Ухвала суду № 67246817, 07.06.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19151/17

Провадження № 1-кс/761/11862/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В. О.М., прокурорів Крищенко О.О., Дядюк Ю.О., підозрюваного ОСОБА_1, захисників Тернового Р.Б., Салоїда О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 161 000 000 017 23, у якому

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з вищою освітою, який перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3ст.149 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся старший слідчий СУ ГУНП в Київській області Мельниченко О.О. з погодженим з прокурором відділу прокуратури Київської області Дядюк Ю.О. клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1.12.04.2017 повідомлено про підозру у кримінальному правопорушенні за ч. 3 ст. 149 КК України, яке вчинене за таких обставин.

ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8 організували стійке об'єднання з метою особистого збагачення, шляхом вербування, переміщення та передачі людей для їх експлуатації у формі вилучення органу людини - нирки, з використанням обману та уразливого стану потерпілих.

Зокрема, ОСОБА_1 здійснював підшукування, вербування та переміщення осіб для їх експлуатації у формі вилучення внутрішніх органів.

У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 149 КК України.

Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.04.2017 до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 09.06.2017.

Постановою заступника прокурора Київської області від 02.06.2017 строк досудового розслідування продовжений до чотирьох місяців, тобто до 12.08.2017.

На переконання слідчого, раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, знищення речей або документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушенняне зменшилися.

З огляду на неможливість завершення розслідування, з метою проведення слідчих та процесуальних дій слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою у межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурори підтримали клопотання, вважали наявними підстави для його задоволення, оскільки, крім вказаних вище ризиків, існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.

Підозрюваний та його захисники заперечували проти задоволення клопотання, вважали, що підозра необґрунтована, ризики не доведені, тому, на думку сторони захисту, належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 може забезпечити більш м'який запобіжний захід.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст.199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини»зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.04.2017 ризиком неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнана можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчиненого злочину.

Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваного під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Крім того, ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення також ґрунтується на матеріалах клопотання, оскільки підозрюваний офіційного та стабільного джерела доходів не має, отже, не виключено, що здійснення злочинної діяльності було єдиним способом заробітку ОСОБА_1

Також реально існуючим є ризик, що підозрюваний може здійснити незаконний вплив на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, переслідуючи мету перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню його ролі у вчиненні інкримінованого злочину.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовжують існувати ризики поза процесуальної поведінки ОСОБА_1.

Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Як випливає з клопотання та доводів прокурора, під час подальшого розслідування необхідно провести судово-медичну експертизу, отримати результати негласних слідчих дій, змінити оголошену підозру, ознайомити підозрюваних та їх захисників з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.

Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.

Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування.

Приймаючи до уваги, що постановою заступника прокурора Київської області від 02.06.2017 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 12.08.2017, саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддявизначає розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області Мельниченка О.О. задовольнити.

Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою по 06 серпня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі трьохсотрозмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві(код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172,розрахуноквий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати дослідчого СУ ГУНП у Київській області, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування;

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч