Постанова № 67237569, 19.06.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/513/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу №812/513/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов, який був в подальшому уточнений, ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - Відповідач) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування вимог Позивач зазначив, що з 24.08.1996 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України. З 07.11.2015 по 30.11.2016 проходив службу в Національній поліції України та наказом № 188 о/с від 21.11.2016 його, підполковника поліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Чернігівській області, було звільнено зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та для виплати надбавки за вислугу років становить 20 років 03 місяці 03 дні, в пільговому обчисленні 29 років 05 місяців 00 днів.

Згідно довідки № А/4445 від 30.06.2016 ГУНП в Луганській області, Позивач в період з 23.06.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 16.06.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (далі - АТО), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області.

Відповідно до витягу із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) № 341 від 07.12.2015 вказано наступне: «вважати такими що прибули до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань з 07 листопада 2015 підполковника поліції ОСОБА_1, оперуповноваженого відділу кримінальної поліції».

Відповідно до витягу із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) № 176 дск від 24.06.2016 вказано наступне: « вважати такими що вибули зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення з 16.06. 2016 підполковника поліції ОСОБА_1, оперуповноваженого кримінальної поліції».

Таким чином, з 07.11.2015 по 16.06.2016 Позивач безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.

24.02.2017 (вх. № 444) він звернувся до ГУНП в Луганській області з метою отримання інформації щодо здійснення мені нарахувань та виплат грошової допомоги (помісячно) з 07.11.2015 по 15.06.2016 та нараховану і виплачену йому винагороду за безпосередню участь в АТО (помісячно), а у разі не нарахуванні та не виплати винагороди за безпосередню участь в АТО за період з 07.11.2015 по 19.01.2016 здійснити її нарахування та виплату.

20.03.2017 за № 158/111/22-2017 отримав відповідь з ГУНП в Луганській області про відмову в здійсненні обчисленні, нарахуванні та виплати винагороди за безпосередню участь в АТО за період з 07.11.2016 по 19.01.2017.

Таким чином, за безпосередню участь в АТО з 07.11.2015 по 19.01.2016 Позивачу не було нараховано та виплачено грошову винагороду за участь в АТО на загальну суму - 15876,94 грн.

Після уточнення позовних вимог Позивач просить стягнути на його користь грошову винагороду за безпосередню участь в АТО за період з 07.11.2015 по 19.01.2016 в розмірі 15876,94 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, розгляд справи просив здійснювати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності, надав через канцелярію суду письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що відповідно до п. 1 постанови КМУ від 31.01.2015 № 24 установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Тобто вказана постанова розповсюджується саме на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів.

Відповідно до ст. 80 Закону України «Про Національну поліцію», зазначені види спеціальних звань поліцейських, які в свою чергу розділені та три категорії, а саме, молодшого, середнього, вищого складу поліції.

В свою чергу поняття особи рядового та начальницького складу міститься в Положенні про проходження служби особами рядового та начальницького складу ОВС, яке в свою чергу регламентувало порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (міліціонерів) та не яким чином не застосовується до поліцейських.

Тобто в лавах поліції відсутні спеціальні звання саме, осіб рядового та начальницького складу, а тому посилання позивача на той факт, що постанова КМУ від 31.01.2015 № 24 поширюється на поліцейських є хибною.

Відповідно до п. 5 постанови КМУ від 31 січня 2015 р. № 24, зазначено, що видатки, пов'язані з виконанням цієї постанови, здійснюються в межах призначень, передбачених у державному бюджеті для утримання органів, зазначених в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади.

Відповідно до вимог прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону свої повноваження зазначений центральній орган виконавчої влади здійснює з 07.11.2015.

Відповідно до п.п. 27 п. 11 Положення про Національну поліцію затвердженого постановою КМУ від 28 жовтня 2015 р. № 877, зазначено, що Голова Національної поліції приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Національна поліція.

Згідно до Положення про ГУНП в Луганській області, затвердженого наказом Голови Національної поліції України від 06.11.2015 № 29, в п.п. 10 п. 7, зазначено, що Головне управління фінансується за рахунок Державного бюджету України, інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання.

Тобто Національна поліцію України та її територіальні органи фінансуються з Державного бюджету в межах виділених асигнувань.

В свою чергу ГУНП в Луганській області не отримувало фінансування на виплати винагороди в спірний період.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", внесені зміни до деяких законодавчих актів України.

В свою чергу КМУ не вносилось будь-яких змін до постанови КМУ від 31.01.2015 № 24 у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію".

На підставі чого постанова КМУ від 31.01.2015 № 24 не поширюється на поліцейських.

В свою чергу порядок виплати винагороди за участь в АТО саме поліцейським, передбачений постановою КМУ від 20 січня 2016 р. № 18 (зі змінами постанова КМУ № 38 від 27.01.2016) Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських.

На виконання вказаної постанови наказом МВС України від 06.04.2016 № 259, була затверджена Інструкція про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій.

Відповідно до вказаної інструкції зазначено, що поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах, під час проведення АТО та інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода:

- за час перебування в межах визначеної зони (району) проведення воєнного конфлікту чи АТО, інших заходів в умовах особливого періоду в розмірі 1200 гривень, у розрахунку на місяць;

- у разі безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту), потрапляння під обстріли, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються поліцейськими, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою в розмірі 4200 гривень, у розрахунку на місяць.

Обрахунок проводиться шляхом ділення розміру винагороди на кількість календарних днів у місяці та множення на кількість днів безпосередньої участі.

В свою чергу відповідно до положень вказаного наказу зазначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських».

Тобто порядок виплати винагороди за участь в АТО в період з 07.11.2015-21.01.2016 (дата опублікування постанови КМУ № 18 від 20.01.2016) для поліцейських був неврегульований.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», зазначено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Таким чином виплата поліцейським винагороди за участь в АТО здійснюється з 21.01.2016.

Тобто заборгованість щодо виплати Позивача винагороди за участь в антитерористичній операції у ГУНП в Луганській області відсутня. Просив у задоволенні позовних вимог Позивача відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки представник позивача та представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої статті 17 КАС України).

ОСОБА_1 з 26.08.1996 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 по 30.11.2016 проходив службу в Національній поліції України та наказом № 188 о/с від 21.11.2016 Позивача звільнено зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.50).

Згідно довідки № А/4445 від 30.06.2016 ГУНП в Луганській області (а.с.13) в період з 23.06.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 16.06.2016 Позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Відповідно до довідки про доходи за період з 07.11.2015 по 15.06.2016 позивачу нараховано грошове забезпечення: за листопад 2015 року - 5264,00 грн., за грудень 2015 року - 6580,00 грн, за січень 2016 року - 6580,00 грн. (а.с.17).

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виходячи зі змісту пункту 1 Постанови № 24 винагорода повинна нараховуватись виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Посилання представника відповідача на те, що порядок виплати винагороди за участь в АТО саме поліцейським, передбачений постановою КМУ від 20 січня 2016 р. № 18 (зі змінами постанова КМУ № 38 від 27.01.2016) «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Правоохоронні органи - державні органи, що на підставі законодавства держави здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність.

Діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення законності і правопорядку, захист прав та інтересів громадян, соціальних груп, суспільства і держави, попередження, припинення правопорушень, застосування державного примусу або заходів громадського впливу до осіб, які порушили закон та правопорядок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

З системного аналізу наведених вище нормативних актів вбачається, що Національна поліція є правоохоронним органом та постановою КМУ від 31.01.2015 №24 установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції особам рядового та начальницького складу правоохоронних органів виплачується винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у відсотках місячного грошового забезпечення.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Відповідно до пункту 1 Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п.2 наказу від 23.07.2014 №719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України".

Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.

Згідно до вимог ст.2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входять: Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Враховуючи, що відповідно до довідки № А/4445 від 30.06.2016 ГУНП в Луганській області, Позивач дійсно в період з 23.06.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 16.06.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, працював у головному управлінні Національної поліції у Луганській області, який є правоохоронним органом, а тому винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись саме з вказаного періоду.

Позивач у період з 07.11.2015 по 19.01.2015 відпустці не перебував, інформація щодо перебування в цей період на лікарняному знаходиться поза межами компетенції УКЗ ГУНП, що підтверджується довідкою УКЗ ГУНП в Луганській області №1302/111/19-2017 від 14.04.2017 (а.с.38).

З урахуванням фактичної участі в антитерористичній операції, Позивачу не нарахували та не виплатили за період 07.11.2015-19.01.2016 наступні суми: за листопад 2015 року - 5264,00 грн, за грудень 2015 року - 6580,00 грн, за січень 2016 року - 4042,94 грн (6580,00 грн : 31 х 19), загальна сума складає 15876,94 грн.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 19.01.2016 у загальному розмірі 15876,94 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в АТО, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 94 КАС України не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести нарахування та виплату винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області (ідентифікаційний код 40108845, місцезнаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, будинок 16) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період 07.11.2015-19.01.2016 у загальному розмірі 15876,94 грн (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 94 коп.), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя С.В. Борзаниця