Ухвала суду № 67257128, 12.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 755/6012/16-ц Головуючий у суді першої інстанції: Бартащук Л.П.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/219/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Панченко М.М., Слюсар Т.А.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання права власності на частку в спільному майні у порядку проведення його поділу та визнання договору іпотеки недійсним,-

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 у порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності та визнання недійсним договору іпотеки № 7922732 від 16 вересня 2008 року квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ПАТ «Банк Форум», зареєстрований приватним нотаріусом КМНО Колесник С.А., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 23.10.2003 вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 Під час шлюбу була придбана квартира АДРЕСА_1. Враховуючи те, що між сторонами не досягнуто домовленості про поділ квартири, позивач просила захистити її право у спосіб, зазначений у позовній заяві. Крім того, їй стало відомо, що спірна квартира з 2008 року знаходиться в іпотеці у ПАТ «Банка Форум» згідно договору іпотеки, згоду на укладення якого вона не давала. З наведених підстав позивач просила визнати недійсним договір іпотеки.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання права власності на частку в спільному майні у порядку проведення його поділу та визнання договору іпотеки недійсним, відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції представник позивача подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити у повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції невірно надана оцінка доказів та не врахована судова практика у спорах про поділ майна подружжя, якою передбачено презумпцію віднесення придбаного майна у шлюбі до спільної сумісної власності подружжя. Позивачем надано свідоцтво про одруження, яке підтверджує факт придбання спірного майна під час шлюбу, а тому висновок суду про недоведеність позивачем заявлених вимог не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, суд з власної ініціативи провів аналіз щодо активів та пасивів подружжя, що не є предметом вимог позивача.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача ПАТ «Банк Форум» Кондяков А.С. в судовому засіданні 10 квітня 2017 року заперечував проти доводів апеляційної скарги. Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 24.10.2003 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадського стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблений актовий запис №1603 (а.с. 8). 28.12.2006 між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум») та ОСОБА_6 було укладено Кредитний договір № 0053/06/00-І, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит на придбання нерухомості на первинному ринку у сумі 156 670,00 доларів США строком 27.12.2021 (а.с. 37 - 39). Згідно із додатковою угодою №1 до Кредитного договору №0053/06/00-І від 28.12.2006 були внесенні зміни до п.п. 1.1, 2.3, та 2.10 Кредитного договору№0053/06/00-І від 28.12.2006 року викладено в новій редакції. З метою забезпечення належного виконання умов Кредитного договору між відповідачем ОСОБА_6 та відповідачем АКБ «Форум» 16.09.2008 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 5018 (а.с. 40-43). Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, що стане власністю іпотекодавця після укладення цього договору, а саме: трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Згідно з п. 1.2.1 Договору іпотеки, набуття відповідачем ОСОБА_6 у власність предмета іпотеки у майбутньому, на момент підписання іпотечного договору, підтверджується: Договором № 11/068-Д2 про резервування квартири (приміщення) від 29.11.2006, укладеним між ТОВ «Аквапарк» та Іпотекодавцем ОСОБА_6 Додатковою угодою до нього №1 від 21.12.2006 , Додатковою угодою до нього №2 від 27.03.2008, Договором № 101-К/06/17 купівлі-продажу цінних паперів, укладеного 26.12.2006 між ТОВ «Фондовий капітал» та Іпотекодавцем, актом звірки взаєморозрахунків від 27.03.2008, Актом б/н про пред'явлення облігацій до погашення від 16.09.2008, Актом б/н приймання-передачі квартири від 16.09.2008.

Набуття права власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 відбулося у 2008 році. Так, згідно свідоцтва про право власності Головного управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 10 січня 2009 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_6 Право власності за ОСОБА_6 на вказану квартиру було зареєстровано у Київському міському бюро технічної інвентаризації 14 січня 2009 року, за реєстровим № 45456 (а.с. 45).

Із витребуваних та досліджених в судовому засіданні матеріалів щодо укладення та посвідчення договору іпотеки між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум») та ОСОБА_6 від 16 вересня 2008 року вбачається, що предмет іпотеки (квартира АДРЕСА_1 ) не знаходиться у спільній (сумісній) власності, на момент укладення цього договору предмет іпотеки нікому не проданий, не перебуває під забороною відчуження та в податковій заставі, не існує ніяких прав та вимог інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі тих, що не зареєстровані у встановленому законом порядку, судового спору на нього немає - п. 2.1.5, 2.1.6. На договорі іпотеки іпотекодавцем ОСОБА_6 написано власноруч заяву про те, що на момент придбання квартири АДРЕСА_1 в зареєстрованому шлюбі не перебував, а також однією сім'єю без реєстрації шлюбу ні з ким не проживав. Представник ПАТ «Банк Форум» із заявою ОСОБА_6 ознайомився (а.с. 91-92).

Про те, що іпотекодавець на час укладення кредитного договору з отриманням коштів на придбання нерухомості та договору іпотеки не перебував в зареєстрованому шлюбі та фактичних шлюбних відносинах свідчить також заповнена ним анкета 27 листопада 2006 року, де у розділі 9 «дані про дружину» ним проставлені прочерки, а найближчими рідними зазначено батька та матір (а.с. 49-54). Наданий ОСОБА_6 під час укладення договору паспорт для посвідчення персональних даних також не містить відомостей про сімейний стан (а.с.46-48).

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права при зверненні до суду стосується визнання права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 у порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності та визнання недійсним договору іпотеки № 7922732 квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ «Банк Форум» від 16 вересня 2008 року, зареєстрований приватним нотаріусом КМНО Колесник С.А.

Перевіряючи доводи сторін, надаючи оцінку пред'явлених ними доказів в обґрунтування своїх доводів (заперечень), колегія суддів, виходить з такого.

Норми статей 57, 60 СК України встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбумайно, також набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

У зв'язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Дослідивши та надавши оцінку іншим, крім копії свідоцтва про одруження, доказам, зокрема матеріалів щодо укладення та посвідчення договору кредиту від 28 грудня 2006 року та іпотеки між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум») та ОСОБА_6 від 16 вересня 2008 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що свідоцтво про одруження не є доказом на підтвердження факту набуття спірної квартири під час шлюбу, до того ж і сам факт перебування сторін ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у шлюбі на момент придбання квартири АДРЕСА_1 спростовується іншими даними, які зазначені відповідачем ОСОБА_6 під час укладення договору кредиту від 28 грудня 2006 року та іпотеки від 16 вересня 2008 року. Інших доказів у відповідності до вимог статті 57, 60 ЦПК України з метою доведення обставин набуття спірного майна під час шлюбу з ОСОБА_6 та за спільні сумісні кошти подружжя позивачем не надано.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 в частині вимог про визнання права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 у порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності з підстав недоведеності позову відповідає вимогам закону.

Розглядаючи спір в частині вимог про визнання недійсним договору іпотеки № 7922732 від 16 вересня 2008 року, укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_6, за умовами якого останній передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, суд першої інстанції правильно виходив із того, що укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд установить, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Крім того, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд з'ясовує наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодерження в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.

За змістом статей 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні й користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до статті 578 ЦК України та статті 6 Закону № 898-IV майно, що є у спільній власності, може бути передане в заставу (іпотеку) лише за згодою усіх співвласників.

У справі, яка переглядається, право приватної власності на спірне майно: квартиру АДРЕСА_1 виникло у відповідача ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 10 січня 2009 року. При розгляді справи позивачем не доведено та судом не встановлено, що квартира АДРЕСА_1, яка передана в іпотеку була придбана під час шлюбу та за спільні сумісні кошти подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Про те, що спірна квартира належить ОСОБА_6 на праві приватної власності та не є об'єктом спільної сумісної власності останній засвідчив і в договорі іпотеки.

Тобто на момент укладення спірного договору іпотеки № 7922732 від 16 вересня 2008 року, укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_6 єдиним власником нерухомого майна (квартири), що є предметом цього договору, був ОСОБА_6, тому для вчинення цього правочину не потребувалося згоди ОСОБА_5

Таким чином висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання недійсним оспорюваного договору іпотеки є правильним.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що факт придбання спірного майна під час шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується наданим свідоцтвом про одруження не ґрунтується на вимогах закону, оскільки сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: