Постанова № 67247175, 19.06.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" червня 2017 р. Справа № 806/1053/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" березня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою, просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 17.10.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 13.01.2017 № 3, прийняте на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 № 806/1053/16;

- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду 3 групи з 17.10.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975;

- зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання прийнятої постанови суду протягом п'ятнадцяти діб з дня набрання постановою законної сили.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_4 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 17.10.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 13.01.2017 № 3, прийняте на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2016 № 806/1053/16. Зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду 3 групи з 17.10.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975. У задоволенні решти вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що при розгляді справи суд першої інстанції не застосував п. 11 Порядку № 975 та п. 4.7. Положення № 530 щодо необхідності надання Позивачем документа (акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини), що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, які повинні бути застосовані до спірних правовідносин. Вказує, що жодне судове рішення не може замінити передбачений п. 11 Порядку № 975 документ, що свідчить про причини та обставини поранення.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016, адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено частково, визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_4 в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 17.10.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 № 36. Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути у встановленому порядку та строки заяву та документи ОСОБА_4 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду третьої групи з 17.10.2014 внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975, з прийняттям відповідного рішення та урахуванням викладених судом обставин у даній справі. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

02.11.2016 ОСОБА_4 звернувся до Баранівського РВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

До заяви, відповідно до пункту 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі і (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, ОСОБА_1 додав: копію довідки МСЕК № 078631 від 21.10.2014; копію витягу з протоколу ЦВЛК № 1984 від 18.07.2014; копію висновку судово - медичної експертизи №1315к від 12.07.2014; копію військового квитка; копію паспорта; копію ідентифікаційного номера; витяг з наказу командира в/чА-0279 №220 від 17.11.2000; копію картки реквізитів банку; копію постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2016; копію ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02.09.2016; копію постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016; копію виконавчого листа по справі №806/1053/16 від 31.10.2016.

20.02.2017 позивачем у Баранівському РВК отримано протокол рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 13.01.2017 №3, прийнятого на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2016, яким ОСОБА_4 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із тим, що заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення.

Вважаючи протиправним таке рішення відповідача, позивач звернувся до суду із даною заявою.

Ухвалюючи постанову від 16.03.2017, суд першої інстанції покликався на те, що відповідач при прийняті рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 на виконання постанови суду по справі № 806/1053/16 зобов'язаний був врахувати наведені у ній висновки та встановлені обставини, про що безпосередньо зазначено у резолютивній частині рішення. Крім того, суд вважав за доцільне, з метою повного захисту прав позивача зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу.

Проте, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі частиною дев'ятою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

У Рішенні від 30 червня 2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016, встановлено, що позивач як військовослужбовець отримав поранення та захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, та має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013.

Скасовуючи рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_4 в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 17.10.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 № 36, суд дійшов висновку, що витяг з протоколу ЦВЛК № 1984 від 18.07.2014 та висновок спеціаліста у галузі медичної експертизи № 1315/Ж від 12.07.2014 по своїй суті свідчать, що поранення та захворювання позивача не пов'язані із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зважаючи на те, що форма документу про обставини поранення законодавчо не визначена, а тому витяг з протоколу ЦВЛК № 1984 від 18.07.2014 та висновок спеціаліста у галузі медичної експертизи № 1315/Ж від 12.07.2014 є тими документами, які свідчать про причини та обставини поранення.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Законна сила судового рішення - це така його властивість, яка робить рішення загальнообов'язковим для виконання. Законна сила постанови суду проявляється в тому, що наявність чи відсутність прав і фактів, що лежать в його основі, встановлюються остаточно, і в тому, що встановлені постановою суду права підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу уповноважених осіб.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при прийнятті рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 на виконання постанови суду по справі № 806/1053/16 зобов'язаний був врахувати наведені у ній висновки та встановлені обставини, про що було зазначено у резолютивній частині рішення. Відтак, відмова відповідача не повинна ґрунтуватись на підставах, які вже визнані судом протиправними.

Однак, що стосується вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу, колегія суддів зазначає, що задовольняючи вимоги заявника в цій частині, суд першої інстанції фактично ухвалив нове рішення по суті, що не відповідає меті судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ч. 9 ст. 267 КАС України та втрутився в дискреційні повноваження суб"єкта владних повноважень - відповідача. Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними, в даному випадку, порядком здійснення судового контролю. Завдання правосуддя при розгляді заяви ОСОБА_4 полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання виконання законного рішення, інакше порушується принцип розподілу влади, що не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, в тому числі, в межах судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах.

За таких обставин, постанова в частині зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерство оборони України задовольнити частково.

Змінити постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" березня 2017 р. в частині зобов'язання Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу, виклавши третій абзац резолютивної частини постанови в наступній редакції:

"Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути у встановленому порядку та строки заяву та документи ОСОБА_4 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду третьої групи з 17.10.2014 внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975, з прийняттям відповідного рішення та урахуванням викладених судом обставин у постанові від 14.07.2016, а саме: що поранення та захворювання позивача не пов'язані із вчиненням ОСОБА_4 кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та те, що витяг з протоколу ЦВЛК № 1984 від 18.07.2014 та висновок спеціаліста у галузі медичної експертизи № 1315/Ж від 12.07.2014 є тими документами, які свідчать про причини та обставини поранення."

У решті постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" березня 2017 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: Г.І. Майор

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" червня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_4 АДРЕСА_1,12746

3- відповідачу: Міністерство оборони України проспект Повітрофлотський,6,м.Київ,03168

4-третій особі: Житомирський обласний військовий комісаріат - вул. С.Параджанова,4,Житомир,10001

5 - представник позивача: ОСОБА_3 АДРЕСА_2