Ухвала суду № 67242611, 20.06.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кочанова П.В.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року справа №805/1902/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шишова О.О.,суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної служби України з питань праці на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017р. у справі № 805/1902/17-а (головуючий І інстанції Кочанова П.В.) за позовом Державної служби України з питань праці до Відокремленого підрозділ "Шахта "1/3 Новогродівська" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

ВСТАНОВИВ:

Державна служба України з питань праці в особі начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Шубіна В.П. (далі- позивач, апелянт) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відокремленого підрозділу «Шахта «1/3 Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом повного зупинення робіт з проведення монтажного хідника 11 південної лави пл..к8 Відокремленого підрозділу «1/3 Новогродівська».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі № 805/1902/17-а позовну заяву Державної служби України з питань праці в особі начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Шубіна В.П. до Відокремленого підрозділу «Шахта «1/3 Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду ( контролю) - залишено без руху.

Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позовної заяви, оформленої до вимог ст.106 КАС України, а саме: з зазначенням ім'я представника, його поштової адреси, а також номеру засобу зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є, з визначенням належного позивача по справі та доказів сплати судового збору.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено, що висновки щодо відсутності зазначення в позовній заяві ім'я представника, його поштової адреси, а також засобу електронного зв'язку, адреси електронної пошти не відповідають фактичним обставинам справи. У відповідності до ст.106 КАС України в позовній заяві зазначено: найменування позивача, П.І.Б. представника позивача, поштова адреса, електронна пошта та номер телефону. Також, висновки суду щодо відсутності в матеріалах адміністративної справи оригіналу довіреності не відповідають фактичним обставинам справи, та зроблено без з'ясування всіх обставин справи, що мають значення. До позовної заяви, згідно зі ст.106 КАС України, надано копію довіреності. Оригінал довіреності буде пред'явлено суду при розгляді справи за першою вимогою. Таким чином, подана позовна заява повністю відповідає вимогам ст.106 КАС України. Крім того, апелянт зазначив, що у відповідності до п.20 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійсненням контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі № 805/1902/17-а позовну заяву було залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам встановлених приписами ч. 4, 5 ст. 106 КАС України, а саме: позивачу необхідно привести у відповідність вимогам ст. 106 КАС України позовну заяву, шляхом визначення належного позивача по справі, оскільки позовна заява підписана представником Державної служби України з питань праці Шубіним В.П. за довіреністю, проте у ній не зазначені ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі з визначенням належного позивача по справі та доказів сплати судового збору.

З наведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, з огляду на наступне.

Вимоги до позовної заяви визначені статтею 106 КАС України. Так, відповідно до частин 4 та 5 цієї статті позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання; якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 56 КАС України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. Частиною 7 цієї статті передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Відповідно до ч.1 ст.58 КАС України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Частиною 3 статті 58 КАС України передбачено, що довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).

В матеріалах справи міститься довіреність, видана Головою Державної служби України з питань праці Чернегою Р.Т., якою він уповноважив начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Шубіна В.П., зокрема, представляти інтереси Державної служби України з питань праці, в тому числі, в місцевих адміністративних судах, для чого представникові надано право, серед іншого, подавати та підписувати позовні заяви (а.с.8).

Встановлені обставини справи свідчать, що Державна служба України з питань праці через свого представника в особі начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Шубіна В.П. звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного малого підприємства "Дар" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зобов'язання повного зупинення ведення робіт з експлуатації автомобільних газозаправних пунктів.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява підписана представником Державної служби України з питань праці Шубіним В.П., на підтвердження повноважень представника до позовної заяви додано копію довіреності №27 від 13.03.2017 (а.с.8), якою передбачено право представнику Державної служби України з питань праці Шубіну В.П. підписувати та подавати від імені Державної служби України з питань праці позовні заяви.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 106 КАС України найменування позивача, П.І.Б. представника позивача, поштова адреса, електронна пошта та номер телефону чітко вказані у позовній заяві (а.с.4).

Таким чином, висновки місцевого суду про наявність недоліків позовної заяви, передбачених статтею 106 КАС України, не відповідають матеріалам справи.

Крім того, судом першої інстанції було вказано, що позивачем не надано суду доказів наявності порушеного права саме для Державної служби України з питань праці, як окремого суб'єкта владних повноважень, до функцій якого входить координація, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою.

Однак, колегія суддів не може з цим погодитись, оскільки даний факт не передбачений процесуальним законодавством, в тому числі, ст. 106 КАС України, як підстава для залишення позовної заяви без руху.

Питання заміни неналежної сторони врегульовано положеннями статті 52 КАС України, за якими суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Таким чином, наведені місцевим судом доводи із означеного питання та його вимога до позивача в оскаржуваній ухвалі визначити належного позивача по справі не ґрунтуються на вимогах діючого процесуального законодавства та не є підставою для залишення позову без руху.

Щодо посилань суду першої інстанції з приводу необхідності сплати судового збору, колегія суддів відноситься критично виходячи з наступного.

Пільги щодо сплати судового збору визначені ст..5 Закону України «Про судовий збір», за приписами п.20 ч.1 якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються,зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Згідно п.1 Положення Про Державну службу України з питань праці, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами п.7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що в силу норм п.20 ч.1 ст..5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому вимога суду першої інстанції про усунення виявлених недоліків шляхом надання суду документа про сплату судового збору не ґрунтуються на вимогах діючого процесуального законодавства та не є підставою для залишення позову без руху.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що залишення позовної заяви без руху з наведених необґрунтованих підстав порушують Конституційні принципи доступу до правосуддя.

Згідно з п.4 ч.1 ст.204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин невірно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає до скасування.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з питань праці на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 р. у справі № 805/1902/17-а - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 р. у справі № 805/1902/17-а -скасувати.

Справу № 805/1902/17-а за позовом Державної служби України з питань праці до Відокремленого підрозділ "Шахта "1/3 Новогродівська" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов