Ухвала суду № 67237317, 09.06.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 червня 2017 року № 810/1947/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

до Державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Рудик Юлії Ігорівни,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор - Груп Лтд»

про визнати протиправним та скасувати реєстраційного запису,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві з позовом до Державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Рудик Юлії Ігорівни та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор - Груп Лтд» про визнання протиправним та скасування реєстраційного запису від 24.05.2017 № 13551110015008942 про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Фактор - Груп Лтд» (39698463) в результаті ліквідації, вчинений державним реєстратором КП «Бюро державної реєстрації» Рудик Юлії Ігорівни.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається з вступної частини позовної заяви, позивач зазначає відповідачем-1 Державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Рудик Юлії Ігорівни, а відповідачем-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор - Груп Лтд», в той же час, в прохальній частині позовної заяви у позивача містяться вимоги лише до відповідача-1.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом звернення до відповідача-2 позовних вимог та обґрунтування їх або виведення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор - Груп Лтд» з числа відповідачів.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно змісту частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені у статті 5 Закону України «Про судовий збір». Однак, позивач до кола осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, не відноситься.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.

Позивачем у поданому позові заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру про визнати протиправним та скасувати реєстраційного запису.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено одну вимогу немайнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Проте, позивачем всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України не було долучено до матеріалів справи доказів сплати судового збору за звернення до суду з з даною позовною заявою.

Разом з цим, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить звільнити його від сплати судового збору, обґрунтовуючи клопотання безспірним та законнм правом на звернення до суду з позовом.

Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач нічого не зазначив про свій незадовільний майновий стан, а лише навів норми діючого законодавства, які встановлюють підстави для звільнення від сплати судового збору.

З урахуванням змісту клопотання позивача, суд дійшов висновку, що вказані позивачем обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки право позивача на звернення до суду не свідчить про його незадовільний майновий стан, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Також суд зазначає, що Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 (справа №2а-10730/10/1570).

Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Більш того, суд звертає увагу, що пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22.05.2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання позивача є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Також суд зазначає, що приписами частини 4 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Відповідно до частин 3 та 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Частиною 2 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють.

Приписами частини 4 та 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Як вбачається позовної заяви, вона підписана представником позивача, ОСОБА_3, який представляє інтереси позивача на підставі довіреності від 10.11.2016 (№ 157/26-15-10-07-10), що підписана заступником начальника ОСОБА_4, тобто законним представником.

Разом з тим, у матеріалах, доданих до позовної заяви, відсутні документи на підтвердження повноважень ОСОБА_4 діяти від імені позивача (установчі документи, статут, положення, протокол про обрання, наказ про призначення тощо).

Зазначені обставина свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам процессуального законодавства, а саме статті 106 та 107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті у строк до 5 липня 2017 року шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, в якій зміст позовних вимог викладений у відповідності до кількості відповідачів та докази її надіслання відповідачам;

- доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_4 діяти від імені позивача;

- оригіналу платіжного документа, що свідчить про сплату судового збору за належними реквізитами та у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, за 1 вимогу немайнового характеру у розмірі 1 600 грн.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Питання про відкриття провадження у справі буде вирішено у строк, встановлений статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України після спливу строку, встановленого судом на усунення недоліків, а у разі не виконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись не поданою і повернута заявникові.

Керуючись статтею 106, частиною першою статті 108, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Рудик Юлії Ігорівни та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор - Груп Лтд» - залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви до 05 липня 2017 року.

3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панова Г. В.