Ухвала суду № 67242570, 14.06.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року справа №805/3933/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Челахової О.О., за участю представників: позивача Тяпкіної А.В., відповідача Колеснікової О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донецький міський молочний завод № 2» на ухвалу та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у справі № 805/3933/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Донецький міський молочний завод № 2» до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 26.10.2016 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати бездіяльність відповідача по незабезпеченню автоматичного збільшення реєстраційної суми, на яку він має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, що була задекларована позивачем у рядку 24 податкової декларації за червень 2015 року, яка дорівнює 17 772 031,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом строк - протиправною; зобов'язати відповідача збільшити реєстраційну суму на його рахунку № 37519000231470 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на величину від'ємного значення, яка дорівнює 17 586 828,00 грн., та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість; стягнути на його користь сплачений судовий збір та надав клопотання про поновлення та продовження процесуальних строків (т. 1 а.с. 4-8, т. 2 а.с. 40-42, 70-72).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у справі № 805/3933/16-а у задоволенні клопотання представника позивача про визнання причин пропуску процесуального строку поважними та поновлення процесуального строку - відмовлено. Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - задоволено частково. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Донецький міський молочний завод № 2» до Державної фіскальної служби України в частині позовних вимог про зобов'язання збільшити реєстраційну суму на рахунку позивача № 37519000231470 у системі електронного адміністрування ПДВ на величину від'ємного значення, яка дорівнює 17 586 828 грн., та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування - залишено без розгляду. В іншій частині клопотання представника відповідача відмовлено. Вирішено питання щодо відшкодування судових витрат (том 2 а.с. 86-88).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у справі № 805/3933/16-а у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Донецький міський молочний завод № 2» відмовлено (том 2 а.с. 89-92).

Позивач, не погодившись з рішеннями суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким визнати причину пропуску строку на звернення до суду поважною та розглянути позовну заяву в частині вимог про зобов'язання збільшити реєстраційну суму на рахунку позивача № 37519000231470 у системі електронного адміністрування ПДВ на величину від'ємного значення, яка дорівнює 17 586 828 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що Публічне акціонерне товариство «Донецький міський молочний завод № 2» зареєстровано в якості юридичної особи 02.08.1995 року у м. Донецьку. 26 січня 2015 року позивач перереєструвався за адресою: м. Краматорськ, вул. Остапа Вишні, 22, проте, від незалежних від позивача причин, всі потужності підприємства, матеріально-технічна база та бухгалтерська документація залишились у м. Донецьк.

Місто Донецьк відноситься до тимчасово окупованої території згідно постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17 березня 2015 року. Таким чином, позивач вважає, що місцезнаходження виробничих потужностей, матеріальних ресурсів та бухгалтерської документації на території, що визнана законодавством тимчасово окупованою, дія на цій території (включно й Краматорськ) особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, проведення антитерористичної операції є обставинами об'єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення позивача та унеможливлюють користування такими ресурсами, як бухгалтерська документація, задля нормального забезпечення провадження господарської діяльності на території України. Тобто, форс-мажорні обставини, що діяли в проміжок часу з другого півріччя 2014 року по жовтень 2016 року призвели до того, що позивач не мав змоги здійснювати свою діяльність у повному обсязі, як в господарському плані так і в інших напрямках - таких як захист своїх інтересів по взаємовідносинах з контролюючими органами.

Також позивач подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не врахував той факт, що відповідач зобов'язаний доказувати правомірність своїх дій. Натомість, ані в запереченнях до позову, ані в ході судового засідання на неодноразові вимоги позивача відповідачем не було наведено доказів того, що мало місце порушення порядку складання декларації з ПДВ, не вказано яким саме чином порушено вимоги пп. 8 п. 6 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 23.09.2014 року № 966, та яка саме норма податкового законодавства порушена відображенням у рядку 31 декларації за червень 2015 року суми залишку від'ємного значення з мінусом. Позивач вважає, що він надав повне тлумачення зазначеного підпункту та довів, що при заповненні декларації за червень 2015 року вимоги п.п. 8 п. 6 Розділу Порядку № 966 не було порушено.

Щодо зв'язку між значенням рядку 31 Декларації та проведенням автоматичного збільшення реєстраційної суми, апелянт зазначає, що відповідачем станом на 01.07.2015 року не було оприлюднено ніякої інформації відносно додаткових обмежень щодо можливості збільшення суми, на яку платники податків мають право зареєструвати податкові накладні в системі електронного адміністрування ПДВ. В Податковому кодексі України, а також в інформації, що була оприлюднена на сайті ДФС, зазначено, що єдиною підставою для збільшення суми в системі електронного адміністрування є наявність значень у рядках 24 та 31 декларації за червень 2015 року. Ніяких виключень з цього Податковим кодексом не передбачено.

Щодо інформації про суму, заявлену до збільшення, апелянт зазначає, що у суду немає законних підстав ставити під сумнів суму заявлену позивачем у частині позову про бездіяльність в розмірі 17 772 031,00 грн., тому що саме така сума вказана в рядку 24 декларації за червень 2015 року. До того ж, законодавством встановлено, що саме на таку суму збільшується сума в системі електронного адміністрування. Посилання позивача у зверненнях до відповідача сум з урахуванням уточнень, не відміняють вимог законодавства щодо визначення суми, на яку повинно було відбутися збільшення суми в системі електронного адміністрування.

Щодо порушення податкової дисципліни апелянт вказує, що у всіх правовідносинах з відповідачем, що стосується цієї справи, позивачем виконано всі умови щодо додержання податкової дисципліни: з дотриманням вимог законодавства складено декларацію з ПДВ за червень 2015 року, своєчасно подано в контролюючий орган податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року, проінформовано в формі листування до контролюючих органів про наявність порушення вимог законодавства у формі непроведення збільшення суми на рахунку позивача у Системі електронного адміністрування на суму від'ємного значення ПДВ. Натомість, відповідач продемонстрував явне порушення податкової дисципліни шляхом порушення вимог законодавства щодо проведення автоматичного збільшення суми на рахунку в Системі електронного адміністрування, ненаданням відповідей на звернення позивача щодо цього факту, або наданням відповідей, які не відповідали на питання, які були поставлені у зверненнях позивача, тобто проявив протиправну бездіяльність. Крім того, апелянт відзначає, що в діючому законодавстві не наведено зв'язку між можливим порушенням податкової дисципліни, якщо б воно мало місце, та негативними наслідками у вигляді позбавлення позивача права на автоматичне збільшення реєстраційної суми ПДВ. Крім того, автоматичне збільшення суми у системі електронного адміністрування згідно положень ПДК обумовлено двома чинниками - своєчасне подання декларації за червень 2015 року та наявність значень в рядках 24 та 31 декларації за червень.

Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційних скарг.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційних скарг.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, пояснення сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а ухвалу та постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Донецький міський молочний завод № 2» зареєстровано в якості юридичної особи за адресою: 83062, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Клінічна, 8. З 26 січня 2015 року позивач перереєструвався за адресою: 84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. О. Вишні, 22 та став на облік як платник податків та єдиного внеску в ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області, з 12.09.2016 року на обслуговуванні у СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС України.

Позивачем засобами електронного зв'язку 16 липня 2015 року за № 9148915957 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року з відображенням у рядку 24 суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 17 772 031 грн. та у рядку 31 суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 2630 зі позначкою «-», що підтверджується квитанцією про отримання (том 1 а.с. 9-12, 21).

20 липня 2017 року за № 9152996935 позивачем було подано нову звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, з відображенням у рядку 24 суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 17 772 031 грн. та у рядку 31 суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 2630 зі позначкою «-» (том 1 а.с. 24-27, 36).

Направлені розрахунки податкових зобов'язань декларації з ПДВ були прийняті системою електронного адміністрування ПДВ, однак коригування суми залишку від'ємного значення, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних, фактично не відбулось.

13 січня 2016 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області з листом за № 6 щодо відновлення на рахунку № 37519000231470 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку Публічне акціонерне товариство «Донецький міський молочний завод № 2» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень 2014 року - червень 2015 року у загальній сумі 17 449 088 грн. (том 1 а.с. 39).

28.01.2016 року ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області листом повідомила, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, сума податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року для платників податку, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосується спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. Зазначив, що відповідно до встановлено регламенту та діючих нормативних документів розрахунок ліміту здійснюється виключно на центральному рівні (том 1 а.с. 40).

11 лютого 2016 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області з листом за № 62, відповідно до якого зазначив про непроведення автоматичного збільшення розміру суми податку на додану вартість у розмірі 17 772 031 грн. та просив збільшити розмір суми ПДВ на рахунку № 37519000231470 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку Публічне акціонерне товариство «Донецький міський молочний завод № 2» має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 17 428 330 грн., що була задекларована позивачем в податковій декларації за червень 2015 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) (том 1 а.с. 41-42).

24 березня 2016 року позивач звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС України з листом за № 76, в якому просив збільшити розмір суми ПДВ на рахунку № 37519000231470 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку Публічне акціонерне товариство «Донецький міський молочний завод № 2» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 17 428 330 грн., що була задекларована позивачем в податковій декларації за червень 2015 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) (том 1 а.с. 43-44).

05 липня 2016 року позивач звернувся з листом за № 05-07-16/1 до Державної фіскальної служби України, в якому просив збільшити розмір суми ПДВ на рахунку № 37519000231470 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку Публічне акціонерне товариство «Донецький міський молочний завод № 2» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 17 428 330 грн., що була задекларована позивачем в податковій декларації за червень 2015 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) (том 1 а.с. 45-46).

Крім того, 05 липня 2016 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з запитом за № 05-07-16/2 на отримання податкової консультації: щодо причин, які перешкоджають збільшенню розміру суми ПДВ на рахунку підприємства в системі електронного адміністрування ПДВ на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що була задекларована підприємством в податковій декларації за червень 2015 року та відображена у рядку 24 декларації за червень 2015 року; які дії має вчинити підприємство для збільшення розміру суми ПДВ в системі електронного адміністрування на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних податкових) періодів, що залишився непогашеним на 01 липня 2015 року, якщо автоматичного збільшення на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на 01.07.2015 року не відбулось (том 1 а.с. 48-49).

17.08.2016 року Державною фіскальною службою України надано роз'яснення, відповідно до яких, крім іншого, зазначено, що згідно пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ після «обнуління» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року та не перераховується надалі у зв'язку з уточненням показників такої звітності. При цьому чинним законодавством не передбачено виключень для окремих платників податку щодо врахування непогашеної суми від'ємного значення податку попередніх звітних (податкових) періодів при обрахунку реєстраційної суми (том 1 а.с. 51-52).

Позивачем за періоди до 01.07.2015 року подавались уточнюючі розрахунки, з урахуванням яких сума від'ємного значення ПДВ зазначена у рядку 24 декларації за червень 2015 року фактично зменшилась з 17 772 031 грн. до 17 589 458 грн. Сума рядку 31 не змінювалась.

З Витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 2874838 від 28.11.2016 року вбачається, що сума від'ємного значення відсутня (а.с. 76).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені клопотання Публічного акціонерного товариства «Донецький міський молочний завод № 2» про визнання причини пропуску процесуального строку поважними та поновлення процесуального строку, виходив з того, що позивач не надав доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованих причин, що перешкоджали йому звернутись за захистом порушеного права у строки, визначені ст. 99 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Зі змісту ч.1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) слідує, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

В той же час, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п. 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За змістом статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи період проведення АТО триває.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 жовтня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та від 05 листопада 2014 року № 1079-р.

Так, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р м. Донецьк та м. Краматорськ включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Публічне акціонерне товариство «Донецький міський молочний завод № 2» зареєстровано в якості юридичної особи за адресою: 83062, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Клінічна, 8. З 26 січня 2015 року позивач перереєструвався за адресою: 84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. О. Вишні, 22.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з перебуванням на території АТО, в період з квітня 2014 року товариство позбавлено можливості здійснювати нормальну господарську діяльність: у позивача зменшився дохід від реалізації продукції, у зв'язку з припиненням її випуску, знизилась кількість працюючих робітників з 725 до 7 (т. 2 а.с. 102-111).

Всі виробничі потужності підприємства, матеріально-технічна база та бухгалтерська документація залишились у м. Донецьку. Місцезнаходження виробничих потужностей, матеріальних ресурсів та бухгалтерської документації на території, де органи виконавчої влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є обставинами, які не залежали від волевиявлення позивача.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище обставини об'єктивно унеможливили для позивача користування такими ресурсами, як бухгалтерська документація задля нормального забезпечення провадження господарської діяльності на території України та захисту своїх інтересів по взаємовідносинах з контролюючими органами.

Незважаючи на дані обставини, позивач неодноразово звертався до фіскальної служби різних рівнів намагаючись з'ясувати причини невідображення автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та надавав звітність засобами електронного зв'язку, що свідчить про сумлінне виконання останнім своїх податкових обов'язків.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем отримано сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати № 1192 від 14 жовтня 2014 року № 3765/05-4/39, яким товариству засвідчено настання обставин непереборної сили з 20.08.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. Дату закінчення обставин непереборної сили встановити неможливо (т. 2 а.с. 73-74).

Також, отримано сертифікат (висновок) № 1294 про настання обставин непереборної сили від 31 жовтня 2014 року № 3765/05-4/41, яким товариству засвідчено настання обставин непереборної сили з 20.08.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (т. 2 а.с. 75-76).

Таким чином, зазначені вище форс-мажорні обставини, призвели до того, що позивач не мав змоги здійснювати свою діяльність у повному обсязі, як в господарському плані так і в інших напрямках - таких як захист своїх інтересів по взаємовідносинах з контролюючими органами, що є підставою для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 200-1.1 ст. 200-1 ПК України визначено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: 1) на суму середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців (червень 2014 року - травень 2015 року) / 4 квартали (II квартал 2014 року - I квартал 2015 року) були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані як такі, що спрямовуються на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку відмова у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності відповідача по незабезпеченню автоматичного збільшення реєстраційної суми, на яку він має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, що була задекларована позивачем у рядку 24 податкової декларації за червень 2015 року, яка дорівнює 17 772 031,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом строк є протиправною, оскільки в такому випадку по суті зупиняється господарська діяльність підприємства.

До того ж суд враховує, що в позасудовому порядку вирішити дане питання неможливо з огляду на пояснення сторін щодо зміни за час вирішення спору форм податкової звітності.

Крім того, колегія суддів вказує на те, що вимоги позивача щодо визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання відповідача збільшити реєстраційну суму на рахунку, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні, є взаємопов'язаними вимогами та витікають одна з іншої і їх вирішення можливо лише у сукупності.

Таким чином, в даному випадку не можна прийняти судового рішення по суті, оскільки позовні вимоги щодо яких була постановлена ухвала про залишення без розгляду судом першої інстанції не встановлювались та не досліджувались.

Отже, приймаючи спірні рішення у даній справі, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також не дав оцінку всім доказам, з яких суд виходив при прийнятті рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів вбачає підстави для скасування ухвали про залишення позову без розгляду та постанови про відмову у задоволенні позовних вимог із направлення до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Донецький міський молочний завод № 2» - задовольнити частково.

Ухвалу і постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у справі № 805/3933/16-а - скасувати.

Справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено 19 червня 2017 року.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко