Ухвала суду № 67243442, 19.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/4029/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Мельничук Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Кам"янка-Бузького об"єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11.11.2016р. у справі № 446/1538/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кам"янка-Бузького об"єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

11.08.2016р. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання протиправними дій Кам"янка-Бузького об"єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання відповідача виплатити підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме, 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.08.2013 р. по 30.07.2016 р. та виплачувати у подальшому.

Постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11.11.2016р. позов задоволено частково; визнано протиправними дії Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1, надбавки до пенсії як члену сім'ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено в розмірі, передбаченому п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 11.02.2016 р. з врахуванням виплачених сум; зобов'язано Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області проводити нарахування та виплату ОСОБА_1, підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 25% мінімальної пенсії з віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 11.02.2016 р. з врахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат. В решті позовні вимоги залишено без розгляду.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком з врахуванням підвищення до пенсії примусово переселених членів сім'ї політично репресованого, згодом реабілітованого в розмірі 43,52 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" (далі - Постанова № 654).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно п. "г" ч.1 ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50%, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до архівної довідки від 10.04.1992 року № 13/37-л, позивачку виселено 25.04.1945р. р. на спецпоселення. На основі ст. 3 Закону УРСР від 17.04.1991 року "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" позивач була реабілітована (а.с.3).

Згідно п.6 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Підпунктом 2 пункту 4 Постанови № 654 встановлено, що з 1 вересня 2008 року громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 гривні.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про пенсійне забезпечення» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою № 654. Отже, відповідач неправомірно виплачував підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено п. "г" ст. 77 зазначеного Закону.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Тобто, відповідач зобов'язаний проводити нарахування та виплату відповідних періодичних платежів, зокрема, членам сім'ї реабілітованих громадян, до втрати ними такого права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про підставність вимог позивачки щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як громадянину, члену сім'ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено відповідно до п. "г" ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком починаючи з 11.02.2016 року.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому п. "г" ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» розмірі апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення, а постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11.11.2016року у справі № 446/1538/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга В. М. Каралюс