Ухвала суду № 67242748, 15.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 761/1549/17 Головуючий у 1-й інстанції: Рибак М.А.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Чернігівської митниці ДФС, Інспектора УБМП Чернігівської митниці ДФС Москаленка Сергія Анатолійовича про скасування постанови ДФС України від 19.12.2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2017 року, ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, Чернігівської митниці ДФС, Інспектора УБМП Чернігівської митниці ДФС Москаленка Сергія Анатолійовича про скасування постанови ДФС України від 19.12.2016 року.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити для продовження розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Залишаючи позовну заяву позивача без розгляду, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин.

Проте, з таким висновком судді суду першої інстанції не можна погодитись, з огляду на наступне.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави суд повинен з'ясувати чи отримав позивач повістку про виклик до суду та чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суддя суду першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду оскільки позивач не з'явився в судове засідання повторно без поважних причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, та зазначає наступне.

Ухвалою суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 березня 2017 року об 11 год. 00 хв.

Відповідно до повісток про виклик до суду у справі позивача було повідомлено про день та час розгляду даної справи у судовому засіданні (а.с.30).

Позивач отримав повістку 07.02.2017 року особисто під підпис, що підтверджується рекомендованим зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.34).

Відповідно до журналу судового засідання відкладено проведення судового засідання для повідомлення позивача та відповідачів на 18.05.2017 р. на 11 год. 00 хв.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що представник позивача зареєстрував 09.03.2017 р. вх. №19132 у суді першої інстанції клопотання позивача про перенесення розгляду справи та повідомив причину неприбуття у судове засідання, що було призначене на 09.03.2017 р. (а.с.81).

Відповідно до зазначеного вище клопотання позивача з 02.03.2017 року він знаходився у відрядженні і здійснював міжнародну доставку вантажу із України до Республіки Білорусь (а.с.81).

Вказана обставина підтверджується наказом №02/03 (розпорядження про відрядження від 27.02.2017 р. (а.с.82).

Зазначене вище клопотання отримано суддею суду першої інстанції 10.03.2017 року про, що свідчить резолюція «до справи 10.03.2017 року та підпис».

Колегія суддів зазначає, що суддею суду першої інстанції не надано належної оцінки клопотанню позивача, а саме обставинам щодо міжнародного відрядження позивача та зазначено, що позивач про причину неприбуття у судове засідання не повідомив суд.

Відповідно до повістки про виклик до суду у справі позивача було повідомлено про день та час розгляду даної справи у судовому засіданні (а.с.78).

Позивач отримав повістку 20.03.2017 року, що підтверджується відстеженням поштового пересилання за штрихкодовим ідентифікатором №0305709115486 поштове пересилання вручено адресату особисто 20.03.2017 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в оскаржуваній ухвалі суддя суду першої інстанції зазначив, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але повторно не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, посилаючись на докази, що мають місце на аркушах справи 34 та 92.

Надаючи оцінку заначеному вище, слід зазначити наступне, що на аркуші справи 34 має місце рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу дата подання 01.02.2017 р., яке підтверджує, що 07.02.2017 року позивач дійсно отримав повістку про виклик до суду на 09.03.2017 р., особисто пі підпис.

Та надано клопотання позивачем щодо перенесення розгляду справи зареєстроване 09.03.2017 року, якому суддя суду першої інстанції не надав належної оцінки під час винесення рішення у справі та залишив позовну заяву без розгляду.

Відповідно до відстеження поштового пересилання за штрихкодовим ідентифікатором №0305709115486 поштове пересилання, повістка про виклик до суду, вручено адресату особисто 20.03.2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, істотною умовою для ухвалення процесуального рішення про залишення позовної заяви без розгляду є повторне неприбуття, належним чином повідомленого позивача у судове засідання.

Враховуючи вимоги статті 128 КАС України, при вирішенні питання про те, чи була особа, яка бере участь у справі, належно повідомлена про судовий розгляд, суд повинен був ретельно перевірити відомості про судові виклики та повідомлення осіб, зокрема, чи є розписки про одержання повісток.

Відповідно до ч.2 ст.33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

З матеріалів справи вбачається, що судові засідання по справі № 761/1549/17 були призначені судом першої інстанції, зокрема, на 09.03.2017 року та 18.05.2017 року.

На підставі вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що неявка позивача в судове засідання, яке відбулося 09.03.2017 року є поважною, що підтверджується поданим клопотанням позивача, яке зареєстровано 09.03.2017 року та якому суддею суду першої інстанції не надано належної оцінки під час винесення рішення у справі.

Хоч, відповідно до відстеження поштового пересилання за штрихкодовим ідентифікатором №0305709115486 поштове пересилання, повістка про виклик до суду на 18.05.2017 року на 11 год. 00 хв., вручено адресату особисто 20.03.2017 року, а отже позивач знав та міг повідомити про причину неявки у судове засідання.

Згідно п. 8 Довідки про результати узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016р. №14 «Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ» вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, зупинення чи закриття провадження у справі, суди, усвідомлюючи, що подальше провадження у справі припиняється, та можливе настання негативних наслідків для сторони, зобов'язані ретельно перевіряти підстави для вчинення таких процесуальних дій, повноваження представників осіб, докази тощо.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За таких обставин колегія суддів не погоджується з висновком судді суду першої інстанції щодо залишення без розгляду позовної заяви.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Отже, суддя суду першої інстанції дійшов до помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду

Оскільки, ухвала судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року винесена з порушенням норм процесуального права, то вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 102, 160, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

(Повний текст виготовлено - 20 червня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

оловуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.