Постанова № 67241282, 13.06.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2017 року Чернігів Справа № 825/812/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Пушенко О.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Коломійця В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних сил України військова частина А 0105 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 22.05.2017 Командування Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А 0105 Міністерства оборони України), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'', без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 ''Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій'';

зобов'язати Командування Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А 0105 Міністерства оборони України) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 ''Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій''.

Свої вимоги мотивує тим, що його було звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» за станом здоров'я. Позивач вважає, що при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач протиправно не включив в її розмір щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", яку він отримував в період проходження служби щомісячно. Позивач наполягає, що щомісячна додаткова грошова винагорода носить постійний характер, а тому у відповідності до положень ч. 2 ст. 9 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'', така винагорода повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити, зазначив, що щомісячна додаткова грошова винагорода, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, не має постійного характеру. Відповідно до Наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України» вказана винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразові додаткові види грошового забезпечення. Таким чином, відповідач вважає, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, а тому в розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні такий вид виплат не бере участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що полковник ОСОБА_1 проходив службу у Збройних Силах України, в тому числі на посаді начальника відділу планування - заступника начальника розвідувального управління штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України

Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 19.01.2017 № 17 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за пунктом "б" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (за станом здоров'я), з правом носіння військової форми одягу (а.с. 7).

Наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 01.03.2017 № 41 (а.с. 8) позивача було виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення з 01.03.2017. Зазначеним наказом зокрема позивачу передбачено виплату одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 за 27 календарних років.

ОСОБА_1 11.04.2017 звернувся до відповідача з запитом про проведення перерахунку грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, але отримав від відповідача відмову в зв'язку з відсутністю підстав для перерахування (а.с. 11-13).

Як вбачається з довідки про виплачені види грошового забезпечення (які не входять для обчислення пенсії), з якого утримані та на які нараховані внески (а.с. 9), до таких видів грошового забезпечення належить і щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 60% місячного грошового забезпечення за березень 2015 року - березень 2017 року. Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислена грошова допомога при звільненні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 за 27 календарних років.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, соціального та правового захисту, а також гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до пункту другого статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України (пункт четвертий статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Тобто, вказаним Законом передбачено повноваження Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України.

Згідно підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" військовослужбовцям Збройних Сил установлено щомісячну додаткову грошову винагороду в наступних розмірах: з 1 квітня 2013 - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що додаткова грошова винагорода є щомісячною, має постійний характер, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 20.10.2015 по справі № 21-2942а15.

Абзацом першим пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розрахунок грошової допомоги при звільненні позивача повинен був проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню наказ Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України", якими визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразової грошової допомоги, оскільки положення даних наказів звужує обсяг встановлених Законом прав військовослужбовців.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" є протиправними. Таким чином, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги при звільненні, з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що при виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 Командування Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А 0105 Міністерства оборони України) діяло з порушенням принципу законності та протиправно позбавило позивача права на таку виплату, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А 0105 Міністерства оборони України) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'', без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 ''Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій''.

Зобов'язати Командування Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А 0105 Міністерства оборони України) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 ''Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій''.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур