Рішення № 67255664, 14.06.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/130/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2017 Справа № 908/3160/16

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного підприємства “Магістр” Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка

до: Фірми “ALKEN TARIM” Konf.Med.Ith.Ihk.Ltd.Ski, Турция, Merkezi,

про стягнення в сумі 62393, 00 доларів США, що еквівалентно 1 596 514,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

28.11.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство «Магістр» до Фірми «ALKEN TARIM» про стягнення заборгованості за контрактом № 01/06 от 01.06.2015р. в сумі 62393, 00 доларів США, що еквівалентно 1596514,89 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 01.06.2015р. між Приватним підприємством «Магістр» та Фірми «ALKEN TARIM» було укладено контракт № 01/06 на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 62393,00 доларів США.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті поставленого за контрактом № 01/06 товару не виконав в зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за контрактом № 01/06 от 01.06.2015р. в сумі 62393, 00 доларів США, що еквівалентно на дату подачі позову - 1596514,89 грн.

28.11.2016р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, заяву передано до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/130/16 та призначено розгляд справи на 14.03.2017р. об 11 год. 00 хв. На підставі ч. 1.ст. 79 ГПК України в зв’язку зі зверненням до Міністерства юстиції Турецької Республіки з судовим дорученням провадження у справі зупинити до 14.03.2017р.

Ухвалою від 14.03.2017р. провадження у справі № 908/3160/16 поновлено.

14.03.2017р. на електронну адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку зі знаходженням повноважного представника по справі у службовому відрядженні, що унеможливлює його присутність у вказаному судовому засіданні в зв’язку з чим позивач просить суд судове засідання відкласти.

В судове засіданні 14.03.2017р. представники сторін не з’явилися.

Про причини неявки в судове засідання відповідач суд не повідомили.

Ухвалою суду від 14.03.2017 р. клопотання представника позивача задоволено, розгляд справи відкладено на 14.06.2017 р., провадження у справі зупинено до 14.06.2017 р.

Ухвалою суду від 14.06.2017р. провадження у справі № 908/3160/16 поновлено.

В судове засідання 14.06.2017 р. представники сторін не з’явилися. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. Про час та місце судового засідання були повідомлені вчасно та належним чином.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що сторони були обізнані про час та місце судового засідання, проте не скористався правом, наданим їм ст. 22 ГПК України на участь у судовому засіданні, а також те, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд вважає, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті та вона може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Справа розглядалась без застосування технічної фіксації судового процесу.

14.06.2017 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

01.06.2015 р. між Приватним підприємством «Магістр» (далі - продавець) та Фірмою «ALKEN TARIM» (далі - покупець) було укладено контракт № 1/06 (далі - контракт), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю продукцію власного та не власного виробництва (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити товар партіями в асортименті, кількості та цінами відповідно до специфікацій, які є невід’ємною частиною цього контракту, оформленими на підставі заявок покупця, а саме: гідро циліндри різних модифікацій та інші товари.

Пунктами 2.1 – 2.3 контракту передбачено, що ціни на продукцію фіксуються у доларах США відповідно до інвойса продавця та відповідають додатку «Специфікація» до кожної товарної партії за цим контрактом, є невід’ємною частиною останнього. Ціни розуміються на умовах СРТ Стамбул (ІНКОТЕРМС 2010), та включають в себе упаковку, маркування, навантаження на транспортний засіб.

Загальна вартість контракту складає 1 000 000, 00 доларів США.

У зв’язку з можливими змінами модельного ряду продукції та ринкової конюктури, асортимент товару та ціни за цим контрактом можуть також змінюватись, що буде обумовлено у додатках, які є невід’ємною частиною цього контракту, та що не призведе до зміни загальної вартості цього контракту.

Відповідно до п. 3.5 контракту товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем коли: якість узгоджується із сертифікатом якості, оформленим виробником; кількість узгоджується з пакувальним листом, оформленим продавцем.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.4 контракту передбачено, що продукція поставляється на умовах СРТ Стамбул (ІНКОТЕРМС 2010). Строк виготовлення та дата відвантаження узгоджується продавцем з покупцем. До узгодженого строку продукція повинна бути виготовленою відповідно до умов контракту, досліджена, упакована, промаркована та відвантажена відповідно до умов цього контракту.

По закінченню відвантаження та митного оформлення продукції продавець повинен забезпечити продукцію першим пакетом документів, який складається з оригіналів: інвойс продавця; пакувальний лист; сертифікат походження продукції, який завірений Торгово-промисловою палатою за місцем реєстрації продавця; сертифікат якості продавця; товаротранспортні накладні “CMR”, оформлені належним чином; експортні декларації; прайс-лист; та негайно передати покупцю по факсу або електронною поштою копії інвойсу, пакувального листа; товаротранспортної накладної “CMR”; експортної декларації.

Поставка продукції вважається здійсненою під час передачі продукції першому перевізнику або представнику покупця відповідно до умов цього контракту.

Пунктом 5.1 контракту визначено, що платежі за продукцію, здійснюються покупцем з рахунку, шляхом перерахування суми, що дорівнює 100 % вартості продукції на рахунок продавця протягом 70 днів з моменту отримання товару в пункті призначення.

Відповідно до п. 9.2 контракту (в редакції додаткової угоди № 1 від 12.10.2015) якщо сторони не досягли згоди про рішення виниклих розбіжностей шляхом перемовин, вони підлягають вирішенню в Господарському (Арбітражному) суді за місцем реєстрації позивача. Звернення в суди загальної юрисдикції не допускається.

Відповідно до ст. 123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 382 ГК України суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли на підставі контракту № 1/06 від 01.06.2015 р., який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормою ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Так, матеріалами справи, а саме інвойсами, митними деклараціями, підтверджується факт виконання позивачем зобов'язань по контракту № 1/06 від 01.06.2015 р. щодо поставки відповідачу товару на загальну суму 62393 доларів США.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, умовами контракту передбачалось, що платежі за продукцію, здійснюються покупцем з рахунку, шляхом перерахування суми, що дорівнює 100 % вартості продукції на рахунок продавця протягом 70 днів з моменту отримання товару в пункті призначення (п. 5.1 контракту).

Позивач виконав своє зустрічне зобов'язання та поставив товар на загальну суму 62393,00 доларів США.

Як передбачено ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тому, виходячи з приписів ст. 692 ЦК України, остаточний розрахунок за отриманий від відповідача товар відповідач повинен був здійснити після його отримання на підставі митних декларацій та товарно-транспортних накладних.

Доказів погашення заборгованості перед позивачем у вказаній сумі матеріали справи не містять.

Станом на день звернення з позовом до суду та на день вирішення спору в суді, заборгованість відповідача не змінилась та становить 62393,00 доларів США.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 524 ЦК України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 62 393 доларів США, що по курсу євро до національної валюти, який встановлений Національним банком України на 25.11.2016 р. становить 1596514,89 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фірми «ALKEN TARIM» Konf.Med.Ith.Ihk.Ltd.Ski (Турция, Merkezi A/ Blok Kat: 2 NO 21 Ipekyolu) на користь Приватного підприємства «Магістр» (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, вул. Північний переїзд, 6, р/р 260054328 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 25485464) суму основного боргу у розмірі 62393 (шістдесят дві тисячі триста дев’яносто три) доларів США, що еквівалентно 1596514 (один мільйон п’ятсот дев’яносто шість тисяч п’ятсот чотирнадцять) грн. 89 коп. та судовий збір у розмірі 23947 (двадцять три тисячі дев’ятсот сорок сім) грн. 73 коп. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.06.2017р.

Суддя О.А. Топчій