Постанова № 67240450, 13.06.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/548/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Баранік К.В.,

представника відповідача - Тур Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2017 року Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" (надалі - позивач, КП КПСШРБУ) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) , в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (т. 2 а.с. 84-86) просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 29.03.2017:

- №0002971401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності в загальному розмірі 45360,50 грн, з яких за основним платежем - 38 717,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6643,50 грн;

- №0002991401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 115952,50 грн, з яких за основним платежем - 92 762,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 23 190,50 грн;

- №0002981401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 660,00 грн по податковій декларації №9136578601 від 04.08.2016 за 1 квартал 2016 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставність висновків перевірки щодо неправомірності включення до складу собівартості витрат вартості придбаних автомобільних шин, встановлених на вантажні автомобілі, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 38 717,00 грн та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 6 660,00 грн, оскільки підприємство правомірно обрало метод списання шин при встановленні на авто згідно наказу про облікову політику підприємства. Щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) за наслідками здійснення операцій з продажу асфальтобетонної суміші та виконання робіт з ремонту та заміни дорожнього покриття вказував, що підприємство виконує ремонтні роботи, в тому числі аварійні, лише за рахунок виділених з місцевого та інших бюджетів коштів, які найчастіше надходять після проведення робіт по ремонту (утриманню).

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що юридична особа КП КПСШРБУ (код ЄДРПОУ 03332033) зареєстрована виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради в установленому законом порядку 09.01.1992, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1585 120 0000 000158 від 10.09.2004 (т. 1 а.с. 142). КП КПСШРБУ взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 24.02.1995 за №52 і на момент проведення перевірки перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є, зокрема, платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №200054143, виданого 07.07.2012 (т. 1 а.с. 63).

У період з 13.02.2017 по 13.03.2017 посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області на підставі наказу від 30.01.2017 №124 була проведена документальна планова виїзна перевірка КП КПСШРБУ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.09.2016, результати якої оформлено актом від 20.03.2017 №345/16-31-14-01-10/03332033 (т. 1 а.с. 62-95).

Вказаним актом зафіксовано порушення КП КПСШРБУ приписів:

- п 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 (в редакції, що діяла до 01.01.2015), п. 134.1 ст. 134 (в редакції, що діяла після 01.01.2015) Податкового кодексу України, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 38 717 грн, в т.ч. за 2014 рік - 24 007 грн, 2015 рік - 12 143 грн, 3 квартал 2016 року - 2 567 грн;

- п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 ( в редакції, що діяла до 01.012015), п. 134.1 ст. 134 (в редакції, що діяла після 01.01.2015) Податкового кодексу України із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 6 660 грн, в т.ч. за 2 квартал 2016 року - 6 660 грн;

- п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла з 01.01.2015) із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 94 563 грн, в т.ч. за липень 2014 - 1 801 грн, січень 2015 - 31 425 грн, червень 2015 - 60 028 грн, вересень 2015 - 1 309 грн.

В матеріалах справи наявні заперечення КП КПСШРБУ від 27.03.2017 № 53-02/392 (т. 1 а.с. 96-104) на вищевказаний акт перевірки, які залишено без розгляду у зв'язку з прийняттям податкових повідомлень-рішень (т. 1 а.с. 24).

На підставі даного акту ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення від 29.03.2017:

- №0002971401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності (міста або району) 11020201 в загальному розмірі 45 360,50 грн, з яких за основним платежем в розмірі 38 717,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6 643,50 грн (т. 1 а.с. 21);

- №0002991401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 14010100 в загальному розмірі 118 203,75 грн, з яких за основним платежем - 94 563,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 23 640,75 грн (т. 1 а.с. 22);

- №0002981401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6660,00 грн за податковою декларацією №9136578601 від 04.08.2016 за 1 квартал 2016 року (т. 1 а.с. 23).

Представник позивача в судовому засіданні вказувала, що в акті перевірки головним бухгалтером підприємства акт перевірки отримано 20.03.2017, при цьому зазначено, що заперечення будуть подані у встановлені законодавством терміни. Однак, не дочекавшись отримання заперечень на акт перевірки, відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Вказані доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення згідно вимог та в межах строків, визначених п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України.

Позивач, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 29.03.2017 №0002971401, №0002981401 повністю, а з №0002991401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 115 952,50 грн, з яких за основним платежем - 92 762,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 23 190,50 грн, оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку адміністративному позову в межах заявлених вимог та запереченням на нього, суд виходить з такого.

Підставою для донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток слугував висновок про те, що перевіркою витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та витрат, обчислених відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 встановлено їх завищення у загальній сумі 215 090 грн: в т.ч. за 2014 рік - 133 370 грн., 2015 рік - 67 460 грн, 2 квартал 2016 - 6 660 грн, 3 квартал 2016 - 7600 грн.

Зокрема, перевіркою достовірності відображених показників у деклараціях з податку на прибуток підприємства (за період з 01.01.2014 по 31.12.2014) та показників у рядку 2050 Звіту про фінансові результати (Ф №2) «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» (за період з 01.01.2015 по 30.09.2016), встановлено за рахунок неправомірного включення до складу собівартості витрат вартості придбаних автомобільних шин, встановлених на вантажні автомобілі:

- завищення задекларованих КП КПСШРБУ показників у рядку 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 133 370 грн;

- заниження задекларованих КП КПСШРБУ показників у рядку 2050 Звіту фінансові результати (Ф №2) "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" на загальну суму 81 720 грн.

Такі дії, на переконання відповідача, суперечать положенням пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 01.01.2015), відповідно до якої не включаються до складу витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.

Згідно з поясненнями представника відповідача шини, встановлені на автомобілі, використовуються в обороті підприємства та повинні обліковуватись на субрахунку 207 "Запасні частини" до моменту списання в момент визнання шин непридатними для використання. За дебетом субрахунку 207 відображається залишок і надходження, за кредитом - витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин. Відповідно до п. 23 П(С)БО 9 "Запаси" дозволяється виключати зі складу активів і списувати у витрати при передачі в експлуатацію тільки вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, тоді як шини не відносяться до таких.

Аналізуючи встановлені перевіркою в цій частині обставини, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186, на субрахунку 207 "Запасні частини" ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

Згідно з п. 3.19 Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.1998 № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.1998 за № 268/2708, операції щодо заміни на дорожньому транспортному засобі (надалі - ДТЗ) шин та акумуляторних батарей не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення ДТЗ.

Передача автомобільних шин в експлуатацію та/або запас відображається в картці обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини. Форму цього документа наведено в додатку 5 до п. 7.1 "Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.05.2006 №488 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.06.2006 за №712/12586.

У картці обліку щомісяця дані про наробіток шини, її технічного стану зазначається сумарний пробіг до списання та інформація про подальше використання (відновлення зношеного протектора, ремонт або її переробка). При цьому картка виконує також функцію акта списання. Картку підписують члени комісії з питань втрати пневматичними шинами споживчих якостей.

Відповідно до п. 15 П(С)БО 7 "Основні засоби" від 27.04.2000 № 92 витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Але якщо такі витрати призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта, то вони збільшують його первісну вартість (п. 14 П(С)БО 7 "Основні засоби").

Остаточне рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

Так, за наказом директора КП КПСШРБУ від 05.01.2015 № 1 "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства" (т. 1 а.с. 154-165) автомобільні шини на складі обліковуються на рахунку 207. При встановленні шин та акумуляторів на автомобіль їх вартість відразу списується до складу відповідних витрат - залежно від сфери діяльності, у якій використовується автомобіль 23, 91, 92. Одночасно ведеться аналітичний облік в кількісному вираженні за кожним автомобілем окремо.

У зв'язку з цим представник позивача зазначила, що КП КПСШРБУ обрало метод списання шин при встановленні на авто при аналітичному обліку шин, що зазначено в наказі про облікову політику.

На підтвердження правомірності списання автомобільних шин позивачем надано наказ №2 від 05.01.2014, від 05.01.2015 №3, від 11.01.2016 №9 "Про списання автомобільних шин та акумуляторів" (т. 1 а.с. 166-168), накладні на внутрішнє переміщення, акти на встановлення автомобільних шин та акти списання зазначених автомобільних шин, картки обліку автопокришок за період 2014 - 2016 роки (т. 1 а.с. 169-250, т. 2 а.с. 1-83).

За таких обставин суд вважає доведеним факт правомірного віднесення позивачем до складу витрат сум вартості придбаних шин, оскільки за змістом п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 01.01.2015) собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відтак позов у частині вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Полтавській області від 29.03.2017 №0002971401, №0002981401 підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 29.03.2017 №0002991401, суд зважає на наступне.

Проведеною перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 ГУ ДФС у Полтавській області встановлено його завищення за липень 2014 року в сумі 1801,00 грн за господарськими операціями з Підприємством з стовідсотковим іноземним капіталом "Віртген Україна" на загальну суму 25 879,26 грн, в т.ч. ПДВ 4313,21 грн. В податковому обліку суму ПДВ по податковій накладній №141 від 27.06.2014 було віднесено до складу податкового кредиту два рази в сумі 1801,00 грн, в т.ч. за червень 2014 року - 1801,00 грн та за липень 1801,00 грн. Згідно "Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлена розбіжність на суму 1801,00 грн в червні 2014 року.

В судовому засіданні представник позивача визнала правомірність висновку перевірки у частині подвійного віднесення до складу податкового кредиту суми в 1801,00 грн, у зв'язку з чим зменшила позовні вимоги на цю суму.

Крім цього, як видно з акту перевірки, підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення взятий висновок про порушення позивачем п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в частині заниження податкових зобов'язань КП КПСШРБУ за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 в сумі 92 762,00 грн, в т.ч січень 2015 року - 31 425,00 грн, квітень 2015 року - 60 028,00 грн, вересень 2015 року - 1 309,00 грн по господарським операціям з продажу асфальтобетонної суміші та виконання робіт з ремонту та заміни дорожнього покриття.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

В результаті дослідження даних бухгалтерського обліку підприємства встановлено, що собівартість реалізованих робіт, послуг (рах.903) в деяких періодах перевищує доходи від їх реалізації (рах 701,701-1.701-2,703, 745).

Зокрема, при перевірці головної книги за 2015 рік, журналів - ордерів по рахункам 701 "Дохід від реалізації виконаних послуг (капітальний ремонт)'', 701-1 "Дохід від реалізації виконаних робіт (поточний ремонт)", 701-2 "Дохід від реалізації готової продукції", 703 "Дохід від реалізації автопослуг та дорожньої техніки", 745 "Дохід від безоплатно одержаних активів" та журналу-ордеру по рахунку 903 "Собівартість реалізованих робіт, послуг", встановлено реалізацію готової продукції та робіт (послуг) нижче їх собівартості в сумі 463810,00 грн, в т.ч. січень 2015 року - 157 126,00 грн, квітень 2015 року - 300 139,00 грн, вересень 2015 року - 6 545,00 грн.

Тобто, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ за період 01.01.2014 по 30.09.2016 встановлено їх заниження в сумі 92 762,00 грн, в т.ч. за січень 2015 року - 31 425 грн, квітень 2015 року - 60 028,00 грн, вересень 2015 року - 1 309,00 грн.

На спростування тверджень відповідача щодо заниження собівартості продукції представник позивача пояснювала, що КП КПСШРБУ є балансоутримувачем доріг загального користування місцевого значення (незалежно від типу дорожнього покриття), шляхопроводів, площ, мережі зливової каналізації та шляхових споруд, крім внутрішньоквартальних доріг у м. Кременчуці, згідно рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 22.12.2003 №1232 та від 04.11.2005 №1023 (т. 2 а.с. 200) та фінансується з місцевого бюджету.

Представник позивача також вказувала, що у перевірений період КП КПСШРБУ виконувало роботи з поточного ремонту, який найчастіше був незапланованим та виконувався в терміновому порядку за рахунок коштів підприємства задля запобігання виникненню аварійних ситуацій на дорогах міста. Відповідно до договірних зобов'язань, які існували на 2015 рік виконання переліку даних робіт не передбачалося. Безоплатно виконаний поточний ремонт вулично-шляхової мережі м. Кременчука оформлено актами приймання будівельних робіт, які підписані лише зі сторони КП КПСШРБУ директором та старшим виконробом та скріплені печаткою і не були подані на перевірку та підпис УЖКГ, а тому на оплату не надавалися.

Відповідно до частин першої, другої статті 41 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-IV фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється за рахунок бюджетів міст та інших населених пунктів, а також інших джерел фінансування, визначених законодавством.

Розподіл коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться, з метою збереження та розвитку вулично-дорожньої мережі відповідно до пріоритетів, визначених державними програмами та перспективними планами розвитку транспортної системи міст та інших населених пунктів, з урахуванням фактичного стану вулично-дорожньої мережі.

Згідно з положеннями частини першої, третьої статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. Фінансування державних програм благоустрою населених пунктів та програм з благоустрою об'єктів, які перебувають у державній власності, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Частиною третьою статті 36 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що за рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються, зокрема, охорона та утримання об'єктів благоустрою комунальної форми власності, переданих органами місцевого самоврядування на баланс підприємствам, установам, організаціям.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету (пункт 23); прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету (пункт 27).

На підтвердження факту виконання робіт по ремонту доріг надано копії актів виконаних робіт, підписаних представниками КП КПСШРБУ, копії лімітованих карток щодо відпуску зі складу матеріалів та запасних частин для виконання виробничих потреб (ремонту власної техніки), бухгалтерську довідку від 12.06.2017 № 53-11/745, аналіз рахунку 661, відомість нарахування амортизації за січень 2015 року по основним засобам (т. 2 а.с. 189-226).

Крім цього, згідно з наказом директора КП КПСШРБУ від 05.01.2015 №1 "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства" визначено, що оскільки підприємство є балансоутримувачем доріг міста, прямі витрати на утримання доріг в належному стані відносити до виробничої собівартості. Витрати, пов'язані з утриманням та поточним ремонтом доріг за кошти з місцевого бюджету, що виділяються підприємству як одержувачу включити до виробничої собівартості (рах 903).

Всупереч наведеному, контролюючий орган в ході перевірки безпідставно не враховує вищевказаних обставин при обчисленні собівартості витрат КП КПСШРБУ за період, що перевірявся та робить висновок про завищення собівартості виконаних робіт і, як наслідок, зменшення доходу від реалізації робіт. Такі висновки податкового органу є передчасними за відсутності висновку про порушення фінансової дисципліни органу Державної фінансової інспекції України, який відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №310, здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектора економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.

Відтак податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області №0002991401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 115 952,50 грн, з яких за основним платежем - 92 762,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 23 190,50 грн підлягає скасуванню, як протиправне.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень в оскарженій частині, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про їх неправомірність.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 29.03.2017 №0002971401, №0002981401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 29.03.2017 №0002991401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 115 952 (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві грн) 50 коп, у тому числі 92 762,00 грн - за основним платежем та 23 190,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути на користь Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" (код ЄДРПОУ 03332033) частину витрат пов'язаних зі сплатою судового збору в розмірі 2 519,00 грн (дві тисячі п'ятсот дев'ятнатцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 19 червня 2017 року.

Суддя Є.Б. Супрун