Ухвала суду № 67239797, 14.06.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/12669/15-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/2754/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 4 14.06.2017

УХВАЛА

Іменем України

14 червня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Фінагєєва В.О.,

при секретарі: Воробей В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ такого майна, визнання договорів купівлі-продажу недійсними,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ такого майна, визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

16.12.2016 року через канцелярію суду представник позивача подав заяву про забезпечення позову в якій просив суд забезпечити його шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,04 га, з кадастровим номером 3222485901:01:010:5235, розташовану за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Петропавлівська - Борщагівка, вул. Сумська, 21; земельну ділянку площею 0,04 га з кадастровим номером 3222485901:01:010:5233, розташовану за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, с. Петропавлівська- Борщагівка, вул. Сумська, 21-А., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в частині відновлення становища, що існувало до укладення між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 29.03.2016 р..

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на земельну ділянку площею 0,04 га, з кадастровим номером 3222485901:01:010:5235, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Петропавлівська - Борщагівка, вул. Сумська, 21 та земельну ділянку площею 0,04 га з кадастровим номером 3222485901:01:010:5233, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, с. Петропавлівська - Борщагівка, вул. Сумська, 21-А, що належать на праві власності ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати, та постановити нову, якою відмовити ОСОБА_3 у задоволені заяви про забезпечення позову, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд задовольнив дану заяву з порушенням вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України та виключно з посиланням на положення ст. 152 ЦПК України без урахування відсутності будь-яких доказів, які підтверджують реальну загрозу відчуження спірного нерухомого майна відповідачем. Вважає, що суд помилково вважав, що між визначеним предметом спору і заходами забезпечення позову існує звязок, а заявлені заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача, адже предмет спору у даній справі та зміст заявленого позивачем заходу забезпечення позову не повязані між собою. Крім того вважає, що суд своєю ухвалою порушив його право на мирне володіння своїм майном закріплене в ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини на невизначений строк.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які є предметом розподілу майна подружжя та предметом оспорюваних договорів купівлі - продажу, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1 ,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено, що земельна ділянка площею 0,04 га, з кадастровим номером 3222485901:01:010:5235, розташована за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, с. Петропавлівська - Борщагівка, вул. Сумська, 21 та земельна ділянка площею 0,04 га з кадастровим номером 3222485901:01:010:5233, розташована за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Петропавлівська - Борщагівка, вул. Сумська, 21-А є суміжними ділянками та їм були присвоєні різні адреси в наслідок розподілу земельної ділянки розміром 0,8га, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу від 29.03.2016 року, який свою чергу оспорюється позивачем у справі.

Суд першої інстанції, застосувавши вимоги зазначеного законодавства, жодним чином не порушив прав відповідачів чи охоронюваних законом, їх інтересів.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач свою заяву грунтував лише на припущенях, а тому заява не підлягає задоволенню, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем заявлний майновий спір, а положення ст.151 ЦПк України допускають можливість накладання арешту на майно в спорах майнового характеру.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвалу суду постановлено з додержанням норм процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2016 рокупро забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: