Рішення № 67255772, 07.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2017Справа №910/7942/17Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Бабаджанян М.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»доПриватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»простягнення 13762,57 грн.за участю представників сторін:

від позивача:Кулик А.М. (довіреність №0116-25 від 23.03.2017р.);від відповідача:не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі - ПрАТ "СК "УСГ", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», (надалі - ПрАТ "СТ "Іллічівське", відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 13762,57 грн.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника транспортного засобу і сплативши, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як страховик, що застрахував цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017р. порушено провадження у справі №910/7942/17 та призначено її до розгляду на 07.06.2017р.

30.05.2017р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України через відділ документообігу (канцелярія) суду надійшла витребувана ухвалою суду про порушення провадження у справі інформація.

Уповноважений представник позивача у судовому засіданні, що відбулось 07.06.2017р., надав документи витребувані ухвалою суду, позовні вимоги підтримав та просив прийняти рішення за наявними в матеріалах справи доказами.

Належним чином повідомлений відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.05.2017р. не виконав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач також не скористався наданим Господарським процесуальним кодексом України правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог.

При цьому, необхідно зазначити, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 22.05.2017р. відправлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи ту обставину, що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення 23.05.2017р. поштового відправлення представнику ПрАТ "СТ "Іллічівське" за довіреністю, господарський суд дійшов висновку про належне та своєчасне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від сторін до Господарського суду міста Києва не надходило.

Враховуючи те, що неявка належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає всебічному і повному з'ясуванню фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивному оцінюванню доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/7942/17.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.11.2015р. між ПрАТ "СК "УСГ" (надалі - страховик), як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта» (надалі - страхувальник), як страхувальником, укладено договір №28-0199-01409 добровільного страхування наземного транспорту, згідно якого страховик взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу марки/моделі Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок настання страхового випадку.

Відповідно до довідки №93522615 про дорожньо-транспортну пригоду, 06.06.2016р. у місті Києві (вул. Мельникова) відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки/моделі Renault 19, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та транспортним засобом марки/моделі Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, в наслідок чого транспортний засіб останньої отримав механічні пошкодження передньої центральної частини.

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, якого постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.06.2016р. у справі №761/22294/16-п визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, 07.06.2016р. страхувальник звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за договором №28-0199-01409 від 03.11.2015р.

Згідно страхових актів №№ДККА-51025 від 20.06.2016р та №ДККА-51025/1 від 20.07.2016р. підставою для визначення розміру вартості матеріального збитку, спричиненому транспортному засобу страхувальника є рахунок відновлювального ремонту №САСТ-511908 від 06.06.2016р., складений ТОВ «Автоцентр Прага Авто на Кільцевій» та акт виконаних робіт до нього на суму 13762,57,00 грн.

За висновками названих страхових актів вирішено, що до сплати суми страхового відшкодування за умовами договору належить 13762,57 грн.

Позивач, на виконання умов договору 28-0199-01409 від 03.11.2015р. перерахував:

- на страхувальника - ТОВ «Ілта» суму страхового відшкодування у розмірі 7762,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11511 від 23.06.2016р.;

- на рахунок страхувальника - ТОВ «Ілта». суму страхового відшкодування у розмірі 6000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №13509 від 26.07.2016р.

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до наявного у матеріалах справи полісу №АЕ/9454934 з централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність власника забезпеченого транспортного засобу марки/моделі Renault 19, державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована ПрАТ "СТ "Іллічівське" - відповідачем у справі, а розмір франшизи визначено 0 грн. при ліміті за шкоду майну - 100000 грн.

Зважаючи на вищевикладене, позивачеві перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 12.09.2016р. ПрАТ "СК "УСГ" звернулось до відповідача з претензією на регресне відшкодування та, не отримавши відповіді - 18.05.2017р. позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ПрАТ "СТ "Іллічівське" про відшкодування майнової шкоди.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. (ст. 1188 ЦК України)

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Пунктом 5 статті 11 ЦК України закріплено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва у справі 761/22294/14-п від 30.06.2016р. визнано винним ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки/моделі Renault 19, державний номерний знак НОМЕР_2, та в діях останнього передбачено склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до наявної у матеріалах справи роздруківки полісу №АЕ/9454934 з централізованої бази даних МТСБУ, на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу марки/моделі Renault 19, державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована відповідачем у справі - ПрАТ "СТ "Іллічівське". (діючий поліс на дату скоєння ДТП)

Таким чином відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки/моделі Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - ПрАТ "СК "УСГ" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору добровільного страхування наземного транспорту 28-0199-01409 від 03.11.2015р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3, як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, позивач здійснив виплату суми страхового відшкодування:

- у розмірі 7762,57 грн. на рахунок ТОВ «Ілта», що підтверджується платіжним дорученням №11511 від 23.06.2016р.;

- у розмірі 6000,00 грн., на рахунок ТОВ «Ілта», що підтверджується платіжним дорученням №13509 від 26.07.2016р.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд міста Києва вважає, що обставинами справи та відповідними належними та допустимими доказами до них підтверджується визначення позивачем розміру страхового відшкодування, а також підтверджується факт виплати цієї суми відшкодування на рахунок потерпілої особи, в розумінні ст. 34 ГПК України.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Беручи до уваги ту обставину, що полісом №АЕ/9454934, яким забезпечено транспортний засіб винної у ДТП визначено франшизу розміром 0 грн., то сума страхового не підлягає зменшенню.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України укладення договору передбачає відповідність останнього встановленим законодавством вимогам, і його умови не суперечать положенням нормативно-правових актів. Отже, належним чином укладений договір є обов'язковим для сторін і повинен добросовісно виконуватись.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язання за своєю правовою природою є правовідношенням, зміст якого розкривається, як через активну поведінку боржника - здійснення ним певної дії (передачі майна, виконання роботи, надання послуги, сплати грошей тощо), так і пасивну - утримання від певної дії. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено загальне правило виконання зобов'язання, а саме - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Саме належне виконання зобов'язання означає досягнення тієї мети, яку сторони ставили перед собою, вступаючи у зобов'язання. Належне виконання тягне за собою припинення зобов'язання (ст. 599 ЦК).

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Суд приходить до висновку, що відповідачем - ПрАТ "СТ "Іллічівське" не доведено відсутності у нього зобов'язань перед позивачем по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.

За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ "СК "УСГ" до ПрАТ "СТ "Іллічівське" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, з урахуванням приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 38-Б, код за ЄДРПОУ 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, місто Київ, вулиця І. Федорова,32-А, код за ЄДРПОУ 30859524) сплачене страхове відшкодування у розмірі 13762 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 09.06.2017 року.

Суддя В.В. Князьков