Постанова № 67238069, 19.06.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6133/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна від 14.11.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось ГУ ДФС в Одеській області до ПрАТ «Болградський виноробний завод» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна від 14.11.2016 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав зазначених в адміністративному позові (а.с. 6-9).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином (а.с. 55). Надійшло клопотання, в якому представник Відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову та розглядати справу в порядку письмового провадження (а.с. 126-127).

Згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, тому суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 26.10.2016 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ № 1728 про проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Болградський виноробний завод» (надалі - ПрАТ «БВЗ») (а.с. 14).

14.11.2016 року, з метою проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «БВЗ», за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 року з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства та з метою пред'явлення направлень на проведення перевірки №2659/14-01, №2660/14- 01, №2661/14-01, №2662/14-01, №2663/14-01, №2664/14-01, №2665/14-01, №2666/14- 01, №2667/14-01, №2668/14-01, №2669/14-01, №2670/14-01, здійснено вихід за податковою адресою ПРАТ «БВЗ», код за ЄДРПОУ 00411938: 68702 Одеська область, Болградський район, м. Болград, вул. Асена Христаєва, буд. 99.

Директором підприємства ПРАТ «БВЗ» , код за ЄДРПОУ 00411938 ОСОБА_1 було відмовлено посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області в отримані направлень на проведення документальної планової виїзної перевірки від №2659/14-01, №2660/14-01, №2661/14-01, №2662/14-01, №2663/14-01, №2664/14-01, №2665/14- 01, №2666/14-01, №2667/14-01, №2668/14-01, №2669/14-01, №2670/14-01, і взагалі у допуску посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області до проведення планової виїзної документальної перевірки підприємства.

Посадовими особами складено акт про неотримання направлення на проведення планової документальної виїзної перевірки № 174 від 14.11.2016 та акт відмови у допуску посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області до проведення планової виїзної перевірки ПРАТ «БВЗ» № 173 від 14.11.2016 (а.с. 18-19).

14.11.2016 року, в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків (а.с. 11).

Суд погоджується з Позивачем про законність та обґрунтованість прийнятого рішення про застосування до Відповідача умовного адміністративного арешту майна платника податків, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи № 815/6133/16, що документальна планова виїзна перевірка, до якої не було допущено посадових осіб, повинна була бути проведена на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області № 1728 від 26.10.2016 року, правомірність якого оскаржена відповідачем до суду.

Судом встановлено, що Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 року відкрито провадження по справі № 815/5944/16 за позовом до приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 26.10.2016 №1728.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 року, зупинено провадження по справі 815/6133/16 до набрання законної сили судовим рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/5944/16.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 року по справі № 815/5944/16, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 року залишено в силі, якою в задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 26.10.2016 №1728 - відмовлено у повному обсязі.

Таким чином, суд зазначає, що судом підтверджено правомірність винесеного Позивачем наказу від 26.10.2016 №1728.

Рішення по справі набрало законно сили 28.03.2017 року.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Підпунктами 16.1.13, 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу України встановлено обов'язки платника податків, а саме платник податків зобов'язаний:

- допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

- не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи;

Пунктом 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право:

20.1.4. проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

20.1.6. запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; '*

20.1.9. вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу;

20.1.13. доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;

Тобто підпунктами 16.1.13, 16.1.9 пункту 16.1 статті 16, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що компетенція контролюючих органів та обов'язок платників податків є необхідними умовами для забезпечення виконання приписів частини першої статті 67 Конституції України, згідно з якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

Аналогічні вимоги містить у собі «Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків», затверджений наказом Міністерства Доходів і зборів від 10.10.2013 № 568 затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за№ 1839/24371.

Крім того, вказаним Порядком, а саме розділом IV визначено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, беручи до уваги викладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено обґрунтованість рішення про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна від 14.11.2016 року, а тому позовні вимоги ГУ ДФС в Одеській області підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна від 14.11.2016 року - задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» (код ЄДРПОУ 00411938) згідно з рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 14.11.2016 року.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст. 254 КАС України.

Суддя Бутенко А.В.