Постанова № 67257019, 15.06.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2017 р. Справа № 922/1263/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, дов.№12/16 від 09.08.2016 (у справі)

третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_1, дов.№31/17 від 23.03.2017 (у справі)

відповідача ОСОБА_2, дов.№40/17 від 28.04.2017 (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест " (вх. №1394Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2017 по справі №922/1263/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті- Інвест", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна", м. Балаклія Харківської області

про стягнення коштів , -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" 15471120,00 грн. заборгованості за оплату послуг третіх осіб, залучених позивачем для виконання договору транспортного експедирування, посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного договору та положення ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність", ст.ст. 612, 623, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218 Господарського кодексу України (з врахуванням заяви про доповнення підстав позову від 10.06.2013, заяви про уточнення позовних вимог від 18.07.2013 (частково)).

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.02.2015, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2015, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" 15471120,00 грн. заборгованості по оплаті послуг третьої особи (за наднормативне користування вагонами) та 141790, 04 грн. за оплату послуг по переадресуванню вантажу, 3% річних в сумі 936774,61 грн., інфляційних нарахувань 3965679,15 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 68820,00 грн.

22.03.2017 на адресу господарського суду Харківської області від ПАТ "Євроцемент-Україна" надійшла заява (вх.№22) про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2015 по справі №922/1263/13 за нововиявленими обставинами, в якій просить за результатами перегляду рішення за нововиявленими обставинами скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. В обґрунтування заяви вказує, що суд при прийнятті рішення виходив з того, що ТОВ Трініті-Інвест, маючи у власності вагони, надало послуги ТОВ БК Трансбудінвест задля виконання останнім своїх зобовязань перед ПАТ Євроцемент-Україна. Зазначає, що нововиявленими обставинами є дані, що свідчать про відсутність вагонів у власності ТОВ Трініті-Інвест, а тому й виконати (організувати) перевезти у власних вагонах задля ПАТ Євроцемент-Україна за заявкою ТОВ БК Трансбудінвест, ТОВ Трініті-Інвест не могло. Нововиявлені обставини, на думку заявника, виключають той факт, що рішення господарського суду м. Києва, має відношення до правовідносин між ПАТ Євроцемент-Україна та ТОВ БК Трансбудінвест. Заявник зазначає, що нововиявлені обставини були встановлені 28.02.2017 після отримання відповіді ПАТ Укрзалізниця на адвокатські запити від 10.02.2017 №13, 16.02.2017 №2 щодо особливостей співпраці ПАТ Укрзалізниця з ТОВ Трініті-Інвест. Так, ПАТ Укрзалізниця повідомила, що вантажні вагони, номери яких зазначені в Пономерному переліку вагонів ТОВ Трініті-Інвест, в період з січня по травень 2012 року знаходились у власності філій Стрийський вагоноремонтний завод, Панютинський вагоноремонтний завод та в оренду не передавалися; за період з січня 2012 року по теперішній час за ТОВ Трініті-Інвест в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів вантажні вагони не зареєстровані, зазначене підприємство відсутнє у довіднику Собственники грузовых вагонов государств-участников Содружества; ТОВ Трініті-Інвест не мало і не має ліцензії оператора; інформація щодо перевезень за участю цього підприємства у період з січня по травень 2012 року у базах даних філії Головний інформаційний обчислювальний центр ПАТ Укрзалізниця відсутня. Вважає, що встановлені обставини є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами, оскільки вони спростовують те, що перевезення вантажів здійснювалось саме власними вагонами ТОВ Трініті-Інвест як цього вимагає договір №02/12-11п та свідчать про те, що перевезення (організація перевезень) вантажів здійснювались не ТОВ Трініті-Інвест.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.04.2017 (головуючий суддя Новікова Н.А., судді Шарко Л.В., Суслова В.В.) заяву ПАТ Євроцемент-Україна про перегляд рішення господарського суду Харківської області у справі №922/1263/13 у звязку із нововиявленими обставинами задоволено. Рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/1263/13 скасовано. Прийнято нове рішення, яким задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з ПАТ "Євроцемент-Україна" на користь Державного бюджету України судовий збір за подачу заяви про перегляд судового рішення у звязку із нововиявленими обставинами у розмірі 75702,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, позивач - ТОВ БК Трансбудінвест, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2017 у справі №922/1263/13 скасувати. При цьому, заявник апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення, на його думку, прийняте з грубим порушенням процесуального і матеріального права.

Відповідач, ПАТ «Євроцемент», у відзиві на апеляційну скаргу та у додаткових поясненнях виклав свою позицію по справі, просив рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2017 по справі №922/1263/13 залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перед початком судового засідання відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із клопотанням про приєднання до матеріалів справи копії рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2017 по справі №922/3706/16 та взяти до уваги факти, встановлені даним рішенням, оскільки на думку відповідача вони мають преюдиційне значення та мають бути враховані при розгляді апеляційної скарги.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «Трініт-Інвест» підтримує вимоги апеляційної скарги, просить його скасувати та у відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до вимог статті 113 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Стаття 112 Господарського процесуального кодексу України визначає, що підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

За своєю юридичною суттю нововиявлені обставини це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 7 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Частиною 3 п. 2 цієї постанови визначено, що не може вважатись нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду справи.

Частиною 2 п. 5 цієї постанови, також визначено, що не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Спростування фактів, які було покладено в основу судового рішення, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами є певним процесом, метою якого є довести до відома суду наявність тих обставин, які існували на момент прийняття судового рішення, та не були відомі суду, а також встановлення їх істотності для розгляду даної справи.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

У відповідності до пункту 8.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.

Зі змісту розділу ХІІІ ГПК України вбачається, що прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 8.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

Господарський суд Харківської області, приймаючи рішення щодо задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами зазначив, що в даному випадку нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти відсутності на праві власності чи на праві оренди вантажних вагонів у ТОВ «Трініт-Інвест», нездійснення товариством залізничних перевезень, та відсутності статусу оператора, а, відповідно і ліцензії. При цьому, наведені обставини, існували і на момент розгляду даної справи, проте суд не досліджував наявність правової підстави у ТОВ «Трініт-Інвест» користуватися, володіти та розпоряджатися вантажними вагонами, можливості здійснення залізничних перевезень та наявності ліцензії оператора, так як вважав, що вона існує.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

По-перше, на думку колегії суддів першої інстанції, обставини, які господарський суд визнав нововиявленими, могли та мали бути відомі відповідачу при розгляді справи №922/1263/13. Так, адвокатські запити, про які йдеться в оскаржуваному рішенні від 05.04.2017, підприємство відповідача мало можливість надати під час розгляду позову ТОВ «БК Трансбудінвест» про стягнення з ПАТ «Євроцемент-Україна» заборгованості за оплату послуг третіх осіб.

З приводу посилань суду першої інстанції на те, що спірні вантажні вагони не були у власності третьої особи по справі ТОВ «Трініт-Інвест», слід зазначити, що у розумінні приписів Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, та Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом міністерства транспорту та звязку України №856 від 28.092.2004, які діяли на момент існування спірних правовідносин між сторонами, власними визначаються ті вагони, які не належать залізниці України або залізницям інших країн, і знаходяться у власності інших підприємств, маючи при цьому відповідну нумерацію та реєстрацію.

Згідно зі статтею 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу.

Таке ж визначення договору транспортного експедирування міститься і в статті 929 Цивільного кодексу України.

Отже, з огляду на приписи вказаних статей, транспортноекспедиторські підприємства можуть надавати послуги по організації перевезень вантажів, а тому висновок суду першої інстанції, що третя особа, не маючи вагонів у своїй власності, не являючись оператором та не будучи зареєстрованою як перевізник, не могла надавати позивачу вагони для перевезення вантажів відповідача, і, як слідство, не понесла ніяких затрат або збитків є хибним.

Як вже було зясовано судом першої інстанції в ході розгляду даної справи про стягнення, вагони, в яких здійснювалося перевезення вантажів для підприємства відповідача, були надані третьою особою за договором №02/12-11п від 02.12.2011, який було укладено між ТОВ «Трініт-Інвест» та підприємством позивача ТОВ «БК Трансбудінвест».

Матеріалами справи підтверджується, що згадані вагони надавались третій особі за договором №9113626 від 30.12.2011 від ТОВ «ОСОБА_3 Транс», яке в свою чергу, отримало їх від ДП «Український транспортно-логістичний центр» за відповідним договором. Перелік номерів вагонів у вищевказаних договорах ідентичний і відповідає номерам вагонів, у яких здійснювалось перевезення вантажів для відповідача, що підтверджується відповідними залізничними накладними, наявними у матеріалах справи.

Саме ДП «Український транспортно-логістичний центр» і є організацією оператором, у розпорядженні якої і знаходились ці вагони за договором з власником цих вагонів.

Таким чином, в оскаржуваному рішенні, судом першої інстанції не було підтверджено належними доказами того факту, що згадані вагони знаходились на території власника і не брали участі у перевезенні вантажів підприємства відповідача

Отже, господарський суд Харківської області поклав в основу рішення від 05.04.2017 факти та обставини, які на думку колегії суддів апеляційної інстанції не можуть вважатися нововиявленими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню в звязку з її матеріальною та документальною обґрунтованістю та наявністю фактів, які є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2017 у справі № 922/1263/13.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105, статтями 112-114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест " задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2017 у справі № 922/1263/13 скасувати.

В задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2015 по справі №922/1263/13 за нововиявленими обставинами відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (64200, м. Балаклія, Харківська область, проммайданчик "Євроцемент -Україна", код ЄДРПОУ 00293060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" (01001, м.Київ, вул. Софіївська, 10, оф. 4, код ЄДРПОУ 36050234) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 83 272,20 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.