Ухвала суду № 67246541, 14.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 р.Справа № 818/1259/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2016р. по справі № 818/1259/16

за позовом ОСОБА_3

до Державної фіскальної служби України , третя особа - Голова Державної фіскальної служби України Насіров Роман Михайлович -

про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 р. ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - ДФС України, відповідач), третя особа - голова Державної фіскальної служби України Насіров Р.М., в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 23.06.2016 р. №81-ДС про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, в частині, що стосується ОСОБА_3;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 25.08.2016 р. №129-ДС про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани, в частині, що стосується ОСОБА_3

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані накази прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, а висновки службового розслідування, на підставі яких накази прийняті, є протиправними, складеними з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 р. №230. Зазначив, що в порушення вимог Методичних рекомендацій щодо порядку призначення та проведення службових розслідувань стосовно працівників податкової міліції в органах державної податкової служби, його не було залучено до участі в проведенні службових розслідувань, не було ознайомлено з письмовими дорученнями про проведення службових розслідувань, особи, які проводили службові розслідування не вивчили отриману інформацію, не звернули уваги на його пояснення та факти, які підтверджують відповідність його дій вимогам закону, ряд обставин, викладених у висновках комісій не відповідають дійсності. До того ж відповідач наказом за №129-ДС притягнув його до відповідальності в тому числі за період роботи січень-березень 2016 р., який був охоплений службовою перевіркою, за результатами якої вже було винесено оскаржуваний наказ №81-ДС, а при оголошенні суворої догани, не було враховано попередню службу, характеристики та професійні навички.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними і скасовано накази Державної фіскальної служби України від 23 червня 2016 року № 81-ДС про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та від 25 серпня 2016 року № 129-ДС про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_3 з 16.04.2002 р. проходив службу в в органах податкової міліції. Наказом Державної фіскальної служби України від 24.07.2015 р. №2217-о підполковника податкової міліції ОСОБА_3 призначено на посаду начальника оперативного управління Головного управління ДФС у Сумській області. (а.с.22)

25.04.2016 р. за вих. №04/5/1-214 вих-16 Генеральною прокуратурою України до Державної фіскальної служби України направлено лист прокуратури Сумської області від 18.04.2016 р. №04/5-204 вих.16 щодо проблемних питань в організації роботи та відомчого контролю з боку керівництва Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області (а.с. 125)

25.04.2016 р. Державною фіскальною службою України прийнято наказ №372 "Про проведення службового розслідування" з 25 квітня по 24 травня 2016 р. стосовно начальника оперативного управління ГУ ДФС у Сумській області підполковника податкової міліції ОСОБА_3 (а.с. 134).

На виконання наказу ДФС України від 25.04.2016 р. № 372 "Про проведення службового розслідування" та п.1.5 п.1 протоколу оперативної наради з керівниками територіальних підрозділів податкової міліції ГУ ДФС від 13.04.2016 р. за результатами діяльності у січні-березні 2016р., комісією проведено службове розслідування відносно позивача та складено висновок службового розслідування (а.с. 33-36).

В ході службового розслідування відносно ОСОБА_3 встановлено порушення вимог ст. 7,8 Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", пп.1.165, 1.168,1.207 Положення про оперативне управління ГУ ДФС у Сумській області, затвердженого наказом ГУ ДФС у Сумській області від 27.07.2015 р. №348, та протоколів оперативних нарад, а саме: від 25.12.2015 р. №4676/99-99-07-02-02-18 (а.с.135-145), від 01.03.2016 р. №672/99-99-07-02-02-18 (а.с.60-64), від 17.03.2016 р. №880/99-99-07-02-02-18 (а.с.65-70).

Від позивача Державною фіскальною службою України отримано письмові пояснення (а.с. 29-31)

Наказом Державної фіскальної служби України від 23.06.2016 р. №81-ДС "Про накладення дисциплінарного стягнення" на підставі висновку службового розслідування від 24.05.2016 р. №1736/99-99-21-02-02-18, пояснень ОСОБА_3 від 01.06.2016 р., за неналежну організацію роботи оперативних підрозділів податкової міліції ГУ ДФС у Сумській області за період січня-березня 2016 року, що призвело до низьких результатів роботи з відкриття кримінальних правопорушень, відшкодування завданих державі збитків, ліквідації конвертаційних центрів, відпрацювання підприємств реального сектору економіки замовників послуг транзитно-конвертаційних груп, викриття кримінальних правопорушень у митній сфері, протидії незаконного обігу підакзицних товарів, чим порушено вимоги ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту, абзацу першого пункту 12 Протоколу № 4676, підпункту 2.1 пункту 2 Протоколу № 672, абзацу сьомого пункту 3 Протоколу № 880, пунктів 1.165, 1.168, 1.207 Положення від 27.07.2015 р., начальника оперативного управління ГУ ДФС у Сумській області підполковника податкової міліції ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с. 26-28).

Крім того, на виконання наказу ДФС України від 27.07.2016 р. №658 "Про проведення службового розслідування" (а.с.133) та п.6 протоколу оперативної наради з керівниками підрозділів податкової міліції територіальних органів ДФС від 14.07.2016 р. за результатами діяльності у січні-червні 2016, комісією проведено службове розслідування відносно позивача та складено висновок службового розслідування (а.с. 50-54).

В ході службового розслідування відносно ОСОБА_3 встановлено порушення вимог ст. 7,8 Дисциплінарного статуту, пп.1.165, 1.168,1.207 Положення про оперативне управління ГУ ДФС у Сумській області, затвердженого наказом ГУ ДФС у Сумській області від 27.07.2015 р. №348, та протоколів оперативних нарад, а саме: від 01.03.2016 р. №672/99-99-07-02-02-18 (а.с.60-64), від 17.03.2016 р. №880/99-99-07-02-02-18 (а.с.65-70), від 06.04.2016 р. №1238/99-99-07-02-02-18 (а.с.71-83), від 21.04.2016 р. №1391/99-99-07-02-02-18, від 27.05.2016 р. №1780/99-99-07-02-02-18 (а.с.84-92).

Наказом від 25.08.2016 за №129-ДС "Про накладення дисциплінарного стягнення" на підставі висновків службового розслідування від 10.08.2016 р. №2501/99-99-21-02-02-18, пояснень ОСОБА_3 від 15.08.2016 р., за неналежну організацію роботи за основними напрямами оперативно-службової діяльності оперативних підрозділів ГУ ДФС у Сумській області за підсумками діяльності у січні-червні 2016 року, яке призвело до неналежного виконання службових обов'язків, чим порушено вимоги статей 7, 8 Дисциплінарного статуту, підпункту 2.1 пункту 2 Протоколу №672, пункту 3 Протоколу № 880, пунктів 2, 5, 17 Протоколу №1238, пункту 16 Протоколу №1391, пункту 14, абзацу 12 пункту 16 Протоколу №1780, пунктів 1.165, 1.168, 1.171, 1.207 Положення від 27.07.2015 р., накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани на начальника оперативного управління ГУ ДФС у Сумській області підполковника податкової міліції ОСОБА_3 (а.с.47-48).

Вважаючи протиправними накази від 23.06.2016 р. № 81-ДС та від 25.08.2016 р. № 129-ДС, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 р. №3460-ІV, в частині неналежного проведення службового розслідування, оскаржувані накази прийняті протиправно, необґрунтовано, упереджено, вони не можуть відповідати вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-ІV (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно зі ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За приписами ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 3 Дисциплінарного статуту начальник - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Відповідно до абз. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Положеннями ст. 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Статтею 8 Дисциплінарного статуту визначено, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Під час розгляду справи встановлено, що на виконання наказу ДФС України від 25.04.2016 р. №372 "Про проведення службового розслідування" та п.1.5 п.1 протоколу оперативної наради з керівниками територіальних підрозділів податкової міліції ГУ ДФС від 13.04.2016 р. за результатами діяльності у січні-березні 2016р., комісією проведено службове розслідування відносно позивача та складено висновок службового розслідування (а.с. 33-36).

Крім того, на виконання наказу ДФС України від 27.07.2016 р. №658 "Про проведення службового розслідування" (а.с.133) та п.6 протоколу оперативної наради з керівниками підрозділів податкової міліції територіальних органів ДФС від 14.07.2016 р. за результатами діяльності у січні-червні 2016, комісією проведено службове розслідування відносно позивача та складено висновок службового розслідування (а.с. 50-54).

Таким чином, комісією проведено службове розслідування діяльності, зокрема, начальника оперативного управління ГУ ДФС у Сумській області підполковника податкової міліції ОСОБА_3 у січні-березні 2016р., що підтверджується висновком від 24.05.2016 р. №1736/99-99-21-02-02-18 та у січні-червні 2016 року, що підтверджується висновком від 10.08.2016 р. № 2501/99-99-21-02-02-18 (а.с. 33-36, 50-55).

Згідно з ч.1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 2 цієї статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі " Суомінен проти Фінляндії" №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 р., висловив правову позицію, відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обгрунтування своїх рішень.

При прийнятті оскаржуваних наказів відповідачем не взято до уваги письмові пояснення позивача (а.с. 29-31, 56-59), які спростовують зазначені у висновках службового розслідуванні факти, мотиви відхилення доводів позивача відповідачем не наведені ні у висновках службових розслідувань, ні в наказах про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ні в ході судового розгляду справи.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, обидва накази були прийняті за наслідками службових розслідувань, які охоплювали один і той же період січень-березень 2016р., та в обох випадках ґрунтувались на порушенні позивачем в тому числі оперативних нарад від 01.03.2016 р.№672/99-99-07-02-02-18 (а.с.60-64), від 17.03.2016 р.№880/99-99-07-02-02-18 (а.с.65-70), тобто відповідачем, на порушення вказаної норми ст. 14 Дисциплінарного статуту позивача притягнуто двічі до дисциплінарної відповідальності за одне й те ж порушення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем під час прийняття оскаржуваних наказів, не враховано результати попередньої служби, характеристики та професійні навички позивача, заходів для всебічного службового розслідування відносно ОСОБА_3 для з'ясування всіх обставин справи, встановлення відсутності чи наявності в діях ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку проведено не було, відповідачем не було достовірно встановлено факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, в оскаржуваних наказах не конкретизовано в чому саме полягало допущення ОСОБА_3 вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту. Доказів на спростування вказаного відповідачем не надано.

Ст.149 Кодексу законів про працю України передбачає, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем при винесенні оскаржуваних наказів не досліджено, чи є вчинені позивачем дії дисциплінарними проступками, оскільки підставою для застосування догани та суворої догани є вчинення працівником протиправних винних діянь, які визнаються дисциплінарними проступками.

Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків.

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до цього виду відповідальності, посадова особа чи орган повинен навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, відповідач, посилаючись на порушення норм Дисциплінарного статуту та пп.1.165, 1.168, 1.207 Положення про оперативне управління ГУ ДФС у Сумській області, ні у висновках службових розслідувань, ні в оскаржуваних наказах не зазначив, у чому саме виразилось невжиття позивачем належних організаційних та оперативно-розшукових заходів з попередження та викриття злочинів у сфері економіки та митної справи, які саме обов'язкові заходи не були вжиті позивачем відносно підлеглих осіб та підпорядкованих підрозділів. Ні під час службових розслідувань, ні в ході судового засідання, відповідачем не надано доказів прямої причинно-наслідкової залежності незначних показників викриття економічних злочинів від діянь саме позивача.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач не довів суду належними та допустимими доказами факт порушення позивачем службової дисципліни як об'єктивної сторони дисциплінарного проступку.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що нормами чинного трудового законодавства чітко врегульована процедура застосування дисциплінарних стягнень, яка, в першу чергу, спрямована на забезпечення належного захисту в спірних трудових правовідносинах законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.

Таким чином, однією із обставин, які потрібно довести при здійсненні дисциплінарного проступку, також є вина працівника в невиконанні або неналежному виконанні покладених на нього службових обов'язків.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на принцип презумпції невинуватості, який діє в трудовому праві. Тобто працівника не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов'язаний сам доводити свою невинуватість.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що накази винесені відповідачем всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, а тому підлягають скасуванню.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2016р. по справі № 818/1259/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Присяжнюк О.В. Бартош Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 19.06.2017 р.