Рішення № 67254040, 20.06.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2811/17

Провадження № 2/639/1459/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова

У складі: головуючого - судді Труханович В.В.

за участю секретаря - Кричевської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки кінцевого розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2017 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки кінцевого розрахунку, який в подальшому був уточнений. Відповідно до уточненого позову позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за увесь час затримки кінцевого розрахунку з 06.02.2014 року по 07.06.2017 року в сумі 43732, 50 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 01.03.2010 року він перебував з відповідачем в трудових правовідносинах.

За час роботи, позивач зіткнувся з фактами систематичної невиплати заробітної плати, у звязку з чим 17.12.2010 року він вимушений був звільнитися за п. 3 ст. 36 КЗпП України.

Однак в порушення вимог законодавства кінцевий розрахунок з ним не був проведений у день звільнення, тому він вимушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.04.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ДП «Харківський приладобудівний завод ім.. ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за березень - грудень 2010 року, січень 2012 року розмірі 9 480 ( девять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 14 коп. Стягнуто з ДП «Харківський приладобудівний завод ім.. ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні у сумі 9 594 ( девять тисяч пятсот девяносто чотири) грн.. 38 коп. Стягнуто з ДП «Харківський приладобудівний завод ім.. ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 ( пятсот) гривень 00 коп. Стягнуто з ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» на користь держави (код ЄДРПОУ суду - 02893738, УДК у Жовтневому районі м. Харкова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999612, банк - отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001, р/р 31215206700008)судовий збір у розмірі 195 (сто девяносто пять ) грн. 74 коп.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 квітня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.11.2013 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2013 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.02.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченко про стягнення середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченко на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку у сумі 41 212,50 грн. (сорок одну тисячу двісті дванадцять гривень пятдесят копійок). Стягнуто з Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченко на користь держави судовий збір у сумі 412,12 грн. (чотириста дванадцять гривень дванадцять копійок).

Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 25.03.2014 року апеляційну скаргу державного підприємства «Харківський приладобудівний завод імені ОСОБА_2» відхилено. Рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 05 лютого 2014 року залишено без змін.

Кінцевий розрахунок з позивачем було проведено лише 07.06.2017 року.

Вищевикладені обставини вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданніпредставник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 14.06.2017 року, уточнений позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності №120-27/161 від 21.03.2017 року, у судовому засіданні позов визнала частково, не заперечувала проти стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені із розрахунку середньоденної заробітної плати позивача у розмірі 52,50 грн. з урахуванням графіку роботи підприємства, що становить 9712, 50 грн., посилаючись на те, що на підприємстві був неповний графік роботи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, та докази, надані в їх обґрунтування, приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював на Державному підприємстві «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» з 01.03.2010 року. Наказом № 706к к від 17.12.2010 року звільнений з роботи за п.3 ст. 36 КЗпП України.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що у день звільнення остаточний розрахунок з позивачем проведено не було.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.04.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ДП «Харківський приладобудівний завод ім.. ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за березень - грудень 2010 року, січень 2012 року розмірі 9 480 ( девять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 14 коп. Стягнуто з ДП «Харківський приладобудівний завод ім.. ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні у сумі 9 594 ( девять тисяч пятсот девяносто чотири) грн.. 38 коп. Стягнуто з ДП «Харківський приладобудівний завод ім.. ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 ( пятсот) гривень 00 коп. Стягнуто з ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» на користь держави (код ЄДРПОУ суду - 02893738, УДК у Жовтневому районі м. Харкова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999612, банк - отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001, р/р 31215206700008)судовий збір у розмірі 195 (сто девяносто пять ) грн. 74 коп.(а.с. 13-15)

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.02.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченко» про стягнення середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченко» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку у сумі 41 212,50 грн. (сорок одну тисячу двісті дванадцять гривень пятдесят копійок). Стягнуто з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченко» на користь держави судовий збір у сумі 412,12 грн. (чотириста дванадцять гривень дванадцять копійок). (а.с 16-18)

Постановою старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_5 від 28.01.2015 року, відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 639/1494/13-ц, виданого 17.11.2014 року Жовтневим районним судом м. Харкова про стягнення з ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченко» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за березень грудень 2010 року, січень 2012 року в розмірі 9480, 14 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 500, 00 грн., а всього 9980, 14 грн. (а.с. 19)

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_6 від 10.09.2014 року прийнято до виконання виконавче провадження № 44134126 з примусового виконання виконавчого листа № 639/10385/13-ц, виданого 28.05. 2014 року Жовтневим районним судом м. Харкова про стягнення з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку у сумі 41212, 50 грн. (а.с. 20)

Кінцевий розрахунок відповідач провів з позивачем лише 07.06.2017 року, що підтверджується випискою по картковому розрахунку позивача. (а.с. 42)

Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Стаття 116 КЗпП України зазначає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обовязок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27.03.2013 року у справі № 6-15цс13)

Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.01.2015 року у справі № 6-195цс14)

Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як вбачається з правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (постанова у справі № 6-64 цс 13 від 03.2013року) згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Абз.2 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі Порядок) передбачено, що після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюються нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчисляється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Абз.3 п.8 Порядку встановлено, що середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарних місяця згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно довідки № 014-337 від 12.06.2017 року, виданої Державним підприємством «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 52,50 грн. (розрахунок проведено згідно «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. №100). (а.с. 43)

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 була погашена лише 07.06.2017 року.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

При цьому суд не може погодитися в позицією представника відповідача в той частині, що при визначені розміру середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільнені береться до уваги графік роботи підприємства, положення статті 117 КЗпП України стосовно розрахунку суми стягнення на користь працівника середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, не повязані ні з кількістю робочих днів за два останні місяці до звільнення, ні з кількістю робочих днів на підприємстві після звільнення працівника.

Кількість робочих днів у відповідному році визначає Міністерство соціальної політики України.

У відповідності до листів Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу» на 2014, 2015, 2016, 2017 роки, середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді буде становити 833 днів, у тому числі у 2014 році 227 днів ( з 06.02.2014 року по 31.12.2014 року, у 2015 році 250 днів, у 2016 році 251 днів, у 2017 році 105 днів ( з 01.01.2017 року по 07.06.2017 року).

Сума середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні станом на 07.06.2017 року складає 43732, 50 грн. ( 52,50 грн. х 833 робочих днів = 43732, 50 грн.)

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, щодо стягнення суми середнього заробітку за період затримки розрахунку у розмірі 43732, 50 грн. є такими, що ґрунтуються за Законі, а тому підлягають задоволенню.

В абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 43732, 50 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача зазначені без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.

У звязку з тим, що справа доведена до суду з вини відповідача, суд вважає необхідним стягнути з нього на користь держави судові витрати у вигляду судового збору.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, ЦПК України, ст.ст. 1, 2, 4, 10, 13, 18, 21, 24, 94, 115, 116, 117 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100,п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки кінцевого розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні у розмірі 43732,50 грн. (сорок три тисячі сімсот тридцять дві гривні 50 копійок).

Стягнути з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка» на користь держави судовий збір в сумі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту отримання його копії.

Суддя В. В. Труханович