Ухвала суду № 67241284, 20.06.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: , ОСОБА_1. ОСОБА_2

секретар судового засідання: Шептицька С.С.

за участі: ОСОБА_3 та представників сторін.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 і представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на рішення Березнівського районного суду від 10 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Березне-землемір", Березнівського районного виробничого відділу Рівненської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Управління Держземагенства в Березнівському районі Рівненської області, Березнівська міська рада Рівненської області, ОСОБА_4, ОСОБА_6; про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, визнання нечинними рішень органу місцевого самоврядування, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Березнівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_3 про скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Березнівського районного суду від 10 квітня 2017 року ОСОБА_3 відмовлено в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Березне землемір" (далі ТОВ "Березне-землемір"), Березнівського районного виробничого відділу Рівненської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі Рівненська філія ДП "Центр державного земельного кадастру"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Управління Держземагенства в Березнівському районі Рівненської області (далі Управління Держземагенства в Березнівському районі), Березнівська міська рада Рівненської області, ОСОБА_4, ОСОБА_6; про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, визнання нечинними рішень органу місцевого самоврядування, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку.

Відмовлено ОСОБА_4 у зустрічному позові до Березнівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_3 про скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку.

На рішення суду представником ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5, а також ОСОБА_3 подано апеляційні скарги, де покликаються на його незаконність та необґрунтованість, що полягають у хибному застосуванні норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи та порушенні норм процесуального права.

На її обґрунтування представник ОСОБА_4 зазначав про неправильність висновків суду щодо застосування до спірних правовідносин правил про позовну давність. Вважає, що органом місцевого самоврядування вже вирішено земельний спір між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, а на належну особі, що подала апеляційну скаргу, земельну ділянку видано правовстановлюючий документ. Оскільки вона в 1993 році не погоджувала ОСОБА_3 меж земельних ділянок та не була ознайомлена з технічною документацією по виготовленню державного акту на право власності на ділянку, тому про наявність обставин, які стали підставами для предявлення зустрічного позову, вона не знала і не могла знати.

Вважає, що ст. 268 ЦК України передбачає винятки із правил про позовну давність і їх там перераховано. Зокрема, такий матеріально-правовий строк на вимоги про визнання незаконним правового акту органу державної влади, місцевого самоврядування тощо не поширювався до 15 січня 2012 року. Відповідно до п. 5 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акту органу державної влади, місцевого самоврядування тощо, яким порушено його право власності або інше речове право.

З урахуванням положень ч.ч. 1, 3 ст. 5 ЦК України посилався на те, що позовна давність на спірні права та обовязки не поширювалася, адже звернувшись до суду 17 жовтня 2014 року, ОСОБА_4 позовну давність не пропустила.

З наведених міркувань просить рішення суду першої інстанції змінити, задовольнивши зустрічний позов і визнавши недійсним та скасувавши рішення виконавчого комітету Березнівської селищної ради народних депутатів від 29.12.1993 року №78, визнати недійсним і скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії РВ №00045.

В решті рішення Березнівського районного суду від 10 квітня 2017 року ним не оскаржувалося, в звязку з чим просить залишити його без змін.

ОСОБА_3, обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, посилався на процесуально-правову помилку суду, яка полягає у зміні з власної ініціативи способу захисту порушеного права, передбаченого ст. 152 ЗК України, із захисту порушеного права власності на земельну ділянку на визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

На його думку, 12 березня 2010 року ТОВ "Березне-землемір" неправомірно та без дозволу Березнівської міської ради провів кадастрову зйомку спірної ділянки. Відкрив файл в системі державних координат, в електронно-цифровому вимірі, встановивши площу земельної ділянки з координатами, що пересікали тверду межу і накладались на суміжне володіння ОСОБА_3 на 157, 8 кв.м. Встановлена між суміжними ділянками ОСОБА_4 і ОСОБА_3 межа відповідає закону і обставинам справи, що стверджено Державною інспекцією сільського господарства.

Без дотримання принципу диспозитивності суд самовільно змістив межу від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3Я, оскільки встановлення такого факту сторонами не вимагалося.

Висновком судової земельно-технічної експертизи та даними реєстрації зясовано факт накладення земельної ділянки, що зареєстрована за ОСОБА_4, а площа накладення становить 25, 8 кв.м.

Не погоджувався ОСОБА_3 і з встановленими судом правовідносинами, адже протягом семи років він не в змозі відновити межі земельної ділянки.

Тому вважав, що його земельні права порушені ОСОБА_6, ОСОБА_4, ТОВ "Березне-землемір", Березнівською філією ДП "Центр державного земельного кадастру", Березнівською міською радою, які перерозподілили земельну ділянку, що належить ОСОБА_3, чим порушили його права користування, володіння та розпорядження.

З цих підстав просив скасувати рішення Березнівського районного суду від 10 квітня 2017 року в частині відмови ОСОБА_3 в задоволенні позову, ухваливши нове рішення. В іншій частині просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі та з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи осіб, які подали скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційних скарг.

Як правильно встановлено судом, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії РВ 00045 від 26.01.1994 року позивач на підставі рішення Виконавчого комітету Березнівської селищної ради народних депутатів від 30.09.1992 року №47 та від 29.12.1993 року №78 є власником двох земельних ділянок площею 0, 207 га в межах згідно з планом. Земельні ділянки розташовані на території Березнівської селищної ради в смт. Березне Рівненської області. Цільове призначення ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Рішенням Березнівської міської ради №558 від 18.05.2010 року ОСОБА_4 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по вулиці Корецька, 33\2, в м. Березне орієнтовною площею 0, 08 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової забудови.

Технічну документацію виконано ТОВ "Березне-землемір".

Згідно з рішенням Березнівської міської ради №16 від 02.12.2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вулиці Корецька, 33\2, в м. Березне за рахунок земель запасу житлової і громадської забудови. Передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на користь ОСОБА_4 площею 0, 0668 га.

З державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ 803228 вбачається, що власником земельної ділянки площею 0, 0668 га по вулиці Корецька, 33\2, в м. Березне з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, є ОСОБА_4

18 травня 2010 року Березнівська міська рада своїм рішенням №558 надала дозвіл на користь ОСОБА_6 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по вулиці Корецька, 37, в м. Березне орієнтовною площею 0, 10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової забудови і 0, 04 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля).

20 липня 2011 року через уточнення площ і допущених технічних помилок при винесенні рішень до зазначеного рішення було внесено зміни до пункту 1 рішення. Так, пункт 1 нової редакції змінено на надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_6 по вулиці Корецька, 37, орієнтовною площею 0, 1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової забудови і 0, 0572 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля).

Як вірно з'ясовано судом, державного акта на право власності на землю ОСОБА_6 ще не видано, виготовлення проектної документації землеустрою триває.

З урахуванням цих обставин правильно встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 є суміжними власниками земельних ділянок, а остання суміжним землекористувачем.

Державний акт на право приватної власності на землю серії РВ 00045 від 26.01.1994 року, що виданий ОСОБА_3, вказує про правильну геометричну конфігурацію належної йому земельної ділянки з розрахунку 73 м Х 14 м площею 1022 кв.м.

З висновку судової земельно-технічної експертизи №50205\1-ЮШ від 05.08.2015 року видно, що по фактичному користуванню (в існуючих межових знаках) земельна ділянка ОСОБА_3 має складну багатокутну геометричну форму з промірами по периметру північного кута ділянки за годинниковою стрілкою: 4, 04 м; 0, 83 м; 3, 83 м; 4, 45 м; 2, 44 м; 5, 98 м; 8, 7 м; 4, 3 м; 14, 38 м; 3, 68 м; 8, 03 м; 10, 95 м; 3, 8 м; 12, 88 м; 3, 99 м; 20, 13 м; 2, 1 м; 3, 35 м; 19, 97 м; 16. 01 м; 4, 43 м; 4, 86 м; 15, 21 м та площею 1 000 кв.м. За результатами натурного обстеження експертом зясовано, що фактичні межі, розміри, площа та конфігурація земельної ділянки по вулиці Корецька, 35, в м. Березне, якою користується ОСОБА_3, не відповідає даним, наведеним в державному акті серії РВ 00045.

Як на обставину, яка була підставою для предявлення позову і захисту судом його порушених земельних прав, позивач посилався на те, що при розробленні ОСОБА_4 технічної документації із землеустрою вона зазначила про межі належної їй ділянки по спірній твердій межі і додатково на 50-100 см в глибину його земельної ділянки. Внаслідок цього у ОСОБА_3 неправомірно вилучено 67 кв.м землі.

Перевірений судом висновок експерта у судовій земельно-технічній експертизі №50205\1-ЮШ від 05.08.2015 року засвідчив, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_4 у м. Березне по вулиці Корецька, 33\2, (розробник ТОВ "Березне-землемір") відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Натурні межі земельної ділянки, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4, на спірній ділянці не відповідають даним реєстрації цієї земельної ділянки в державному земельному кадастрі; по фактичному користуванню в існуючих межах частиною земельної ділянки, що зареєстрована на ОСОБА_4, користується ОСОБА_3, площа накладення спірних земельних ділянок складає 25, 8 кв.м.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_4 в м. Березне по вулиці Корецька, 33\2, відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою і землекористування.

За результатами натурного обстеження та порівняння даних реєстрації експерт зробив ствердив, що по існуючому користуванні існує накладання земельної ділянки, що зареєстрована на ОСОБА_4, відповідно до даних реєстрації на земельну ділянку, якою користується ОСОБА_3, а саме частиною земельної ділянки, що зареєстрована на ОСОБА_4, користується ОСОБА_3 Жодних обставин про те, що частиною земельної ділянки, власником якої є позивач, користується відповідач, експертом встановлено не було.

Згідно зі ст.ст. 10 і 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Окрім того, позивачем предявлено вимоги і до ОСОБА_6 На їх обґрунтування посилався на те, що вона як землекористувач суміжної земельної ділянки, шляхом постійного розорювання межі між ділянками, самовільно зайняла 49 кв.м належної йому земельної ділянки, збільшивши таким чином площу своєї приблизно на 0, 17 га.

Експерт у своєму висновку, зробленому у судовій земельно-технічній експертизі №50205\1-ЮШ від 05.08.2015 року, зазначав, що встановити відповідність чи невідповідність існуючих меж фактичного землекористування ОСОБА_6 земельною ділянкою по вулиці Корецька, 37, в м. Березне та\чи меж, вказаних у правовстановлюючих документах, неможливо, оскільки надані матеріали генерального плану не містять достатньої точності та є схематичними.

В судовому засіданні було досліджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в м. Березне, урочище "Чемерна" Березнівської міської ради. Так, дана технічна документація виготовлена на виконання договору між позивачем і Рівненською філією ДП "Центр державного земельного кадастру". Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проведено останнім відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, що затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року №376.

Згідно з даною Інструкцією відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок (пункт 4.1). Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до ст. 186 ЗК України (2768-14) документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (пункт 4.3). У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки (пункт 4.4.).

З пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_3 видно, що конфігурація земельної ділянки, якою фактично користується позивач, не відповідає промірам і конфігурації ділянки, яка вказана у державному акті. Межа земельної ділянки від "А" до "Б" ОСОБА_4 встановлена рішенням Березнівської міської ради від 02.12.2010 року №15 "Про затвердження акту щодо встановлення меж земельної ділянки". Фактично позивач самовільно змістив межу від відповідача на свою користь. Тому при обмірах межа земельних ділянок між цими сторонами Рівненською філією ДП "Центр державного земельного кадастру" були проведені електронним тахеометром 3Та-5р. На основі польових вимірів складено кадастровий план земельної ділянки, площа земельної ділянки складає 997 кв.м.

Повно і належно зясувавши дані обставини, суд зробив висновок про те, що ОСОБА_3 не було доведено факти вчинення суміжними землевласником і землекористувачем перешкод у користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою та необхідності звільнення йому ОСОБА_4 67 кв.м, а ОСОБА_6 49 кв.м землі, якими користуються відповідачі. Будь-яких обєктивних і переконливих доказів на підтвердження своїх вимог про протиправність рішень Березнівської міської ради №16 від 02.12.2010 року та №121 від 20.07.11 року позивачем також надано не було.

З огляду на викладене відсутні і підстави для задоволення його вимоги про державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №803228, що виданий ОСОБА_4

Вірно суд зробив висновок і про відсутність у діях ТОВ "Березне-землемір" та Рівненської філії ДП "Центр державного земельного кадастру" підстав для захисту прав позивача, оскільки вони не створювали перешкоди у виготовленні технічної документації із землеустрою по відновленню меж його земельної ділянки.

Тому за таких обставин судом правильно відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 і ОСОБА_6 через його необґрунтованість і недоведеність.

Оскільки первісні вимоги не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, тому необґрунтованими є і його вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Обґрунтованими вбачаються колегієї суддів й підстави для залишення без задоволення зустрічного позову до ОСОБА_4 до ОСОБА_3

Так, з технічної документації по виготовленню державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3 вбачається, що воно датоване 2 лютого 1994 року. У технічній документації наявні також план земельної ділянки по вулиці Корецька, 35, в м. Березне, відомість щодо обчислення площі земельної ділянки за цією ж адресою, акт обстеження та погодження меж земельних ділянок по вулиці Лісна, 11, в м. Березне та по вулиці Корецька, 35, у тому ж населеному пункті від 19 січня 1994 року.

Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи №50205\1-ЮШ від 05.08.2015 року розроблена технічна документація (по виготовленню державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3, 1994 рік, розробник Відділ земельних ресурсів) не відповідає вимогам щодо складу документації, визначеної пунктом 1.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в т.ч. і на умовах оренди), що затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 року №28.

Як зазначив суд, з висновками якого погоджується і колегія суддів, державний акт на право власності на землю серії РВ 00045 від 26.01.1994 року, що виданий позивачу, містить виправлення, внесене 26.01.1994 року, що суперечить пункту 2.4 Інструкції про порядок складання, видачі і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в т.ч. і на умовах оренди), що затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №28 від 15.04.1993 року.

Повно і правильно зясувавши обставини спору та встановивши, що зустрічний позов ґрунтується на фактові порушення права відповідача, однак через заявлене позивачем клопотання про застосування до спірних правовідносин правил про пропуск позовної давності, до задоволення підлягати не може, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у його задоволенні в звязку із наслідками закінчення цього матеріально-правового строку.

Оскільки по порушення своїх прав ОСОБА_4 дізналася в 2010 році, коли виготовляла технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, тому немає підстав вірити її поясненням про те, що про цей факт їй стало відомо в 2014 році під час розгляду цієї справи судом.

Так, матеріали технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_3 містять акт від 29.07.2010 року про обстеження земельних ділянок сторін, що було зроблено на підставі заяв суміжних землекористувачів. Під час обстеження було встановлено, що права ОСОБА_3 відповідачем не порушувалися. ОСОБА_4 не заперечувала проти вільного проходу позивача до своєї ділянки, проте була проти вилучення частини земельної ділянки із її користування. Комісія зробила висновок про те, що ОСОБА_3 безмотивно не погоджував межі земельної ділянки, яка повинна бути передана у власність відповідача. Тобто станом на 29 липня 2010 року ОСОБА_4 уже знала про наявність матеріально-правових інтересів позивача на частину її земельної ділянки. Натомість на заперечення проти первісного позову вона подала зустрічний позов лише 29 серпня 2014 року, тобто через 11 місяців після пропуску позовної давності. Про поважність причин пропуску позовної давності вона перед судом не клопотала.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про порушення норм матеріального і процесуального права, то з ними колегія суддів погодитися не може. Оскільки судом попередньої інстанції зроблено правильні і обґрунтовані висновки про безпідставність вимог позивача, про що наведено відповідні висновки, тому посилання ОСОБА_3 на незаконність оскаржуваного рішення є голослівними і помилковими.

Згідно із ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Між тим, фактів про такі процесуально-правові порушення позивач не навів, а апеляційним судом не було здобуто.

Не заслуговують на увагу і твердження представника ОСОБА_7 про хибність висновків суду щодо пропущення позовної давності. Покликання автора скарги про це є надуманими і повністю спростовуються правильністю висновків суду.

Решта доводів апеляційних скарг не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать вимогам закону.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Тому доводи осіб, що подали апеляційні скарги, на необхідність та вимушеність захисту їхніх прав, порушуючи тим самим права іншої сторони, є неприйнятними для апеляційного суду.

Підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 і представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 відхилити, а рішення Березнівського районного суду від 10 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: