Ухвала суду № 67248321, 07.06.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19129/17

Провадження № 1-кс/761/11855/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В. О.М., прокурорів Крищенко О.О., Дядюк Ю.О., підозрюваної ОСОБА_1, захисників Овода Р.В., Никифорова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 161 000 000 017 23, у якому

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт. Велика Лепетиха Великолепетиського р-ну Херсонської обл., громадянка України, українка, з вищою освітою, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштована, зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, не судима,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст.149 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся старший слідчий СУ ГУНП у Київській області Мельниченко О.О. з погодженим з прокурором відділу прокуратури Київської області Дядюк Ю.О. клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 12.04.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 149 КК України, яке вчинене за таких обставин.

ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 організували стійке об'єднання з метою особистого збагачення, шляхом вербування, переміщення та передачі людей для їх експлуатації у формі вилучення органу людини - нирки, з використанням обману та уразливого стану останніх.

Зокрема, ОСОБА_1 здійснювала підшукування через всесвітню мережу Інтернет осіб-донорів, які у зв'язку із скрутним матеріальним становищем погоджувались на операцію з трансплантації нирки.

У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 149 КК України.

Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.04.2017 відносно підозрюваної застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.06.2017.

Постановою заступника прокурора Київської області від 02.06.2017 строк досудового розслідування продовжений до чотирьох місяців, тобто до 12.08.2017.

На переконання слідчого, раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду, знищення речей або документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшилися.

З огляду на неможливість завершення розслідування, з метою проведення слідчих та процесуальних дій слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваної під вартою у межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурори підтримали клопотання, вважали наявними підстави для його задоволення.

Підозрювана та її захисники заперечували проти задоволення клопотання, вважали, що підозра та наведені стороною обвинувачення ризики необґрунтовані.

Крім того, сторона захисту просила врахувати, що підозрювана має малолітню дитину, у зв'язку з матеріальними труднощами також була донором, має одну нирку, тому тривале перебування останньої під вартою може негативно вплинути на її стан здоров'я.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст.199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини»зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.04.2017 ризиком неналежної процесуальної поведінки підозрюваної визнана можливість переховування останньої від органів досудового розслідування та суду, знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчиненого злочину та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваної під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки останньої, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину.

Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після її затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Також, враховуючи характер злочину, який вчинений шляхом використання уразливого становища потерпілих, а також, що підозрювана не працевлаштована, офіційного та стабільного джерела доходів не має, тобто не виключено, що здійснення протиправної діяльності було єдиним шляхом отримання заробітку, отже ризик того, що ОСОБА_1 може продовжити злочинну діяльність є доведеним.

Крім того, реально існуючим є ризик, що підозрювана може здійснити незаконний вплив на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, переслідуючи мету перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню її ролі у вчиненні інкримінованого злочину.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовжують існувати ризики не процесуальної поведінки ОСОБА_1

Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Як випливає з клопотання та доводів прокурора у подальшому необхідно призначити судово-медичну експертизу, отримати результати негласних слідчих дій, змінити оголошену підозру, ознайомити підозрюваних та їх захисників з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.

Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.

Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування.

Приймаючи до уваги, що постановою заступника прокурора Київської області від 02.06.2017 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 12.08.2017, саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання підозрюваної під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя визначає розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області Мельниченка О.О. задовольнити.

Продовжити строк тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою по 06 серпня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320 000 (триста двадцять тисяч) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахуноквий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрювану такі обов'язки:

- прибувати до слідчого СУ ГУНП у Київській області, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М.Циктіч