровільно та свідомо ОСОБА_7 повідомив органам досудового слідства обставини підміни та незаконного заволодіння картинами Уманського краєзнавчого музею ним спільно із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 саме ті, які встановлені судом та наведені вище. Фактичні дані, які містить цей письмовий доказ, не спростовані іншими дослідженими доказами та показаннями допитаних судом свідків. В ході судового розгляду ОСОБА_7 не зазначав про будь-який тиск на нього під час зявлення із зізнанням. Заява написана ним власноручно, в ній містяться дані про те, що він діє добровільно та здав органам досудового слідства грошові кошти, отримані внаслідок вчинення злочину. Доводи підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про причетність до вказаного злочину іншої особи ОСОБА_37 не виключає в їх діях складу цього злочину. Подальша зміна ОСОБА_7 своїх показань щодо фактичних обставин є способом його захисту, на яку він має право відповідно до ст.63 Конституції України та ст.263 КПК України (ред.1960 року). Встановлені у цій кримінальній справі обставини про причетність до вказаного злочину інших осіб не дають підстав для зміни кваліфікації дій підсудних. Ці обставини можуть бути підставою прокурору внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування відповідно до вимог ст.214 чинного КПК України. Відповідно до ст.275 КПК України (ред..1960 року), за правилами якого здійснюється судовий розгляд цієї кримінальної справи, суд не має підстав для надання правової оцінки діям інших осіб, причетних до вказаного злочину.

Усі досліджені судом докази суд визнає належними та допустимими, такими, що отримані відповідно до вимог ст.ст.65, 66 КПК України (ред.1960 року)

Вина ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину характеризується прямим умислом, корисливими мотивом та метою, оскільки вони усвідомлювали протиправний характер своїх дій, передбачали настання негативних для державного музейного фонду України наслідків внаслідок привласнення картин та бажали їх настання. Підсудні є субєктами злочину, оскільки на момент його вчинення досягли 16-ти років. Підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили злочин шляхом зловживання своїм службовим становищем повторно за попередньою змовою між собою та із ОСОБА_4

Усі вказані дії ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно до вимог ст.275 КПК України (ред.1960 року, за правилами якого здійснюється судове провадження), судом кваліфіковано у межах предявленого їм обвинувачення.

При обранні підсудному ОСОБА_4 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, яким заподіяно шкоди власності держави Україна, так і особу підсудного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, а саме: користується авторитетом серед жителів міста Ямполя, гарний батько та чоловік, добра, чуйна людина, як керівник, мав авторитет серед працівників та колег по роботі, самокритичний, є учасником бойових дій, нагороджений орденом «За мужність» третього ступеню та медаллю «За отличие в воинской службе» другого ступеню, страждає на хронічні захворювання. Підсудний має сім*ю та постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_16, раніше не судимий, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно на суму 72000 гривень усунув заподіяну злочином шкоду, що підтверджується дослідженими в ході судового розгляду матеріалами, які характеризують обвинуваченого.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами які помякшують покарання підсудному ОСОБА_4 є щире каяття, що виразилося у критичній оцінці підсудним своєї злочинної поведінки шляхом часткового визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активне сприяння розкриттю злочину - добровільне надання підсудним органу досудового розслідування та суду допомоги в зясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття (розповів про час, місце та спосіб вчинених злочинів, у ході досудового слідства повертав оригінали картин, які визнані речовими доказами), добровільне відшкодування завданого збитку. На підставі ч.2 ст.66 КК України до обставин, що помякшують покарання суд відносить позитивну характеристику підсудного, сумлінне ставлення до праці, наявність у нього на час вчинення злочину двох неповнолітніх дітей та хворих батьків, а також наявність статусу учасника бойових дій, наявність державних нагород та хронічних захворювань, які потребують лікування.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_4, судом не встановлено.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_4 за правилами ст.50 КК України з урахуванням обставини, які помякшують покарання, за відсутності обставин, які його обтяжують, суд має підстави обрати відносно нього міру покарання у виді:

за вчинений злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України, у виді двох років обмеження волі;

вчинений підсудним ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України є особливо тяжким, за який законом передбачене покарання від пяти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Однак, беручи до уваги характер скоєного злочину, а також особу підсудного, який раніше не судимий, має стійкі соціальні звязки - постійне місце проживання, сімю та виключно позитивну характеристику, на даний час посади начальника ОСОБА_8 відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал» не займає, а також наявність девяти вказаних вище обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням цих обставин та особи винного суд на підставі ч.1 ст.69 КК України вважає достатнім для виправлення підсудного призначити основне покарання нижче від найнижчої межі та визначити його у розмірі чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна;

вчинений підсудним ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 4 ст. 191 КК України є тяжким, за який законом передбачене покарання від пяти до восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Однак, беручи до уваги характер скоєного злочину, в якому підсудний ОСОБА_4 діяв як посадова особа, а також особу підсудного, який раніше не судимий, має стійкі соціальні звязки - постійне місце проживання, сімю та виключно позитивну характеристику, на даний час посади начальника ОСОБА_8 відокремленого підрозділу ВКГ «Вінницяводоканал» не займає, а також наявність девяти вказаних вище обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням цих обставин та особи винного суд на підставі ч.1 ст.69 КК України вважає достатнім для виправлення підсудного призначити основне покарання нижче від найнижчої межі та визначити його у розмірі чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника підприємства, установи чи організації на строк три роки;

вчинений підсудним ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким, за який законом передбачене покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Однак, беручи до уваги характер скоєного злочину, в якому підсудний ОСОБА_4 не діяв як посадова особа, однак, був його співучасником, а також особу підсудного, який раніше не судимий, має стійкі соціальні звязки - постійне місце проживання, сімю та виключно позитивну характеристику, а також наявність девяти вказаних вище обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням цих обставин та особи винного суд на підставі ч.1 ст.69 КК України вважає достатнім для виправлення підсудного призначити основне покарання нижче від найнижчої межі та визначити його у розмірі пяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.2 ст.69 КК України з урахуванням усіх вказаних обставин суд не призначає підсудному додаткового покарання, що передбачене санкцією ч.5 ст.191 КК України у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ч.ч. 1, 3 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та приєднання додаткових покарань, призначених за ч.4 ст.190, ч.4, ч.5 ст.191 КК України, остаточне покарання підсудному ОСОБА_4 суд визначає у виді пяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника підприємства, установи чи організації на строк три роки та з конфіскацією майна. На підставі ч.5 ст.72 КК України суд має підстави зарахувати підсудному ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього увязнення з 16 лютого 2008 року по 16 квітня 2008 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Беручи до уваги усі обставини та особу підсудного, суд вважає, що підсудний не є такою суспільно-небезпечною особою, яка підлягає обовязковому триманню в місцях позбавлення волі. Суд враховує ту обставину, що підсудний ОСОБА_4 в рамках цієї кримінальної справи утримувався під вартою в умовах досудового увязнення, що також сприяло досягненню мети покарання, передбаченої ч.ч.2,3 ст.50 КК України. Досліджені судом фактичні дані про особу підсудного дають підстави вважати, що без відбування покарання в умовах позбавлення волі ОСОБА_4 беззаперечно доведе своє виправлення, оскільки в його особистості відбулися позитивні зміни, які створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Суд вважає, що підсудний ОСОБА_4 може бути виправлений та перевихований без ізоляції його від суспільства, і має підстави застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання із випробуванням та іспитовим строком - три роки, а також встановити обмеження передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

При вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу підсудному ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, суд не має підстав для її зміни чи скасування, а тому вважає необхідним міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

При обранні підсудному ОСОБА_5 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, яким заподіяно шкоди встановленому порядку несення військової служби, так і особу підсудного, який раніше не судимий, по службі характеризується позитивно, зарекомендував себе кваліфікованим та грамотним офіцером, здібним організатором та вмілим керівником. Страждає хронічними захворюваннями, має сім*ю, неповнолітню дитину, що підтверджується дослідженими в ході судового розгляду матеріалами, які характеризують обвинуваченого.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які помякшують покарання підсудному ОСОБА_5 є щире каяття, що виразилося у критичній оцінці підсудним своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність та активне сприяння розкриттю злочину - добровільне надання підсудним органу досудового розслідування та суду допомоги в зясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття (розповів про час, місце та спосіб вчиненого злочину). На підставі ч.2 ст.66 КК України до обставин, що помякшують покарання суд відносить позитивну характеристику підсудного та сумлінне ставлення до праці.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_5, судом не встановлено.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_5 за правилами ст.50 КК України з урахуванням обставини, які помякшують покарання, суд має підстави обрати відносно нього міру покарання у мінімальному розмірі, передбаченому ч.2 ст.425КК України, у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ч.5 ст.72 КК України суд має підстави зарахувати підсудному ОСОБА_5 в строк покарання строк попереднього увязнення з 03 березня 2008 року по 03 листопада 2008 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Судом встановлено, що підсудний ОСОБА_5 на день набрання чинності Законом України «Про амністію» від 08.07.2011 №3680-VI є особою, не позбавленою батьківських прав, яка на день набрання чинності цим Законом має дитину, якій не виповнилося 18 років, що підтверджено копією свідоцтва про народження дитини ОСОБА_74, ІНФОРМАЦІЯ_17 (т.18 а.с. 246). Вчинений ОСОБА_5 злочин, передбачений ч. 2 ст. 425 КК України є злочином, вчиненим з необережності, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України. Відповідно до п.«в» ч. 1 ст. 1, ст.12 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 є підстави для звільнення його від покарання у виді трьох років позбавлення волі. Підсудний дав письмову згоду на застосування відносно нього ЗУ «Про амністію» (а.с. 140 том 20).

При вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу підсудному ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу, суд не має підстав для її зміни чи скасування, а тому вважає необхідним міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

При обранні підсудному ОСОБА_6 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, яким заподіяно шкоди власності держави Україна, так і особу підсудного, раніше не судимий, по службі характеризувався позитивно, зарекомендував себе сумлінним, наполегливим та професійно грамотним працівником. За місцем проживання характеризується позитивно, з сусідами ввічливий, доброзичливий, гарний батько та чоловік, на його утриманні пристаріла бабуся, бере участь в громадському житті, страждає хронічними захворюваннями, на диспансерному психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, що підтверджується дослідженими в ході судового розгляду матеріалами, які характеризують обвинуваченого.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами які помякшують покарання підсудному ОСОБА_6 є щире каяття, що виразилося у критичній оцінці підсудним своєї злочинної поведінки шляхом часткового визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність та добровільне часткове відшкодування завданого збитку. На підставі ч.2 ст.66 КК України до обставин, що помякшують покарання суд відносить позитивну характеристику підсудного, сумлінне ставлення до праці, наявність хронічних захворювань.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_6, судом не встановлено.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_6 за правилами ст.50 КК України з урахуванням обставини, які помякшують покарання, суд має підстави обрати відносно нього міру покарання необхідну й достатню для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Вчинений підсудним ОСОБА_6 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким, за який законом передбачене покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Однак, беручи до уваги характер скоєного злочину, в якому підсудний ОСОБА_6 діяв як посадова особа, а також особу підсудного, який раніше не судимий, має стійкі соціальні звязки - постійне місце проживання, сімю та виключно позитивну характеристику, а також наявність пяти вказаних вище обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням цих обставин та особи винного суд на підставі ч.1 ст.69 КК України вважає достатнім для виправлення підсудного призначити основне покарання нижче від найнижчої межі та визначити його у розмірі чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України на строк три роки та з конфіскацією майна.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати підсудному ОСОБА_6 строк попереднього увязнення з 18 лютого 2008 року по 18 жовтня 2008 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Беручи до уваги усі обставини та особу підсудного, суд вважає, що підсудний не є такою суспільно-небезпечною особою, яка підлягає обовязковому триманню в місцях позбавлення волі. Суд враховує ту обставину, що підсудний ОСОБА_6 в рамках цієї кримінальної справи утримувався під вартою в умовах досудового увязнення, що також сприяло досягненню мети покарання, передбаченої ч.ч.2,3 ст.50 КК України. Досліджені судом фактичні дані про особу підсудного дають підстави вважати, що без відбування покарання в умовах позбавлення волі ОСОБА_6 беззаперечно доведе своє виправлення, оскільки в його особистості відбулися позитивні зміни, які створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Суд вважає, що підсудний ОСОБА_6 може бути виправлений та перевихований без ізоляції його від суспільства, і має підстави застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання із випробуванням та іспитовим строком - три роки, а також встановити обмеження передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

При вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу підсудному ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу, суд не має підстав для її зміни чи скасування, а тому вважає необхідним міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

При обранні підсудному ОСОБА_7 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, яким заподіяно шкоди власності держави Україна, так і особу підсудного, який є пенсіонером, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, користується авторитетом, приймає активну участь у громадському житті міста, нагороджений Почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України «За сумлінну працю та високий професіоналізм», Почесною грамотою виконкому Уманської міської ради «За сумлінну працю, вагомий особистий внесок у справу збереження та пропаганди історичних та мистецьких надбань України», має Подяку Міністерства культури України «За активну пропаганду української національної культури та мистецтва», має Подяку від начальника УМВС України в Черкаській області «За вагомий особистий внесок у справу формування високих духовних та культурно-етичних якостей працівників органів внутрішніх справ», має подяку за збережену українську спадщину, нагороджений Дипломом загальноукраїнського проекту «Україна туристична». Має нагороди: медаль «За безупречную службу» третього ступеню, медаль «50 ОСОБА_75 Сил СССР», медаль «60 ОСОБА_75 Сил СССР», медаль «70 ОСОБА_75 Сил СССР», медаль «За трудовую доблесть», відзнака-нагрудний знак «Умань-поріднення». На диспансерному психіатричному та наркологічному обліках не перебуває. Страждає хронічними захворюваннями, добровільно повідомив про вчинений ним злочин, щиро покаявся і активно сприяв розкриттю злочину.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які помякшують покарання підсудному ОСОБА_7 є зявлення із зізнанням, щире каяття, що виразилося у критичній оцінці підсудним своєї злочинної поведінки шляхом часткового визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активне сприяння розкриттю злочину - добровільне надання обвинуваченим органу досудового розслідування допомоги в зясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття (розповів про час, місце та спосіб вчиненого злочину, добровільно видав органу досудового слідства кошти, отримані внаслідок злочину) та добровільне (часткове) відшкодування завданого збитку. На підставі ч.2 ст.66 КК України до обставин, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_7 суд відносить позитивну характеристику підсудного, активну громадську діяльність, сумлінне ставлення до праці, наявність державних нагород, похилий вік та наявність захворювань.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_7, судом не встановлено.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_7 за правилами ст.50 КК України з урахуванням обставини, які помякшують покарання, суд має підстави обрати відносно нього міру покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України на підставі ст.69 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника підприємства, установи чи організації на строк три роки.

вчинений підсудним ОСОБА_7 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким, за який законом передбачене покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Однак, беручи до уваги характер скоєного злочину, в якому підсудний ОСОБА_7 діяв як посадова особа, а також особу підсудного, який раніше не судимий, має стійкі соціальні звязки - постійне місце проживання, сімю та виключно позитивну характеристику, а також наявність десяти вказаних вище обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням цих обставин та особи винного, суд на підставі ч.1 ст.69 КК України вважає достатнім для виправлення підсудного призначити основне покарання нижче від найнижчої межі та визначити його у розмірі чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника підприємства, установи чи організації на строк три роки. На підставі ч.2 ст.69 КК України з урахуванням усіх вказаних обставин та особи винного, який є непрацездатною особою (пенсіонером), суд не призначає підсудному додаткового покарання, що передбачене санкцією ч.5 ст.191 КК України у виді конфіскації майна.

Беручи до уваги усі обставини та особу підсудного, суд вважає, що підсудний не є такою суспільно-небезпечною особою, яка підлягає обовязковому триманню в місцях позбавлення волі. Суд враховує ту обставину, що підсудний ОСОБА_7 до вчиненого злочину сумлінно працював та нагороджений за вагомий особистий внесок у справу збереження та пропаганди історичних та мистецьких надбань України, добровільно повідомив правоохоронні ограни про скоєний злочин та передав грошові кошти, отримані внаслідок злочину, що також сприяло досягненню мети покарання, передбаченої ч.ч.2,3 ст.50 КК України. Досліджені судом фактичні дані про особу підсудного дають підстави вважати, що без відбування покарання в умовах позбавлення волі ОСОБА_7 беззаперечно доведе своє виправлення, оскільки в його особистості відбулися позитивні зміни, які створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Суд вважає, що підсудний ОСОБА_7 може бути виправлений та перевихований без ізоляції його від суспільства, і має підстави застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання із випробуванням та іспитовим строком - три роки, а також встановити обмеження передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

При вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу підсудному ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу, суд не має підстав для її зміни чи скасування, а тому вважає необхідним міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Прокурор відділу військової прокуратури Центрального регіону України заявив цивільний позов в інтересах Міністерства культури України до підсудних про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, на загальну суму 180000 (сто вісімдесят тисяч) гривень. В ході судового розгляду прокурор підтримав цивільний позов. В своєму позові прокурор посилається на те, що під час досудового слідства розшукано 11 оригіналів викрадених картин, які повернуті державі. Разом з тим слідством не встановлено місцезнаходження та не повернуто державі 10 оригіналів картин. Зокрема, оригінали картин художників ОСОБА_29 «Теплий день», вартістю 10000 гривень, ОСОБА_30 «Квітучий серпень», вартістю 10000 гривень, на загальну суму 20000 гривень, оригінали картин художників ОСОБА_9 «Травень», вартістю 7000 гривень, ОСОБА_10 «Прилив», вартістю 10000 гривень, ОСОБА_13 «Село Комарище», вартістю 15000 гривень, ОСОБА_12 «ОСОБА_12 сад», вартістю 10000 гривень, на загальну суму 42000 гривень, які знаходились на обліку ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва і відносились до державної частини музейного фонду, якими незаконно, шляхом заміни оригіналів на копії заволодів і розпорядився на власний розсуд ОСОБА_4 Також оригінали картин художників ОСОБА_19 «Зимовий вечір», вартістю 60000 гривень, ОСОБА_20 «Квітневий день», вартістю 40000 гривень, на загальну суму 100000 гривень, які знаходились на обліку Уманського краєзнавчого музею і відносились до державної частини музейного фонду та якими ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконно, шляхом заміни оригіналів на копії заволоділи і розпорядились на власний розсуд. Оригінали картин художника ОСОБА_27 «ОСОБА_27 на Чернігівщині», вартістю 10000 гривень та «Українські квіти», вартістю 8000 гривень, на загальну суму 18000 гривень, які знаходились на обліку ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва і відносились до державної частини музейного фонду, були отримані ОСОБА_5В та якими шляхом заміни оригіналів на копії, заволодів і розпорядився на власний розсуд ОСОБА_4 Просив стягнути на користь держави в особі Міністерства культури України: із ОСОБА_4 62000 гривень завданих збитків,

солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завдані збитки у сумі 100000 гривень,

солідарно із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 завдані збитки в сумі 18000 гривень.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засідання пояснив, що він відшкодував завдані збитки за картини ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва. В ході судового розгляду підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 заперечували щодо вартості картин Уманськогого краєзнавчого музею, посилаючись на свої показання, дані в ході судового розгляду. Інші учасники судового розгляду заперечень проти позову суду не надали.

Вирішуючи цивільний позов прокурора про відшкодування шкоди, завданої злочином, суд вважає його частково обґрунтованим, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що вказані у позові картини, які були предметом злочину, не повернуті. Вартість картин доведена висновками судово- мистецтвознавчих експертиз. Підсудним ОСОБА_4 відшкодовано заявлену прокурором шкоду в сумі 72000 гривень, що підтверджено квитанціями про сплату коштів на суму 42000 гривень (а.с.163 том 21) та на суму 30000 гривень (а.с.195 том 22). Також судом встановлено, що підсудний ОСОБА_6 відшкодував збитки в сумі 610 гривень ( а.с.165, 166, 167 том 21) та підсудний ОСОБА_7 відшкодував збитки в сумі 300 гривень (а.с. 164 том 21), тобто, сума залишку невідшкодованої шкоди становить 8000 (вісім тисяч) гривень вартості картин ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва та 99090 (девяносто девять тисяч девяносто) гривень вартості картин Уманського краєзнавчого музею.

На підставах, визначених ст.328 КПК України (ред.1960 року) ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1190 ЦК України суд вважає частково обґрунтованими позовні вимоги прокурора про стягнення із підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави в особі Міністерства культури України солідарно завданої шкоди в розмірі 8000 гривень та солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь держави в особі Міністерства культури України 99090 (девяносто девять тисяч девяносто) гривень шкоди, завданої злочином, оскільки внаслідок вчиненого підсудними злочину, держава понесла витрати майнового характеру.

Оскільки прокурор довів обставини, на які він посилається в позовній заяві, суд має підстави позовні вимоги задовольнити частково на вказану суму. В задоволенні іншої частини позовних вимогсуд має підстави відмовити як таких, що заявлені безпідставно, оскільки збитки частково відшкодовано.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, при подачі позову 13.01.2009 прокурор на підставі п.8 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» звільнений від судових витрат (державного мита), ці витрати підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі, встановленому п.п.а п.1 ст.3 Декрету КМУ «Про державне мито» у редакції, чинній на дату подання позову один відсоток ціни позову, але не менше трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Таким чином із підсудних підлягають стягненню в дохід держави такі суми судових витрат (державного мита): із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 51 гривня по 25 гривень 50 копійок із кожного, із ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 990 гривень 90 копійок по 330 гривень 30 копійок із кожного.

Крім цього, в ході судового розгляду захисником підсудного ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_2 подано дві скарги на дії слідчого. В своїх скаргах захисник посилається на те, що в ході досудового розслідування слідчим неправильно кваліфіковано дії його підзахисного. Захисник посилається на порушення вимог закону при предявленні обвинувачення ОСОБА_7 та кваліфікації його дій слідчим. Зазначив, що дії ОСОБА_7 у вчиненні трьох інкримінованих окремих злочинів неправильно кваліфіковано за ч.5 ст.191 КК України, а також що слідчим незаконно кваліфіковано інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_7 заволодіння картиною «Легенда Київського футболу» вартістю 120000 гривень за ч.5 ст.191 КК України як злочину, вчиненому в особливо великому розмірі. Вказані дії вважає істотним порушенням вимог закону, просив суд визнати дії слідчого неправомірними.

Відповідно до ч.2 ст.234 КПК України (ред.1960 року) скарги на дії слідчого розглядаються судом при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачене цим кодексом. Розглянувши скарги на дії слідчого за правилами, встановленими вказаною нормою, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.114 КПК України (ред.1960 року) при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.

Оскаржувані захисником ОСОБА_2 дії слідчого з особливо важливих справ військової прокуратури Центрального регіону ОСОБА_76 в частині предявлення обвинувачення та кваліфікації дій ОСОБА_7 не потребують згоди суду (судді) або прокурора, ці дії відповідають вимогам ч.1 ст.114 КПК України (ред.1960 року), вчинені ним відповідно до ст.ст.131 133 КПК України (ред.1960 року). Доводи захисника не дають підстав вважати неправомірними дії слідчого. З урахуванням наведеного, суд має підстави відхилити ці скарги на дії слідчого.

При вирішення питання судових витрат, суд керується вимогами п.1 ч.1 ст.91, ст.93 КПК України (ред.1960 року), відповідно до якої судові витрати покладаються на засуджених. Відповідно до ч.2 вказаної статті при визнанні підсудного винним суд постановляє стягнути з нього судові витрати. В тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

Вартість експертиз копій та оригіналів картин ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва, якими незаконно заволодів ОСОБА_4 становить: ОСОБА_9 «Травень» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №5949 від 20.10.2008 (Т.15 а.с. 56-58); ОСОБА_10 «Прилив» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №5943 від 20.10.2008 (Т.15 а.с. 14-16); ОСОБА_13 «Село Камарище» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №5944 від 20.10.2008 (Т.15 а.с. 36-38); ОСОБА_12 «ОСОБА_12 сад» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №5946 від 20.10.2008 (Т. 15 а.с. 25-27); ОСОБА_15 «В Сідневі» - 4230 гривень 00 копійок, висновок №5942/10110 від 26.09.2008 (Т. 14 а.с. 160-163); ОСОБА_16 «Літній день в Карпатах» - 4230 гривень 00 копійок, висновок №3283/3971 від 26.09.2008 (Т. 14 а.с. 134-137); ОСОБА_29 «Теплий день» - 4658 гривень 50 копійок, висновок №2466/7237/7955 від 23.07.2008 (Т. 13 а.с. 200-203); ОСОБА_30 «Квітучий серпень» - 4072 гривні 00 копійок, висновок №2464/7953 від 23.07.2008 (Т.13 а.с. 186-189); ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори» - 4072 гривні 00 копійок, висновок №2465/7954 від 20.10.2008 (Т. 13 а.с. 215-218), всього 34422 гривні 50 копійок.

Вартість експертиз копій та оригіналів картин ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва, якими незаконно заволодів ОСОБА_4, до втрати яких призвело недбале ставлення до військової служби ОСОБА_5 становить: ОСОБА_25 «ОСОБА_8 на Чернігівщині» - 3876 гривень 50 копійок, висновок №3005/9648 від 19.09.2008 (Т. 14 а.с. 47-50), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2469 від 18.09.2008 (Т. 14 а.с. 63-65);«Весеннее половодье» - 3876 гривень 50 копійок, висновок №3006/9649 від 19.09.2008 (Т. 14 а.с. 107-110), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2471 від 18.09.2008 (Т. 14 а.с. 87-89); ОСОБА_26 «ОСОБА_8 води» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №4410 від 26.09.2008 (Т. 14 а.с. 148-150), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2468 від 26.09.2008 (Т. 14 а.с. 176-178);ОСОБА_27 «ОСОБА_27 в Криму» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №2470 від 19.09.2008 (Т. 14 а.с. 75-77), 376 гривень 00 копійок, висновок №10050 від 27.10.2008; ОСОБА_27 «Українські квіти» - 376 гривень 00 копійок, висновок №10051 від 27.10.2008 (Т. 15 а.с. 114), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2472 від 19.09.2008 (Т. 14 а.с. 122-124), всього 28245 гривень.

Вартість експертиз копій та оригіналів картин Уманського краєзнавчого музею, якими незаконно заволоділи ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з становить: ОСОБА_18 «Міст над Дніпром» - 3876 гривень 50 копійок, висновок №2306/7007 від 01.08.2008 (Т. 14 а.с. 17-19), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2784 від 27.06.2008 (Т. 13 а.с. 141-144); ОСОБА_19 «Зимовий вечір» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №2785 від 27.06.2008 (Т. 13 а.с. 119-122); ОСОБА_20 «Квітневий день» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №2783 від 27.06.2008 (Т. 13 а.с. 131-133);ОСОБА_18 «Осіння пора» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №2778 від 27.06.2008 (Т.13 а.с. 85-87), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2780 від 27.06.2008(Т. 13 а.с. 63-66); ОСОБА_24 «Зимове сонце» - 3876 гривень 50 копійок, висновок №9592/9832 від 19.09.2008 (Т. 14 а.с. 31-34), 3290 гривень 00 копійок, висновок № 2782 від 27.06.2008 (Т. 13 а.с. 107-110), всього 27493 гривні.

Вартість експертиз копій та оригіналів картин Уманського краєзнавчого музею, якими незаконно заволоділи ОСОБА_4 та ОСОБА_7 становить: ОСОБА_24 «Осіннє очарування» - 4267 гривень 50 копійок, висновок №2305/7006 від 01.08.2008 (Т. 14 а.с. 4-7), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2781 від 27.06.2008 (Т. 13 а.с. 96-99); І.ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу» - 3290 гривень 00 копійок, висновок №1950 від 27.06.2008 (Т. 13 а.с. 75-77), 3290 гривень 00 копійок, висновок №2779 від 27.06.2008 (Т. 13 а.с. 51-54), всього 14137 гривень 50 копійок.

З урахуванням вартості проведених експертиз та ступеня вини кожного, сума сплати судових витрат, що мають бути видані експертам за проведені експертизи становить: з ОСОБА_4 34422 гривні 50 копійок, з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 14122 гривні 50 копійок, з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 9164 гривні 33 копійки, з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 по 7068 гривень 75 копійок.

При вирішенні питання щодо речових доказів оригіналів картин Уманського краєзнавчого музею, суд на підставі ст.81 ч.1 п.5 КПК України (ред..1960 року) повертає їх законному володільцеві - Уманському краєзнавчому музею. Оскільки заявлено клопотання вих.№32 від 06.05.2015 директора Уманського краєзнавчого музею про передачу цьому музею речових доказів копій картин, оригінали яких належать до музейного фонду вказаного музею, для подальшого їх використання в експозиційній роботі, суд на підставі ст.81 ч.1 п.3 КПК України (ред..1960 року) передає їх Уманському краєзнавчому музею.

При вирішенні питання щодо речових доказів оригіналів картин ОСОБА_8 районного музею образотворчого мистецтва, суд на підставі ст.81 ч.1 п.5 КПК України (ред..1960 року) повертає їх законному володільцеві - ОСОБА_8 районному музею образотворчого мистецтва. Оскільки заявлено клопотання вих..№01-13-50 від 15.04.2016 Відділу культури і туризму ОСОБА_8 РДА Вінницької області про речових доказів копій картин, оригінали яких належать до музейного фонду ОСОБА_8 районного музею образотворчого мистецтва, суд на підставі ст.81 ч.1 п.3 КПК України (ред..1960 року) передає їх цьому музею .

При вирішенні питання про речові докази інвентарну книгу № 1 М для запису експонатів образотворчого мистецтва ОСОБА_18 «Мж», «Мс», «Мг»; книгу № 2 вступних записів експонатів, інвентарну книгу №5 для запису експонатів образотворчого мистецтва,справуз актами прийому предметів музейного значення за 1988 рік; книгу з актами прийому експонатів; книгу №8 вступу експонатів до Уманського краєзнавчого музею, суд відповідно до ст.81 КПК України (ред..1960 року) має підстави передати їх Уманському краєзнавчому музею;

-книгу надходжень ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва на 116 арк., книгу наукового інвентарю по групах збереження ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва на 167 арк., книгу реєстрації актів прийому на постійне зберігання ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва на 47 арк., книгу обліку виставок ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва на 72 арк., книгу обліку масових заходів на 102 арк., суд відповідно до ст. 81 КПК України (ред..1960 року) має підстави передати їх ОСОБА_8 районному музею образотворчого мистецтва;

При вирішенні питання про речові докази - грошові кошти номіналом по двісті гривень на загальну суму 4600 (чотири тисячі шістсот) гривень та номіналом по сто доларів США на загальну суму 3500 (три тисячі пятсот) доларів США, які були передані в ході досудового розслідування ОСОБА_7 як гроші, нажиті злочинним шляхом, суд на підставі ст.. 81 ч. 1 п. 4 КПК України (ред..1960 року) передає їх в дохід держави.

При вирішенні питання про речовий доказ - паспорт громадянина України для виїзду за кордон тип Р серії АЕ № 054950, суд відповідно до ст. 81 КПК України (ред..1960 року) має підстави повернути законному володільцю - ОСОБА_4

При вирішенні питання про речові докази - відеокасету Sony серійний номер 34 НС 440 SH 2141 із допитом свідка ОСОБА_41 від 21.02.2008 та відтворенням обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_41 від 21.02.2008, відеокасету ТДК із допитом підозрюваного ОСОБА_4 від 17.02.2008, оптичний диск марки ACME, серійний №ZC8278 CDRWHS80MIN 5024203B1351414HS, роздруківку телефонних з'єднань, кальки картин, суд на підставі ст.83 ч. 4 КПК України (ред..1960 року) залишає їх в справі протягом усього часу їх зберігання.

При вирішення питання про речові докази - зошит обліку здачі та прийому експозицій за 2004-2005 роки; зошит обліку здачі та прийому експозицій за кінець 2005 - березень 2008 року; книгу здачі на пульт охорони відповідальним черговими художнього музею; зошит обліку виходу на роботу працівників Уманського краєзнавчого музею; книгу виходу на роботу працівників Уманського краєзнавчого музею за 2006-2007 роки, книгу контролю прибуття-вибуття з роботи працівників; книгу контролю прибуття - вибуття з роботи працівників за період з грудня 2005 року по листопад 2006 року; книгу здачі прийому-здачі чергувань за період з 21.01.2005 року по березень 2008 року; книгу виходу на роботу за період з червня 2003 року по січень 2005 року, які на підставі постанов від 19.03.2008 та від 26.03.2008 (а.с.171,185 том 6) визнані речовими доказами, суд керуючись вимогами ст.81 КПК України (ред.1960 року), має підстави передати їх до Уманського краєзнавчого музею..

При вирішенні питання про речовий доказ картина розміром 138х98,5 см. із зображенням природи, що вилучена в ході обшуку зі стіни житла батьків ОСОБА_4 (а.с.71-72 том 2) та визнана речовим доказом постановою від 22.02.2008 (а.с.75-76 том 2), суд виходить із того, що цей предмет не є обєктом злочинних дій чи річчю, яка нажита злочинним шляхом, а тому відповідно до ст.81 КПК України (ред.1960 року), має підстави повернути її законному володільцю - ОСОБА_4

При вирішенні питання про речовий доказ грошові кошти номіналом 100 доларів США серії FF номер 30539303 А (Постанова про визнання речовими доказами на а.с.286 том 12), що вилучені в ОСОБА_47 на підставі протоколу виїмки від 19.02.2008, які не є обєктом злочинних дій або грошовими коштами, нажитими злочинним шляхом, оскільки як встановлено із протоколу виїмки (а.с.112-113 том 2) ці кошти були передані у вигляді спонсорської допомоги на розвиток ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва, суд на підставі ст.81 КПК України (ред.1960 року) передає ці кошти ОСОБА_8 районному музею образотворчого мистецтва.

При вирішенні питання про інші речові докази, які є документами у цій справі, суд на підставі ст. 83 ч. 4 КПК України (ред..1960 року) має підстави залишити їх в матеріалах справи протягом усього часу їх зберігання.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, (ред.1960 року), п.11 розділу ХІ КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника підприємства, установи чи організації на строк три роки.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді пяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.ч.1, 3 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді пяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника підприємства, установи чи організації на строк три роки та з конфіскацією майна.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього увязнення з 16 лютого 2008 року по 16 квітня 2008 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання, з випробуванням, встановити йому іспитовий строк три роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обовязки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2ст. 425 КК Україниі призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк покарання строк попереднього увязнення з 03 березня 2008 року по 03 листопада 2008 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

На підставі п. «в» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 №3680-VI звільнити ОСОБА_5 від покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 5ст. 191 КК Україниі призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України на строк три роки та з конфіскацією майна.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк покарання строк попереднього увязнення з 18 лютого 2008 року по 18 жовтня 2008 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання, з випробуванням, встановити йому іспитовий строк три роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обовязки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника підприємства, установи чи організації на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання, з випробуванням, встановити йому іспитовий строк три роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 такі обовязки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора в інтересах Міністерства культури України до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави в особі Міністерства культури України солідарно 8000 (всім тисяч) гривень шкоди, заподіяної злочином.

Стягнути із ОСОБА_4 25 (двадцять пять) гривень 50 копійок в дохід держави судових витрат, повязаних зі сплатою державного мита.

Стягнути із ОСОБА_5 25 (двадцять пять) гривень 50 копійок в дохід держави судових витрат, повязаних зі сплатою державного мита.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь держави в особі Міністерства культури України солідарно 99090 (девяносто девять тисяч девяносто) гривень шкоди, заподіяної злочином.

Стягнути із ОСОБА_4 330 (триста тридцять) гривень 30 копійок в дохід держави судових витрат, повязаних зі сплатою державного мита.

Стягнути із ОСОБА_6 330 (триста тридцять) гривень 30 копійок в дохід держави судових витрат, повязаних зі сплатою державного мита.

Стягнути із ОСОБА_7 330 (триста тридцять) гривень 30 копійок в дохід держави судових витрат, повязаних зі сплатою державного мита.

Скарги від 25.05.2016 та від 13.06.2017 захисника адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_7 на дії та бездіяльність слідчого відхилити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Київського Науково-Дослідницького інституту судових експертиз 64778 (шістдесят чотири тисячі сімсот сімдесят вісім) гривень 08 копійок судових витрат за проведення судово-мистецтвознавчих експертиз.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Київського Науково-Дослідницького інституту судових експертиз 14122 (чотирнадцять тисяч сто двадцять дві) гривні 50 копійок судових витрат за проведення судово-мистецтвознавчих експертиз.

Стягнути з ОСОБА_6 та на користь Київського Науково-Дослідницького інституту судових експертиз 9164 (девять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 33 копійки судових витрат за проведення судово-мистецтвознавчих експертиз.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Київського Науково-Дослідницького інституту судових експертиз 16233 (шістнадцять тисяч двісті тридцять три) гривні 08 копійок судових витрат за проведення судово-мистецтвознавчих експертиз.

Речові докази:

- оригінали картин - ОСОБА_24 «Осіннє очарування», ОСОБА_24 «Зимове сонце», ОСОБА_18 «Міст над Дніпром», ОСОБА_18 «Осіння пора», І. ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу», ОСОБА_9 «Зимовий день», ОСОБА_63 «Святковий стіл», ОСОБА_22 «Натюрморт» - повернути законному володільцю Уманському краєзнавчому музею.

- копії картин ОСОБА_24 «Осіннє очарування», ОСОБА_24 «Зимове сонце», ОСОБА_19 «Зимовий вечір», ОСОБА_18 «Міст над Дніпром», ОСОБА_18 «Осіння пора», ОСОБА_20 «Квітневий день», І. ОСОБА_35 «Легенда Київського футболу» - передати Уманському краєзнавчому музею.

- оригінали картин ОСОБА_32 «Ріка», ОСОБА_33 «Роща в Петровке», ОСОБА_33 «В порту», ОСОБА_11 «З сінокосу», невідомого автора «Березовий гай», ОСОБА_14 «Криниця Буша», ОСОБА_25 «ОСОБА_9 на Чернігівщині», ОСОБА_25 «Весеннее половодие», ОСОБА_26 «ОСОБА_9 води», ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори», ОСОБА_15 «В Сідневі», ОСОБА_16 «Літній день Карпатах» повернути законному володільцю ОСОБА_8 районному музею образотворчого мистецтва;

- копії картин ОСОБА_25 «ОСОБА_8 на Чернігівщині», ОСОБА_25 «Весеннее половодие», ОСОБА_26 «ОСОБА_8 води», ОСОБА_27 «ОСОБА_27 в Криму», ОСОБА_27 «Українські квіти», ОСОБА_29 «Теплий день», ОСОБА_30 «Квітучий серпень», ОСОБА_31 «Київ з Батиєвої гори», ОСОБА_9 «Травень», ОСОБА_10 «Прилив», ОСОБА_77 «ОСОБА_77 сад», ОСОБА_13 «Село Комарище», ОСОБА_15 «В Сідневі», ОСОБА_16 «Літній день в Карпатах» - передати ОСОБА_8 районному музею образотворчого мистецтва,

- оригінал офіційного листа начальника ОСОБА_8 МРВ СБУ у Вінницькій області на адресу директора ОСОБА_8 художнього музею вих.№ 53/я45нт від 05.02.2007 року; оригінал гарантійної розписки начальника ОСОБА_8 МРВ УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_5 від 06.02.2007; оригінал акту № 1 повернення предметів на постійне зберігання начальником ОСОБА_8 МРВ УСБ України у Вінницькій області до ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва від 23 листопада 2007 року; оригінал акту № 2 видачі предметів на тимчасове зберігання з ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва начальнику ОСОБА_8 МРВ УСБ України у Вінницькій області від 6 лютого 2007 року; оригінал акту № 2 повернення предметів на постійне зберігання військовим комісаром Ямпільсько-Томашпільського ОРВК до ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва від 27 листопада 2007 року; оригінал акту № 13 видачі предметів на тимчасове зберігання з ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва військовому комісару Ямпільсько-Томашпільського ОРВК від 9 серпня 2007 року; оригінал акту візуального обстеження художніх цінностей (картин в кількості трьох штук), які були повернуті ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва Ямпільсько-Томашпільським ОРВК; оригінал пояснювальної записки ОСОБА_40 від 9.08.2007 року на імя директора ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва ОСОБА_38; оригінал пояснювальної записки ОСОБА_40 від 9.08.2007 року ні імя директора ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва ОСОБА_38; оригінал акту візуального обстеження художніх цінностей (картин в кількості трьох штук), які були повернуті ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва Ямпільсько-Томашпільським ОРВК; оригінал офіційного листа військового комісара Ямпільсько-Томашпільського ОРВК майора ОСОБА_28 на адресу директора ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва ОСОБА_38; оригінал акту № 14 видачі предметів на тимчасове зберігання з ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва військовому комісару Ямпільсько-Томашпільського ОРВК майору ОСОБА_28 від 9 серпня 2007 року; оригінал офіційного листа військового комісара Ямпільсько-Томашпільського ОРВК майора ОСОБА_28 на адресу директора ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва ОСОБА_38; копія офіційного листа начальника управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації ОСОБА_78 вих. № 40/02-21 від 15.01.08 року; оригінал наказу начальника відділу культури і туризму ОСОБА_8 районної державної адміністрації № 5 від 17 січня 2008 року; оригінал офіційного листа директора ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва ОСОБА_38 на адресу директора Вінницького художнього музею ОСОБА_79; оригінал мистецтвознавчого заключення обласного художнього музею м. Вінниці вих. № 01-69 від 14.12.2007 року; оригінал акту ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва від 17 грудня 2007 року; лист за вих. № 126 від 04.08.2006 року; гарантійна розписка від 04.08.2006 року; довіреність серії ЯММ № 247274 від 04.08.2006 року; акт № 17 від 04.08.2006 року; лист за вих.. № 120 від 09.07.2007 року; довіреність серії ЯНК № 867788 від 09.07.2007 року; акт № 11 від 10.07.2007 року; акт № 12 від 10.07.2007 року; акт візуального обстеження художніх цінностей від 12.12.2007 року;уніфіковані паспорти та картки наукового опису ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва: ж-45 №267, ж-87 № 269, ж-49 № 134, ж-2 № 227, ж-31 № 259, ж-59 № 129, ж-95 № 298, ж-52 № 139, ж-54 № 146, ж-68 № 130, ж-57 № 142, ж-56 № 123, ж-2- № 194, ж-3 № 250, ж-48 № 112, ж-17 № 193, ж- 29 № 268, ж-63 № 145, ж-120 № 473, ж-99 № 341; оригінал листа начальника ОСОБА_8 МРВ СБУ у Вінницькій області вих.№ 53/я45нт від 05.02.2007 року; оригінал акту № 1 повернення предметів на постійне зберігання до ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва від 23 листопада 2007 року; оригінал акту № 2 повернення предметів на постійне зберігання військовим комісаром до ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва від 27 листопада 2007 року; кальки,аркуш паперу із записами, конверт, у якому передані грошові кошти; Оптичний диск марки АСМЕ, серійний № ZC8278 CDRWHS80MIN 5024203В1351414HS, на титульній стороні якого міститься рукописний напис, виконаний барвником чорного кольору «Сердючка», інвентарна картка від 03.11.1973 року на інв. № Мж-22 по книзі вступу № 1801; акт № 3173 від 09.11.1978 року; акт б/н від 1973 року про передачу художніх творів на постійне збереження; акт № 3186 від 29.09.1978 року; лист адресований начальнику відділу культури Уманського міськвиконкому ОСОБА_61 від Начальника Уманського РВ УМВС; акт видачі б/н від 23.11.2006 року; акт видачі б/н від 25.09.2006 року; акт видачі б/н від 23.11.2007 року; акт видачі б/н від 23.06.2007 року; копію службової записки завідуючої фондами УКМ ОСОБА_80 директору ОСОБА_7 від 17.08.2007 року; копію доповідної завідуючої фондами УКМ ОСОБА_64 директору ОСОБА_7 від 21.12.2007 року; копію доповідної завідуючої художнім відділом УКМ ОСОБА_69 директору ОСОБА_7 від 18.12.2007 року; копію службової записки завідуючої фондами УКМ ОСОБА_64 директору УКМ ОСОБА_7 від 22.08.2007 року; список картин, оглянутих художником-реставратором ОСОБА_65 на предмет оригінальності від 22.08.2007; плівка, видана ОСОБА_64в ході проведення допиту її як свідка 14.02.2008; акт відкриття художніх фондів Уманського краєзнавчого музею від 15.08.2007 ; акт відкриття художніх фондів Уманського краєзнавчого музею від 22.08.2007; сім фотокарток, вилучених 21.02.2008 у ОСОБА_8 музеї образотворчого мистецтва, пять фотокарток, виданих свідком ОСОБА_45 під час допитів 20.02.2008 та 12.03.2008 - залишити в матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання;

- інвентарну книгу № 1 М для запису експонатів образотворчого мистецтва ОСОБА_18 «Мж», «Мс», «Мг»; книгу № 2 вступних записів експонатів, інвентарну книгу №5 для запису експонатів образотворчого мистецтва,справуз актами прийому предметів музейного значення за 1988 рік; книгу з актами прийому експонатів; книгу №8 вступу експонатів до Уманського краєзнавчого музею - передати Уманському краєзнавчому музею;

-книгу надходжень ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва на 116 арк., книгу наукового інвентарю по групах збереження ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва на 167 арк., книгу реєстрації актів прийому на постійне зберігання ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва на 47 арк., книгу обліку виставок ОСОБА_8 музею образотворчого мистецтва на 72 арк., книгу обліку масових заходів на 102 арк. - передати ОСОБА_8 районному музею образотворчого мистецтва;

- зошит обліку здачі та прийому експозицій за 2004-2005 роки; зошит обліку здачі та прийому експозицій за кінець 2005 - березень 2008 року; книгу здачі на пульт охорони відповідальним черговим художнього музею; зошит обліку виходу на роботу працівників Уманського краєзнавчого музею; книгу виходу на роботу працівників Уманського краєзнавчого музею за 2006-2007 роки, книгу контролю прибуття-вибуття з роботи працівників; книгу контролю прибуття - вибуття з роботи працівників за період з грудня 2005 року по листопад 2006 року; книгу здачі прийому-здачі чергувань за період з 21.01.2005 року по березень 2008 року; книгу виходу на роботу за період з червня 2003 року по січень 2005 року - передати до Уманського краєзнавчого музею.

- грошові кошти номіналом по двісті гривень на загальну суму 4600 (чотири тисячі шістсот) гривень та номіналомпо сто доларів США на загальну суму 3500 (три тисячі пятсот) доларів США передати в дохід держави;

- грошові кошти номіналом 100 доларів США серії FF номер 30539303 А передати ОСОБА_8 районному музею образотворчого мистецтва,

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон тип Р серії АЕ № 054950 повернути власнику - ОСОБА_4;

- відеокасету Sony серійний номер 34 НС 440 SH 2141 із допитом свідка ОСОБА_41 від 21.02.2008 та відтворенням обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_41 від 21.02.2008, відеокасету ТДК із допитом підозрюваного ОСОБА_4 від 17.02.2008, оптичний диск марки ACME, серійний № ZC8278 CDRWHS80MIN 5024203B1351414HS, роздруківку телефонних з'єднань, кальки - залишити в матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання,

- картину розміром 138х98,5 см. - повернути законному володільцю ОСОБА_4.

Вирок суду може бути оскаржено шляхом подання апеляції до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий А.Г.Любинецька-Онілова