Рішення № 67255681, 14.06.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/62/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2017 Справа № 908/829/17

За позовом: Комунального підприємства "Водоканал" Мелітопольської міської ради (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, 100)

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 13 852,80 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: Єрьомич В.М., довіреність №27 від 06.05.2016 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

18.04.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Водоканал" Мелітопольської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 13 852,80 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/829/17, справі присвоєно номер провадження - 5/62/17, розгляд якої призначено на 22.05.2017 р., розгляд справи призначено на 22.05.2017р. У судовому засіданні від 22.05.2017р. судом на підставі ст.77 ГПК України, відкладався розгляд справи на 14.06.2017р.

У судовому засіданні 14.06.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач підтримує позовні вимоги з урахуванням підстав викладених у позовній заяві від 13.04.2017р. за вих. №575. Суду надано наступні пояснення: 29.12.2009р. між Комунальним підприємством "Водоканал" Мелітопольської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №1606 на відпуск води з комунального водопроводу і прийому стічних вод. Рішенням сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області від 29.01.2015р. №20 «Про встановлення ліміту використання води», яким для ФОП «ОСОБА_1» встановлено загальний річний ліміт споживання питної води з комунального водопроводу у розмірі 0,024 тис.куб.м/рік. Крім того, договором №1606 від 29.12.2009р. встановлений ліміт водоспоживання на побутові потреби у розмірі 24м3 на рік, в тому числі відповідно до розрахунку нормативного водоспоживання, облік споживання води ФОП «ОСОБА_1» здійснюється за 1 лічильником, встановленим за адресою: АДРЕСА_1, позивачем було встановлено, що в 2015 р. відповідачем спожито всього 209м3 - водоспоживання та 209м3 - водовідведення, перевищує ліміт, передбачений договором від 29.12.2009р. №1606 на 185м3 перевищення ліміту за лічильником, встановленим за адресою: АДРЕСА_1.При нарахуванні плати за спожиту воду відповідачем не враховано понадлімітні об'єми спожитої води, в зв'язку із чим, не нарахована плата за понадлімітне водоспоживання у п'ятикратному розмірі, як то передбачено п. 2.2. договору від 29.12.2009р. №1606, внаслідок чого у періоді 2015р. позивачем недоотримані доходи від реалізації послуг водопостачання та водовідведення на загальну суму 13 852,80грн. Також позивач зазначає, що абонент не відповідає на листування та станом на 01.03.2017р заборгованість за у добровільному порядку відповідачем не сплачена. Позивач просить суд стягнути з відповідача плату за понадлімітне водокористування у сумі 13 852,80 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судові засідання 22.05.2017р. та 14.06.2017р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності належним чином уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал суду. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18) місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

В п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 зазначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Судом на адресу відповідача було надіслано копію ухвали про порушення провадження від 18.04.2017р. №908/829/17, яку було вручено 21.04.20217р. уповноважений особі Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_1, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №6900116079758 (а.с. 41). Також на адресу суду не поверталася ухвала про відкладення розгляду справи від 22.05.2017р. №908/829/17.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обов'язком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обов'язку сторін брати участь в судових засіданнях, нез'явлення повноважних представників сторін в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2009р. між Комунальним підприємством "Водоканал" Мелітопольської міської ради (далі - «Водоканал») та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - «Абонент») було укладено договір на відпуск води з комунального водопроводу і прийом стічних вод №1606 (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. абонент зобов'язався прийняти воду і скинути стоки в кількості і з якістю, передбаченою договором. Підприємство Водоканал приймає на себе відпуск питної води згідно графіку, затвердженого рішенням міськвиконкому і прийом стоків в міську каналізацію.

Згідно із п. 2.1. договору, визначення кількості води, що відпускається, проводиться приладами обліку або по нормах, затвердженими рішенням міськвиконкому у розмірі встановленого ліміту з щомісячним розбиттям: з січня по грудень по 2 м3 за кожен місяць, а всього 24 м3 на рік.

Відповідно до п. 2.2. договору, абонент не має права збільшувати витрати води і скидання стоків зверх встановлених норм і затверджених лімітів. Сума плати за понадлімітне водоспоживання і водовідведення визначається підвищенням в п'ятикратному розмірі тарифом, виходячи з об'ємів фактично витраченої кількості води за кожний звітний період.

За приписами п. 2.3. договору, абонент зобов'язаний: надати розрахунок водоспоживання і водовідведення в 2-х примірниках, схеми водопостачання і каналізації в М1:500, повний хімічний аналіз стоків по кожному випуску.

Згідно п.2.10. договору, водоканал має право припинити подачу води, відключити каналізаційну мережу підприємства у випадках: - відсутності договору на відпуск води і прийом стоків, по закінченню терміну дії договору, невчасної оплати за воду, при цьому припинення подачі води проводиться після 10 днів з моменту пред'явлення рахунку, відмови доступу представників водоканалу до огляду водопровідних і каналізаційних мереж, водолічильників, у тому числі і водолічильників, встановлених для обліку води з власного джерела водопостачання абонента.

Відповідно до п. 4.4. абонент зобов'язаний сплатити рахунок за воду і стоки протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. Інакше він зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 1,0% за кожен день прострочення платежу.

Згідно із п.7.1. договору, цей договір укладено з 29.12.09 по 31.12.13 і продовжується щорічно, якщо за місяць до закінчення терміну договору одна із сторін не заявить про свою відмову від договору.

Станом на час прийняття рішення у цій справі по суті спору зазначений договір є чинним. Доказів зворотнього матеріали справи не містять та представниками сторін до справи не надано.

ФОП ОСОБА_1 повинна сплатити КП "Водоканал" Мелітопольської міської ради плату за понадлімітне водокористування у сумі 13 852,80грн., однак розрахунок за понадлімітний обсяг водоспоживання відповідач не здійснив.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

В матеріалах справи міститься протокол №2 засідання постійно діючої комісії з питань стягнення з абонентів оплати за понадлімітне споживання КП «Водоканал» ММР ЗЗ від 03.03.2016р. (а.с. 13 - 16), у якому під пунктом 10 розглянуто спірне питання понадлімітного споживання послуг за заявами абонентів, де зазначено, що відповідно до договору №1606 ФОП ОСОБА_1, обсяг понадлімітного водоспоживання - 185м3, водовідведення - 185 м3. У вказаному пункті зазначено, що абонент в усній формі повідомив про відмову оплати рахунку за понадлімітне споживання послуг. Одноголосно було підтримано пропозицію голови комісії, а саме: відобразити дану заборгованість в аналітичному бухгалтерському обліку та передати до юридичного відділу договір та супровідні документи для проведення претензійно-позовної роботи та подальшого вирішення спору у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2016р. затверджено перелік абонентів з понадлімітним споживанням послуг за 2015 рік згідно із додатком № 1 до протоколу №1 (а.с. 17-18).

Згідно із Додатком № 1 до протоколу № 1 від 11.02.2016р., до Переліку Абонентів з понадлімітним споживанням послуг за 2015 р. під пунктом 30 включено ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), відповідно до якого: встановлений ліміт на 2015 рік - 24 м3, фактично спожито води за 2015 рік - 209м3, спожито води понад встановлені ліміти за 2015 рік - 185 м3 вартістю 6 349,20 грн. Також, відповідно до вказаного Додатку № 1 до протоколу № 1 від 11.02.2016р.: встановлений ліміт на 2015 рік - 24м3, фактично спожито стоків за 2015 рік - 209 м3, спожито води понад встановлені ліміти за 2015 рік - 185 м3 вартістю 7 503,60 грн.

За понадлімітне водоспоживання за 2015 рік позивачем виставлено відповідачу рахунок-акт № 30 за понадлімітне водовідведення у розмірі 13 852,80грн.

Відповідно до пояснень позивача, плата за понадлімітне водоспоживання за 2015р. для ФОП ОСОБА_1, з урахуванням тарифу на централізоване водопостачання для інших споживачів у розмірі 6,864 грн. з ПДВ та централізованого водовідведення у розмірі 8,112грн. з ПДВ (затвердженого постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 15.08.2014р. № 1156) розрахована наступним чином: 185 м3 х 6,864 грн. х 5 = 6 349,20 грн. за водоспоживання та 185 м3 х 8,112 грн. х 5 = 7 503,60 грн. за водовідведення, разом виходить наступний розрахунок: 6 349,20+7 503,60 = 13 852,80 грн., саме вказана сума і складає суму позовних вимог.

Листом за вих. від 01.11.2016 №1673 КП "Водоканал" ММР ЗО повідомив відповідача, про необхідність оплати понадлімітного споживання послуг за результатами 2015р., у зв'язку із чим 03.03.2016р. було вручено відповідачу рахунок №30 для оплати за понадлімітне споживання послуг за 2015 рік на загальну суму 13 852,80 грн., яку позивач просив здійснити до 10.11.2016р. Крім того, повідомив відповідача, що в протилежному випадку КП "Водоканал" ММР ЗО буде змушене припинити постачання води і відключити каналізаційну мережу на підставі п.п. 2.10 договору та передати документи до суду для вирішення питання щодо примусового стягнення заборгованості.

Враховуючи, що відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за понадлімітне споживання послуг за 2015 рік відповідно до виставленого позивачем рахунку-акту за № 30 на суму 13 852,80 грн. не здійснив, позивачем заявлені вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 плати за понадлімітне водокористування за договором 29.12.2009р. № 1606 в розмірі 13 852,80 грн.

При прийнятті рішення у справі по суті спору судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу (в подальшому - ВК) України, водокористування це - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Згідно із положеннями ст. 42 ВК України, водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 44 ВК України визначено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу спеціальне водокористування.

Частиною 10 ст. 49 ВК України передбачено, що у дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Вбачається, що рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області від 29.01.2015р. № 20 "Про встановлення ліміту використання води" встановлено ліміт використання води комунальному підприємству "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області на 2015 рік у розмірі 310,60 тис. куб.м/рік та річні ліміти використання питної води для виробничих потреб з комунального водопроводу КП "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області на 2015 рік, погоджені Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації у розмірі 2321,70 тис. куб.м.

Додатком до рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області від 29.01.2015р. № 20 (а.с. 21 - 22), затвердженим Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації встановлені "Річні ліміти питної води суб'єктами господарювання для виробничих потреб з комунального водопроводу КП "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області на 2015 рік", зокрема, під порядковим номером 1118 - ФОП ОСОБА_1 за договором №1606 встановлено загальний річний ліміт використання води в розмірі 0,024 тис.куб.м/рік.

Відповідно до приписів п. 2.1. договору, ФОП ОСОБА_1 встановлено аналогічний до вищевказаного рішення ММР ЗО та додатком до нього ліміт водоспоживання на рік, а саме 24 м3.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно із реєстром реалізації послуг КП "Водоканал" ММР ЗО (а.с. 48), ФОП ОСОБА_1 у 2015 р. спожито 209 м3 води, а саме: у січні - 27 м3, у лютому - 17 м3, у березні - 16 м3, у квітні - 16 м3, у травні - 24 м3, у червні - 20 м3, у липні - 14 м3, у серпні - 19 м3, у вересні - 15 м3, у жовтні - 16 м3, у листопаді - 20 м3 та у грудні - 5 м3.

Отже, відповідачем у 2015 році замість 24 м3 води на рік, спожито - 209 м3, тобто на 185 м3 води більше ніж передбачено умовами договору від 29.12.2009р. № 1606 та рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області від 29.01.15 № 20 з додатком до нього.

Також, відповідно до реєстру реалізації послуг КП "Водоканал" ММР ЗО (а.с. 48), ФОП ОСОБА_1 у 2015 р. спожито 209 м3 стоків, а саме: у січні - 27 м3, у лютому - 17 м3, у березні - 16 м3, у квітні - 16 м3, у травні - 24 м3, у червні - 20 м3, у липні - 14 м3, у серпні - 19 м3, у вересні - 15 м3, у жовтні - 16 м3, у листопаді - 20 м3 та у грудні - 5 м3.

Отже, відповідачем у 2015 році замість 24 м3 стоків на рік, спожито - 209 м3, тобто на 185 м3 стоків більше ніж передбачено умовами договору від 29.12.2009р. № 1606 та рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області від 29.01.15 № 20 з додатком до нього.

Також, вказані відомості підтверджуються маршрутними листами, в яких зафіксовано покази приладів обліку води та які складалися протягом 2015 року контролером ОСОБА_3 (а.с. 49 - 60). У вказаних маршрутних листах міститься підпис абонента, а саме ОСОБА_1, що підтверджує той факт, що відповідачу було відомо про показання приладів обліку у спірний період та про понадлімітне водокористування.

Відповідно до п. 2.2. договору, абонент не має права збільшувати витрати води і скидання стоків зверх встановлених норм і затверджених лімітів. Сума платні за понадлімітне водоспоживання і водовідведення визначається підвищенням в п'ятикратному розмірі тарифом, виходячи з об'ємів фактично витраченої кількості води за кожен звітній період.

Згідно із пунктами 4.1., 4.2. договору, всі розрахунки за спожиту воду і скинуті стоки проводяться згідно діючих тарифів. У разі зміни тарифів, що діють на момент складання договору, оплата абонентом, представлених йому послуг здійснюється за новими цінами без зміни умов договору.

15.08.2014р. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 1156 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області" (набула чинності з 01.09.2014р.), так у п. 1 Комунальному підприємству "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області установлено тарифи: на централізоване водопостачання - 5,72 грн. за 1 куб. м (без ПДВ); на централізоване водовідведення - 6,76 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).

З огляду на вищевикладене, перевіривши правильність розрахунку плати за понадлімітне водоспоживання, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно виставлено до сплати відповідачу рахунок-акт № 30 за понадлімітне водокористування за 2015 рік на суму 13 852,80 грн.

Пунктом 4.4. договору визначено, що абонент зобов'язаний сплатити рахунок за воду і стоки протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату виставленого позивачем рахунку-акту №30 на суму 13 852,80 грн. за понадлімітне водокористування за 2015 рік не здійснив.

Отже, відповідач порушив умови договору.

Факт наявності основного боргу в розмірі 13 852,80 грн. підтверджується матеріалами цієї господарської справи.

Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано.

Доказів сплати суми боргу у повному обсязі відповідачем суду не надано.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Водоканал" Мелітопольської міської ради (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, 100, код ЄДРПОУ 03327090) плату за понадлімітне водокористування у сумі 13 852 (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят два) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 19.06.2017р.