Ухвала суду № 67242205, 16.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"16" червня 2017 р. справа № П/811/1815/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Гімона М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі № П/811/1815/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Територіальної атестаційної комісії №11 Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 19.12.2016 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Територіальної атестаційної комісії №11 Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 12.12.2016 року №305 о/с про звільнення його зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність);

- поновити його на службі в поліції на посаді оперуповноваженого Кіровоградського районного відділення поліції Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з 12 грудня 2016 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 12.12.2016 року №305 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 (через службову невідповідність) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (М-146709) оперуповноваженого Кіровоградського районного відділення поліції Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого Кіровоградського районного відділення поліції Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з 12 грудня 2016 року.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 40108709) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 32389,81 грн. без урахування прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач, представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник апелянта надіслав до апеляційного суду клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За нормами пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 в період з 30 липня 2007 року по 12 грудня 2016 року проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах, що підтверджується копією послужного списку (а.с.84-90).

Наказом Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області від 07.11.2015 року №25 о/с відповідно до пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, призначено на посаду оперуповноваженого Кіровоградського районного відділення поліції Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з присвоєнням йому спеціального звання «старший лейтенант поліції» (а.с.23-зворіт).

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області від 11.02.2016 року №70 прийнято рішення про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області, створення атестаційних комісій №№1-7, наказано керівникам структурних підрозділів скласти списки поліцейських, що підлягають атестуванню, скласти атестаційні листи стосовно поліцейських, підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими, забезпечити прибуття поліцейських на засідання атестаційних комісій у разі необхідності (а.с.94).

Наказом Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області від 10 серпня 2016 року №521 затверджено персональний склад атестаційних комісій ГУ НП у Кіровоградській області (в тому числі, атестаційної комісії №11) (а.с.95-98).

09.09.2016 року Центральною атестаційною комісією №11 ГУ НП в Кіровоградській області проведено атестування ОСОБА_1, за результатами якого прийнято рішення (висновок), оформлене протоколом ОП №15.00033935.0078834 від 09.09.2016 року, та зазначено у розділі IV атестаційного листа «Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа», а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» (а.с.78).

Як вбачається із розділів І - ІІІ атестаційного листа на ОСОБА_1, позивач пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 40 балів із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 25 балів із 60 можливих) (а.с.77, зворот).

Проте, із зазначеного атестаційного листа вбачається, що ОСОБА_1 характеризується посередньо, наголошено на тому, що Закони та нормативні акти, накази МВС України та ГУНП в області, які регламентують службову діяльність Національної поліції України знає, але не досконально. За висновком прямого керівника начальника Кіровоградського РВП Кіровоградського ВП ГУНП в області підполковника поліції - ОСОБА_3, займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с.77).

Не погодившись з вказаними рішеннями атестаційної комсії, позивач оскаржив їх до суду.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі №П/811/1556/16 відмовлено позивачу в задоволенні позову до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Територіальної атестаційної комісії №11 Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області про скасування рішення атестаційної комісії від 09.09.2016 року (а.с.70-72).

На підставі висновку Територіальної атестаційної комісії №11 ГУ НП України у Кіровоградській області, оформленого протоколом ОП №15.00033935.0030711 від 09.09.2016 року щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області винесено наказ від 12.12.2016 року №305 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію України» (через службову невідповідність) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (М-146709) оперуповноваженого Кіровоградського районного відділення поліції Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (а.с.25).

Позивач, вважаючи свої права порушеними з огляду на протиправність наказу про його звільнення, оскаржив наказ про звільнення зі служби до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії та рішення відповідача не узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють порядок проведення атестації та звільнення поліцейських, а також без урахування фактичних обставин, які мали значення при вирішення цього питання, з чим погоджується апеляційний суд.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі по тексту - Закон №580, який згідно з п.1 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону набрав чинності з 07 листопада 2015 року).

Відповідно до пунктів 9, та 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580 працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Отже, Законом України «Про Національну поліцію» передбачена альтернатива прийняття працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

При цьому, вказаним Законом визначені умови прийняття працівників міліції на службу до поліції: 1) бажання проходити службу в поліції; 2) відповідність вимогам до поліцейських, визначених цим Законом.

Реалізація цих умов відбувається у визначений строк упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону (тобто з 07.08.2015 року до 07.11.2015 року) та шляхом видання наказу про призначення за згодою особи або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими.

Таким чином, перевірка відповідності особи вимогам до поліцейських повинна бути проведена до видання відповідного наказу про призначення особи на посаду в Національній поліції України.

З матеріалів справи вбачається, що позивача, наказом ГУ НП у Кіровоградській області від 07.11.2015 року №25 о/с відповідно до пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ України, прийнято на службу до поліції з присвоєнням йому спеціального звання «старший лейтенант поліції» на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» на підставі його заяви шляхом видання наказу про призначення за його згодою (а.с.23-звор.

Вказаний наказ свідчить про те, що позивач відповідає вимогам до поліцейських, визначених Законом «Про Національну поліцію», та його призначення відбулось в порядку переатестування.

При цьому, зміст наказу ГУ НП у Кіровоградській області від 07.11.2015 року №25 о/с не дозволяє здійснювати будь-яке подвійне трактування підстав для його прийняття. Пославшись на приписи пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про національну поліцію», видавник цього наказу прийняв на себе відповідальність за його достовірність, а саме, як було зазначено вище, за відповідність позивача вимогам до поліцейських та за його призначення в порядку переатестування, яке фактично не проводилось.

Порядок атестації поліцейського визначений статтею 57 Закону №580, відповідно до якої атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 року №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за №1445/27890 (далі по тексту - Інструкція №1465), зокрема її пункт 3 розділу І.

Вказаний перелік підстав для проведення атестування поліцейських є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, кожна із зазначених підстав атестування повинна бути зв'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, має обумовлюватися існуванням реальних підстав до звільнення, як-то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

У своїй постанові від 11 березня 2014 року в справі №21-13а14 Верховний Суд України зазначив, що поняття «службова невідповідність» і звільнення за цією підставою є більш широким і таким, що може охоплювати поняття «звільнення у порядку дисциплінарного стягнення».

Крім того, правові та організаційні засади процедури оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня (атестації) врегульовано Законом України «Про професійний розвиток працівників».

За визначенням ч.1 ст.1 цього Закону атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» атестуванню не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Положення статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» є загальними (базовими) щодо регулювання відносин із атестування працівників, не суперечать положенням Закону №580, а тому поширюються на відносини з атестування поліцейських.

Таким чином, на момент проведення атестації ОСОБА_1 працював на посаді оперуповноваженого Кіровоградського районного відділення поліції Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області менше одного року, а тому не підлягав атестуванню.

Згідно пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580 видання відповідного наказу є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України. Вказаним пунктом не передбачено можливість проведення атестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності вимогам до поліцейських після їх прийняття на посади в Національній поліції України без наявності підстав, передбачених статтею 57 Закону №580.

З огляду на вказане колегія суддів приходить до висновку, що після призначення певної особи, в тому числі, що прибула з МВС, на посаду в органах Національної поліції, атестування останньої може проводитись виключно з підстав, передбачених статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Відтак, колегія суддів зазначає, що проведення атестації поліцейських, в тому числі прибувших з МВС, може мати місце виключно у таких випадках: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, передумовою прийняття рішення про проведення атестації особи має бути реальне настання обставин або встановлення фактів, що зумовлюють необхідність її проведення: у випадку призначення на вищу посаду за наявності ініціативи поліцейського або керівництва; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність за наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.

Таким чином, атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України «Про Національну поліцію».

Отже, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені ч. 2 ст.57 Закону №580. При цьому в наказі або в списках щодо кожної особи повинно бути наведено індивідуальні підстави для проведення його атестації.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що атестацію позивача було проведено за відсутності для цього визначених законом підстав, тобто незаконно.

Разом з тим, відповідачами, на яких покладено обов'язок доказування, не доведено, що позивач підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації позивача, що передбачені частиною другою статті 57 Закону №580, та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду чи переміщення на нижчу посаду, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності.

Водночас, правові наслідки для позивача може мати результат вчинених суб'єктом владних повноважень дій, а не сам процес вчинення дій.

Колегія суддів вважає, що закріплену у ч.1 ст.57 Закону №580 мету атестування відповідач безпідставно прирівняв до самостійної і достатньої підстави для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з ціллю визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.

Крім того, висновки атестування в такому випадку можуть носити лише аналітичний, інформаційний характер і не можуть використовуватись органами Національної поліції України як самостійна підстава для звільнення особи.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 21.05.2014 року та від 01.07.2014 року (реєстраційні номери рішень в ЄДРСР - 39088425 та 39891898).

Отже, оскільки під час вирішення спору судом установлено незаконність проведення атестування позивача, при цьому єдиною підставою для прийняття наказу про звільнення позивача зі служби в поліції слугував висновок атестаційної комісії, згідно із яким ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді, то такий наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позивач - поновленню на посаді.

Крім того, відповідно до вимог пункту 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 року №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно із п.20 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Відповідно до п. 15 розділу IV Інструкції атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що всупереч наведеним нормам рішення (висновок) атестаційної комісії щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, прийняте без врахування професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, професійної підготовки ОСОБА_1, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно з протоколом Атестаційної комісії 09.09.2016 року ОП№15.00033935.0030711 за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення комісією прийнято рішення про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Колегія суддів звертає увагу на те, що такі висновки за змістом у протоколі розкриті не були, будь-яких мотивів комісією не наведено, що не дає суду можливості встановити їх вплив на можливість виконання позивачем своїх службових обов'язків, а відтак, не можуть бути враховані при наданні оцінки правомірності оскаржуваного рішення.

З урахуванням викладеного, з наведених підстав висновок атестаційної комісії є необґрунтованим та не може бути покладений в основу прийняття відповідачем оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції.

Водночас, відповідачами не доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції та необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення та порядку дотримання накладання дисциплінарного стягнення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 12.12.2016 року №305 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, а також поновлення позивача на посаді, з огляду на установлену під час вирішення спору протиправність наказу про його звільнення.

Щодо посилання апелянта на допущення судом першої інстанції норм матеріального права при проведенні розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено (далі по тексту - Порядок №100), а не за Порядком виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 року № 260 (далі по тексту - Порядок № 260), колегія суддів зазначає наступне.

Оскільки Законом України «Про Національну поліцію» питання виплати поліцейському грошового забезпечення за час вимушеного прогулу не врегульовано, колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування до цих правовідносин положення ч.2 ст.235 КЗпП України.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці»).

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Згідно абзацу «з» пункту 1 Порядку №100 цей Порядок застосовується і у випадку вимушеного прогулу, а тому судом першої інстанції при обрахуванні позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу правомірно застосований саме цей понрядок, з чим погоджується колегія суддів.

Колегія суддів зазначає, що Порядок №260 встановлений не Кабінетом Міністрів України та не визначає порядку обчислення середнього (середньоденного) заробітку. Крім того, а ні Законом України «Про Національну поліцію», а ні іншими нормативно-правовими актами, що прийняті на його виконання, не визначено, що при обчисленні розміру середньоденного грошового забезпечення поліцейського в алгоритмі розрахунку слід застосовувати саме календарні дні, а не фактично відпрацьовані робочі дні.

У наданій на вимогу суду апеляційної інстанції довідці про доходи, вказано кількість відпрацьованих позивачем днів за жовтень 2016 року - 31, за листопад 2016 року - 30, проте доказів того, що позивач відпрацював таку кількість днів без вихідних і святкових днів апелянт не надав, а тому колегія суддів оцінює такі доводи критично.

Далі, пунктом 2 Порядку №100 передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Частинами 3, 4 та 5 статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків. Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.

У зв'язку з вказаним, судом першої інстанції вірно проведений обрахунок розміру середньоденного грошового забезпечення позивача з урахуванням наявної в матеріалах справи довідки про доходи ОСОБА_1 за жовтень-листопад 2016 року, а також вірно визначений розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу у період з 12.12.2016 року по 20.03.2017 року в розмірі 32389,81 грн..

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі № П/811/1815/16 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі № П/811/1815/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: М.М.Гімон