Постанова № 67236674, 09.03.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 р. справа № 804/5268/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Максименко Е.М.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 45969-13 від 22.07.2016 р.,-

в с т а н о в и в:

17 серпня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 45969-13 від 22.07.2016 р. про визначення суми податкового зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» в розмірі 25 000,00 грн.

Згідно розпорядження в.о. керівника апарату суду «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» від 16.01.2017 р., адміністративну справу № 804/5268/16 передано для розгляду іншому судді, у звязку з чим її розгляд розпочато спочатку.

В обґрунтування позову, позивач посилається на безпідставність податкового повідомлення-рішення № 45969-13 від 22.07.2016 р. про нарахування транспортного податку, оскільки при його винесенні відповідачем не були враховані вимоги пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4, ст.12, ст. 267 Податкового кодексу України. Вважає, що транспортний податок не повинен нараховуватись, оскільки ринкова вартість належного йому транспортного засобу є меншою, ніж визначена в п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України, а отже, відсутній обєкт оподаткування. Посилаючись на викладене, позивач просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у письмових запереченнях зазначив, що зважаючи на приписи Закону України від 28.12.2014 р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та ст. 267 Податкового кодексу України, позивач зобов'язаний сплачувати транспортний податок (а.с. 40-41).

В судовому засіданні 09.03.2017 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

У власності ОСОБА_3 перебуває легковий автомобіль Toyota LAND CRUISER Prado, 2012 року випуску, обємом двигуна 3956 куб. см, який зареєстровано у встановленому законом порядку 07.11.2014 року, що підтверджується технічним паспортом на зазначений автомобіль серії СХХ 593788 (а.с.10).

22.07.2016 року Західно-Донбаською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 45969-13, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» на суму 25 000 грн. за 2016 рік (а.с. 9).

Не погодившись з рішенням податкового органу, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII (далі - Закон №71-VIII), яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України, введено в Україні новий місцевий податок на майно - транспортний податок.

З 01.01.2016 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України в частині елементів оподаткування транспортним податком відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року № 909-VIII.

Згідно нової редакції, підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України визначений новий об'єкт оподаткування.

Отже, з 01.01.2016 року об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 вказаної статті Кодексу.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі статтею 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Рішенням Павлоградської міської ради від 28.01.2015 р. №73-4/VІІ «Про затвердження положення про транспортний податок» установлено на території міста транспортній податок, визначивши обєкт оподаткування, платників податку, податковий період та інші обовязкові елементи транспортного податку згідно зі статтями 46-49, 267 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку наявності об'єкта оподаткування з огляду на середньоринкову вартість автомобіля та об'єм циліндрів двигуна, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (що у 2016 році становить 1 033 500 грн.).

Як вже зазначалося вище, така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Під час судового розгляду справи представником відповідача не було надано розрахунку вартості належного відповідачу автомобіля, з урахуванням якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення та який свідчив би, що за своєю вартістю автомобіль ОСОБА_3 підпадає під визначення обєкта оподаткування у 2016 році.

Натомість, заперечуючи, що автомобіль, належний ОСОБА_3, має такі ознаки, позивач надав висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 037/16 від 02.08.2016 р., з якого вбачається, що автомобіль Toyota Land Cruiser, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1, з пробігом 58 539 км та обємом двигуна 3956 куб. см, має ринкову вартість 869 384,73 грн. (а.с. 12-22).

З наданого позивачем розрахунку, здійсненого відповідно до Методики, вбачається, що автомобіль із заданими параметрами має середньоринкову вартість 787 634,82 грн. (а.с. 11).

Жодних документів на спростування зазначеного розрахунку відповідач не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, винесеного за відсутності розрахунку середньоринкової вартості автомобіля, який є обов'язковим для визначення ознак обєкта оподаткування транспортним податком у 2016 році.

Відповідно, податкове повідомлення-рішення № 45969-13 від 22.07.2016 р., яким позивачу нараховано податкові зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» на суму 25 000 грн., підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду адміністративного позову в сумі 551,20 грн. згідно квитанції № 136077820 від 12.08.2016 р. (а.с. 3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 45969-13 від 22.07.2016 р.

Стягнути із Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_2) сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок) згідно квитанції № 136077820 від 12.08.2016 р.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 16.03.2017 року.

Суддя ОСОБА_4