Ухвала суду № 67249127, 20.06.2017, Якимівський районний суд Запорізької області

УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/1011/17

1-кс/330/374/2017

"20" червня 2017 р. Слідчий суддя Якимівського районного суду Запорізької області Нестеренко Т.В., за участю секретаря Корнієнко М.М., прокурора Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури в Запорізькій області ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції клопотання про арешт майна, яке надійшло від слідчого Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017081140000086 від 04.06.2017 року за ознаками ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України

в с т а н о в и в:

16.06.2017 року о 15.45 години до Якимівського районного суду Запорізької області надійшло вказане клопотання. Згідно матеріалів клопотання, в провадженні СВ Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12017081140000086, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 червня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України.

Під час досудового слідства встановлене наступне, в провадженні СВ Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12017081140000086, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 червня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч. 1 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 04 червня 2017 року, приблизно о 04 годині 20 хвилин, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи біля бази відпочинку «Фрегат», яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, селище міського типу Кирилівка, вулиця Федотова коса, будинок № 146, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою його вбивства, з наявної у нього зброї невстановленого зразка, здійснив постріли у потерпілого, спричинивши йому проникаюче наскрізне вогнепальне поранення очного яблука з пошкодженням рогівки, випаданням оболонок, травматичну катаракту, гемофтальм правого ока, вогнепальне поранення обличчя, скроневої області з чужорідним тілом правої скроневої долі, після чого, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, зник з місця події, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для вбивства ОСОБА_4, однак смерть потерпілого не настала з причин, які не залежали від його волі через те, що ОСОБА_4 своєчасно була надана медична допомога. Таким чином ОСОБА_3 скоїв закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_4 Вказане правопорушення 04 червня 2017 року внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за №12017081140000086, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. 15.06.2017 року слідчим Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5, проведений огляд приміщення охорони бази відпочинку «Фрегат», яка розташована за адресою: Запорізька область, смт. Кирилівка, вул. Федотова Коса, 146, в ході якого був тимчасово вилучений відеорегістратор «HIKVISIN» моделі «DS-7208HFI-SH», серійний номер 415523087, який був підключений до камер відеоспостереження, які встановлені по периметру вищевказаної бази відпочинку, та які могли зафіксувати момент вчинення кримінального правопорушення (злочину). Крім того, вказаний регістратор необхідний для проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи, в межах даного кримінального провадження. Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, вимоги ч. 1 ст. 170 КПК України, вищевказаний відеорегістратор, який був вилучений під час проведення огляду на б/о «Фрегат», відповідно до ст. 84 КПК України, має значення речового доказу в даному кримінальному провадженні для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також для збереження вищевказаного майна, яке відповідно до ст. 98 КПК України є речовим доказом по даному кримінальному провадженню виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно. Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У судовому засіданні прокурор підтримав відповідне клопотання та просив його задовольнити і накласти арешт, на відеорегістратор «HIKVISIN» моделі «DS-7208HFI-SH», серійний номер 415523087, на строк проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12017081140000086, та залишити його на зберіганні за місцем проведення досудового розслідування, в камері зберігання речових доказів Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, що за адресою: Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, 1.

У судовому засіданні представник власниці відеорегістратору «HIKVISIN» моделі «DS-7208HFI-SH», серійний номер 415523087, ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_7, не заперечував проти задоволення клопотання, але при цьому зазначив, що арешт на майно необхідно накласти не на строк проведення досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, а на строк проведення експертизи, про яку заявив прокурор, а потім повернути відеоргістратор власнику.

У судовому засіданні були вивчені наступні докази: - копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.1), копія постанови про провадження досудового слідства у кримінальному провадженні слідчо оперативною групою (а.с.2); копія письмової заяви ОСОБА_6 ( а.с.3); копія протоколу огляду (а.с.4); копія постанови про визнання речових доказів( а.с. 5).

Оглянувши клопотання та матеріали подані до нього, приходжу до висновку, що воно підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Так, відповідно п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпеченнязбереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим кодексом. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Дослідивши вищевказані докази в судовому засіданні, суд дійшов до висновку про те, що матеріали, надані слідчим, вказують на те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, потреби досудового розслідування виправдовують втручання у право власності на речі, та не застосування цих заходів забезпечення кримінального провадження не дають змоги досягти дієвості цього кримінального провадження. Крім того, під час дослідження вищевказаних доказів, було встановлено, що обмеження права власності у даному випадку спів мірно із завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт на майно допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З огляду на викладене найменш обтяжливим способом арешту майна є заборона відчужувати та розпоряджатися арештованим майном, без обмеження права користування цим майном.

У зв'язку із вищевикладеним та з урахуванням системного аналізу наведених норм Кримінального процесуального кодексу України є обґрунтовані законодавчі та фактичні підстави для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, зазначене у клопотанні слідчого, оскільки обґрунтоване припущення органу досудового розслідування про те, що зазначений відеорегістратор «HIKVISIN» моделі «DS-7208HFI-SH», серійний номер 415523087 є речовим доказом, а саме предметом кримінального правопорушення та може зберігати на собі сліди правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що підлягає перевірці під час досудового розслідування за допомогою низки слідчих (розшукових) дій, у тому числі проведенні відповідних експертиз, тому клопотання підлягає частковому задоволенню з метою забезпечення доказової бази у вказаному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 132,167,170-173, 309, 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про арешт вилученого майна, по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017081140000086 від 04.06.2017 року за ознаками ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт, на відеорегістратор «HIKVISIN» моделі «DS-7208HFI-SH», серійний номер 415523087, на строк проведення досудової компютерно-технічної експертизи, та залишити на цей час його на зберіганні за місцем проведення досудового розслідування, в камері зберігання речових доказів Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, що за адресою: Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, 1., тобто строком на 30 (тридцять) діб, з дня набрання ухвалою законної сили.

Виконання ухвали доручити слідчому Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Направити копію ухвали слідчому, процесуальному прокурору, розяснивши останнім право звернутися з клопотанням про скасування арешту майна у відповідності до ст.174 КПК України.

Ухвала підлягає оскарженню підозрюваним, захисником, його законним представником протягом 5 днів з моменту оголошення ухвали. Апеляційна скарга направляється до апеляційного суду Запорізької області через Якимівський районний суд Запорізької області.

Суддя Нестеренко Т.В.