Ухвала суду № 67243514, 13.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/4584/17Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: Чопко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

17.02.2017 ОСОБА_3 звернулася в суд з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якій просила зобов'язати відповідача сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 9297,64 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 18.01.2017 року нею придбана квартира вартістю 929764 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У зв'язку з цим сплачено 9297,64 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Позивач придбала житло вперше, а тому вважає, що відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» такий сплатила безпідставно.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, її такою, що підлягає скасуванню, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведено обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що пенсійний орган не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Представлені позивачем документи не можуть вважатися достатніми для обгрунтування вимог позивача, оскільки зазначені документи підтверджують факт нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості, а не факт придбання позивачем житла в минулому, чи придбання ним житла вперше.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.01.2017 між ОСОБА_3 та ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з яким позивач придбала квартиру вартістю 929764 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 10-11).

Перед укладенням вищезазначеного договору позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла - 9297,64 грн., відповідно до квитанції № ПН 1599064 від 18.01.2017 Тернопільського відділення ПАТ «Банк Січ» (а. с. 15).

02.02.2017 позивач звернулась до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з проханням повернути безпідставно сплачені кошти, однак отримала відповідь від 03.02.2017 за № 2138/07 про відсутність підстав для повернення сплаченого збору, так як відповідач не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно (а. с. 16).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити, оскільки, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна ОСОБА_3, сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 9297,64 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на таке.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування регулюється Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платники збору, визначені п.п. 6, 7, 9 і 10 ст. 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно із п. 2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.

Згідно п. 15-1 вказаного Порядку та п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше; нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Факт придбання ОСОБА_3 нерухомого майна вперше підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (а. с. 13-14). Згідно з цією довідкою ОСОБА_3 є власником лише вперше придбаної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Як видно з довідки філії - Тернопільського обласного управління ПАТ «Ощадбанк» за № 117.22-20/145/407 від 13.03.2017, ОСОБА_3 житлові чеки для приватизації державного житлового фонду не використовувались (а. с. 34). Відповідно до довідки Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації від 09.03.2017 року № 56, станом на 01.01.2013 ОСОБА_3 державна реєстрація права власності на нерухоме майно не була проведена (а. с. 35).

Згідно даних паспорта позивача, її місце проживання було зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 (а. с. 32). Проте з довідки, виданої виконкомом Великоглибочецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 148 від 31.01.2017 вбачається, що будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_2 Тернопільського району Тернопільської області, перебуває у власності ОСОБА_4 (а. с. 19).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182, з змінами і доповненнями.

Відповідно до пункту 5 даного Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що відповідно до чинного законодавства України не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість, суд апеляційної інстанції не бере до уваги. Оскільки, відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити факт придбання житла конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, та як невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як така особа, що придбала житло вперше, а тому помилково сплачений нею збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9297,64 грн під час укладання договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню шляхом зобов'язання Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення сплаченого ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9297 (дев'ять тисяч двісті дев'яносто сім) грн 64 коп.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі № 819/257/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала в повному обсязі складена та підписана 19.06.2017