Постанова № 67236883, 10.10.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 р. Справа № 804/5656/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго», в якому просила стягнути кошти з Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» (рнокпп 05472525, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, пр.Трубників, буд.12-А кошти з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах, в рахунок погашення податкового боргу (по платежу «податок на додану вартість» та «податок на прибуток) всього в розмірі 3 594 088,02 грн., а саме по: податку на додану вартість 2 536 921,02 грн. ( в т.ч. пеня - 6 803,02 грн.); податку на прибуток 1 057 167,00 грн. (в т.ч. пеня - 947 452,35 грн.).

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог зазначалося, що внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств, а також узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток, донарахованого контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 08.06.2016 р. №0001361203, яке відповідачем не оскаржувалось та на підставі нарахованої контролюючим органом пені, у відповідності до норм ст.129 ПК України, у останнього утворився податковий борг у загальному розмірі 3 594 088,02 грн.

Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Згідно п. 3 ч. 5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

При цьому ч.3 цієї статті встановлено десятиденний строк з дня одержання відповідачем копії ухвали про відкриття скороченого провадження у справі на подання останнім заперечень проти позову у цій справі, або його визнання.

Протягом встановленого терміну відповідачем не були подані заперечення проти позову та необхідні документи або заява про визнання позову.

Зважаючи на приписи п.3 ч.1 ст.183-2 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку скороченого провадження за наявними у справі доказами, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Нікопольське комунальне підприємство «Нікопольтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 05472525) (далі - НКП «Нікопольтеплоенерго») перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Нікопольська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.

Згідно п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України , податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

За змістом пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

При цьому п.49.18-п.49.19 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду. Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач подав до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: № 9021400873 від 22.02.2016 р. за січень 2016 року в сумі 296 662,00 грн.; №9036448066 від 16.03.2016 р. за лютий 2016 р. в сумі 352 706,00 грн.; №9116067296 від 11.07.2016 р. за квітень в сумі 12,00 грн.; №9059213360 від 19.04.2016 р. за березень 2016 року в сумі 937 763,00 грн.; №9078121795 від 16.05.2016 р. за квітень 2016 року в сумі 631 731,00 грн.; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань від 13.06.2016 р. №9096678493 за квітень в сумі 289,00 грн.; №9099850724 від 16.06.2016 р. за травень 2016 р. в сумі 123 744,00 грн.; 3точнюючий розрахунок податкових зобов'язань від 30.06.2016 р. №9107876548 за березень в сумі 11 217,00 грн.; №9123720683 від 19.07.2016 р. за червень 2016 р. в сумі 83 532,00 грн.; №9148564685 від 18.08.2016 р. в сумі 92 462,00 грн.

При цьому, контролюючим органом, у відповідності до норм ст.129 ПК України НКП «Нікопольтеплоенерго» було нараховано пеню за невчасну сплачу грошових зобов'язань в сумі 6 803,02 грн. по погодженим графікам погашення заборгованості, у відповідності до ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а саме: від 17.03.2011 р. у справі №32вр-11/2а-5883/10/0470; від 06.08.2011 р. у справі №31вр-11/2а-16440/10/0470; від 17.04.2015 р. у справі №804/3606/15, копії яких містяться в матеріалах справи.

Щодо податкового боргу з податку на прибуток, суд зазначає наступне.

НПК «Нікопольтеплоенерго» було подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на прибуток, а саме: №9275918405 від 23.03.2016 р. в сумі 1,00 грн.; №9275918405 від 23.04.2016 р. в сумі 1,00 грн.

В матеріалах справи містяться відомості, що контролюючим органом було сфорновано на підставі висновків акту перевірки від 31.05.2016 р. № 957/123/05472525 податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 р. за №0001361203, який визначеного суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 109 870,03 грн.

Будь-яких доказів, щодо оскарження зазначеного вище податкового повідомлення-рішення матеріали справи не містять.

Відтак, сума визначена за зазначеним вище податковим повідомлення-рішенням 08.06.2016 р. за №0001361203 у розмірі 109 870,03 грн. підлягає обов'язковій сплаті.

При цьому, контролюючим органом у відповідності до норм ст.129 ПК України відносно відповідача було нараховано пеню в сумі 947 452,35 грн. за період з квітня по грудень 2015 року та з січня по лютий 2016 року.

Відтак, загальна сума податкового боргу, яка підлягає сплаті складає у розмірі 3 594 088,02 грн.

З огляду на приписи п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України вищеозначені самостійно задекларовані відповідачем грошові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств є узгодженими.

Відповідальність за вищеозначене порушення встановлено п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, згідно якого неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання; ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

При цьому пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області була виставлена перша податкова вимога форми «Ю1» №1/827 від 03.12.2004 р. в сумі 142 655,98 грн. та друга податкова вимога форми «Ю2» №2/4 від 11.01.2005 р. в сумі 441 588,65 грн., які були вручені директору підприємства, що підтверджується відповідним записом в графі даних податкових вимог.

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Наявність у НКП «Нікопольтеплоенерго» відкритих рахунків у банках підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 цієї статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують НКП «Нікопольтеплоенерго», натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» (рнокпп 05472525, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, пр.Трубників, буд.12-А) на користь держави кошти з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах, в рахунок погашення податкового боргу по платежу «податок на додану вартість» та «податок на прибуток всього в розмірі 3 594 088,02 грн., (три мільйони п'ятсот дев'яносно чотири тисячі вісімдесят вісім грн., 02 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу, з урахуванням приписів ч. 8 ст. 183-2 цього Кодексу, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровській окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова