Ухвала суду № 67253936, 19.06.2017, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1055/13-ц

6/610/39/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2017 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Носова Г.С.,

при секретарі Виноградській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Балаклія справу за поданням державного виконавця Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Балаклійського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа. Обґрунтовуючи подання зазначив, що на виконанні в Балаклійському РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області перебуває виконавче провадження № 48976014 з виконання виконавчого листа № 610/1055/13-ц, виданного 25.04.2013 року Балаклійським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина - ОСОБА_2, 26.02.1995р.н., на користь ОСОБА_3. Боржник має заборгованість по аліментам, вимоги виконавчого документа не виконує. Протягом 2011-2017 років перетинав державний кордон України.

Представник Балаклійського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області у судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд подання за його відсутності.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері встановлений Законом України від 21 січня 1994 року № 3857-ХII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (ділі Закон №3857-ХII).

Згідно до ч. 2 ст. 6 Закону №3857-ХII, тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №3857-ХII таким випадком є ухилення громадянина України від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону "Про виконавче провадження", зокрема, утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; надання у строк, встановлений державним виконавцем, декларації про свої доходи та майно та повідомляти про зміну цих відомостей; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Розділом XIІІ «Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, передбачено зміст подання державного виконавця при зверненні до суду. Подання обов'язково повинно містити обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857- XII, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.

Отже, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Зазначена позиція викладена Верховним Судом України у листі від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Таким чином, обов'язковою передумовою для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України є ухилення його від виконання зобов'язань за рішенням суду.

Судовим розглядом встановлено, що за рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 04.04.2013 року, що набрало законної сили, з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_2, 26.02.1995р.н., на період його навчання на користь ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 21.03.2013 року і до закінчення навчання.

09.10.2015р. за постановою державного виконавця Відділу ДВС Балаклійського районного управління юстиції Харківської області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 25.04.2013 року на підставі вказаного судового рішення.

ОСОБА_1 має заборгованість по аліментам, яка згідно складеному державним виконавцем розрахунку станом на 01.06.2017р. становить 28129,07 гривень.

На запити державного виконавця стосовно ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна отримано інформаційну довідку про зареєстроване на ім'я ОСОБА_1 на праві приватної власності домоволодіння з надвірними будівлями, розташоване за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Пришиб, вул. Панченка, буд. 233. Згідно відповідей Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, та про осіб-боржників, які отримують пенсію інформацію не знайдено. З відповідей Державної податкової служби України на запити державного виконавця про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками-юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб, інформацію не знайдено.

24.05.2017р. під час виїзду державного виконавця за місцем проживання боржника ОСОБА_1 (Харківська область, Балаклійський район, с. Пришиб, вул. Панченка, буд. 233), його не було вдома; провести виконавчі дії щодо виявлення належного боржнику на праві власності майна, на яке можливо звернути стягнення, не виявилося можливим; зі свідчень сусідів встановлено, що ОСОБА_1 періодично виїздить до Російської Федерації на заробітки, про що державним виконавцем було складено відповідний акт.

За інформацією Державної прикордонної служби України ОСОБА_1, починаючи з 06.01.2011 року неодноразово перетинав державний кордон України, останній раз зафіксовано його в'їзд на територію України 07.01.2017 року.

До подання додано копію заяви ОСОБА_1, датовану 03.11.2015 року, з якої вбачається, що він обізнаний про наявність виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів.

Даних про те, що ОСОБА_1 викликався до органу державної виконавчої служби після вказаної дати для надання пояснень за фактом невиконання судового рішення, матеріали справи не містять.

Отже, будь-яких доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду, державний виконавець, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надав, оскільки ухиленням від виконання рішення суду є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання цього обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.

Крім того, в порушення п. 3 Розділу ХІІІ Інструкції з примусового виконання рішень, про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець не повідомив боржника, оскільки докази про це не були долучені до подання.

За таких умов, з огляду на те, що суд негайно розглядає подання, а державним виконавцем не надано достатньо доказів на підтвердження вимог свого подання, суд вважає за необхідне відмовити йому у задоволенні цього подання. Відмова не позбавляє державного виконавця права на повторне звернення до суду з наданням та врахуванням вищевказаних даних.

На підставі викладеного, керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.

Суддя