Ухвала суду № 67243475, 19.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року Справа № 876/5415/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області в якому просила визнати дії відповідача щодо відмови їй у виплаті пенсії за віком протиправними та зобов'язати відновити її виплату призначеної пенсії за віком з 01.06.2015 року.

Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2017 року (прийнятою в порядку скороченого провадження) у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Пунктом 5 Прикінцевих положень вищевказаного Закону передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування».

Оскільки до 01 червня 2015 року Закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах не прийнято, з указаного дня норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до спеціальних Законів («Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та інші), є скасованими.

З приводу застосування норм права висвітлено у постанові Верховного Суду України від 24.05.2016 року (справа № 333/6710/15-а). Верховний Суд України зазначає, що оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 2453-УІ. Таким чином, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що з 1 червня 2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону № 1058-1V.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, е обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, з наведеного випливає, що відмова відповідача щодо поновлення їй вже нарахованої але не виплаченої (зупиненої) пенсії є незаконною, а відповідно до частини другої статті 87 Закону № 1788-ХІІ суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, тобто, з 01.06.2015 року, оскільки, починаючи з 01.06.2015 року на позивача не поширюються встановлені частиною першою статті 47 Закону (в редакції Закону від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ) обмеження щодо виплати пенсії.

Разом з тим, буквальне тлумачення наведеної норми права дає підстави вважати, що ця норма Закону стосується вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.

Таке ж правило закріплене частиною другою статті 46 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у якій йдеться про те, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, положення наведених норм права регулюють виплату за минулий час уже нарахованих пенсій, однак не виплачених з вини ПФУ.

На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183- 2.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 01 квітня 2015 року відповідачем припинено виплату пенсії позивачу. 17 лютого 2017 року позивач звернулася до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про відновлення виплати призначеної їй пенсії. Листом № 30/с-15р. від 06 березня 2017 року Галицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області відмовлено позивачу у поновленні виплати призначеної пенсії з 01 червня 2015 року з тих підстав, що позивач працює головним бухгалтером Помонятівської сільської ради Рогаинського району Івано-Франківської області.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що Законом України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» внесено зміни до статті 47 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З урахування внесених змін вказана стаття Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Законом України №213-VІІІ від 02 березня 2015 року внесено зміни в ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зокрема викладено в такій редакції «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються».

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року, положеннями якого було внесено зміни до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зокрема частину 7 статті 21 викладено в наступній редакції: «Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються».

Згідно п. 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» дія Закону України «Про державну службу» поширювалась на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

З 01 травня 2016 року набрав законної сили Закон України «Про державну службу», у відповідності до п.1 ст.2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року N 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу; Постанова Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року «Про введення в дію Закону України «Про державну службу» , Закон України «Про державну службу» від 17 листопада 2011 року N 4050-VI.

Отже, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон, який, у відповідності до п. 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» поширював свою дію на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, з 01 травня 2016 року Закон України «Про державну службу» не регламентує правовий статус посадової особи органу місцевого самоврядування, а посадові особи державної служби та посадові особи органів місцевого самоврядування є різними за своїм суб'єктним складом та розгалуженими за своїм статусом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовляючи позивачу у відновленні виплати пенсії з 01 червня 2015 року до 31 грудня 2016 року діяло в межах своїх повноважень і у спосіб, який передбачено чинним пенсійним законодавством України, оскільки підстави для поновлення пенсії позивачу, яка є посадовою особою органу місцевого самоврядування та на яку, поширюється дія Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», за вказаний період, відсутні.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160,ст. 183-2, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Івано Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2017 року по справі № 349/480/17 - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Н.В. Ільчишин

Т.І. Шинкар